Рішення

від 24.02.2025 по справі 160/30413/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2025 рокуСправа №160/30413/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Турлакової Н.В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦХІМЛОГІСТИК" до Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СПЕЦХІМЛОГІСТИК" звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті, в якій позивач просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 075819 від 30.10.2024 року винесеного Державною службою України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті відносно ТОВ СПЕЦХІМЛОГІСТИК про накладання штрафу у розмірі 17000, 00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №075819 від 30.10.2024 року, а обставини викладені у акті №082348 від 13.09.2024 року, не відповідають дійсності та є передчасними. Складений акт вважає таким, що стосується особи, яка не вчиняла це порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень. Представник позивача подав клопотання про закриття справи в частині відсутності дозволів на перевезення небезпечних вантажів, адже обставини викладені у акті, оскільки на транспортний засіб який здійснював перевезення небезпечного вантажу (гіпохлориту натрію марка «А»,8.11.), та перевірку якого було здійснено, отримати свідоцтво про допущення такого транспортного засобу до перевезення небезпечних вантажів не вбачається за можливе. Транспортний засіб не відповідає жодній з передбачених категорій, на основі яких видається свідоцтво, відмова сервісних Центрів МВС у видачі свідоцтва є юридично обґрунтованою та відповідає вимогам нормативних актів.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.11.2024 відкрито провадження у справі та призначено розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).

Згідно довідки про доставку електронного листа, документ в електронному вигляді "ст.262 ч.5 "Ухвала про відкриття спрощеного провадження" (без повідомлення сторін) від 18.11.24 №160/30413/24 було надіслано одержувачу Відділ державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті в його електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету19.11.2024 18:02.

Згідно поштового повідомлення №0610213936410, Відділом державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області копію ухвали про відкриття провадження разом з позовною заявою отримано 10.12.2024р.

Станом на 15.01.2025 року відзив від Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області на адресу суду не надходив.

Ухвалою суду від 15.01.2025 року витребувано у Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області належним чином оформлений відзив на позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦХІМЛОГІСТИК" разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача та зупинено провадження у справі до отримання від відповідача витребуваних доказів.

Від відповідача надійшов відзив на позов, в якому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог. Вказав, що під час перевірки було виявлено порушення ст. 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт», перевізник не забезпечив виконання вимог цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення небезпечних вантажів, а саме: відсутній Допуск на перевезення небезпечних вантажів на транспортний засіб, відсутній відпочинок 45 хвилин за 12.09.2024 р., чим порушено наказ МТЗУ № 340 від 2010 р. та ст. 48 ЗУ Про автомобільний транспорт, відповідальність за що передбачена абз. 3, ч. 1 ст. 60 ЗУ Про автомобільний транспорт. Відповідно до наданої під час перевірки ТТН № 752 від 12.09.2024 р., вантажем вказано UN 1791 гіпохлорит натрію 8.II НЕБЕЗПЕЧНО ДЛЯ ДОВКІЛЛЯ. Відмова Сервісних Центрів МВС у видачі свідоцтва на ТЗ, про яку зазначає позивач, не спростовує той факт, що позивач здійснював перевезення небезпечного вантажу та не звільняє його від обов`язку надати свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення вказаного у ТТН небезпечного вантажу.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.02.2025 року провадження у вказаній справі поновлено, у зв`язку з усуненням обставин, що викликали його зупинення.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За приписами ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

За викладених обставин, у відповідності до вимог ст.ст.258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд встановив наступне.

Згідно Відповіді від 10.02.2025року з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відносно ТОВ "Спецхімлогістик", вказане підприємство зареєстровано як юридична особа, з основним видом господарської діяльності за КВЕД: вантажний автомобільний транспорт, код КВЕД 49.41.

