Рішення

від 31.01.2025 по справі 475/1096/24

ДОМАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Доманівський районний суд Миколаївської області

Справа № 475/1096/24

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

31.01.2025смт. Доманівка

Доманівський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Кащака А.Я.,

за участю секретаря судового засідання Куш О.П.,

представника позивача: Рудаченка А.О. (в режимі ВКЗ),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження,в приміщенні Доманівського районного суду Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Доманівської селищної ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про встановлення юридичного факту належності правовстановлюючого документу та визнання права постійного користування землею в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

До Доманівського районного суду Миколаївської області звернувся адвокат Рудаченко А.О., який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , жительки с. Володимирівка, Вознесенського району, Миколаївської області, з позовом до Доманівської селищної ради Миколаївської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про встановлення юридичного факту належності правовстановлюючого документу та визнання права постійного користування землею в порядку спадкування.

Свої вимоги обґрунтував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивачки ОСОБА_6 , який проживав за адресою: АДРЕСА_1 .

Той факт, що позивач із померлим перебували у шлюбі, підтверджується повторним свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_1 , виданим 09.09.2020 року Доманівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса). На день відкриття спадщини позивач постійно проживала разом із спадкодавцем.

Після смерті ОСОБА_6 залишилось спадкове майно, яке складається, у тому числі, із права постійного користування земельною ділянкою площею 1,60 га для ведення особистого підсобного господарства, розташованої на землях запасу у межах землекористування КСП «Аврора» на території Доманівської селищної (раніше Володимирівської сільської) ради Вознесенського (раніше Доманівського) району Миколаївської області.

Зазначене право постійного користування посвідчене державним актом на право постійного користування землею серії I-МК №004674, виданим Володимирівською радою народних депутатів Доманівського району Миколаївської області 16.06.1994 року, зареєстрованим в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №169, а також підтверджується листом відділу №2 управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області «29-14-0,120-1008/22-24 від 15.04.2024 року та листом Доманівської селищної ради Миколаївської області №96 від 06.03.2024 року.

07.04.2022 року з метою оформлення спадщини на спадкове майно, позивач звернулася до Доманівської Державної нотаріальної контори Миколаївської області, однак свідоцтво про право на спадщину були видані нотаріусом лише на майно, яке перебувало у власності померлого. В свою чергу постановою нотаріуса № 29/02-31 від 23.02.2024 року у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спірну земельну ділянку ОСОБА_1 було відмовлено через неподання заявником документу, що посвідчує право власності спадкодавця на об`єкт нерухомості.

Ухвалою Доманівського районного суду Миколаївської області від 30.09.2024р., позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та призначено підготовче судове засідання, відповідачам роз`яснено право, що протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі вони мають право надіслати до суду відзив на позовну заяву, усі письмові та електронні докази, що підтверджують заперечення проти позову, а також копію відзиву та доданих до нього документів, для позивачів.

24.10.2024р. від адвоката Другакова Д.О., який представляє інтереси відповідача ОСОБА_4 , надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач не заперечує щодо задоволення позову ОСОБА_1 та просить суд розглядати справу без участі відповідача та його представника.

Відповідачем ОСОБА_3 , надіслана суду заява, згідно якої позовні вимоги відповідач визнає та не заперечує щодо задоволення позову, також просить розгляд справи розглядати без її участі.

Також 30.10.2024р. від відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому позовну вимоги визнає повністю та просить суд їх задовольнити та розглядати справу без її участі.

Відповідач ОСОБА_5 надіслав заяву до суду, згідно якої він позов визнає в повному обсязі та просить суд розгляд справи проводити без його участі.

08.01.2025 року ухвалою Доманівського районного суду Миколаївської області було закрито підготовче провадження у справі та справу призначено до судового розгляду.

Позивач ОСОБА_1 та її представникадвокат Рудаченко А.О. в судове засідання не з`явились, однак представник позивача подав до суду письмову заяву, в якій просив розглядати справу в режимі відеоконференції. Представник позивача - ОСОБА_7 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити з мотивів викладених у позові.

