Ухвала

від 24.02.2025 по справі 601/206/25

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 601/206/25

Провадження № 6/947/117/25

УХВАЛА

24.02.2025 Київський районний суд м.Одеси у складі:

головуючого судді Огренич І.В.

при секретарі Коростій М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі подання Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (65000, м. Одеса, вул. Є.Танцюри, 1), про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), стягувач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), -

ВСТАНОВИВ:

Київський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) в особі керівника Саламаха В.В. звернувся до суду з поданням, в якому просить тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України фізичну особу боржника ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 ), до виконання зобов`язань покладених на нього виконавчим листом №601/1143/16 від 30.05.2019, виданим Кременецьким районним судом Тернопільської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошової суми у розмірі 300000 гривень. При цьому заявник, посилається на те, що в Київському відділі державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) на примусовому виконанні перебуває виконавче провадження за виконавчим листом по справі №601/1143/16, виданим Кременецьким районним судом Тернопільської області 30.05.2019, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошової суми у розмірі 300000 гривень. Боржник ухиляється від виконання рішення, а тому заявник звернувся до суду з даним поданням.

Згідно частини першоїстатті 441 ЦПК Українитимчасове обмеженняфізичної особиу правівиїзду замежі Україниможе бутизастосоване судомяк західзабезпечення виконаннясудового рішенняабо рішенняінших органів(посадовихосіб),що підлягаєпримусовому виконаннюв порядку,встановленому законом. За положеннями ч.4 ст. 441 ЦПК України ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена судом за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного або приватного виконавця. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Представник Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) до судового засідання не з`явився, виконавче провадження для огляду у судовому засіданні не надав.

Вивчивши матеріалисправи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що на примусовому виконанні в Київському відділі державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) на примусовому виконанні перебуває виконавче провадження за виконавчим листом по справі №601/1143/16, виданим Кременецьким районним судом Тернопільської області 30.05.2019, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошової суми у розмірі 300000 гривень.

Згідно зі статтею 2 Протоколу № 4 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Також статтею 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Відповідно дост.18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Частиною 2 та 3 вказаної статі Закону визначено обов`язки та повноваження виконавця під час здійснення виконавчого провадження.

Згідно з п.19 ч.2ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, виникає право у державного, приватного виконавця звертатися до суду, який видав виконавчий документ, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Вирішуючи питання про задоволення чи відмову у задоволенні подання приватного виконавця, суд має перевірити вчинення державним, приватним виконавцем при примусовому виконанні виконавчого напису всіх можливих виконавчих дій, та з`ясувати наявність доказів, які б свідчили, що боржник умисно ухиляється від виконання виконавчого напису Приватного нотаріуса.

Відповідно до п.5 ч.1, ч.2ст.6 Закону України «Про порядок виїзду і в`їзду в Україну громадян України», громадянинові який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, якщо він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи) - до виконання зобов`язань.

Відповідно до роз`яснень Верховного суду України від 01.02.2013, викладених у «Судовій практиці щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України», законом передбачаються юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання.

На момент звернення до суду з даним поданням факт ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися та бути об`єктивно наявним і вбачатися з матеріалів виконавчого провадження. Поняття «ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням» варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли у нього є всі реальні можливості виконати цей обов`язок (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Таким чином, аналіз вищенаведених норм чинного законодавства України дає підстав стверджувати, що необхідною умовою для застосування до боржників тимчасового обмеження у виїзді за кордон є встановлення факту їх навмисного ухилення від виконання зобов`язань за рішенням суду.

Разом з тим, матеріалами виконавчого провадження не доведено факту навмисного ухилення боржника від виконання зобов`язання.

Крім того, Указом Президента України №64/2022 введено воєнний стан в Україні, який продовжувався і зараз діє. Військовозобов`язані чоловіки, за певним виключенням, а саме: чоловіки до 60 років не мають права виїжджати за межі України. А отже, ОСОБА_1 , який 1977 року народження, згідно Указу Президента не має право і так виїжджати за межі України.

При таких обставинах та враховуючи, що обмеження у праві виїзду за межі України є виключним заходом, суд вважає застосування до боржника тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України є передчасним, докази ухилення боржника від виконання рішення суду матеріали не містять, а тому у задоволенні подання слід відмовити.

Керуючись ст.258-260,441 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні подання Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 , стягувач: ОСОБА_2 відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення (складення), має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І. В. Огренич