Відповідно до товарно-транспортної накладної від 12.09.2024 №752, автомобілем RENAULT MAGNUM, вантажний контейнеровоз, номерний знак НОМЕР_1 , ТОВ "СПЕЦХІМЛОГІСТИК" - автомобільний перевізник, на замовлення ТОВ "СПЕЦХІМЛОГІСТИК", вантажовідправник ТОВ "СПЕЦХІМЛОГІСТИК" здійснювалось перевезення гіпохлорит натрію марка "А" 2828 90 00 00 UN 1791 гіпохлорит натрію 8.II Небезпечно для довкілля (налив, рідкий вантаж); кількість місць - 12,700; маса брутто 13 т. 300 кг.

На підставі направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі)від 05.09.2024р. №002149, уповноваженими посадовими особамивідповідача 13.09.2024р. проведено перевірку транспортного засобу марки Renault, номерний знак НОМЕР_1 .

Згідно акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 13.09.2024р. № 083348, 13.09.2024 року о 10 год. 22 хв. головним спеціалістом Цибенко Р.С., на автодорозі Р-06 с.Проліски Київська обл. проведено перевірку транспортного засобу марки Renault, номерний знак НОМЕР_1 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 , за участю водія ОСОБА_1 (п/в ВХК293793 від 17.08.2022).

Транспортний засіб належить ОСОБА_2 Дніпропетровська обл. Камянське, прос. Дружби народів, 31/58 згідно ТТН від 12.09.2024р. №752, перевізник ТОВ "Спецхімлогістик".

Під час перевірки виявлено порушення: перевезення вантажу про що свідчить ТТН від 13.09.2024 №752. У водія транспортного засобу відсутній допуск на перевезення небезпечних вантажів на транспортний засіб, відсутній відпочинок 45 хвилин за 12.09.2024р. чим порушено наказ МТЗУ №340 від 2010 р. та ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт", у тому числі порушення, відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" відповідальність за що передбачена абз.3, 8, ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

В графі пояснення водія про причини порушень зазначено «ознайомлений», також акт підписаний водієм ОСОБА_1 без заперечень, та посадовою особою що провела перевірку.

Повідомлення про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт від 21.10.2024р. №92264/25/24-24 на 30.10.2024р. було отримане позивачем на його електронну пошту21.10.2024 р., що підтверджуєтьсязмістом копії повідомлення та електронним повідомленням, наявними у справі.

29.10.2024 року представником позивача до Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області було направлено клопотання про закриття справи в частині.

В зазначеному клопотанні представник заявника просив закрити провадження в частині відсутності дозволів на перевезення небезпечних вантажів, адже обставини викладені у акті від 13.09.2024р., на думку заявника, не відповідають дійсності та є передчасними, як наслідок акт складено відносно особи, яка не вчиняла це порушення вимог законодавства. В той же час в частині відсутності відпочинку погоджуємось з цим правопорушенням. Також на думку заявника, на транспортний засіб вантажний контейнеровоз RENAULT MAGNUM номерний знак НОМЕР_1 , перевірку якого було вчинено, не розповсюджуються вимоги Наказу МВС України від 04.08.2018 № 656 про затвердження Правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів та ДОПНВ. Сервісні центри ВМС відмовляють та не здійснюють видачу свідоцтва про допущення транспортного засобу RENAULT MAGNUM до перевезення небезпечних вантажів, а отримати свідоцтво про допущення такого транспортного засобу до перевезення небезпечних вантажів не вбачається взагалі за можливе.

Також до матеріалів справи позивачем додано копію адвокатського запиту від 01.11.2024р. керівнику ТОВ «АДР Дніпро», та відповідь ТОВ «АДР Дніпро» без дати, та ПІБ особи яка його підписала.

