Ухвала

від 20.02.2025 по справі 559/296/24

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Рівненський апеляційний суд

У Х В А Л А

Іменем України

20 лютого 2025 року м. Рівне

Справа № 559/296/24

Провадження № 11-сс/4815/59/25

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду у складі:

судді-доповідача ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне матеріали провадженняза апеляційноюскаргоюзахисника ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 17 січня 2025 року про продовження щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту у кримінальному провадженні №42024183330000012 від 22.01.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.4 ст.191, ч.ч.2, 3 ст.358, ч.5 ст.27, ч.2 ст.366 КК України, ?

ВСТАНОВИЛА :

Ухвалою Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 17 січня 2025 року задоволено клопотання прокурора Дубенської окружної прокуратури ОСОБА_7 та продовжено щодо ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком до 18 лютого 2025 року включно із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 з покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

Не погодившись з рішенням суду захисник ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою частково задовольнити клопотання прокурора та застосувати щодо ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання на строк до 18.02.2025 року з покладенням відповідних обов`язків.

Вважає, що продовження існування ризиків, вказаних в клопотанні прокурора, не підтверджено матеріалами справи, зокрема, на його думку, не доведений ризик впливу на свідків, оскільки за час досудового розслідування доказів впливу на свідків не зафіксовано та в клопотанні прокурора не наведено. Крім того вказує, що згідно з матеріалами справи, підозра ОСОБА_6 ґрунтується на висновках експертів, при цьому певні експертизи у кримінальному провадженні вже проведені та вплинути на їх результати, чи на результати експертиз, які мають бути проведені, підозрюваний не зможе, тому підстав вважати, що він має намір і потребу пливати на свідків, немає. Також наголошує на відсутності ризиків переховування від органів досудового розслідування та суду і перешкоджання досудовому розслідуванню іншим чином, оскільки підозрюваний знає про наявність кримінального провадження ще до часу оголошення йому підозри, при цьому ніяких дій для переховування чи перешкоджання слідству шляхом знищення речей і документів не вчиняв, обов`язки, покладені на нього судом при обранні та продовженні запобіжного заходу не порушував, завжди з`являвся за викликом слідчого, надавав покази у кримінальному провадженні, тому вважає, що до останнього можливо застосувати більш м`який запобіжний захід з покладенням необхідних обов`язків.

Будучи повідомленими про дату, час та місце апеляційного розгляду, сторони в призначений час до суду апеляційної інстанції не з`явилися, при цьому від адвоката надійшло клопотання про розгляд апеляційної скарги за відсутності його та ОСОБА_6 , а тому, відповідно до вимог ч.4 ст.405 КПК України, апеляційний суд, враховуючи, що їх неявка не перешкоджає проведенню розгляду, вважає можливим розглянути апеляційну скаргу без участі сторін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

За приписами ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Згідно з вимогами ст.181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби і може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Як вбачається з матеріалів провадження, ОСОБА_6 інкримінується вчинення злочину в період з 14.11.2023 року по 25.12.2023 року, пов`язаного з заволодінням бюджетними коштами шляхом зловживання службовим становищем у ході виконання капітального ремонту 4 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Рівненській області.

Зокрема згідно клопотання, ОСОБА_6 , будучи керівником проектів та програм у сфері матеріального виробництва ТОВ «Реноме-Євробуд», залучив в якості пособника інженера будівельника виробничо-технічного відділу даного товариства ОСОБА_8 та надавав останньому вказівки виготовити документацію з завідомо неправдивими відомостями про фактично невиконані роботи та невикористані матеріали по об`єктах 4 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Рівненській області за адресою: смт. Млинів, вул. Поліщука, 26», чим сприяв ОСОБА_6 у заволодінні бюджетними коштами в загальній сумі 363 176,45 грн. в інтересах ТОВ «РЕНОМЕ-ЄВРОБУД», а також громадської будівлі 5 ДПРЧ 4ДПРЗ ГУ ДСНС України у Рівненській області за адресою: вулиця Грушевського, 119, м. Дубно, Рівненської області, чим сприяв ОСОБА_6 у заволодінні бюджетними коштами в загальній сумі 520 763,29 грн. в інтересах ТОВ «РЕНОМЕ-ЄВРОБУД», чим заподіяно 4 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Рівненській області шкоду у великому розмірі.

Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених:ч.4 ст.191 КК України, тобто у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою службовим становищем, вчинене повторно, у великих розмірах, та в умовах воєнного стану та ч.2 ст.366 КК України, тобто у вчиненні службового підроблення, а саме у внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, що спричинило тяжкі наслідки.

18 жовтня 2024 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні даних кримінальних правопорушень.

У відповідності до вимог ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а підставою, відповідно до ч.2 даної статті, є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті (переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується).

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Таким чином, щоб вирішити справу у відповідності до вимог закону, суд повинен взяти до уваги, крім даних, передбаченихст.177 КПК України, особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки, характер справи, тяжкість покарання та наслідки вчинення протиправних діянь.

Зазначені вимоги закону судом першої інстанції дотримані.

Як вбачається із матеріалів провадження, обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованих кримінальних правопорушень підтверджується сукупністю доказів, а саме: протоколом огляду місця події, висновками судових будівельно-технічних експертиз, судових почеркознавчих експертиз, судово-економічних експертиз та іншими матеріалами.

Також слідчий суддя оцінив у сукупності всі обставини, в тому числі ступінь тяжкості інкримінованого злочину, наявність передбачених ст.177 КПК України ризиків, особу підозрюваного, який одружений, раніше не судимий, має неповнолітню дитину, його роль у вчиненні кримінальних правопорушень, у зв`язку з чим дійшов висновку про необхідність продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, оскільки такий запобіжний захід в повній мірі відповідає вказаним вище нормам кримінального процесуального закону та фактичним обставинам кримінального провадження.

Доводи захисника про те, що в судовому засіданні не доведено наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Так, наявність ризиків, на які посилався прокурор у своєму клопотанні, були підтверджені під час судового розгляду в суді першої інстанції, а запобіжний захід саме у вигляді цілодобового домашнього арешту з покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, в повній мірі відповідає меті його застосування, забезпеченню виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України. Застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, на думку колегії суддів, є співмірним з існуючими ризиками, особою підозрюваного, тяжкістю злочину та його наслідками, і підстав вважати його занадто суворим немає.

При цьому, колегія суддів не бере до уваги твердження захисника, наведені в апеляційній скарзі щодо відсутності ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, оскільки прокурор у клопотанні та слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі не вказували про існування даного ризику.

За таких обставин слідчий суддя обґрунтовано прийняв рішення на основі всебічно з`ясованих обставин, з якими закон пов`язує можливість продовження запобіжного заходу у вигляді саме цілодобового домашнього арешту, а тому законних підстав для скасування ухвали слідчого судді і постановлення нової ухвали по викладених в апеляційній скарзі доводах захисника апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 17 січня 2025 року про продовження щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту у кримінальному провадженні №42024183330000012 від 22.01.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.4 ст.191, ч.ч.2, 3 ст.358, ч.5 ст.27, ч.2 ст.366 КК України, залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_3 ОСОБА_2