Ухвала

від 29.01.2025 по справі 757/3134/25-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/3134/25-к

пр. 1-кс-5033/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях щодо організованої злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна, в рамках кримінального провадження № 62023000000001039,

В С Т А Н О В И В :

В провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання про арешт майна.

Мотивуючи означене клопотання прокурор у клопотанні вказує наступне.

Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62023000000001039 від 24.11.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205-1,ч.3 ст. 209, ч. 5 ст. 426-1 КК України.

Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні здійснюється другим відділом процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора.

Прокурор зазначає, що в період часу з червня по жовтень 2023 року Військовою частиною НОМЕР_1 (податковий номер НОМЕР_2 ) було здійснено перерахунок 27,98 млн грн. бюджетних коштів на розрахункові рахунки ТОВ «Р.С Плюс» (директор, засновник, директор та один працівник на підприємстві ОСОБА_4 ) за придбання квадрокоптерів DJI MAVIC 3 Е та приладів нічного бачення.

У подальшому, отримані бюджетні кошти, у повному обсязі підприємством було спрямовано на користь ряду підприємств з ознаками ризиковості/транзитності, а саме: ТОВ «Піпл УА» (ЄДРПОУ 43539501), ТОВ «Проксіо трейд» (ЄДРПОУ 45148264), ТОВ «Прод-торг-прайм» (ЄДРПОУ 43984808), ТОВ «Старлайт торг» (ЄДРПОУ 45014563), ТОВ «Беталюкс трейд» (ЄДРПОУ 44917507), ТОВ «Дефт автодор проект» (ЄДРПОУ 43984808).

Допитані в якості свідків службові особи ТОВ «Беталюкс трейд» та ТОВ «Старлайт торг», ТОВ «Проксіо Трейд» повідомили що не мали фінансово-господарських взаємовідносин із ТОВ «Р.С Плюс», квадрокоптерів в адресу зазначеного підприємства не постачали та незнайомі із ОСОБА_4 .

Аналізом руху коштів ТОВ «Дефт автодор проект» (директор та засновник перебуває на службі в ЗСУ) встановлено що підприємство не здійснювало придбання та реалізацію квадрокоптерів в 2023-2024 роках в адресу ТОВ «Р.С Плюс».

В листопаді 2023 року, ОСОБА_4 , звільнився з посади директора ТОВ «Р.С Плюс» та перереєстрував корпоративні права на володіння підприємством на ім`я ОСОБА_5 , який в подальшому призначив себе директором даного підприємства.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_5 повідомив, що перереєстрував підприємство ТОВ «Р.С Плюс» на своє ім`я та призначив себе директором за грошову винагороду, первинних документів щодо діяльності підприємства за період діяльності ОСОБА_4 не отримував, також не отримував печатки підприємства та доступу до керування розрахунковими рахунками підприємства.

В подальшому (в листопаді 2023року) гр. ОСОБА_4 постійно мешкаючи в м. Києві, зареєструвався як фізична особа підприємець в органах державної податкової служби Луганської області та перебуваючи на спрощеній системі оподаткування отримав від службових осіб військових частин НОМЕР_3 , НОМЕР_1 , НОМЕР_4 грошові кошти в сумі 62 911 574 грн за постачання в адресу останніх: квадрокоптерів, додаткових батарей до квадрокоптерів та приладів нічного бачення.

Отримані грошові кошти ФОП ОСОБА_4 (ід.код НОМЕР_5 ) перерахував на розрахункові рахунки підприємств з ознаками фіктивності, ва саме: ТОВ «ГАДЕС ТОРГ», ТОВ «ТД ЕІРЕЛ», ТОВ «ГЕОС ТОРГ», ТОВ «ТД«ТРЕЙД АКТИВ», ТОВ «ТОЛТІНВЕСТ», ТОВ «АК ПРОСТОРПРОД», ТОВ «КАРСІСТЕМ УКРАЇНА» та ФОП ОСОБА_6 .

Допитані в якості свідків службові особи ТОВ «ГАДЕС ТОРГ», ТОВ «ТД ЕІРЕЛ», ТОВ «ГЕОС ТОРГ», ТОВ «ТД«ТРЕЙД АКТИВ», ТОВ «ТОЛТІНВЕСТ», ТОВ «АК ПРОСТОРПРОД», ТОВ «КАРСІСТЕМ УКРАЇНА» та ФОП ОСОБА_6 повідомили, що не здійснювали постачання квадрокоптерів, додаткових батарей до квадрокоптерів та приладів нічного бачення в адресу ФОП ОСОБА_4 та не мали взагалі фінансово-господарських відносин із ФОП ОСОБА_4 .

В подальшому до своєї злочинної діяльності ОСОБА_4 долучив свого брата ОСОБА_7 який з метою заволодіння державними коштами, зареєстрував ТОВ «БЕСТ КОМЕРС» (код ЄДРПОУ 45355139) дане підприємство не платник ПДВ (засновник, директор та бухгалтер ОСОБА_8 ).

В липні-серпні 2024 року службовими особами військової частини НОМЕР_1 укладено договір із ТОВ «БЕСТ КОМЕРС» про постачання квадрокоптерів.

Загальна сума коштів, отриманих ОСОБА_4 та невстановленими слідством особами в наслідок здійснення фіктивних фінансово-господарських операцій становить близько 100 млн. грн.

В ході досудового розслідування встановлено, що організатором вказаної злочинної схеми є ОСОБА_4 .