В.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Дяденчук Д. було розглянуто справу про порушення законодавства про автомобільний транспорт ТОВ "СПЕЦХІМЛОГІСТИК", враховуючи те, що останнім 13.09.2024 о 10 год. 22 хв. Київська обл. а/д Р-03, с.Проліски допущено порушення ст.48 ЗУ "Про автомобільний транспорт" відповідальність за яке передбачена абз.3 ч.1 ст.60 ЗУ "Про автомобільний транспорт, що підтверджується актом №083348 від 13.09.2024 та винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №075819 від 30.10.2024, якою постановлено стягнути з ТОВ "СПЕЦХІМЛОГІСТИК" адміністративно-господарський штраф у сумі 17000 грн.

Не погоджуючи з оскаржуваною постановою, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд виходить з наступного.

Відносини між автомобільними перевізниками, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулюються Законом України Про автомобільний транспорт (далі - Закон № 2344-ІІІ).

Статтею 1 Закону № 2344-ІІІ зазначено, що автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Відповідно до пункту 4 Порядку №1567 рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 1-1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку.

Згідно із пунктом 14 Порядку №1567 рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Відповідно до положень статті 6 Закону №2344 передбачено, що реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103(далі - Положення №103), Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Відповідно до підпунктів 1, 3 пункту 4 Положення №103 визначено, що основними завданнями Укртрансбезпеки є, зокрема, реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування (далі - автомобільний транспорт), міському електричному, залізничному транспорті; здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті.

Підпунктами 2, 29 та 54 пункту 5 Положення №103 передбачено, що Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті; у випадках, передбаченихзаконом, складає протоколи про адміністративні правопорушення, розгляд справи про адміністративні правопорушення і накладає адміністративні стягнення; проводить перевірки за додержанням суб`єктами господарювання, фізичними особами та юридичними особами вимог законодавства про транспорт.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, визначено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567(далі - Порядок №1567).

Відповідно до пунктів 2,4, 12-16 Порядку №1567 встановлено, що рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється виключно, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Рейдова перевірка (перевірка на дорозі) може проводитися однією посадовою особою Укртрансбезпеки.

У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3, що встановлено пунктом 21 Порядку №1567.

За приписами статті 34 Закону №2344 автомобільний перевізник повинен, зокрема, виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів.

Перелік документів, на підставі яких виконуються вантажні перевезення, визначений статтею 48 Закону №2344.

Так, частиною 1 цієї статті встановлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Згідно із частиною другою статті 48 Закону №2344, визначено документи для здійснення внутрішніх перевезень вантажів:

- для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

- для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

У разі перевезення небезпечних вантажів крім документів, передбачених частиною другою цієї статті, обов`язковими документами також є:

- для автомобільного перевізника - ліцензія на надання відповідних послуг;

- для водія - свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів, свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації.

Відповідно до визначення, наведеного вст. 1 Закону України «Про перевезення небезпечних вантажів» від 06.04.2000 №1644-ІІІ: - небезпечний вантаж - речовини, матеріали, вироби, відходи виробничої та іншої діяльності, які внаслідок притаманних їм властивостей за наявності певних факторів можуть під час перевезення спричинити вибух, пожежу, пошкодження технічних засобів, пристроїв, споруд та інших об`єктів, заподіяти матеріальні збитки та шкоду довкіллю, а також призвести до загибелі, травмування, отруєння людей, тварин і які за міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за результатами випробувань в установленому порядку залежно від ступеня їх впливу на довкілля або людину віднесено до одного з класів небезпечних речовин; - небезпечні речовини - речовини, віднесені до таких класів: клас 1 - вибухові речовини та вироби; клас 2 - гази; клас 3 - легкозаймисті рідини; клас 4.1 - легкозаймисті тверді речовини; клас 4.2 - речовини, схильні до самозаймання; клас 4.3 - речовини, що виділяють легкозаймисті гази при стиканні з водою; клас 5.1 - речовини, що окислюють; клас 5.2 - органічні пероксиди; клас 6.1 - токсичні речовини; клас 6.2 - інфекційні речовини; клас 7 - радіоактивні матеріали; клас 8 - корозійні речовини; клас 9 - інші небезпечні речовини та вироби.

