Рішення

від 24.02.2025 по справі 260/386/25

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

24 лютого 2025 року м. Ужгород№ 260/386/25

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Дору Ю.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм та Управління Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Закарпатській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

27 січня 2025 року до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом звернувся ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) до Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм (далі відповідач-1) та Управління Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Закарпатській області (далі відповідач-2), в якому просить суд:

1.Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм (вул. Січових Стрільців, буд. 45А, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 37472282) про визнання бездіяльності щодо не виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.02.2024 р. справа №260/7974/21 протиправною та зобов`язання вчинити дії- задовольнити .

2.Стягнути з Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм (код ЄДРПОУ 37472282) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час затримки виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.02.2024 р. по справі № 260/7974/21 за період з 22.02.2024 р. по 25.01.2025 р. в сумі 341 644,01 грн. (Триста сорок одна тисяча шістсот сорок чотири грн. 01 коп. ).

3.Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Закарпатській області (ЄДРПОУ 40868514) про визнання бездіяльності (щодо не нарахування та виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік) протиправною та зобов`язання вчинити дії- задовольнити .

4.Зобов`язати Управління Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Закарпатській області (ЄДРПОУ 40868514) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань в розмірі серед немісячної заробітної плати за 2020 рік в сумі - 29 770,00 грн..

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що постановою від 22 лютого 2024 року Восьмий апеляційний адміністративний суд у справі № 260/7974/21 поновив ОСОБА_1 на посаді начальника Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Закарпатській області з 10 грудня 2021 року.

ОСОБА_1 зазначає, що постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду у справі № 260/7974/21 від 22 лютого 2024 року відповідачем не виконана, не поновлено позивача на посаді начальника Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Закарпатській області, що на думку позивача, підтверджується зокрема і постановою КАС ВС від 28.11.2024 р. по справі №260/7974/21, зокрема п. 57 даної постанови. Окрім цього вказав, що за надими реєстру Міністерства юстиції України станом на 25.01.2025 р. ОСОБА_1 не було поновлено на посаді начальника Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Закарпатській області з 2021 р.

Оскільки позивач вважає, що відповідачем-1 не виконано рішення суду щодо поновлення його на роботі, то згідно ст. 236 КЗпП передбачено, що у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Позивач зазначив, що за таких обставин слід стягнути на користь ОСОБА_1 із відповідача-1 середній заробіток за час затримки виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.02.2024 р. по справі №260/7974/21 за період з 22.02.2024 р. по 25.01.2025 р. в сумі 341644,01 грн. Також позивач вважає, що відповідачем- 2 безпідставно не було виплачено йому матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань в розмірі середньомісячної заробітної плати за 2020 рік в сумі 29770,00 грн.

Відповідач-1 у відзиві на позов заперечив проти задоволення позовних вимог. Зазначив, що на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2022 року у справі № 260/7974/21 відповідач наказом від 08 листопада 2022 року № 174-ТО поновив позивача на посаді начальника Управління Державного рибного господарства у Закарпатській області з 10 грудня 2021 року та виплатив заробітну плату в межах одного місяця в розмірі 29770 грн згідно резолютивної частини рішення суду. Зазначає, що за результатами виконання виконавчого листа Закарпатського окружного адміністративного суду, виданого 02 травня 2023 року по справі № 260/7974/21 про стягнення на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 10 грудня 2021 року по 13 жовтня 2022 року в розмірі 304786,15 грн станом на 11 жовтня 2024 року з Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Закарпатській області відбулося безспірне списання коштів з рахунків в сумі 287305 грн. ГУ ДКСУ у Закарпатській області до Закарпатського окружного адміністративного суду надіслано лист про повернення виконавчого листа у зв`язку із його виконанням.

У подальшому, наказом відповідача від 07 грудня 2022 року № 190-ТО позивача звільнено з посади начальника Управління Державного агентства рибного господарства у Закарпатській області. Заперечуючи проти позовних вимог посилається на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду справі № 260/4296/23 та з огляду на вказане, просить суд відмовити у задоволенні позову повністю. (а.с.32-52).

