Рішення

від 16.01.2025 по справі 504/835/23

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 504/835/23

Провадження №2/523/6148/24

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" січня 2025 р. м.Одеса

Суворовський районний суд м.Одеси у складі :

головуючої судді Бокова О.М.,

за участю секретаря судового засідання Шаріпової Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одеса в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,-

В С Т А Н О В И В:

Адвокат Бабков В.Д., який діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, в якому вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , яка відповідно до заповіту від 17.09.2021 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Левченко Н.А., заповіла ОСОБА_1 , належну їй на праві приватної власності частки житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Таким чином, позивач є спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 за заповітом. Однак маючи проблеми зі здоров`ям, постійним лікуванням, потім з 24.02.2022 року почалося вторгнення військ рф на територію України та введено воєнний стан, що унеможливлювало подачу заяви про прийняття спадщини. 14.02.2023 року позивач почав вживати заходи щодо оформлення документів для прийняття спадщини, однак державним нотаріусом Лисак А.В. надано роз`яснення що ОСОБА_1 пропустив встановлений законом шестимісячний строк на прийняття спадщини. У зв`язку із чим просив визначити додатковий строк для подачі ОСОБА_1 заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном в три місяці з часу набрання рішенням суду законної сили.

Ухвалою Суворовського районного суду м.Одеси від 07.10.2024 року вищевказану справу прийнято до свого провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Суворовського районного суду м.Одеси від 10.12.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, представник позивача надав заяву, в якій позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві, а також просив провести розгляд справи без його участі та не заперечував проти винесення заочного рішення.

Відповідача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив. Заяв, клопотань чи відзив на позовну заяву на адресу суду не надходило, у зв`язку з чим суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних доказів відповідно до ст.280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи в порядку загального позовного провадження, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до заповіту від 17.09.2021 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Левченко Н.А., зареєстрованого в реєстрі під №2585, ОСОБА_3 заповіла ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , частки житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до свідоцтва про смерть, виданого (повторно) 08.12.2022 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одесса), ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що зроблений актовий запис №4297.

Відповідно до листа №160/02-14 від 14.02.2023 року державним нотаріусом Лиманської державної нотаріальної контори Одеської області Лисак А.В. відмовлено позивачу у вчиненні нотаріальної дії, а саме у прийнятті заяви про прийняття спадщини та видачі свідоцтва, у зв`язку із пропуском строку.

У встановлений законом строк позивач не звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, тому на даний час не має можливості отримати свідоцтво про право на спадщину.

Відповідно до ст.263ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч.1 ст.13ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно дост.81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Зміст статті 89ЦПК України визначає, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до частини першої ст. 1269 ЦК України, ч.1 ст.1270ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до статті 1217, 1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно статей 1222, 1223 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Спадкоємцями за заповітом можуть бути юридичні особи та інші учасники цивільних відносин (стаття 2 цього Кодексу). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені устаттях 1261 - 1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

За життя ОСОБА_3 склала заповіт, зареєстрований в реєстрі № 2585, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Левченко Н.А.

Відповідно до статей 1233, 1234, 1235, 1236 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто.

Вчинення заповіту через представника не допускається.

Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251 - 1252 цього Кодексу.

Зі змісту заповіту вбачається, що спадкодавець ОСОБА_3 зробила розпорядження щодо належного їй майна, яке вона заповіла ОСОБА_1 . Заповіт підписаний власноруч заповідачем.

Проте, в зв`язку з тим, що позивач на день смерті спадкодавця проживав окремо, також мав складнощі із здоров`ям, та тривалий час не міг звернутися до нотаріуса через систематичні обстріли м. Херсона, що створювала реальну загрозу життю та здоров`ю позивача, а тому у встановлений законом строк не звернувся з заявою про прийняття спадщини.

Відповідно до п. 24 постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни N7від 30травня 2008р."Просудову практикуу справахпро спадкування" особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьоїстатті 1272 ЦК України. У разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини спадкоємці звертаються до суду.

Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини із поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 року, «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини в пунктах 33, 34 рішення від 19.02.2009 року у справі «Христов проти України» зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч.1 ст.6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основновоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів. Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до … остаточного рішення суду.

Згідно з правовою позицію ЄСПЛ у справі «Ілхан проти Туреччини» від 27.06.2000 року, при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Судом також враховується рішення ЄСПЛ у справі «Маркс проти Бельгії» від 13.06.1979 року, ст.1 Першого Протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які по своїй суті є гарантом права власності, оскільки визнають право будь-якої особи на безперешкодне користування своїм майном.

Таким чином, проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне визнати причини пропуску строку подачі заяви про прийняття спадщини спадкоємцем поважними, тому суд дійшов висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню, та відповідно до вимог ст.1272ЦК України позивачу необхідно надати додатковий строк для прийняття спадщини після померлої ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Керуючись статтями ст.ст. 1220, 1222, 1269, 1270, 1272 ЦК України, ст.ст. 4, 12-13, 19, 81, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-283, 354, 355 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , додатковий строк протягом трьох місяців з дня набрання рішенням суду законної сили для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду в порядку ст. 355 ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя О.М.Боков