Постанова

від 17.02.2025 по справі 947/36045/24

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 33/813/488/25

Номер справи місцевого суду: 947/36045/24

Головуючий у першій інстанції Борщов І. О.

Доповідач Лозко Ю. П.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.02.2025 року м. Одеса

Суддя Одеського апеляційного суду Лозко Ю.П.,

за участю секретаря судового засідання Пересипка Д.В., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , її захисника Доніна Сергія Володимировича, представниці Адвокатського бюро «Владислава Гриценюка», адвоката Вечерової Євгенії Миколаївни

розглянувши апеляційну скаргу адвоката Вечерової Євгенії Миколаївни

на постанову судді Київського районного суду м. Одеси від 17 грудня 2024 року

встановив:

Постановою Київського районного суду м. Одеси від 17 грудня 2024 року закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.5 ст.212-3 КУпАП у зв`язку з відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення.

В апеляційній скарзі представниця Адвокатського бюро «Владислава Гриценюка», адвокат Вечерова Є.М. просить скасувати постанову судді Київського районного суду

м. Одеси від 17 грудня 2024 року та прийняти нову, якою визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 212-3 КУпАП.

За доводами апеляційної скарги суд першої інстанції не звернув увагу на те, що частина доказів, наданих стороною захисту, є нечитабельними, що перешкоджає об`єктивно з`ясувати обставини справи, а також перевірити наявність або ж відсутність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого правопорушення. Суд дійшов помилкового висновку про те, що ОСОБА_1 надала належну відповідь на адвокатський запит у строки, встановлені законом, оскільки надана нею відповідь фактично є безпідставною відмовою у наданні запитуваної інформації, що утворює склад адміністративного правопорушення, та така відмова є необґрунтованою, протиправною та належним чином не мотивованою у відповідності до вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації».

На вказану апеляційну скаргу захисник Донін С.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подав письмові пояснення в яких посилаючись на законність та обґрунтованість постанови суду, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення без змін.

В судовому засіданні представниця Адвокатського бюро «Владислава Гриценюка», адвокат Вечерова Є.М. підтримала доводи та вимоги апеляційної скарги.

ОСОБА_1 та її захисник Донін С.В. заперечували проти задоволення апеляційної скарги.

Вислухавши учасників справи, які приймали участь в судовому засіданні, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

У відповідності до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Таким чином під час розгляду справи, законодавець покладає на суд обов`язок, обумовлений з`ясуванням істотних обставин справи, перелік яких регламентовано законом, які слугують правовими підставами (підґрунтям) для прийняття рішення про визнання особи винуватою у скоєнні інкримінованого правопорушення та застосування до неї заходу державного примусу у вигляді накладення стягнення.

При цьому, законодавець у положеннях ст. 7 КУпАП констатує, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Склад адміністративного правопорушення - це сукупність законодавчо-визначених ознак, наявність яких дає підстави дійти висновку у кожному конкретному випадку щодо належної правової кваліфікації дій особи, та як наслідок прийняти рішення щодо можливості притягнення такої особи до юридичної відповідальності.

Відсутність (недоведеність) хоча б однієї із ознак складу адміністративного правопорушення унеможливлює прийняття рішення про притягнення особи до відповідальності та застосування відносно неї заходів державного примусу, зокрема накладення стягнення у виді штрафу.

Відповідно до ч.5 ст.212-3 КУпАП неправомірна відмова в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, у відповідь на адвокатський запит, запит кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, її палати або члена відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п`яти до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Диспозиція зазначеної вище статті передбачає три самостійні (окремі) склади вказаного адміністративного правопорушення, а саме: 1)неправомірна відмова в наданні інформації; 2) несвоєчасне або неповне надання інформації; 3) надання інформації, що не відповідає дійсності; у відповідь на адвокатський запит, запит кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, її палати або члена відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначені Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон).

Адвокатський запит - письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правничої допомоги клієнту (ч.1 ст. 24 Закону).

Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов`язані не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом (ч.2 ст. 24 Закону).

Відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом, крім випадків відмови в наданні інформації з обмеженим доступом (ч.3 ст. 24 Закону).

Як убачається з матеріалів справи, 28 серпня 2024 року за вих. №1/0822 адвокат Гриценюк В.О. надіслав на адресу голови ОСББ «Свобода-43» ОСОБА_1 адвокатський запит у порядку ст. 24 Закону. У зв`язку з наданням правничої допомоги ОСОБА_2 та виниклою необхідністю просив надати наступні документи та інформацію:

1.Установчі документи ОСББ «Свобода-43», а саме: статути ОСББ «Свобода-43» 2012 та 2022 років; протоколи правління ОСББ «Свобода-43»; протоколи загальних зборів ОСББ «Свобода-43» 2012 та 2022 років; виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб ОСББ «Свобода-43».

2.Штатний розклад ОСББ «Свобода-43», а саме інформацію про штатних працівників (електрик, сантехнік, прибиральниця, бухгалтер) та наявних працівників за сумісництвом.

3.Фінансовий звіт ОСББ «Свобода-43» з квитанцією №2 з податкової інспекції з реєстраційним номером.

4.Суму коштів, яку ОСББ «Свобода-43» одержує від мешканців будинку щорічно (з моменту заснування по дату подання цього запиту).

5.Копії договорів, які укладені між ОСББ «Свобода-43» та постачальником комунальних послуг.

Відповідь щодо запитуваної інформації адвокат просив надати, шляхом направлення повідомлення на електронну пошту: ІНФОРМАЦІЯ_1 та листа за адресою: 65045, м. Одеса, пров. Нечипуренко, буд. 12, прим 4А (а.с .9).

Зазначений вище запит, 28 серпня 2024 року адвокат Гриценюк В.О. надіслав засобами поштового зв`язку, а саме АТ «Укрпошта» (а.с. 11) та кур`єрською службою доставки ТОВ «Двадцять п`ять годин» (а.с. 8), а також засобами електронного зв`язку (а.с. 13).

Адвокатський запит надісланий АТ «Укрпошта» повернуто відправнику без вручення адресату з причин «закінчення встановленого терміну зберігання (а.с. 12).

Від отримання адвокатського запиту, надісланого кур`єрською службою доставки ТОВ «Двадцять п`ять годин», 29 серпня 2024 року ОСОБА_1 відмовилася (а.с. 8).

18 вересня 2024 року засобами поштового зв`язку (кур`єрською службою доставки ТОВ «Двадцять п`ять годин») адвокат Гриценюк В.О., повторно надіслав аналогічний адвокатський запит на адресу голови ОСББ «Свобода-43» ОСОБА_1 , від отримання якого остання відмовилася 23 вересня 2024 року (а.с. 14,15).

02 жовтня 2024 року засобами поштового зв`язку адвокат Гриценюк В.О. звернувся до Ради адвокатів Одеської області із скаргою в якій просив скласти та направити до суду протокол про адміністративне правопорушення за ч.5 ст. 212-3 КУпАП відносно голови ОСББ «Свобода-43» ОСОБА_1 . Скаргу мотивував тим, що всупереч приписам чинного законодавства будь-якої відповіді на адвокатські запити у встановлені ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (п`ять робочих днів) адресатом надано не було, більше того, адресат взагалі відмовився від їх отримання, що є підставою для складення протоколу про адміністративне правопорушення у порядку ч.5 ст. 213-3 КУпАП (а.с.6).

На підставі вказаної вище скарги, уповноваженим Радою адвокатів Одеської області на складання адміністративних протоколів Семеновим В.І., 06 листопада 2024 року відносно голови ОСББ «Свобода-43» ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ОД №19/24 (а.с .2-5).