Представник відповідачаДоманівської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області в судове засідання не з`явився, однак до суду подав письмову заяву, в якій вказав, що позов визнає, не заперечує проти його задоволення та просив розгляд справи провести у його відсутності.

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилися, однак подали суду письмові заяві, в яких вказали, що позов визнають, не заперечують проти його задоволення та просили розгляд справи провести без їх участі.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов, підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивачки - ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), який був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Факт, перебування у шлюбі позивачки ОСОБА_1 із померлим, підтверджується повторним свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_1 , виданим 09.09.2020 року Доманівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса).

На день відкриття спадщини позивач постійно проживала разом із спадкодавцем ОСОБА_6 .

Після смерті ОСОБА_6 залишилось спадкове майно, яке складається, у тому числі, із права постійного користування земельною ділянкою площею 1,60 га для ведення особистого підсобного господарства, розташованої на землях запасу у межах землекористування КСП «Аврора» на території Доманівської селищної (раніше Володимирівської сільської) ради Вознесенського (раніше Доманівського) району Миколаївської області.

Згідно Державного акту на право постійного користування землею серії I-МК №004674, виданого Володимирівською радою народних депутатів Доманівського району Миколаївської області 16.06.1994 року, зареєстрованим в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №169, посвідчує право постійного користування за ОСОБА_6 .

Окрім того, листом відділу №2 управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області «29-14-0,120-1008/22-24 від 15.04.2024 року та листом Доманівської селищної ради Миколаївської області №96 від 06.03.2024 року підтверджується права постійного користування земельною ділянкою площею 1,60 га для ведення особистого підсобного господарства за ОСОБА_6 .

07.04.2022 року з метою оформлення спадщини на спадкове майно, позивач звернулася до Доманівської Державної нотаріальної контори Миколаївської області, однак свідоцтво про право на спадщину були видані нотаріусом лише на майно, яке перебувало у власності померлого. В свою чергу постановою № 29/02-31 від 23.02.2024року у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спірну земельну ділянку ОСОБА_1 нотаріусом було відмовлено через неподання заявником документу, що посвідчує право власності спадкодавця на об`єкт нерухомості.

Відповідно до ст.ст. 1216, 1218, 1220, 1221 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків(спадщини) від фізичної особи, яка померла(спадкодавця), до інших осіб(спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Часом відкриття спадщини є день смерті особи. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину,якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявляв про відмову від неї (ч.3 ст. 1268 ЦК України).

Як передбачено ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, визнання права(п.1 ч.2 ст. 16 ЦК України).

Згідно ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власності здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону.

У відповідності до ч.3 ст. 41 Конституції України, гарантовано кожному громадянину для задоволення своїх потреб можливість користування об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону.

Згідно ст.92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Водночас Земельний кодекс України від 18 грудня 1990 року в редакції Закону України від 13.03.1992 № 2196-ХІІ (Кодекс втратив чинність з 01.01.2002 року) містив інший перелік суб`єктів права постійного користування землею.

Так, відповідно до ст. 7 Земельного кодексу України 1990 року було визначено, що користування землею може бути постійним або тимчасовим.

Постійним визнавалося землекористування без заздалегідь установленого строку. У постійне користування земля надавалася Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності, зокрема, громадянам України для ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства.

Відповідно до ст. 9, 17, 19 того ж Кодексу сільські, селищні, міські Ради народних депутатів надавали земельні ділянки у користування для всіх потреб із земель сіл, селищ, а також за їх межами для ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства.

Статтею 23 Земельного кодексу України (1990 року) було передбачено, що право власності або право постійного користування землею мало посвідчуватися державними актами, які видавалися і реєструвалися сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Системний аналіз ст. 92 Земельного Кодексу 2001 року свідчить, що ця норма не обмежує і не скасовує діюче право постійного користування земельними ділянками, набуте громадянами в установлених законодавством випадках.