Окрім цього відповідач-1 вказав, що на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду по справі 260/7974/21 від 22.02.2024 р. , на який посилається позивач, було видано наказ №158-ТО від 30.12.2024 р. «Про внесення змін до наказу Держирибагентства від 02.11.2022 р. №174-ТО «Про поновлення ОСОБА_1 » в частині зміни назви. (а.с.62)

Відповідач-2 у відзиві на позов заперечував проти задоволення позовних вимог. Вказує, що допомога для вирішення соціально-побутових питань не є обов`язковою виплатою і виплачується один раз на рік на підставі заяви працівника, за наявності коштів, в межах затверджених обсягів фонду оплати праці на відповідний бюджетний рік. На час коли Позивач перебував у трудових відносинах з Відповідачем - 1 Головою Державного агентства рибного господарства України було затверджено кошторис Управління Державного агентства рибного господарства у Закарпатській області на 2020 рік. Згідно зазначеного кошторису видатки на оплату праці за КЕКВ 2111 "Заробітна плата" складали 3025000,00 грн, які в повному обсязі використані на оплату праці працівників Управління Державного агентства рибного господарства у Закарпатській області у 2021 році. Надання державним службовцям такої виплати є правом керівника державної служби у державному органі, а не його обов`язком (а.с.53-55).

Згідно зі статтею 262 частиною 5 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до статті 229 частини 4 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до статті 4 частини 1 пункту 10 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Розглянувши подані сторонами докази, всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2022 року у справі №260/7974/21 адміністративний позов ОСОБА_1 до Державного агентства меліорації та рибного господарства України, Управління державного агентства меліорації та рибного господарства у Закарпатській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Міністерство аграрної політики та продовольства України, Закарпатська обласна державна адміністрація про визнання дій протиправними, скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Державного агентства меліорації та рибного господарства України "Про звільнення ОСОБА_1 " від 08 грудня 2021 року № 127-ТО. Поновлено ОСОБА_1 на посаді, з якої його було звільнено начальника Управління Державного агентства рибного господарства у Закарпатській області з 10 грудня 2021 року. Стягнуто на користь ОСОБА_1 із Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Закарпатській області середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 10 грудня 2021 року по 13 жовтня 2022 року в розмірі 304786,15 грн. Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Управління Державного агентства рибного господарства у Закарпатській області та в частині стягнення на користь ОСОБА_1 заробітної плати у межах одного місяці в розмірі 29770 грн. було звернуто до негайного виконання. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2024 року у справі №260/7974/21, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 28 листопада 2024 року, рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2022 року у справі № 260/7974/21 змінено. Восьмий апеляційний адміністративний суд виклав абзац другий резолютивної частини рішення в наступній редакції: "Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Закарпатській області з 10 грудня 2021 року". В решті рішення суду залишено без змін (а.с. 135-138).

Згідно рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2023 року, що ухвалене у справі №260/4296/23, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2024 року, про яке в тому числі зазначає у своєму відзиві відповідач-2 , задоволено частково адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління державного агентства меліорації та рибного господарства у Закарпатській області про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу: стягнуто з Управління державного агентства меліорації та рибного господарства у Закарпатській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за затримку виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2022 року у справі №260/7974/21 за період з 14 жовтня 2022 року по 01 листопада 2022 у розмірі 18428,93 грн з відрахуванням установлених законом податків та інших обов`язкових платежів. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Оскільки позивач вважає, що постанова 8 ААС від 22.02.2024 р. по справі №260/7974/21 не виконана, позивача не поновлено на займаній посаді, то такий має право на середній заробіток за час затримки виконання вказаної постанови за період з 22.02.2024 р. по 25.01.2025 р. в сумі 341644,01 грн., а тому позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно статті 19 до частини 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 129-1 Конституцій України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Згідно із статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно із статтею 371 частиною 1 пунктом 3 КАС України негайно виконуються рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Відповідно до статті 235 частин 1 та 2 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Згідно зі статтею 236 КЗпП України у разі затримки роботодавцем виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Аналіз статей 235, 236 КЗпП України дозволяє суду дійти висновку, що законодавець передбачає обов`язок роботодавця добровільно і негайно виконати рішення суду про поновлення працівника на роботі і цей обов`язок полягає у тому, що у роботодавця обов`язок видати наказ про поновлення працівника на роботі виникає одразу після оголошення рішення суду, незалежно від того, чи буде в подальшому це рішення суду оскаржуватися.