У графі цього протоколу «місце, час і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення» уповноваженим Радою адвокатів Одеської області на складання адміністративних протоколів Семеновим В.І. зазначено: «головою ОСББ «Свобода-43» ОСОБА_1 вчинене адміністративне правопорушення, що передбачене ч.5 ст. 212-3 КУпАП, а саме: в порушення вимог ч.3 ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», не надано інформації у відповідь на адвокатський запит адвоката Гриценюка В.О.».

Крім цього, з протоколі зазначено про те, що інформацію у відповідь на запит адвоката Гриценюка В.О. необхідно було надати не пізніше 05 вересня 2024 року.

З огляду на викладене вище, ОСОБА_1 звинувачується саме у тому, що вона у порушення вимог ч.3 ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не надала інформацію у відповідь на адвокатський запит адвоката Гриценюка В.О.

Отже, суть інкримінованого правопорушення, сформульованого уповноваженим Радою адвокатів Одеської області на складання адміністративних протоколів, полягає саме у несвоєчасному наданні інформації у відповідь на адвокатський запит.

04 грудня 2024 року, під час розгляду справи судом першої інстанції, на спростування обставин, викладених у вказаному вище протоколі, засобами електронного зв`язку через систему «Електронний суд» захисник Донін С.В., який діє в інтересах

ОСОБА_1 подав клопотання у якому просив закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу інкримінованого правопорушення (а.с. 41-45).

В обґрунтування зазначеного клопотання, серед іншого, захисник долучив копію відповіді, надісланої 03 вересня 2024 року за вих. №19/1.2 головою ОСББ «Свобода-43» ОСОБА_1 на адресу адвоката Гриценюка В.О. засобами поштового зв`язку (АТ «Укрпошта). Ця поштова кореспонденція була повернута на адресу відправника без вручення адресату у зв`язку із закінченням встановленого терміну зберігання (а.с. 54-59).

Закриваючи провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, суд першої інстанції виходив із того, що

ОСОБА_1 своєчасно у строк, встановлений ч.2 ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» надала інформацію у відповідь на адвокатський запит, поданий адвокатом Гриценюком В.О., що підтверджується доказами наданими стороною захисту, при цьому не отримання адвокатом Гриценюком В.О. або іншою уповноваженою ним особою інформації, направленої у відповідь на адвокатський запит, не може бути поставлено у провину ОСОБА_1 .

З такими висновками судді першої інстанції, апеляційний суд погоджується, зважаючи на таке.

Апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги (ч.7 ст. 294 КУпАП).

Апеляційний суд звертає увагу, що згідно з положеннями частини 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також з огляду на практику Європейського суду з прав людини у справах "Малофєєва проти росії" ("Malafeyeva у russia", рішення від 30 травня 2013 року, заява N 36673/04) та "Карелін проти росії" ("Karelin у. russia" заява N 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має: права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, у справах "Кобець проти України" від 14.02.2008, "Берктай проти Туреччини" від 08.02.2001, "Леванте проти Латвії" від 07.11.2002, неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення "за відсутності розумних підстав для сумніву", що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бочаров проти України" (рішення від 17.06.2011 року), суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпцій щодо фактів.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і особа, яка притягається до адміністративної відповідальності є винною у вчиненні цього правопорушення.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відтак, тягар доказування на предмет доведеності достатності доказів винуватості ОСОБА_1 , у скоєні інкримінованого адміністративного правопорушення покладено на особу, що складала протокол про адміністративне правопорушення, тобто уповноваженого Радою адвокатів Одеської області на складання адміністративних протоколів Семенова В.І.

Обов`язок органу (особи), яка склала протокол про адміністративне правопорушення, нести тягар доказування, що є складовою презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини в сенсі ст. 62 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, та звільняє особу від обов`язку доводити свою непричетність до вчинення порушення.