Окрім того частиною 3 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що речові права на нерухоме майно (в тому числі право постійного користування землею), що виникли до 01 січня 2013 року, визнаються дійсними, якщо, зокрема, реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення.

Отже право постійного користування земельною ділянкою для ведення особистого підсобного господарства, що виникло і було зареєстроване до 2002 року відповідно до чинного на той час земельного законодавства, зберігається й надалі, після набрання чинності Земельним кодексом України 2001 року.

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (стаття 1216 ЦК України). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (статті 1218 ЦК України).

З цього приводу Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові № 179/1043/16- ц від 23.06.2020 року, зокрема, виснувала про наступне: 51.1. Право постійного користування (на підставі відповідного державного акта) земельною ділянкою не припиняється зі смертю фізичної особи, якій було надане таке право, незалежно від цільового призначення відповідної ділянки. 59. Статті 27 і 114 З К Української РСР від 18 грудня 1990 року, а також стаття 141 ЗК України від 25 жовтня 2001 року не передбачали припинення права постійного користування земельною ділянкою внаслідок смерті особи. Тому право постійного користування (на підставі відповідного державного акта) земельною ділянкою не припиняється зі смертю особи, якій було надане таке право, незалежно від цільового призначення відповідної ділянки. 61. Перелік прав та обов язків особи, які не входять до складу спадщину визначений у статті 1219 ЦК України. За змістом вказаного переліку право постійного користування земельною ділянкою, яке належало спадкодавцю, не є тим правом, яке не можне успадкувати. А тому таке право за загальним правилом входить до складу спадщини».

Отже, можливість спадкування права постійного користування земельной ділянкою не лише не заборонена нормами чинного законодавства України та судовок практикою, але й забезпечує сталість цивільного обороту й уникнення ситуацій, за яких можливий необгрунтований перерозподіл земельних ділянок і прав на них.

Окрім того, відповідно до ст. 315 ЦПК України суд в порядку окремого провадження розглядає, зокрема, справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті. Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

Згідно ч. 6 ст. 294 ЦПК України, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Як вже було зазначено вище, право померлого ОСОБА_6 на постійне користування земельною ділянкою було посвідчене державним актом на право постійного користування землею серії І-МК № 004674, виданим Володимирівською радою народних депутатів Доманівського району Миколаївської області 16.06.1994 року, зареєстрованим в Книзі записів державних акті на право постійного користування землею за № 169.

Однак як вбачається зі змісту вказаного державного акту, реквізит «Прізвище, ім`я, по батькові» ОСОБА_6 у ньому викладений помилково, зокрема по батькові користувача земельної ділянки зазначено « ОСОБА_8 » замість « ОСОБА_9 ».

В свою чергу у паспорті громадянина України (серії НОМЕР_2 , виданий 01.10.1997 року Доманівським РВ УМВС України в Миколаївській області), повторному свідоцтві про шлюб (серії НОМЕР_3 , виданому 09.09.2020 року Доманівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)), свідоцтві про смерть (серії НОМЕР_4 , виданому 12.11.2021 року Доманівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)), а також свідоцтві про право на спадщину за законом (видане позивачу державним нотаріусом Другої первомайської державної нотаріальної контори Миколаївської області 03.02.2023 року) по батькові померлого вказане як « ОСОБА_9 », при цьому прізвище, ім`я, дата народження та інші дані тотожні.

Крім того, у свідоцтві про народження ОСОБА_6 по батькові померлого російською мовою зазначено як « ОСОБА_10 », а ім`я його батька (також російською) - « ОСОБА_10 ».

Також по батькові померлого користувача спірної земельної ділянки зазначено як « ОСОБА_9 » і у листі-погодженні № 314 від 30.10.2018 року, направленому Володимирівською сільською радою Доманівського району Миколаївської області в адресу Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, копію якого додано позивачем до позовної заяви.

