Постанова

від 12.02.2025 по справі 175/2182/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/2022/25 Справа № 175/2182/20 Головуючий упершій інстанції: Новік Л. М. Суддя-доповідач: Красвітна Т. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2025 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого Красвітної Т.П.,

суддів: Городничої В.С., Петешенкової М.Ю.,

за участю секретаря Сахарова Д.О.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вм.Дніпро цивільнусправу заапеляційною скаргою ОСОБА_1 нарішення Дніпропетровськогорайонного судуДніпропетровської областівід 19вересня 2024року посправі запозовом ОСОБА_1 до Акціонерноготовариства «ДТЕКДніпровські електромережі»,треті особи Новоолександрівськасільська радаДніпровського районуДніпропетровської області,Головне управлінняДержгеокадастру уДніпропетровській області,про визнаннянезаконним таприпинення діїземельного сервітуту,усунення перешкоду здійсненнівласником правакористування земельноюділянкою,

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом, посилаючись на те, що над земельною ділянкою яка їй належить на праві приватної власності, розташована повітряна лінія 35 кВ Л-0516, що належить відповідачу. Встановлення зазначених ліній відбувалось на підставі земельного сервітуту площею 0,0777 га. Як наслідок, на земельну ділянку позивачки, відповідно до чинного законодавства, поширюється охоронна зона, що фактично унеможливлює використання земельної ділянки за її цільовим призначенням. Тому, уточнивши позовну вимоги, ОСОБА_1 просила:

визнати незаконним та припинити дію земельного сервітуту площею 0,0777 га, встановленого щодо земельної ділянки по АДРЕСА_1 (кадастровий номер 1221486200:09:001:0079), належної позивачці, який є безстроковим, таким, що виник на підставі постанови КМУ від 04.03.1997 №209 та надає право на прокладання та експлуатацію ліній електропередачі, зв`язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій, таким, що пройшов державну реєстрацію як інше речове право під №36847555 відносно об`єкта нерухомого майна під номером 2098416012214 на підставі відомостей з ДЗК, виданих 03.06.2020 року з Державного земельного кадастру;

усунути перешкодиз бокуАТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» у здійсненні права користування ОСОБА_1 своєю земельною ділянкоюпо АДРЕСА_1 (кадастровийномер 1221486200:09:001:0079),шляхом зобов`язаннявідповідача здійснитиза власнийрахунок демонтаж,не виключаючиможливість знесенняповітряної лінії,а самеПЛ 35кВ Л-0516на ПС «Комунальна», над поверхнею земельної ділянки по АДРЕСА_1 (кадастровий номер 1221486200:09:001:0079) та на відстані 15 метрів від усіх меж вказаної земельної ділянки з усіх її сторін.

Рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 19 вересня 2024 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Додатковим рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 20 грудня 2024 року стягнуто із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» витрати на професійну допомогу у розмірі 10000,00 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, ставить питання про скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового про задоволення позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення, виходячи з наступного.

Встановлено судом та стверджується зібраними у справі доказами, що у 1960 році була побудована лінія електропередач Л-0516 напругою 35 кВ, протяжністю 7,73 км., на ПС «Комунальна», що підтверджується копією паспорту, складеного у березні 1989 року механізованою колоною №78 Трест «Південелектромережбуд», де у графі «6. Отпайки или заходы и их длина» вказано Л-0516 відпайка на «Комунальну» (а.с. 63-71 т.1).

Вказана вище повітряна лінія була передана до статутного капіталу Державної акціонерної енергопостачальної компанії «Дніпрообленерго» (правонаступником якої було ВАТ «ЕК «Дніпрообленерго», а потім АТ «ДТЕК Дніпровські Електромережі») під час корпоратизації державного підприємства «Дніпрообленерго», що була проведена у 1995 році.

Так, відповідно до відомостей, які містяться у Переліку нерухомого майна, переданого у власність до статутного фонду ВАТ «ЕК «Дніпрообленерго» під час корпоратизації станом на 01.06.1995, затвердженого наказом Міністерства палива та енергетики України №779 від 23.12.2003 «Про затвердження переліку майна ВАТ «ЕК «Дніпрообленерго», за порядковим номером 5735 вказано: «ВЛ 35 кВ п/ст ВНИИК (отп на Всесоюзный научно-исследовательный институт, отп на Коммунальную Днепропетровский район)» (мовою оригіналу) (а.с. 163-165 т.1, 54-56 т.2).

Зазначений вище Перелік в силу норм Положення, затвердженого наказом ФДМУ №2097 від 25.11.2003 року, є правовстановлюючим документом, який підтверджує право власності відповідача на передані до статутного фонду об`єкти, в тому числі і на ПЛ 35 кВ Л-0516 на ПС «Комунальна».