Статтею 8 Закону №1644-ІІІ визначені права та обов`язки перевізника у сфері перевезення небезпечних вантажів, відповідно до яких перевізник небезпечних вантажів зобов`язаний, в тому числі у разі дорожнього перевезення розробити та погодити з органами Національної поліції маршрути і режими перевезення небезпечних вантажів; забезпечити своєчасний огляд транспортних засобів територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, та отримання відповідного свідоцтва про допуск до перевезення небезпечного вантажу.

Статтею 19 Закону №1644-ІІІ встановлені вимоги до транспортних засобів, якими перевозяться небезпечні вантажі.

Так, транспортні засоби, якими перевозяться небезпечні вантажі, повинні відповідати вимогам безпеки, охорони праці та екології, а також у встановлених законодавством випадках мати відповідне маркування і свідоцтво про допущення до перевезення небезпечних вантажів. У разі дорожнього перевезення небезпечних вантажів відповідність зазначеним вимогам транспортних засобів, обладнання, підготовки водіїв перевіряється територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України з видачею відповідних свідоцтв про допуск до перевезення.

Відповідно до ст.20 цього Закону №1644-ІІІ встановлено, що перевезення небезпечних вантажів допускається за наявності відповідно оформлених перевізних документів, перелік і порядок подання яких визначається нормативно-правовими актами, що регулюють діяльність транспорту.

При цьому, відповідно до ст.16 цього Закону, до компетенції Міністерства внутрішніх справ України у сфері дорожнього перевезення небезпечних вантажів належить розроблення і затвердження за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері транспорту, нормативно-правових актів з питань дорожнього перевезення небезпечних вантажів.

Відповідно до визначеної ст.16 Закону №1644-ІІІ компетенції у сфері дорожнього перевезення небезпечних вантажів, Міністерством внутрішніх справ України виданий наказ від 04.08.2018 № 656, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11 вересня 2018 р. за № 1041/32493, яким затверджені Правила дорожнього перевезення небезпечних вантажів (даліПравила); Порядок видачі та оформлення свідоцтв про допущення транспортних засобів до перевезення визначених небезпечних вантажів (даліПорядок №656).

З огляду на положення Закону №1644-ІІІ, вказані Правила дорожнього перевезення небезпечних вантажів і Порядок видачі та оформлення свідоцтв про допущення транспортних засобів до перевезення визначених небезпечних вантажів, є складовою законодавства з питань перевезення небезпечних вантажів і, як в них зазначено, вимоги цих Правил та Порядку, є обов`язковими для суб`єктів господарювання незалежно від форм власності та фізичних осіб, які є учасниками дорожнього перевезення небезпечних вантажів.

Підпунктом 3 пункту9 розділу І Правил, передбачено, що при перевезенні небезпечних вантажів на транспортній одиниці мають бути, крім перелічених у ПДР, такі документи, зокрема,а саме: - свідоцтво про допущення транспортних засобів до перевезення визначених небезпечних вантажів, передбачене розділом 9.1.3 додатка B до ДОПНВ, на кожну транспортну одиницю або транспортний засіб, що входить до її складу, зразок якого наведено в додатку 2 до цих Правил (свідоцтво має бути стандартного формату А4 (210 х 297 мм), білого кольору з рожевою діагональною смужкою).

Власник транспортного засобу, перевізник або уповноважена ними особа має право вільного вибору СЦ для проведення перевірки відповідності конструкції транспортного засобу вимогам ДОПНВ та отримання/продовження Свідоцтвап.4 розділу ІІ Порядку №656.

Згідно до п.9 розділу ІІ наведеного Порядку №656 встановлено, що за результатами перевірки посадова особа СЦ видає/продовжує засвідчене підписом та печаткою СЦ Свідоцтво. Свідоцтво видається/продовжується власникові транспортного засобу, перевізнику або уповноваженій ними особі не пізніше п`яти робочих днів після реєстрації заяви у СЦ.