Суд зауважує, що Верховний Суд уже неодноразово викладав висновки щодо застосування статті 236 КЗпП України стосовно виконання рішення суду про поновлення на роботі/посаді, яке допущене до негайного виконання.

Зокрема у постанові від 21 жовтня 2021 року у справі № 640/19103/19 Верховний Суд з цього приводу зазначив, що негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно набуває властивостей обов`язковості та підлягає виконанню не з моменту набрання ним законної сили, а негайно із часу його проголошення у судовому засіданні, чим забезпечується швидкий і реальний захист прав та інтересів громадян і держави.

Верховний Суд підкреслив, що невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Водночас така відповідальність не поставлена в залежність від дій чи ініціативи працівника.

Як вказав Верховний Суд у справі № 640/19103/19, для вирішення питання про наявність підстав для стягнення середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі на підставі статті 236 КЗпП України суду потрібно встановити: чи мала місце затримка виконання такого рішення; у разі наявності затримки виконання рішення - встановити період затримки, який необхідно рахувати від наступного дня після ухвалення рішення про поновлення на роботі до дати видання роботодавцем наказу про поновлення на роботі, та, відповідно, провести розрахунок належних до стягнення сум за встановлений період.

Верховний Суд у своїх постановах, зокрема від 21 жовтня 2021 року у справі № 640/19103/19 та від 20 липня 2021 року у справі № 826/3465/18, зазначав, що період затримки виконання рішення про поновлення на роботі необхідно рахувати від наступного дня після постановлення рішення про поновлення на роботі до дати видання роботодавцем наказу про поновлення на роботі.

Суд зауважує, що правова природа стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу (стаття 235 КЗпП України) відрізняється від правової природи стягнення середнього заробітку за затримку виконання рішення суду (стаття 236 КЗпП України), оскільки середній заробіток за час вимушеного прогулу за своїм змістом є заробітною платою, право на отримання якої виникло у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою трудову функцію з незалежних від нього причин. Питання щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, як правило, вирішується одночасно зі спором про поновлення на роботі, але може бути предметом розгляду в окремому позовному провадженні. У будь-якому випадку підставою позову у справах цієї категорії є незаконність звільнення з роботи. При виплаті середнього заробітку за час вимушеного прогулу особа поновлюється на роботі з дня звільнення, тобто вважається такою, що весь цей час перебувала в трудових відносинах.

Згідно матеріалів справи вбачається, що позовні вимоги щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу були предметом судового розгляду у справі № 260/7974/21, в якій прийняті судові рішення, що набрали законної сили.

В даній справі позивач зазначив, що на посаді він поновлений не був, зокрема згідно постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2024 року у справі № 260/7974/21, що свідчить про затримку виконання судового рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника та про наявність права на отримання середнього заробітку за час такої затримки, в силу приписів статті 236 КЗпП України.

Суд зазначає, що питання щодо наявності у позивача права на отримання середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі у справі № 260/7974/21 було предметом розгляду в адміністративній справі № 260/4296/23.