Згідно Розділу 2 Загальні положення статуту АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі», товариство є правонаступником майна, прав та обов`язків Державної акціонерної енергопостачальної компанії «Дніпрообленерго», ВАТ «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго», ПАТ«Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго». Державна акціонерна енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго» заснована відповідно до наказу Міністерства енергетики та електрифікації України №160 від 18 серпня 1995 року (правонаступником якого є Міністерство енергетики та вугільної промисловості України) (а.с. 166-167 т.1).

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 07.11.2013 №НВ-1200911372013, встановлено безстроковий земельний сервітут площею 0,0777 га відносно земельної ділянки по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1221486200:09:001:0079, що зареєстрований на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 04 березня 1997 №209 «Про затвердження Правил охорони електричних мереж» та надає право відповідачу на прокладання та експлуатацію ліній електропередачі, зв?язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій (а.с. 14-18 т.1).

Згідно копії інвентарної картки обліку основних засобів №10000000219-0, відкритої АТ «ДТЕК Дніпровські Електромережі» відповідно до наказу Міністерства фінансів України №818 від 13.09.2016, як власника ПЛ 35 кВ Л-0516 на ПС «Комунальна». У вказаній інвентарній карті також відображено, що ПЛ 35 кВ Л-0516 на ПС «Комунальна» була побудована у 1960 році (а.с. 223 т.1, 44-45 т.2).

Станом на 31.08.2020 на балансі АТ «ДТЕК Дніпровські Електромережі» знаходиться об`єкт основного засобу ПЛ 35 кВ Л-0516 на ПС «Комунальна», інвентарний №10000000219-0000, рік побудови - 1960, який є власністю відповідача, що підтверджується копією довідки від 31.08.2020 №32646/1001 (а.с. 77 т.1).

Також установлено, що рішенням виконкому Дніпропетровської Ради народних депутатів №13 від 28.01.1991, розглянувши рішення виконкому Новоолександрівської сільської ради народних депутатів №4/11 від 16.01.1990 та заяви забудовника, надано дозвіл ОСОБА_1 на будівництво індивідуального житлового будинку, площею 58,0 кв.м. і господарських споруд для особистого підсобного господарства по АДРЕСА_1 Дослідне на земельній ділянці площею 1000,0 кв.м. (а.с. 61 т.2).

Рішенням Новоолександрівської сільської ради народних депутатів Дніпропетровського району Дніпропетровської області від 29.01.1997 року №8/10 було передано ОСОБА_1 безкоштовно у власність земельну ділянку розміром 0,1089 га, що розташована по АДРЕСА_1 (а.с. 10-11 т.1, 57-58 т.2).

На підставі вказаного вище рішення позивачці було видано державний акт на право приватної власності на землю серії ДН №041071 від 09.12.1999 року, відповідно до якого для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських споруд та будівель передано земельну ділянку площею 0,1089 га (а.с. 12-13 т.1, 59-60 т.2).

Згідно пояснень представника позивачки у судовому засіданні апеляційного суду, на час виділення позивачці земельної ділянки у користування, на час одержання позивачкою державного акту на право власності на земельну ділянку, вищевказана лінія електропередачі вже була побудована; викладене підтверджується протоколом та звукозаписом судового засідання апеляційного суду.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру на земельну ділянку від 07.11.2013 №НВ-1200911372013, 07 листопада 2013 року було здійснено державну реєстрацію земельної ділянки по АДРЕСА_1 , площею 0,1089га,таприсвоєно кадастровий номер 1221486200;09:001:0079 (а.с. 14-18 т.1).

Право приватної власності позивачки на земельну ділянку з кадастровим номером 1221486200;09:001:0079 було зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 03 червня 2020 року, що підтверджується копією витягу від 11.06.2020 №212213904 (а.с. 25-26 т.1).

Цього ж дні у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстроване (номер запису 36847555 від 03.06.2020) безстрокове право користування (сервітут), а саме право прокладення та експлуатації ліній електропередачі, зв?язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій, яке поширюється на земельну ділянку 0,0777 га за адресою по АДРЕСА_1 , відповідно до інформації з Державного реєстру речових драв на нерухоме майно від 18.06.2020 №213049766 (а.с. 32-33 т.1).

Над земельною ділянкою за адресою по АДРЕСА_1 , площею 0,1089 га, кадастровий номер 1221486200;09:001:0079, розташована спірна повітряна лінія електропередач 35 кВ Л-0516; охоронна зона повітряної лінії електропередач встановлена на відстані 15 метрів від крайніх проводів, площа зони обмеження - 0,0777 га. Це підтверджується відомостями з Державного земельного кадастру на земельну ділянку від 07.11.2013 №НВ-1200911372013 та копією технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), складеної ТОВ «Земком-Дніпро» у липні 2013 року (а.с. 19-24 т.1).