З метою виправлення зазначеної помилки у правовстановлювальному документі позивач звернулася із відповідною заявою до Доманівської сільської ради Вознесеньского району Миколаївської області, яка відповідно до Закону України «Про добровільне об єднання територіальних громад» є правонаступником прав та обов`язкі Володимирівської сільської ради, що видала державний акт на право постійного користування. Однак листом №133 від 01.04.2024 року Доманівською селищною радою у виправлені помилки ОСОБА_1 було відмовлено, оскільки з 01.01.2013 року видача державних актів на право постійного користування земельною ділянкою чинним законодавством не передбачена.

Оскільки з 01 січня 2013 року набрали чинності зміни до Закону Україн: «Про Державний земельний кадастр» та Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», згідно з якими видача державних актів на право власності на земельні ділянки та внесення до них змін не здійснюється, а речові прав на нерухоме майно (в тому числі - на земельні ділянки) здійснюється за допомогою програмного забезпечення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Отже, виправлення по батькові ОСОБА_6 в державному акті на праві постійного користування землею серії І-МК № 004674, виданому Володимирівськок радою народних депутатів Доманівського району Миколаївської області 16.06.1994 року, з « ОСОБА_8 » на « ОСОБА_9 » неможливе через вищенаведене,а встановлення факту належності правовстановлювального документа померлому можливе лише на підставі судового рішення.

Заявник ОСОБА_1 в позасудовому порядку не може вирішити питання щодо усунення розбіжностей у вказаному документі, оскільки законом не визначено іншого порядку встановлення даного факту, а тому він має бути встановлений в судовому порядку.

Задоволення заяви має юридичне значення для заявника.

У суду немає підстав ставити під сумнів істинність фактів, повідомлених заявником та підтверджених документами, а тому позов у цій частині підлягає до задоволення.

У зв`язку із вищевикладеним, зважаючи на те, що позивач як спадкоємець померлого ОСОБА_6 , якому за життя належало право постійного користування земельною ділянкою для ведення особистого підсобного господарства, площею 1,60 га, а його смерть не означає припинення права користування, вказане право ніким не осопрюється, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є підставними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12,19,76-81,259, 263-265, 273 ЦПК України, ст. ст. 16, 1216, 1218-1221, 1261, 1268, 1270 ЦК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Доманівської селищної ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про встановлення юридичного факту належності правовстановлюючого документу та визнання права постійного користування землею в порядку спадкування задовольнити.

Встановити юридичний факт належності ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , Державного акту на право постійного користування землею серії І-МК №004674, виданого на підставі рішення Володимирської сільської Ради народних депутатів Доманівського району Миколаївської області № 16/3 від 05.11.1994 року, який зареєстрований у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №169.

Визнати за ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_6 ) в порядку спадкування за законом після смерті її чоловіка ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , право постійного користування земельною ділянкою для ведення особистого підсобного господарства, площею 1,60 га, яка розташована на землях запасу в межах землекористування КСП «Аврора» на території Доманівської (колишньої Володимирської сільської) селищної ради Вознесенського (колишнього Доманівського) району Миколаївської області, належного ОСОБА_6 на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії І-МК №004674, виданого на згідно рішення Володимирської сільської Ради народних депутатів Доманівського району Миколаївської області № 16/3 від 05.11.1994 року, який зареєстрований у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №169.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_6 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 )

Відповідачі:

Доманівська селищна рада (ЄДРПОУ 04376386, місце знаходження: 56401, с-ще Доманівка, вул. Центральна,48 Вознесенського району Миколаївської області, 56401);

ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ,РНОКПП НОМЕР_7 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 ),

ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ,РНОКПП НОМЕР_8 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 ),

ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_9 , місце реєстрації: АДРЕСА_5 ),

ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ,РНОКПП НОМЕР_10 , місце реєстрації: АДРЕСА_5 )

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.273 ЦПК України.

Суддя Доманівського районного суду

Миколаївської області А.Я. Кащак