Як вбачається із рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2023 року у справі № 260/4296/23, яке набрало законної сили 01 лютого 2024 року, задоволено частково адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління державного агентства меліорації та рибного господарства у Закарпатській області про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу: стягнуто з Управління державного агентства меліорації та рибного господарства у Закарпатській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за затримку виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2022 року у справі № 260/7974/21 у період з 14 жовтня 2022 року по 01 листопада 2022 у розмірі 18428,93 грн з відрахуванням установлених законом податків та інших обов`язкових платежів. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Дане рішення набрало законної сили 01.02.2024 р. згідно постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Так, зокрема, як вбачається із рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2023 року у справі № 260/4296/23 встановлено, що рішення суду від 13 жовтня 2022 року у справі №260/7974/21 фактично виконано 02 листопада 2022 року прийняттям наказу Державного агентства меліорації та рибного господарства № 174-ТО від 02 листопада 2022 року. ОСОБА_1 поновлено на посаді начальника Управління державного агентства рибного господарства у Закарпатській області з 10 грудня 2021 року та виплачено заробітну плату в межах одного місяця в розмірі 29770 грн. Також згідно даного рішення вбачається, що на користь ОСОБА_1 стягнуто середній заробіток за затримку виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2022 року у справі № 260/7974/21 за період з 14 жовтня 2022 року по 01 листопада 2022 року у розмірі 18428,93 грн.

Як вбачається із вищевказаного рішення суду по справі № 260/4296/23 згідно Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування індивідуальні відомості про застраховану особу ОСОБА_1 за звітний 2022 рік сума фактичного заробітку/доходу за листопад 2022 року становить 29770 грн, за грудень 2022 року 15964,63 грн.

Згідно наказу "Про звільнення ОСОБА_1 " №190-ТО від 07 грудня 2022 року ОСОБА_1 звільнено з посади начальника Управління Державного агентства рибного господарства у Закарпатській області 09 грудня 2022 року відповідно до статті 87 частини 1 пункту 1 Закону України "Про державну службу". Отже, із 09.12.2022 р. ОСОБА_1 був звільнений.

Відповідно до статті 78 частини 4 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відтак, обставини, встановлені рішенням суду від 05 вересня 2023 року у справі №260/4296/23, яке набрало законної сили, не підлягають доказуванню в межах даної справи, а посилання позивача щодо невиконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду щодо поновлення ОСОБА_1 на займаній посаді не відповідає дійсності, оскільки зміна назви посади є тільки підставою для внесення змін до винесених наказів, а не для повторного поновлення.

При цьому, Восьмий апеляційний адміністративний суд у постанові від 22 лютого 2024 року у справі № 260/7974/21 також встановив, що підтвердження факту перебування позивача на посаді начальника Управлінням Державного агентства меліорації та рибного господарства у Закарпатській області свідчать зокрема і відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків (нарахованого доходу, нарахованого податку та військового збору) № F1401804 від 13 жовтня 2023 року та 15 січня 2024 року, довідки Пенсійного фонду України про доходи форми ОК-7 № 1498 4743 2734 1416 від 15 січня 2024 року та ОК-5 № 9437474351001418 від 15 січня 2024 року, оскільки з них вбачається, що роботодавцем (відповідачем-1) в порядку визначеним Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" складено відповідні документи в яких міститься інформація про те, що ОСОБА_1 до моменту звільнення (09 грудня 2021 року) та після поновлення у 2022 році отримував заробітну плату за основним місцем роботи на посаді начальника Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Закарпатській області. (а.с.82-86)

Щодо посилання позивача на невиконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2024 року у справі № 260/7974/21, згідно якої змінено рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2022 року у справі № 260/7974/21 в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Закарпатській області з 10 грудня 2021 року, як на підставу для стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду за період з 22.02.2024 р. по 25.01.2025 р., то суд вказує наступне.

Оскільки судове рішення в частині поновлення позивача на посаді начальника Управління Державного агентства рибного господарства у Закарпатській області підлягало до негайного виконання, то відповідач-1 вчинив дії по виконанню свого обов`язку в цій частині, що встановлено, зокрема, рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду по справі №260/4296/23.

Разом з цим, за наслідками апеляційного перегляду Восьмим апеляційним адміністративним судом було змінено рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2022 року у справі № 260/7974/21 тільки в частині назви посади, на якій слід поновити позивача.