Відповідно доКонвенції Міжнародної організації праці1979 року № 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, Регламенту (ЄС)№ 561/2006Європейського Парламенту та Ради від 15 березня 2006 року про гармонізацію відповідного соціального законодавства, що регулює відносини в галузі автомобільного транспорту та вносить зміни до Регламентів Ради (ЄЕС) № 3821/85 та (ЄС) № 2135/98, Законів України«Про автомобільний транспорт», «Про дорожній рух» розроблено «Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів», затверджене Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010р. № 340.

Відповідно до п.п. 1.2., 1.3, Положення встановлює особливості регулювання робочого часу, та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - водії) та порядок його обліку. Вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (далі - ТЗ).

Абзацом 3 частини 1статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, зокрема, за відсутність свідоцтва про допущення транспортного засобу до перевезення небезпечних вантажів, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; за порушення режимів праці та відпочинку водіями транспортних засобів - штраф у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Судом встановлено, що в акті перевірки № 083348 від 13.09.2024, під час перевірки виявлено порушення перевезення вантажу про що свідчить ТТН від 13.09.2024 №752, у водія транспортного засобу відсутній допуск на перевезення небезпечних вантажів на транспортний засіб, відсутній відпочинок 45 хвилин за 12.09.2024р. чим порушено наказ МТЗУ №340 від 2010р. та ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт", у тому числі порушення, відповідальність за що передбачена абз.3, 8, ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Слід врахувати, що акт перевірки, копія якого наявна в матеріалах справи, та досліджена судом в графі пояснення водія про причини порушень зазначено «ознайомлений», також акт підписаний водієм ОСОБА_1 без заперечень, та зауважень. Таким чином як встановлено судом і не спростовано позивачем, факт наявності вказаних порушень підтверджується підписом водія в акті перевірки.

Крім того, щодо порушення зазначеного в акті в частині відсутності відпочинку, чим порушено наказ МТЗУ №340 від 2010р. та ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт", у тому числі порушення, відповідальність за що передбачена ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт", то суд зазначає що згідно клопотання позивача про закриття провадження у справі в частині, від 29.10.2024 року направленого до Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області, копія якого міститься в матеріалах справи та досліджена судом зазначено, що, «в частині відсутності відпочинку погоджуємось з цим правопорушенням».

Щодо порушення в частині відсутності у водія допуску на перевезення небезпечних вантажів на транспортний засіб, суд зазначає наступне.

Так, як встановлено судом відповідно до товарно-транспортної накладної від 12.09.2024 №752, автомобілем RENAULT MAGNUM, вантажний контейнеровоз, номерний знак НОМЕР_1 , ТОВ "СПЕЦХІМЛОГІСТИК" - автомобільний перевізник, на замовлення ТОВ "СПЕЦХІМЛОГІСТИК", вантажовідправник ТОВ "СПЕЦХІМЛОГІСТИК" здійснювалось перевезення небезпечного вантажу, гіпохлорит натрію марка "А" 2828 90 00 00 UN 1791 гіпохлорит натрію 8.II Небезпечно для довкілля (налив, рідкий вантаж); кількість місць - 12,700; маса брутто 13 т. 300 кг.

Отже, автомобільним перевізником, замовником, та вантажовідправником небезпечного вантажу був саме позивач ТОВ "СПЕЦХІМЛОГІСТИК", що підтверджується змістом наведеної ТТН.

З аналізу наведених вище приписів чинного законодавства у сферіавтомобільного перевезення небезпечних вантажів слідує, що наавтомобільного перевізника, а також водія, який здійснюєтакі перевезення, покладені обов`язки, зокрема, на перевізника - отримання відповідного свідоцтва про допущення транспортного засобу до перевезення небезпечного вантажу; на водіянаявність при собісвідоцтва про допущення транспортного засобудо перевезення небезпечного вантажу та надання його до перевірки уповноваженим особам відповідача на момент її проведення на дорозі (рейдової перевірки).

