Ухвала

від 24.02.2025 по справі 132/530/25

КАЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №132/530/25

Провадження №2/132/446/25

Ухвала

Іменем України

24 лютого 2025 року м. Калинівка

Суддя Калинівського районного суду Вінницької області Карнаух Н.П., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Калинівської міської ради Вінницької області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини за заповітом,

ВСТАНОВИВ:

До Калинівського районного суду Вінницької області 19.02.2025 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Калинівської міської ради Вінницької області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини за заповітом, яку згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.02.2025 передано на розгляд судді Карнауху Н.П.

Перевіривши подану позовну заяву та додані до неї документи, суддя дійшов висновку, що її необхідно залишити без руху, оскільки вона не відповідає вимогам ст.ст. 175 та 177 ЦПК України з таких підстав.

З позовної заяви вбачається, що в ній всупереч вимогам п. 2. ч. 3 ст. 175 ЦПК України не заначено відомості про наявність у позивача та відповідача електронного кабінету.

Враховуючи те, що позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що після смерті його бабусі ОСОБА_2 відкрилась спадщина, яка складається з житлового будинку з господарськими будівлями та грошового вкладу, в позовній заяві не заначено ціни позову, що не відповідає положенням п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.

Відповідно до п. 6 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору.

Главою 89 ЦК України, а також спеціальним законодавством, зокрема, Законом України «Про нотаріат», визначено нотаріальний порядок оформлення права на спадщину, що відповідає встановленій законодавством сукупності функцій притаманній юрисдикційній діяльності судів та нотаріусів.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини (лист Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13).

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження (абзац 3 п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 № 7).

Водночас упозовній заяві ОСОБА_1 та долученихдо неїдокументах відсутнівідомості прорезультати зверненнядо нотаріусащодо оформленнясвідоцтва проправо наспадщину навказані упозовній заяві житловий будинок з господарськими будівлями та грошовий вклад.

Згідно із ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Статтею 1 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом.

Платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення (ст. 2 Закону України «Про судовий збір»).

Отже, сплата судового збору особами, які звертаються до суду це їх процесуальний обов`язок, який визначається положеннями ЦПК України та Закону України «Про судовий збір».

Судовий збірсправляється увідповідному розмірівід прожитковогомінімуму дляпрацездатних осіб,встановленого закономна 1січня календарногороку,в якомувідповідна заяваабо скаргаподається досуду,-у відсотковомуспіввідношенні доціни позовута уфіксованому розмірі(ст.4 Закону України «Про судовий збір»).

Згідно із положеннями п. 8 ч. 1 ст. 176 ЦПК України у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, ціна позову визначається дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.

Відповідно до ч. 1 ст. 190 ЦК Українимайном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Вартість спірного майна визначається, зокрема, за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості (п. 12 Постанови ПленумуВерховногоСуду України«Просудову практикуусправахза позовамипрозахистправа приватноївласності» від 22.12.1995№ 20).

Відповідно до п. 3 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінетів Міністрів України від 10.09.2003 № 1440, ринкова вартість це вартість, за яку можливе відчуження об`єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу.

Згідно із ч. 3 ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання.

Отже, ціна позову визначається ринковою вартістю майна на момент звернення до суду та повинна бути підтверджена відповідними відомостями (відповідним звітом про його оцінку).

У позовній заяві ОСОБА_1 вказано, що він звільнений від сплати судового збору як учасник бойових дій. До позовної заяви долучено копію посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого 16.05.2024 начальником управління персоналу (G1) штабу ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно із яким ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-учасників бойових дій.

Згідно із положеннями п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Верховний Суд у своїх рішеннях наголошує, що для правильного застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону «Про судовий збір» суди повинні враховувати предмет та підстави позову, а також перевіряти, чи стосується справа захисту прав, пов`язаних із статусом учасника бойових дій. Зокрема, у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 зазначено, що суд має оцінювати, чи пов`язаний спір із захистом прав, передбачених статтями 12 та 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Таким чином, учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору лише у справах, безпосередньо пов`язаних із захистом їхніх прав, що випливають із їхнього статусу. У інших категоріях справ, не пов`язаних із таким захистом, вони зобов`язані сплачувати судовий збір на загальних підставах.

Розмір судового збору за подання вимоги майнового характеру визначається зазначенням ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці. Суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки відповідно до п. 3 ч. 3 ст.175ЦПКУкраїни цей обов`язок покладено виключно на позивача.

В позовній заяві ОСОБА_1 відсутні відомості про ціну позову.

Разом із цим, відповідно до ч. 2 ст. 176 ЦПК України, та ч. 2 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

Частиною 4 ст. 134 ЦПК України передбачено, що суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов`язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Враховуючи згаданівище вимогич.2ст.4Закону України«Про судовийзбір» щодоставок судовогозбору (1%ціни позову,але неменше 0,4розміру прожитковогомінімуму дляпрацездатних осібта небільше 5розмірів прожитковогомінімуму дляпрацездатних осіб) за подання вищевказаної позовної заяви позивачу ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір в розмірі 1211,2 грн. (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Сума судового збору підлягає сплаті позивачем за такими реквізитами: за такими реквізитами: Отримувач коштів: ГУК у Він.обл./м.Калинівка/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37979858; Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA118999980313151206000002776; Код класифікації доходів бюджету: 22030101; Призначення платежу: *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Калинівський районний суд Вінницької області.

Поряд з наведеним, відповідно до положень п.п. 5, 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, серед іншого, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).

Частиною ч. 5 ст. 177 ЦПК України встановлено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Всупереч вказаним вимогам у позовній заяві ОСОБА_1 не міститься відомостей щодо спадкового майна: житлового будинку з господарськими будівлями та грошового вкладу, а саме: місцезнаходження та інші ідентифікаційні дані цієї нерухомості, найменування банківської установи, реквізитів рахунку тощо.

При цьому, відповідно до положень ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Не зазначення в позовній заяві ОСОБА_1 адреси та інших ідентифікаційних даних об`єкту нерухомості, який є спадковим майном, позбавляє суд можливості дійти переконання що позовну заяву подано із дотриманням правил підсудності.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177 та 185 ЦПК України, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Калинівської міської ради Вінницької області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини за заповітом залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, роз`яснивши при цьому, що в разі не усунення вищевказаних недоліків в цей строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.

Ухвала суду щодо визначення розміру судових витрат може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Суддя Н.П. Карнаух