Постанова від 24.02.2025 по справі 718/354/25

Справа№ 718/354/25

Провадження№ 3/718/91/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" лютого 2025 р. м. Кіцмань Чернівецька область

Суддя Кіцманського районного суду Чернівецької області Масюк Л.О., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від ВП №2 (м.Кіцмань) ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області, щодо:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , за ч.1 ст.130 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

До Кіцманського районного суду Чернівецької області 06.02.2025 року надійшли матеріали справи за протоколом про адміністративне правопорушення: серії ЕПР1 №229433 від 24.01.2025 року, відповідно до змісту якого 24.01.2025 року о 19:50 год. в с.Мамаївці по вул..Зелена, 18, Чернівецького району, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Москвич 412, д.н.з НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного спяніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, у встановленому законом порядку, відмовився чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху за що передбачена відповідальність згідно ч.1 ст. 130 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не прибув, хоча своєчасно та належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, про що свідчить наявна в матеріалах справи розписка про отримання ним повістки. Причини неявки суду не повідомив. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не подавав.

Стаття 6 Європейської конвенції про захист прав людини (далі -Конвенція) гарантує право на справедливий судовий розгляд. Вона закріплює принцип верховенства закону, на якому будується демократичне суспільство, і найважливішу роль судової системи в здійсненні правосуддя.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини невід`ємними частинами «права на суд» слід розглядати, зокрема, наступні вимоги : вимога «змагальності» процесу відповідно до статті 6 Конвенції передбачає наявність можливості бути поінформованим і коментувати зауваження або докази, представлені протилежною стороною, в ході розгляду; право на «публічне слухання», що передбачає право на усне слухання і особисту присутність сторони в цивільному судовому процесі перед судом (Екбатані проти Швеції (Ekbatani v. Sweden, 26 травня 1988 р., номер заяви 10563/83, пп. 24-33); право на ефективну участь(T. та V. проти Сполученого Королівства,16 грудня 1999 р., номер заяв 24724/94; 24888/94, пп. 83-89).

Стаття 6 Конвенції головним чином служить для визначення того, чи були надані особі достатні можливості викласти свою позицію і оскаржити докази, які він вважав недостовірними.(Каралевічус проти Литви (Karaleviиius v. Lithuania), 6 червня 2002 р., номер заяви 53254/99).

Враховуючи, що ОСОБА_1 повідомлявся про час та місце розгляду справи, однак в судове засідання не з`явився, заяв чи клопотань до суду не подав, суддя приходить до висновку, що йому були надані достатні можливості викласти свою позицію і оскаржити докази, а тому справу слід розглянути на підставі наявних у справі матеріалів та доказів.

Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у відповідній точності із законом.

Так, згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, за відсутності будь-яких істотних суперечностей, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.130 КУпАПдоведена повністю.

Згідно даних протоколу про адміністративне правопорушення серії серії ЕПР1 №229433 від 24.01.2025 року, складеного відносно ОСОБА_1 , останньому ставиться у провину відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, тобто порушення вимог п.2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність, згідно ч.1 ст. 130 КУпАП.

Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху, передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до диспозиції ч. 1 ст.130КУпАП адміністративним правопорушенням є керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів з метою виявлення ознак стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння детально регламентована Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України та Мінохорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015 року, а також положеннями ст. 266 КУпАП.

Так, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Як свідчать матеріали справи, передбаченої процедури було дотримано працівниками поліції.

Згідно Направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до Кіцманської БЛІЛ вбачається, що у водія ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота.

Згідно Акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду, що також підтвердждується оглянутим в судовому засіданні відеозаписом з бодікамер поліцейського.

Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

У відповідності до вимог ст.ст. 251, 252 КУпАП, суд вважає вище перелічені докази, які безпосередньо досліджені у судовому засіданні, належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та визнання його винуватості.

Суд вважає, що протокол про адміністративне правопорушення, відеозаписи з бодікамер поліцейських підтверджують фактичні обставини справи.

Патрульними поліцейськими були дотримані вимоги Інструкції про порядок огляду водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та ст. 266 КУпАП, під час оформлення матеріалів відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, а його вина у відмові від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння підтверджена належними та допустимими доказами, наявними в матеріалах справи та оціненими судом.

Беручи до уваги вищезазначене, суд, всебічно, повно та об`єктивно дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, вважає доведеним факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, а саме відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, а тому його дії вірно кваліфіковані як адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130КУпАП при порушенні вимог п.2.5 ПДР.

Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов висновку, що з метою виховання правопорушника та запобігання вчинення ним нових правопорушень, необхідним та достатнім є вид адміністративного стягнення, в межах ч. 1 ст. 130 КУпАП, у виді накладення штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Згідно зі ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Керуючись ст.ст.30,40-1,130ч. 1,284,294 КУпАП, суд,-

УХВАЛИВ :

Визнати винуватим ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 605,60 гривень судового збору в дохід держави.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до вимог ст.307КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Відповідно до вимог ст.308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установленийчастиною першоюстатті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

подвійний розмірштрафу,визначеного увідповідній статтіцього Кодексута зазначеногоу постановіпро стягненняштрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Чернівецького апеляційного суду через Кіцманський районний суд Чернівецької області.

Суддя Кіцманського

районного суду: Л.О.Масюк