Проте, свідоцтва про допущення транспортного засобу до перевезення небезпечних вантажів на автомобіль RENAULT MAGNUM, номерний знак НОМЕР_1 , виданого перевізнику ТОВ "СПЕЦХІМЛОГІСТИК», ні до перевірки, ні станом на час винесення оскаржуваної постанови ні до суду, позивачем не надано (такі докази в матеріалах справи відсутні).

Абзацом 3 частини 1статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону (зокрема, за відсутність свідоцтва про допущення транспортного засобу до перевезення небезпечних вантажів), - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно посилання позивача в частині складення акту відносно особи, яка не вчиняла порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень, є необґрунтованими.

Судом не приймаються також, доводи позивача з посиланням на відмови сервісних центрів видати свідоцтво на транспортний засіб, (тому що останній не відповідає жодній з передбачених категорій, на основі яких видається свідоцтво), оскільки вказане свідчить що позивач як перевізник, небезпечних вантажів не дотримується обов`язків покладених на нього ст.8 Закону України «Про перевезення небезпечних вантажів», та не виконує вимоги екологічної, пожежної безпеки, фізичного захисту, захисту здоров`я людей, охорони праці, санітарно-епідемічного благополуччя населення та безпеки руху.

Крім того, доказів наявності вказаних відмов матеріали справи не містять, разом з тим надана копія відповіді ТОВ «АДР Дніпро» без дати, та ПІБ особи яка його підписала, судом оцінюється критично, оскільки не відповідає вимогам належності, допустимості, та достовірності доказів передбачених ст.ст.73-75 КАС України.

За викладених обставин, виходячи з аналізу вищенаведених норм чинного законодавства та враховуючивстановлення факту відсутності при перевезенні небезпечного вантажу у водія на момент проведення перевірки документів, визначенихст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: відсутності свідоцтва про допущення транспортних засобівдо перевезення небезпечних вантажів, та недотримання режиму праці і відпочинку, чим порушено наказ МТЗУ №340 від 2010р., суд приходить до висновку про порушення позивачем приписів ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт», за яке передбачена відповідальність, встановлена ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідно оскаржувана постанова про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000,00 грн., є правомірною.

Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справіРуїс Торіха проти Іспанії). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справіСуомінен проти Фінляндії). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.

Під час розгляду справи встановлено, що позивачем у позовній заяві не наведено доводів або обґрунтувань, як і не надано доказів, які б спростовували висновки перевірки стосовно допущеного позивачем порушення.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд не виключає обов`язку відповідача, як суб`єкта владних повноважень довести обґрунтованість власного рішення, у випадку його оскарження. Разом з тим, відповідно до принципу змагальності суб`єкт господарювання має спростувати доводи суб`єкта владних повноважень, якщо заперечує їх обґрунтованість.

Наведена позиція викладена Верховним Судом у постанові від 04.10.2016 по справі №810/7161/14.

Підсумовуючи викладене суд доходить висновку, що відповідач, як сторона на яку законом покладено тягар доведення обґрунтованості та правомірності власних дій та рішень, належним чином довів обґрунтованість та законність прийнятої постанови. Будь-яких ґрунтовних спростувань чи пояснень позивачем не надано. За таких обставин суд не вбачає підстав для задоволення вимог адміністративного позову.

Таким чином позивачем порушено законодавство про автомобільний транспорт, а спірна постанова прийнята відповідачем, є обґрунтованою та законною.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що задоволенню не підлягають

Керуючись ст.ст.241-250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦХІМЛОГІСТИК" (код ЄДРПОУ 41385107, 51914, Україна, Дніпропетровська обл., місто Кам`янське, вулиця Дніпробудівська, будинок, 16) до Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ 39816845, 49000, м.Дніпро, вул.Воскресенська) про визнання протиправною та скасування постанови,- відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.В. Турлакова