Встановивши, що голова ОСББ «Свобода-43» ОСОБА_1 29 серпня 2024 відмовилася від отримання адвокатського запиту, надісланого засобами поштового зв`язку, та вже 03 вересня 2024 року, тобто у межах строку, встановленого законом, надіслала на нього відповідь на адресу адвоката Гриценюка В.О., що підтверджується доказами, наданими стороною захисту, суд першої інстанції, з висновками якого погоджується апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність у її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 212-3 КУпАП.

Місцевий суд також правильно врахував та надав належну правову оцінку тому, що не отримання адвокатом Гриценюком В.О. та/або іншою уповноваженою ним особою поштової кореспонденції у відділенні поштового зв`язку, яка містила відповідь на адвокатський запит, не утворює у діях ОСОБА_1 складу інкриміновано адміністративного правопорушення.

Доводи апеляційної скарги про те, що докази подані стороною захисту засобами електронного зв`язку через систему «Електронний суд», які у роздрукованому (паперовому) вигляді містяться у матеріалах справи, за своїми зовнішніми ознаками є нечитабельними, апеляційний суд відхиляє, оскільки вказане, не завадило судді дослідити їх зміст у електронному вигляді, і врахувати такі під час розгляду справи.

Перевіряючи такі доводи апеляційної скарги, апеляційний суд зауважує, що докази, які долучені захисником Додіним С.В. до клопотання, поданого ним на адресу місцевого суду 04 грудня 2024 року засобами електронного зв`язку через систему «Електронний Суд» за своєю якістю є цілком читабельними.

Аргументи апеляційної скарги про те, що надана ОСОБА_1 відповідь на адвокатський запит фактично є безпідставною відмовою у наданні запитуваної інформації, апеляційний суд оцінює критично та не приймає, з огляду на таке.

Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється виключно (лише) у межах висунутого (сформульованого) звинувачення, викладеного у змісті протоколу про адміністративне правопорушення і тільки стосовно особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Надання юридичної оцінки іншим діям особи, які не охоплюють собою та не входять до обсягу звинувачення, викладеного у протоколі про адміністративне правопорушення, на предмет не дотримання нею інших вимог закону, суперечить засадам законності, оскільки не відносить до кола обставин, які підлягають встановленню, зважаючи на положення ст. 280 КУпАП.

Як було зазначено вище, з огляду на суть інкримінованого правопорушення, сформульованого уповноваженим Радою адвокатів Одеської області на складання адміністративних протоколів Семеновим В.І., ОСОБА_1 звинувачувалася виключно (лише) у тому, що не надала інформацію у відповідь на адвокатський запит адвоката Гриценюка В.О.

Даних про те, що ОСОБА_1 неправомірно відмовила у наданні інформації на адвокатський запит, зміст протоколу про адміністративне правопорушення не містить, такі дії не ставилися їй у провину, тому апелювання до цієї обставини є безпідставними, оскільки виходить за межі висунутого звинувачення, не є предметом доказування, та перебуває поза межами судового розгляду.

З підстав наведених вище, апеляційний суд не надає правову оцінку змісту відповіді на адвокатський запит, наданою ОСОБА_1 03 вересня 2024 року, на предмет неправомірної відмови в наданні інформації.

Іншими доводами апеляційну скаргу апелянт не обґрунтовує.

Отже апеляційним переглядом встановлено, що суддею відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Порушень судом першої інстанції норм КУпАП під час з`ясування обставин по справі апеляційним судом не встановлено.

За таких обставин, відсутні підстави задоволення апеляційної скарги і скасування оскаржуваної постанови, оскільки висновок судді про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.212-3 КУпАП є вірним.

Підсумовуючи наведене вище апеляційний суд вважає, що відсутні передбачені законом підстави для скасування оскаржуваної постанови, з мотивів наведених у скарзі.

Керуючись ст. 294 КУпАП

постановив:

Апеляційну скаргу адвоката Вечерової Євгенії Миколаївни залишити без задоволення.

Постанову судді Київського районного суду м. Одеси від 17 грудня 2024 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.П. Лозко