Верховний Суд у постанові від 28 листопада 2024 року у справі № 260/7974/21 вказав, що незважаючи на зазначення у наказі Державного агентства меліорації та рибного господарства України від 08 грудня 2021 року № 127-ТО про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Управління Державного агентства рибного господарства у Закарпатській області, а також запис у трудовій книжці про звільнення з 09 грудня 2021 року з попередньої посади, суд апеляційної інстанції прийшов до обґрунтованого та правильного висновку, що у зв`язку зі зміною назви Управління Державного агентства рибного господарства у Закарпатській області на Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Закарпатській області, змінилась і назва посади позивача. Відповідно, оскільки з 26 жовтня 2021 року перейменовано посаду начальника Управління Державного агентства рибного господарства у Закарпатській області на начальника Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Закарпатській області, то суд апеляційної інстанції цілком обґрунтовано змінив рішення суду першої інстанції в частині визначення посади, на якій потрібно поновити позивача.

Отже, суд зазначає, що постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2024 року у справі № 260/7974/21, згідно якої змінено рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2022 року у справі № 260/7974/21, не може слугувати підставою для повторного поновлення позивача на посаді та повторного стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі, так як таке поновлення вже відбулося виданням наказу від 02 листопада 2022 року №174-ТО на виконання рішення від 13 жовтня 2022 року у справі № 260/7974/21.

Суд зазначає, що зміна рішення суду в частині визначення посади, на якій потрібно поновити позивача, є підставою для внесення відповідних змін до записів трудової книжки позивача, зокрема записів про поновлення на роботі згідно наказу від 02 листопада 2022 року №174-ТО та про звільнення з роботи згідно наказу від 07 грудня 2022 року №190-ТО щодо назви посади.

Таким чином, позивач дійшов помилкового висновку, що після винесення постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2024 року у справі №260/7974/21 у позивача виникло право на отримання середнього заробітку за час затримки виконання рішення Восьмого апеляційного адміністративного суду по справі № 260/7974/21 за період з 22.02.2024 р. по 25.01.2025 року.

З урахуванням вищевикладеного, суд зазначає, що ні постанова 8 ААС , від 22.02.2024 р., ні постанова КАС ВС від 28.11.2024 р. у справі № 260/7974/21 не спростовують висновків, щодо поновлення позивача, як це було встановлено, зокрема і рішенням ЗОАС по справі №260/4296/23 від 05.09.2023 року.

Позивач надіслав на адресу суду по даній справі листи на його запити від Закарпатського окружного адміністративного суду, Восьмого апеляційного адміністративного суду та Верховного суду. (а.с.149-159). Проте такі відповіді на запит не спростовують обставин, встановлених судом у справі №260/4296/23 та зазначених у рішенні суду та постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду щодо поновлення позивача згідно рішення по справі №260/7974/21, а тому позовні вимоги до відповідача-1 про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення по справі №260/7974/21 щодо поновлення на посаді ОСОБА_1 до задоволення не підлягають.

Щодо доводів позивача, які викладені у клопотаннях та відповіді на відзив на позовну заяву щодо того, що на виконання рішення суду у справі № 260/7974/21 Держрибагентством станом на 21.02.2025 р. не виконанні вимоги приписів п. 7. та п. 34 Постанови Пленму ВСУ № 9 від 06.11.92 «Про практику розгляду судами трудових спорів»; під час розгляду даної справи врахувати, що на виконання рішення суду у справі № 260/7974/21 Держрибагентством у період з 11.12.2021 р. не виконанні вимоги п. 14. Положення про Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Закарпатській області де зазначено, що начальник Закарпатського рибоохоронного патруля діє на підставі виданої Держрибагентством довіреності; врахувати, що згідно положень ч. 4. ст. 24 КЗпП України ОСОБА_1 у період з 11.12.2021 р. не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця; та те, що на виконання рішення суду у справі №260/7974/21 Держрибагентством не повідомлено ОСОБА_1 про поновлення на посаді. Суд зазначає наступне.

