Ухвала

від 24.02.2025 по справі 627/1356/24

КРАСНОКУТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №627/1356/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" лютого 2025 р. с-ще Краснокутськ

Краснокутський районний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді Каліберди В.А.,

з участю секретаря судового засідання Коломієць Н.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Краснокутськ Богодухівського району Харківської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області, Краснокутської державної нотаріальної контори Харківської області про визнання права власності в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

В провадженніКраснокутського районногосуду Харківськоїобласті перебуваєцивільна справаза позовноюзаявою ОСОБА_1 до Краснокутськоїселищної радиБогодухівського районуХарківської області,Краснокутської державноїнотаріальної конториХарківської області про визнання права власності в порядку спадкування.

04 лютого 2025 року від представника позивача адвоката Коваленко О.В. надійшло клопотання про поновлення строку на приєднання до матеріалів справи письмового доказу, а саме: довідки сімейного лікаря КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги Краснокутської селищної ради» Богодухівського району Харківської області №7 від 03.02.2025 року, яка є підтвердженням факту проживання позивача ОСОБА_1 зі своїм батьком до момента його смерті.

24лютого 2025року відпредставника позивача адвокатаКоваленко О.В.надійшло клопотанняпро долученнядо матеріалівцивільної справидовідки№25-01-15/280від 28.10.2024року,виданої Олексіївськимстаростинським округомКраснокутської селищноїради такопії Державного акту на право приватної власності на землю серія РЗ №782016, виданого Краснокутською райдержадміністрацією 19.05.2003 року.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, представником позивача адвокатом Коваленко О.В. подано клопотання про подальший розгляд цивільної справи у їхню відсутність.

Представник відповідача Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області до судового засідання надала клопотання про розгляд цивільної справи за позовом ОСОБА_1 без участі представника селищної ради за наявними в матеріалах справи документами.

Представник відповідача Краснокутської державної нотаріальної контори Харківської області надала заяву про розгляд цивільної справи №627/1356/24 без участі представника нотаріальної контори.

Суд, ознайомившись з клопотаннями представника позивача, а також з матеріалами справи, вважає, що клопотання про поновлення строку для подання письмових доказів та приєднання їх до матеріалів справи підлягає задоволенню, на підставі наступного.

Пунктом 2 та пунктом 6 ч. 1 ст. 43 ЦПК України визначено, що учасники справи мають право подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам та користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

За змістом положень частини другої та четвертої статті 83 ЦПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Виходячи з положень ч.8 ст.83 ЦПК України, докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадків, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим кодексом.

Виходячи з принципу змагальності в цивільному процесі, прав та обов`язків сторін у справі, визначених Цивільним процесуальним кодексом України, суд виключно з ініціативи та в межах доводів сторін може поновити строк звернення до суду за обґрунтованим їх клопотанням.

Тому у разі пропущення строку звернення до суду належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку.

Норми цивільного процесуального законодавства не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі підстави визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Відповідно до ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.

Статтю 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК Укрїни, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, якийвирішить спір щодо прав та обов`язків цивільного характеру.

Зазначена норма гарантує «право на суд», одним з елементів якого є право на доступ до суду, тобто право ініціювати судовий розгляд цивільної справи (див. mutatismutandis рішення Європейського суду з прав людини (далі за текстом - ЄСПЛ) від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golderv. theUnitedKingdom), заява № 4451/70, § 36).

Так у справі «Delcourt v. Belgium» Європейський суд з прав людини зазначив, що у демократичному суспільстві у світі розуміння Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція), право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало меті та призначенню цього положення.

Надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду, не сприяє правовій визначеності, належному здійсненню правосуддя та є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини: від 28 жовтня 1998 року у справі «Перед де Рада Каваніллес проти Іспанії», від 13 січня 2000 року у справі «МірагальЕсколано та інші проти Іспанії», від 08 березня 2017 року у справі «ТОВ «Фріда» проти України»).

Згідно з практикою ЄСПЛ, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, необхідно уникати надто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним.

Надто суворе тлумачення судом процесуальних норм позбавляє позивача, або інших учасників справи права доступу до суду, що згідно з прецедентною практикою Європейського Суду з прав людини є порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Отже, враховуючи наведені норми процесуального закону, практику Європейського суду з прав людини, доводи представника позивача, викладені в клопотанні про поновлення строку та долучення до справи доказів, суд визнає причину пропуску строку для подання письмового доказу поважною та вважає, що клопотання підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 83,127 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Поновити представнику позивача адвокату Коваленко О.В. строк для подання письмового доказу.

Клопотання представника позивача адвоката Коваленко О.В. про приєднання до матеріалів справи письмових доказів задовольнити.

Приєднати до матеріалів цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області, Краснокутської державної нотаріальної контори Харківської області про визнання права власності в порядку спадкування:

- довідку КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги Краснокутської селищної ради» Богодухівського району Харківської області №7 від 03.02.2025;

-довідку№25-01-15/280 від 28.10.2024 року, видану Олексіївським старостинським округом Краснокутської селищної ради;

-копію Державного акту на право приватної власності на землю серія РЗ №782016, виданого Краснокутською райдержадміністрацією 19.05.2003 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДЯ Каліберда В.А.