Згідно зі статтею 112 ЗК України охоронні зони створюються, зокрема, уздовж ліній електропередачі для забезпечення нормальних умов їх експлуатації, запобігання ушкодження, а також зменшення їх негативного впливу на людей та довкілля, суміжні землі та інші природні об`єкти. Правовий режим земель охоронних зон визначається законодавством України.

Статтею 1 Закону України «Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об`єктів» визначено, що охоронними зонами об`єктів енергетики є зона вздовж повітряних кабельних ліній електропередачі, навколо електростанцій, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів та пристроїв і магістральних теплових мереж, споруд альтернативної енергетики тощо для забезпечення нормальних умов їх експлуатації, запобігання ушкодженню, а також для зменшення їх негативного впливу на людей, суміжні землі, природні об`єкти та довкілля.

За положеннями статті 18 ЗУ «Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об`єктів» для забезпечення надійної експлуатації та охорони енергогенеруючих об`єктів і об`єктів передачі електричної та теплової енергії, а також безпеки населення і охорони навколишнього природного середовища встановлюються спеціальні зони об`єктів енергетики, зокрема охоронні зони об`єктів енергетики. Земельні ділянки в межах спеціальних зон об`єктів енергетики не вилучаються (викупляються) у власників чи користувачів земельних ділянок, а використовуються з обмеженнями (крім випадків, коли встановлення спеціальних зон призводить до неможливості використання земельних ділянок за цільовим призначенням). Спеціальні зони об`єктів енергетики встановлюються на землях всіх категорій.

Відповідно до частин першої та другої статті 22 Закону України «Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об`єктів» охоронні зони об`єктів енергетики встановлюються вздовж повітряних та кабельних ліній електропередачі та навколо електростанцій, електропідстанцій, струмопроводів і пристроїв, для забезпечення нормальних умов експлуатації об`єктів енергетики, запобігання ушкодженню, а також зменшення їх негативного впливу на людей та довкілля, суміжні землі та інші природні об`єкти. Охоронні зони уздовж повітряних ліній електропередачі встановлюються у вигляді земельної ділянки і повітряного простору, обмежених вертикальними площинами, що віддалені по обидва боки ліній від крайніх проводів за умови невідхиленого їх положення на певній відстані залежно від напруги ліній електропередачі.

У статті 24 Закону України «Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об`єктів» передбачено, що розміри охоронних та санітарно-захисних зон об`єктів енергетики залежно від їх конструкції та напруги встановлюються Кабінетом Міністрів України. Межі охоронних та санітарно-захисних зон об`єктів енергетики зазначаються в містобудівній документації, документації із землеустрою та кадастрових планах. Розмір охоронних та санітарно-захисних зон уздовж повітряних ліній електропередачі визначається паралельними прямими по обидва боки ліній від крайніх проводів на відстані від 2,0 до 40,0 метра залежно від напруги.

Відповідно пункту 5 Правил охорони електричних мереж, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 1997 року №209, охоронні зони електричних мереж встановлюються: уздовж повітряних ліній електропередачі - у вигляді земельної ділянки і повітряного простору, обмежених вертикальними площинами, що віддалені по обидві сторони лінії від крайніх проводів за умови невідхиленого їх положення на відстань 15 метрів для повітряних ліній напругою 35 кВ.

Судом встановлено, що право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1221486200;09:001:0079 було набуте позивачкою у грудні 1999 року, в той час, як повітряна лінія електропередач 35 кВ Л-0516 на ПС «Комунальна» була побудована та введена в експлуатацію у 1960 році.

Дозвіл на будівництво індивідуального житлового будинку і господарських споруд для особистого підсобного господарства по АДРЕСА_1 надавався у 1991 році, у тому числі, на підставі заяви забудовника, тобто - ОСОБА_1 .

Тобто, на час отримання позивачкою дозволу на будівництво індивідуального житлового будинку в 1991 році та на час отримання у власність земельної ділянки по АДРЕСА_1 у 1999 році ОСОБА_1 було відомо, що через земельну ділянку, яку вона виявила бажання отримати безоплатно у власність, проходить лінія електропередач 35 кВ.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про електроенергетику» (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин) на об`єктах енергетики встановлюється особливий режим допуску, а в охоронних зонах електромереж діють обмеження.

На момент набуття у власність земельної ділянки за вказаною вище адресою, позивачка була обізнана про наявність над нею повітряної лінії електропередач, що на цей час знаходиться на балансі відповідача, особливості діяльності якого регулюються спеціальним законодавством про електроенергетику.

Придбання фізичними особами об`єктів нерухомості, через територію яких вже прокладені та експлуатуються об`єкти електроенергетики, не може свідчити про виникнення у нового власника безумовного права на їх перенесення за межі цих об`єктів.

