Рішення

від 24.02.2025 по справі 484/4918/24

АРБУЗИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 484/4918/24

Провадження № 2/467/31/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

24.02.2025 року Арбузинський районний суд Миколаївської області

у складі:

головуючого судді ДогарєвоїІ.О.,

за участю секретаря СкорняковоїС.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щіАрбузинка Первомайського району Миколаївської області цивільну справу за позовною заявою Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу,

в с т а н о в и в:

Представник Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 в якому просить стягнути з відповідача суму шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, у виді збитків, нанесених державі Україна в сумі 14788 грн. 35 коп., а також судовий збір 3028 грн.

Позовні вимогиобґрунтовує тим,що 18.10.2022року ОСОБА_1 в полезахиснійсмузі,розташованій міжс.Агрономіята с.ВеселийРозділ Первомайськогорайону Миколаївськоїобласті вмежах територіїАрбузинської ТГМиколаївської областісамовільно,без відповідногодозволу,тобто лісорубного квитка,здійснив знищення до ступеня припинення росту дерева породи «Дуб». В результаті зазначених порушень державі нанесено шкоду на загальну суму 14788 грн. 35 коп.

За таких обставин, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення шкоди завданої навколишньому природному середовищу, оскільки у добровільному порядку сума збитків відповідачем не відшкодована.

В судове засідання представник позивача не з`явився, надав суду заяву, в якій просив цивільну справу розглянути у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечував проти заочного вирішення справи.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився повторно, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся за адресою реєстрації рекомендованими поштовими відправленнями, які було повернуто до суду АТ «Укрпошта» з відміткою про відсутність відповідача за місцем проживання. Відповідно до п.4 ч.8ст.128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Про причини неявки суду не повідомив. Відзиву на позов не подано.

У відповідності ч.1 ст.280ЦПК України проведено заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 18.10.2022 року в полезахисній смузі, розташованій між с.Агрономія та с.Веселий Розділ Первомайського району Миколаївської області в межах території Арбузинської ТГ Миколаївської області здійснив пошкодження шляхом повного спилу одного дерева породи «Дуб» діаметром у корі біля шийки кореня 49 см без відповідного дозволу, тобто лісорубного квитка, що підтверджується протоколом огляду місця події від 18.10.2022 року, поясненнями ОСОБА_1 від 18.10.2022 року (а.с.8-11).

18.10.2022 року Державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Південно-Західного округу щодо ОСОБА_1 за даним фактом було складено протокол №000228 про адміністративне правопорушення (а.с.12-13).

Постановою Державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Південно-Західного округу про накладення адміністративного стягнення від 19.10.2022 року №000228 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ст.65-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн.(а.с.14-15).

Згідно розрахунку розміру шкоди, заподіяної ОСОБА_1 внаслідок незаконної рубки дерев у захисному лісовому насаджені лінійного типу (полезахисна смуга) розташованому між с.Агрономія та с.Веселий Розділ Первомайського району Миколаївської області, загальна сума заподіяної шкоди навколишньому природному середовищу внаслідок вчинення відповідачем незаконного спилювання до ступеня припинення росту дерева породи «Дуб» діаметром у корі біля шийки кореня 49 см, становить 14788,35 грн. (а.с.19-20).

Позивачем на адресу відповідача направлена претензія №104 від 21.11.2022 року з вимогою про відшкодування заподіяної шкоди (а.с.17-18), отримана відповідачем 15.12.2022 року (а.с.21).

Вищевказану шкоду відповідач у добровільному порядку не відшкодував, а тому захист прав та інтересів позивача можливий лише у судовому порядку.

Так, відповідно до положень ст.13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.

Відповідно до ст.66 Конституції України, кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Згідно приписів ч.ч.1,2 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Тобто зазначена норма передбачає презумпцію вини. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є правовою підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) шкоди; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; 4) вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова (деліктна) відповідальність не настає. Важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Проаналізувавши вищевикладене можна дійти висновку, що відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить наявність шкоди, протиправну поведінку заподіювача шкоди, причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача і вину. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Відповідно до ч.1 ст.1190 ЦК України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

Положеннями ч.6 ст.82 ЦПК України передбачено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до ч.4, 5 ст.68, ч.1 ст.69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Згідно ч.1 та п.1 ч.2 ст.105 Лісового кодексу України порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону. Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників.

Статтею 107 Лісового кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Пунктом 2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами справ за позовами про відшкодування шкоди» №6 від 27.03.1992 року роз`яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Частиною 1 ст.67 Лісового кодексу України встановлено, що заготівля деревини, заготівля другорядних лісових матеріалів проводиться в порядку спеціального використання лісових ресурсів.

Згідно з частиною 1 ст.69 Лісового кодексу України спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно.

Також, згідно зі ст.142 Конституції України, природні ресурси, які перебувають у власності територіальних громад, є складовою частиною матеріальної і фінансової основи місцевого самоврядування.

На підставі ст.47, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються фонди охорони навколишнього природного середовища. Ці фонди утворюються у складі відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок, у тому числі, частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Згідно з вимогами ч.3 ст.29, ч.1 ст.69-1 Бюджетного кодексу України грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, сплачуються у визначеному вказаними нормами співвідношенні на рахунки спеціальних фондів Державного, обласних та місцевих бюджетів в розмірах 30, 20 та 50 відсотків відповідно.

Зазначена норма означає, що завдані природним ресурсам збитки сплачуються на єдиний розподільчий казначейський рахунок відповідної місцевої ради в користь зведеного бюджету, із якого місцевим органом Державної казначейської служби в подальшому розподіляються конкретні суми коштів до Державного, обласного та місцевого бюджетів у вищевказаному співвідношенні.

В силу вимог ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.2 ст.77 ЦПК України).

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.76 ЦПК України).

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч.2 ст.76 ЦПК України).

Докази у цивільному процесі мають бути належними та допустимими.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст.77 ЦПК України).

Факт заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу, винна поведінка відповідача, яка знаходиться у причинно-наслідковому зв`язку із заподіянням шкоди підтверджуються постановою про накладення адміністративного стягнення від 19.10.2022 року №000228.

Розмір збитків, заподіяних державі вищевказаними діями відповідача, підтверджується відповідним розрахунком.

За такого, суд приходить до висновку про доведеність факту заподіяння шкоди державі з вини відповідача, а тому є підстави для покладення на останнього обов`язку із її відшкодування у розмірі 14788,35 грн.

Оскільки, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог, то у відповідності до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3028,00 грн. судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.3, 4, 5, 12, 13, 76, 81, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь держави в особі Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) на рахунок UA598999980333159331000014404, код бюджетної класифікації 24062100, код ЄДРПОУ 37992030, Миколаїв.ГУК/тг смт.Арбузинка, банк отримувача Казначейство України, одержувач Казначейство України, код бюджетної класифікації 24062100, балансовий рахунок 3311, символ звітності банку 331, шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу в сумі 14788 (чотирнадцять тисяч сімсот вісімдесят вісім) гривень 35 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) на рахунок НОМЕР_2 Банк ДСУ м.Київ, код ЄДРПОУ 43879780 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 коп.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Арбузинським районним судом Миколаївської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене іншими учасниками справи в апеляційному порядку безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.О.Догарєва