Оскільки, як вже зазначалося судом, згідно ч.4 ст. 82 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, згідно рішення Закарпатського окружного адміністративного від 05.09.2023 р. по справі № 260/4296/23 позовні вимоги позивача задоволені частково саме з тих підстав, що на виконання рішення суду по справі № 260/7974/21 було поновлено ОСОБА_1 на посаді з 10 грудня 2021 року наказом Державного агентства меліорації та рибного господарства № 174-ТО від 02.11.2022.

Як встановлено Закарпатським окружним адміністративним судом у рішенні по справі №260/4296/23, яке набрало законної сили 01.02.2024 р., що «Згідно Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування індивідуальні відомості про застраховану особу ОСОБА_1 за звітний 2022 рік сума фактичного заробітку/доходу за листопад 2022 року становить 29770,00 грн., за грудень 2022 року 15964,63 грн. Згідно електронної трудової книжки станом на 10.03.2023 сума заробітної плати в межах максимальної величини, на яку нараховується ЄСВ та яку враховано для пенсії за 2022 рік становить 45734,63 грн., а також наявна запис про звільнення 09.12.2022 з Управління державного агентства меліорації та рибного господарства у Закарпатській області на підставі ст.87 п.1 Закону України «Про державну службу». Згідно наказу «Про звільнення ОСОБА_1 » №190-ТО від 07 грудня 2022 року відповідно до п.4 ч. 1 ст. 83, ч.3-4 ст. 87 Закону України «Про державну службу», у зв`язку із скороченням посади державної служби внаслідок зміни структури та штатного розпису Держрибагентства, відповідно до наказів Держрибагентства від 11.11.2021 №497 «Про введення в дію Структури Державного агентства меліорації та рибного господарства України» та від 03.12.2021 №540 «Про введення в дію штатного розпису Державного агентства меліорації та рибного господарства України на 2021 рік» та відмовою ОСОБА_1 від переведення на запропоновану посаду ОСОБА_1 звільнено з посади начальника Управління Державного агентства рибного господарства у Закарпатській області 09 грудня 2022 року відповідно до п.1 ч.1 ст.87 Закону України «Про держану службу».

Отже, суд встановив, що рішення суду від 13.10.2022 у справі №260/7974/21 фактично виконано прийняттям наказу Державного агентства меліорації та рибного господарства № 174-ТО від 02.11.2022 "Про поновлення ОСОБА_1 "

А згідно постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.02.2024 р. по справі № 260/7974/21 було тільки змінено безпосередньо саму назву посади. Зміна ж назви посади не свідчить про невиконання рішення суду про поновлення на посаді позивача, якого, як вбачається із рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 05.09.2023 було поновлено на посаді наказом №174-ТО від 02.11.2022. А в подальшому, згідно наказу Держрибагентства від 07.12.2022 №190-ТО "Про звільнення ОСОБА_1 " було звільнено із займаної посади.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання відповідача-2 нарахувати на виплатити матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік, суд вказує наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 року № 895 затверджено Положення про Державне агентство України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм, згідно якого голова Держрибагентства призначає на посаду за погодженням з Міністром аграрної політики та продовольства та головами відповідних місцевих держадміністрацій, звільняє з посади керівників територіальних органів Держрибагентства, вирішує в установленому порядку питання щодо заохочення керівників територіальних органів Держрибагентства.

Відповідно до Положення, затвердженого наказом Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм від 15.02.2024 № 77 Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Закарпатській області є територіальним органом Держрибагентства, діє у складі Держрибагентства як відокремлений підрозділ структурний підрозділ і йому підпорядковується.

Питання пов`язані з виплатою матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань державним службовцям регулюються Закон України "Про державну службу" та нормативними актами, які регулюють питання оплати праці та соціального забезпечення державних службовців.

Відповідно до статті 54 Закону України "Про державну службу" державним службовцям може надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.