Такі висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, яка викладена, зокрема, у постанові від 16.09.2020 року у справі №234/11992/19.

З огляду на те, що повітряна лінія електропередач була побудована задовго до набуття у власність позивачкою земельної ділянки, про що останній було відомо, твердження ОСОБА_1 про порушення її прав та законних інтересів, у зв`язку з розміщенням лінії електропередач над земельною ділянкою - є необґрунтованими.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 Земельного кодексу України дія земельного сервітуту зберігається у разі переходу прав на земельну ділянку, щодо якої встановлений земельний сервітут, до іншої особи.

Отже, при набутті позивачем права власності на земельну ділянку, встановлений земельний сервітут на цій земельній ділянці, продовжив свою дію в силу вищезазначених положень законодавства.

Відповідно до ч. 3 ст. 98 Земельного кодексу України встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею.

З огляду на зазначене, позивач вправі використовувати належну їй земельну ділянку у своїх цілях, однак, дотримуючись певних обмежень, встановлених на підставі відповідних законодавчих актів.

Частиною другою статті 102 Земельного кодексу України встановлено, що на вимогу власника земельної ділянки, щодо якої встановлено земельний сервітут, дія цього сервітуту може бути припинена в судовому порядку у випадках: а) припинення підстав його встановлення; б) коли встановлення земельного сервітуту унеможливлює використання земельної ділянки, щодо якої встановлено земельний сервітут, за її цільовим призначенням.

Позивачкою не доведено факту неможливості використання нею, за наявності сервітуту, земельної ділянки з кадастровим номером 1221486200;09:001:0079 за цільовим призначенням. При цьому, проходження через земельну ділянку лінії електропередач встановлює лише обмеження на використання такої земельної ділянки, а не повну неможливість її використання, про що ОСОБА_1 було відомо на час набуття нею права власності.

Необхідно також зауважити, що право власності позивачки на належну їй земельну ділянку не оспорюється, як і не спростовано право власності відповідача на лінію електропередач 35 кВ Л-0516, що розташована над земельною ділянкою.

Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам, у їх сукупності, колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 до АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» про визнання незаконним та припинення дії земельного сервітуту, усунення перешкод у здійсненні власником права користування земельною ділянкою.

Обґрунтування апеляційної скарги, що повітряна лінія електропередач 35 кВ Л-0516 на ПС «Комунальна» є самочинним будівництвом є безпідставним та спростовується встановленими судом фактичними обставинами.

Правомірність побудови лінії електропередач Л-0516 напругою 35 кВ, на ПС «Комунальна» підтверджується паспортом від 1989 року, а ця лінія була передана до статутного капіталу Державної акціонерної енергопостачальної компанії «Дніпрообленерго», правонаступником якої є АТ «ДТЕК Дніпровські Електромережі» після корпоратизації державного підприємства «Дніпрообленерго», що була проведена у 1995 році.

Відповідно до листа Новоолександрівської сільської ради від 30.06.2021 №1062/2-14, станом на 29.06.2021 у Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області відсутні дані від департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області стосовно наявності на території с-ще Дослідне Дніпровського району Дніпропетровської області незаконно або самочинно побудованих об`єктів електроенергетики. Крім того повідомлено, що ПЛ 35кВ на ПС Комунальна було побудовано в 60-х роках XX століття при проведенні електрифікації району (а.с. 87 т. 2).

Посилання апелянта, що спірний земельний сервітут встановлений незаконно, суперечить положенням ч. 1 ст. 100 ЗК України, - є безпідставним.

Положеннями частини першої статті 100 Земельного кодексу України передбачено, що сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій конкретно визначеній особі (особистий сервітут).

Однак,Правила охорониелектричних мережзатверджені постановоюКабінету МіністрівУкраїни від04березня 1997року №209,тобто донабрання чинностіЗемельним кодексомУкраїни (01.01.2002).

Одним із видів земельних сервітутів є право прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв`язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій (п. «в-4» ч. 1 ст. 99 ЗК України).

Статтею 3 Закону України «Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об`єктів» передбачено визнання пріоритету потреб суспільної необхідності на землі енергетики над потребами приватної власності на землю інших осіб.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування районним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а лише зводяться до переоцінки доказів.

Суд звертає увагу, що, відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на вищевикладене, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 375, 381-383 ЦПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського районногосуду Дніпропетровськоїобласті від19вересня 2024року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та протягом тридцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошена 12 лютого 2025 року.

Повний текст постанови буде складено в строк, визначений ч. 6 ст. 259 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 24 лютого 2025 року.

Головуючий Т.П. Красвітна

Судді В.С. Городнича

М.Ю. Петешенкова