Так, з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знарядь кримінального правопорушення, указаних речей, документів та носіїв інформації, що містять відомості, які можуть бути використані як докази, збереження їх від знищення, було проведено обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , у ході якого виявлено та вилучено майно, а саме: мобільний телефон марки «Galaxy S21 Ultra 5G», IMEI: НОМЕР_6 , IMEI 2: НОМЕР_7 власником якого є ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

Постановою слідчого Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань від 13.09.2024 вилучене під час вказаного обшуку майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 62023000000001039.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_9 від 27.08.2024 по справі № 757/38296/24-к, надано дозвіл на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 .

Окрім цього, даною ухвалою слідчого судді прямо надано дозвіл на відшукання та вилучення майна: мобільних терміналів зв`язку, яке було вилучено під час проведення вищевказаного обшуку.

Частиною 7 ст. 236 КПК України передбачено, що вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Отже вилучене за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , майно, не є тимчасово вилученим майном, а тому не може застосовуватися порядок, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 169 КПК України, та процедура за ч. 5 ст. 171, ч. 6 ст. 173 КПК України.

Так як вилучені речі, відповідно до протоколу обшуку від 12.09.2024, за адресою: АДРЕСА_1 , визначені ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 27.08.2024, якою прямо надано дозвіл на відшукання та вилучення майна, а саме мобільних терміналів зв`язку, отже згідно вищезазначеної ухвали слідчими суддею визначено, що майно вилучене у ході проведення обшуку 12.09.2024 за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , не є тимчасово вилученим майном.

У ході проведення огляду 27.11.2024 мобільного телефону марки «Galaxy S21 Ultra 5G», IMEI: НОМЕР_6 , IMEI 2: НОМЕР_7 , який належить ОСОБА_4 , установлено, що на ньому міститься переписка із іншими фігурантами даного кримінального провадження та інша інформація яка має доказове значення в даному кримінальному провадженні.

Враховуючи вищевикладене, мобільний телефон який було вилучено 12.09.2024 за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , зберігає на собі сліди кримінального правопорушення та містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Отже відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України є достатні та розумні підстави вважати, що майно, яке було вилучено 12.09.2024 за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , є матеріальним об`єктом, який зберігає на собі сліди кримінального правопорушення та містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Метою накладення арешту, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, є забезпечення збереження речових доказів.

Прокурор у судове засідання не з`явився, про розгляд клопотання повідомлений належним чином.

Власник майна у судове засідання не з`явився, про розгляд клопотання повідомлений належним чином, причин неявки не повідомив.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 172 КПК України, неприбуття осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання, а відтак дійшов всновку про можливість розгляду клопотання за відсутності осіб, що не з`явились.

Слідчий суддя, вивчивши матеріали провадження за клопотанням, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Частиною 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Частиною 10 ст. 170 КПК України, передбачено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Згідно положень ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Згідно частин 1 3 статті 64 2 КПК України третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особи. Третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна. Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, має права і обов`язки, передбачені цим Кодексом для підозрюваного, обвинуваченого, в частині, що стосуються арешту майна. Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, повідомляється про прийняті процесуальні рішення в кримінальному провадженні, що стосуються арешту майна, отримує їх копії у випадках та в порядку, встановлених цим Кодексом.

Статтею 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.

Статтею 98 КПК України, визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним.

Постановою старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_10 від 13.09.2024 майно на арешті якого наполягає прокурор визнано речовими доказами.

Таким чином, є передбачені кримінальним процесуальним законом підстави для накладення арешту на майно з метою забезпечення збереження речових доказів, оскільки на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження.

Крім цього, вирішуючи питання щодо законності і обґрунтованості арешту майна враховує і сталу судову практику ЄСПЛ щодо «відповідності втручання в право володіння майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями ст. 1 Першого протоколу до Конвенції», згідно якої підлягають оцінці три головні критерії, а саме: а) чи є втручання законним; б) чи переслідує воно «суспільний інтерес»; в) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Таким чином, втручання держави у право володіння майном у даному конкретному випадку є законним і обґрунтованим, оскільки таке втручання здійснено на підставі чинного КПК України, який є доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм, сумісних з принципами Конвенції.

Втручання у вказаному вище кримінальному провадженні є виправданим, так як воно здійснено з метою задоволення «суспільного інтересу» та за наявності об`єктивної необхідності в цьому у формі публічного, загального інтересу, який включає інтерес держави, громади, а також здійснено з дотриманням принципу «пропорційності» - «справедливої рівноваги (балансу)» між інтересами держави (суспільства, громади), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання, який передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. При цьому, застосовані обмеження стосовно вказаного вище майна не є надмірними або ж такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, не надано та не встановлено.

Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення ймовірною, вірогідною та достатньою певною мірою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, правильності правової кваліфікації дій особи, на майно якої накладено арешт, переваги одних доказів над іншими тощо.

Слідчий суддя, враховуючи вище викладені обставини, приходить до висновку про задоволення клопотання, оскільки застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна є співрозмірним завданням кримінального провадження, спрямоване на досягнення цілей розслідуваного кримінального провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 175, 309, 372, 392 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях щодо організованої злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна, в рамках кримінального провадження № 62023000000001039 - задовольнити.

Накласти арешт, із забороною відчуження, розпорядження та користування на майно вилучене 12.09.2024 за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на:мобільний телефон марки «Galaxy S21 Ultra 5G», IMEI: НОМЕР_6 , IMEI 2: НОМЕР_7 , власником якого є ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1