Ухвала від 20.02.2025 по справі 145/2123/20

У Х В А Л А

20.02.2025 с-ще Тиврів 145/2123/20

2/145/48/2025

Тиврівський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Ратушняка І. О.

при секретарі Крикливій М.С.,

у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Лука-Мелешківської сільської ради про визнання недійсним рішення та скасування запису про проведену державну реєстрацію права власності, третя особа на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - державний реєстратор Стрижавської селищної ради Луценко Євгеній Васильович,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом доОСОБА_2 , Лука-Мелешківської сільської ради про визнання недійсним рішення та скасування запису про проведену державну реєстрацію права власності.

20.04.2023, в рамках підготовчого судового засідання, на адресу суду від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про зміну предмету позову, відповідно до якої вона вважає, що є необхідність змінити викладення позовних вимог та привести їх у відповідність до вимог норм Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", що дасть змогу ефективно реалізувати рішення суду у разі задоволення позову.

Зазначає, що відповідно до ч.3 ст.26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у чинній редакції) у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом ''а'' пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсним.и чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом ''а'' пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Редакція зазначеної статті змінилась з 16 січня 2020 року, у зв`язку з чим змінилась і правозастосовна практика щодо способу захисту права. Так Верховний Суд у постанові від 25.01.2021 у справі №664/220/191 зазначив, що тлумачення наведеної норми права, на відміну від положень частини другої статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у попередній редакції: яка передбачала такі способи судового захисту порушених прав як скасування записів про проведену державну реєстрацію прав та скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, наразі способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є:

- судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав;

- судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав;

- судове рішення про скасування державної реєстрації прав.

При цьому, з метою ефективного захисту порушених прав законодавець уточнив, що ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

З урахуванням заяви про зміну предмету позову вважає за необхідне змінити позовні вимоги у справі № 145/2123/20 та викласти їх наступним чином:

1. Визнати недійсним рішення 26 сесії 5 скликання Яришівської сільської ради Тиврівського району Вінницької області від 20.11.2009 "Про передачу землі у приватну власність", затвердження технічної документації із землеустрою та видачу державних актів на право власності на землю земельної ділянки громадянки ОСОБА_2 для будівництва і обслуговування жилого будинку, будівель і споруд площею 0,2500 га за адресою: АДРЕСА_1 .

2. Скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 0524587900:02:003:0396 площею 0,25 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, будівель і споруд, дата державної реєстрації права (в державному реєстрі прав) 26.12.2017, адреса: АДРЕСА_1 , номер запису про право власності 24154969 та припинити право власності ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на вказану земельну ділянку з кадастровим номером 0524587900:02:003:0396.

У підготовче судове засідання сторони не з`явилися.

Позивачка ОСОБА_1 подала заяву, в якій просить провести судове засідання 20.02.2025 у її відсутності та відсутності її представника, позовні вимоги підтримує повністю.

Належним чином повідомлена про підготовче засідання відповідачка ОСОБА_2 до суду не з`явилася, причин неявки не повідомила.

Представник третьої особи на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - державний реєстратор Стрижавської селищної ради Луценко Є.В. в судове засідання не з`явився, заперечень проти позову не надав.

Згідно із вимогами ч.1 ст.223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи.

Суд, дослідивши заяву про зміну предмету позову, врахувавши думку учасників справи відносно поданої заяви, приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із ч. 3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Позов у цивільному процесі - це письмово оформлена і адресована суду письмова вимога, що складається з вимоги процесуального характеру та вимоги матеріального характеру (захистити невизнане, оспорюване чи порушене право). А предмет позову - це матеріальний зміст цієї вимоги.

Таким чином, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняте судове рішення. Цей матеріальний зміст позовних вимог позивача, проявляється в матеріально-правовій заінтересованості отримати певне матеріальне благо.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Зміна предмета позову відбудеться тоді, коли в рамках конкретного позовної вимоги позивач замість одного способу захисту прав (який був заявлений раніше, при подачі позову) захоче скористатися іншим способом захисту, обґрунтовуючи свої позовні вимоги (предмет позову) тими самими обставинами, якими він обґрунтовував первісні вимоги.

Зміна підстав позову відбувається тоді, коли позивач в рамках конкретної позовної вимоги, в обґрунтування раніше заявлених позовних вимог (предмету позову) посилається на інші обставини якими він ці (перші) позовні вимоги, обґрунтовував.

Таким чином, зміна предмета позову означає зміну вимог, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Доповнення позовних вимог новою вимогою та новими обставинами, по суті своїй є новим позовом.

Крім того, як роз`яснив Верховний Суд у в своїй постанові від 22.07.2021 в справі № 910/18389/20 особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Враховуючи наведені у заяві обставини, дотримання представником позивача вимог ст.49 ЦПК України, також з врахуванням положення цивільного процесуального законодавства про те, що кожна сторона процесу користується на свій власний розсуд наданими їй правами, а зміна предмету позову є правом позивача, представник позивача не обмежений в правах, суд приходить до висновку про прийняття заяви представника позивача про зміну предмету позову до розгляду.

Керуючись ст. ст. 13, 49, 260, 261 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н ОВ И В:

Прийняти заяву позивача ОСОБА_1 про зміну предмету позову, у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Лука-Мелешківської сільської ради про визнання недійсним рішення та скасування запису про проведену державну реєстрацію права власності, третя особа на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - державний реєстратор Стрижавської селищної ради Луценко Євгеній Васильович.

Розгляд справи здійснювати з урахуванням заяви про зміну предмету позову.

Роз`яснити відповідачу, що він має право надати відзив на зміну предмета позову у п`ятнадцятиденний строк з моменту отримання копії ухвали суду про прийняття заяви про зміну предмета позову. У випадку ненадання відзиву суд згідно вимог ч. 8 ст.178 та ч. 2ст.191 ЦПК України розгляне справу за наявними матеріалами.

Встановити позивачу 5-денний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Встановити відповідачу 5-денний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: https://court.gov.ua/fair/ на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала окремо від рішення оскарженню не підлягає, заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Ратушняк І. О.