Порядок надання державним службовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08 серпня 2016 року № 500 (далі по тексту Порядок № 500) визначає умови надання державним службовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань (далі - матеріальна допомога) та її розмір.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 500 державним службовцям матеріальна допомога може надаватися один раз на рік у розмірі середньомісячної заробітної плати на підставі особистої заяви.

Пунктом 4 Порядку№ 500 визначено, що рішення про надання керівнику державної служби у державному органі та його заступникам матеріальної допомоги приймається керівником відповідного державного органу за погодженням із відповідним органом вищого рівня.

Згідно пункту 2 вищезазначеного Порядку надання матеріальної допомоги для вирішення соціального-побутових питань Керівникам здійснюється за погодженням з Держрибагентством в межах фонду оплати праці. Тому заяву керівника територіального органу Держрибагентства на виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань необхідно спрямовувати голові Держрибагенства на погодження.

Так, статтею 2 пунктом 30 Бюджетного кодексу України надається визначення терміну кошторис - основний плановий фінансовий документ бюджетної установи, яким на бюджетний період встановлюються повноваження щодо отримання надходжень і розподіл бюджетних асигнувань на взяття бюджетних зобов`язань та здійснення платежів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення результатів, визначених відповідно до бюджетних призначень.

Відповідно до статті 3 частини 1 Бюджетного кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року. Неприйняття Верховною Радою України закону про Державний бюджет України до 01 січня відповідного року не є підставою для встановлення іншого бюджетного періоду.

Згідно з положеннями статті 48 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.

Відповідно до статті 51 частини 1 Бюджетного кодексу України керівники бюджетних установ утримують чисельність працівників, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, поліцейських, співробітників Служби судової охорони та здійснюють фактичні видатки на заробітну плату (грошове забезпечення), включаючи видатки на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, лише в межах бюджетних асигнувань на заробітну плату (грошове забезпечення), затверджених для бюджетних установ у кошторисах.

Згідно із статтею 23 частинами 1, 12 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Усі бюджетні призначення втрачають чинність після закінчення бюджетного періоду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Отже відповідно до норм Бюджетного кодексу України, пунктів 2, 3 Порядку № 500, фонд оплати праці у державному органі затверджується на бюджетний період (з 01 січня кожного року по 31 грудня того ж року) відповідно до кошторису установи, а виплата матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань здійснюється один раз на рік у межах відповідних бюджетних асигнувань, що мають кількісні, часові та цільові обмеження (виплата провадиться у поточному році і за поточний рік).

Здійснення виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за інші роки (поза межами бюджетного періоду) Порядком № 500 не передбачено.

Отже, допомога для вирішення соціально-побутових питань не є обов`язковою виплатою і виплачується один раз на рік на підставі заяви працівника, за наявності коштів, в межах затверджених обсягів фонду оплати праці на відповідний бюджетний рік.

Надання державним службовцям такої виплати є правом керівника державної служби у державному органі, а не його обов`язком.

Аналогічний висновок зроблено Верховним Судом у постановах від 29 вересня 2022 року у справі № 420/7083/21, від 11 листопада 2020 року у справі № 500/1022/19, від 27 червня 2019 року у справі № 809/3057/15.

Суд вказує, що у матеріалах справи відсутні докази звернення позивача до відповідача-2 із заявою про виплату йому матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік, а також відмови відповідача-2 у задоволенні такої заяви.

З урахування зазначеного, а також того, що зазначений вид допомоги не належить до обов`язкових виплат і надання державним службовцям такої виплати є правом керівника державної служби у державному органі, а не його обов`язком, відповідачем 2 не порушено право позивача на її отримання.

Відповідно до статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно із статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 77 частиною 2 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що в задоволенні позову позивача необхідно відмовити.

У зв`язку з відмовою у задоволенні адміністративного позову та оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, відсутні підстави для розподілу судових витрат.

Керуючись ст. ст. 5, 19, 77, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців,45- А, код ЄДРПОУ 37472282) та Управління Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Закарпатській області (88000, Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Гойди, 8, код ЄДРПОУ 40868514) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяЮ.Ю.Дору