Рішення

від 21.02.2025 по справі 320/8760/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2025 року справа №320/8760/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Макс 2021» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Макс 2021» (далі - позивач, ТОВ «Макс 2021») із позовом до Державної податкової служби України (далі - відповідач-1, ДПС України), Головного управління ДПС в м. Києві (далі - відповідач-2, ГУ ДПС в м. Києві) в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві №8147912/44278221 від 25.01.2023;

- зобов`язати Державну податкову службу України (ідентифікаційний код юридичної особи: 43005393) здійснити реєстрацію податкової накладної №1 від 30.12.2022 Товариства з обмеженою відповідальністю «Макс 2021» (ідентифікаційний код юридичної особи: 44278221) в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановленому законодавством України порядку датою її фактичного подання на реєстрацію.

Мотивуючи позовні вимоги, позивач вказує, що оскаржуване рішення ГУ ДПС в м. Києві є безпідставним, прийнятим з порушенням та неправильним застосуванням норм чинного законодавства, а отже, підлягає скасуванню в зв`язку з протиправністю.

Позивач посилається на відсутність об`єктивних ознак неможливості здійснення господарських операцій, дані про які зазначено в податковій накладні№1 від 30.12.2022.

Згідно отриманої квитанції №9284884945 від 30.12.2022податкову накладну прийнято, але її реєстрація зупинена. Підставою зупинення реєстрації зазначено: коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 77.39.11 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товару/послуги, що на постійні й основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Крім того, запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивач скористався наданим йому правом та подав копії документів та детальні письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладні №1 від 30.12.2022, відповідно до переліку визначеного п.5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року №520, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2019 р. за №1245/34216 (далі Порядок №520), що оформлено Повідомленням від 12.01.2023 №1 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено. Зазначене повідомлення прийняті до розгляду відповідно до квитанцій №2.

Однак, рішенням комісії Головного управління ДПС у м. Києві про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №8147912/44278221 від 25.01.2023 - було відмовлено у реєстрації податкових накладних №1 від 30.12.2022 з підстав: ненадання платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; без зазначення будь-якої додаткової інформації.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від06.04.2023 відкрито провадження у справі, відмовлено у задоволенні клопотання позивача про здійснення розгляду справи у загальному позовному порядку, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами; витребувано докази від сторін.

Копія ухвали Київського окружного адміністративного суду від 06.04.2023 надіслана всім учасникам справи, про що свідчать довідки про доставку рішення електронною поштою та про доставку електронного листа від 08.04.2023.

04.05.2023 на адресу Київського окружного адміністративного суду від відповідачів надійшли відзиви на позовну заяву. У наданих до суду відзивах відповідачі, із посиланням на окремі положення податкового законодавства України, вказують на правомірність прийнятого рішення№8147912/44278221 від 25.01.2023 та недотримання позивачем процедури розблокування реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних в досудовому порядку.

Також, відповідачі зазначали про неможливість проведення реєстрації податкової накладної№1 від 30.12.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних через ненадання позивачем достатнього обсягу підтверджуючих документів по господарських операціях. Так, контролюючим органом не отримано достатніх доказів для визнання реальності господарської операції, а тому прийнято рішення, що відповідає чинному законодавству.

Окрім того, відповідачі доводили, що пред`явлені вимоги зобов`язального характеру про проведення реєстрації податкових накладних в ЄРПН є втручанням в дискреційні повноваження контролюючого органу, а відтак підлягають безумовному відхиленню за результатами судового розгляду справи.

10.06.2023 на адресу Київського окружного адміністративного суду від позивача надійшла відповідь на відзиви відповідачів, в якій позивач зазначив, що наведені у відзивах твердження не спростовують факт протиправної бездіяльності відповідача та доводи, наведені в позовній заяві.

Того ж дня, на адресу Київського окружного адміністративного суду від позивача заява про долучення доказів на виконання вимог ухвали Київського окружного адміністративного суду від 06.04.2023.

Відповідачі правом на подання заперечень на відповідь на відзиви не скористались, витребувані ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.04.2023 докази - не надали.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Позивачем не наведені обґрунтовані обставини, які б свідчили про доцільність розгляду справи у судовому засіданні.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

ТОВ «Макс 2021» (ідентифікаційний код: 44278221, місцезнаходження: 03035, м. Київ, вул. Кудряшова, буд. 20А) є юридичною особою приватного права, зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 11.06.2021, номер запису 1000681020000061296, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. ТОВ «Макс 2021» з 01.09.2021 перебуває на обліку в якості платника податків у ГУ ДПС у м. Києві, та є платником податку на додану вартість за №442782226502.

Згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видами економічної діяльності ТОВ «Макс 2021», станом на дату виникнення спірних правовідносин, є: 77.39 надання в оренду інших машин, устатковання та товарів, н.в.і.у. (основний); 41.20 будівництво житлових і нежитлових будівель; 68.10 купівля та продаж власного нерухомого майна; 68.20 надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 68.32 управління нерухомим майном за винагороду або на основі контракту; 70.22 консультування з питань комерційної діяльності й керування; 46.21 оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 49.20 вантажний залізничний транспорт; 49.41 вантажний автомобільний транспорт; 50.20 вантажний морський транспорт; 52.10 складське господарство; 52.24 транспортне оброблення вантажів; 52.29 інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.

Кількість працівників позивача, станом на 31.12.2022 складала 7 осіб.

01 липня 2022 року між позивачем (орендодавець) та ТОВ «Шовковий шлях України» (орендар) укладено Договір оренди залізничного рухомого складу №01/07/2022 (далі - Договір №01/07/2022), а також Додаткову угоду №1 до Договору № 01/07/22 від 29 серпня 2022 року (далі - Додаткова угода №1).

Згідно пункту 1.1. Договору №01/07/2022, орендодавець зобов`язується передати, а орендар прийняти в оренду залізничний рухомий склад орендодавця (далі по тексту - РС), придатний до перевезень в технічному та комерційному стані.

Пунктом 2.1. Договору №01/07/2022, передача рухомого складу в оренду оформлюються актом приймання-передачі, який підписується на станції прийому-передачі, яка знаходиться на території України.

Згідно пункту 4.2. Договору №01/07/2022, розмір орендної плати в липні 2022 року становить 370,00 грн. (в т.ч. ПДВ) за одиницю рухомого складу за 1 добу оренди. Розмір орендної плати за інші місяці оренди погоджується сторонами у Додаткових угодах до даного Договору, які укладаються щомісяця. Додаткова угода про встановлення розміру орендної плати на відповідний календарний місяць має бути погоджена та підписана сторонами не пізніше, ніж за 3 (три) календарні дні до початку відповідного календарного місяця. У випадку відсутності належним чином підписаної Додаткової угоди про встановлення розміру орендної плати на відповідний календарний місяць, сторони застосовують розмір орендної плати, який діяв у попередньому календарному місяці.

Додатковою угодою №1 сторони дійшли згоди викласти пункт 4.2. Договору №01/07/2022 в новій редакції: « 4.2. Розмір орендної плати за перевезення промислових вантажів становить 350,04 грн. (в т.ч. ПДВ) за одиницю рухомого складу за 1 добу оренди починаючи з 01 вересня 2022 року і до 31 грудня 2022 року. Розмір орендної плати за перевезення промислових вантажів (крім перевезення аграрної продукції) за інші місяці оренди погоджується сторонами у Додаткових угодах до даного Договору. Додаткова угода про встановлення розміру орендної плати за перевезення промислових вантажів на відповідний календарний місяць має бути погоджена та підписана сторонами не пізніше, ніж за 3 (три) календарні дні до початку відповідного календарного місяця. У випадку відсутності належним чином підписаної Додаткової угоди про встановлення розміру орендної плати за перевезення промислових вантажів на відповідний календарний місяць, сторони застосовують розмір орендної плати за перевезення промислових вантажів, який діяв у попередньому календарному місяці.

Розмір орендної плати за перевезення вантажів аграрної продукції становить 400,02 грн. (в т.ч. ПДВ) з дати прибуття вагонів під навантаження (відмітки ПГР) починаючи з 01 вересня 2022 року до 31 грудня 2022 року.

Розмір орендної плати за перевезення вантажів аграрної продукції погоджується сторонами раз у квартал у Додаткових угодах до даного Договору. Додаткова угода про встановлення розміру орендної плати на відповідний календарний місяць має бути погоджена та підписана сторонами не пізніше, ніж за 10 (десять) календарних днів до початку відповідного кварталу. У випадку відсутності належним чином підписаної Додаткової угоди про встановлення розміру орендної плати на відповідний квартал, сторони застосовують розмір орендної плати, який діяв у попередньому періоді.».

За умовами Договору №01/07/2022 позивач передав в тимчасове оплатне користування ТОВ «Шовковий шлях України» 158 напіввагонів наступним чином:

5 напіввагонів, згідно Акта приймання-передачі вагонів (РС) №1 від 18 липня 2022 року;

1 напіввагон, згідно Акта приймання-передачі вагонів (РС) №2 від 19 липня 2022 року;

6 напіввагонів, згідно Акта приймання-передачі вагонів (РС) №3 від 21 липня 2022 року;

10 напіввагонів, згідно Акта приймання-передачі вагонів (РС) №4 від 21 липня 2022 року;

3 напіввагони, згідно Акта приймання-передачі вагонів (РС) №5 від 23 липня 2022 року;

5 напіввагонів, згідно Акта приймання-передачі вагонів (РС) №6 від 24 липня 2022 року;

3 напіввагони, згідно Акта приймання-передачі вагонів (РС) №7 від 25 липня 2022 року;

2 напіввагони, згідно Акта приймання-передачі вагонів (РС) № 8 від 27 липня 2022 року;

6 напіввагонів, згідно Акта приймання-передачі вагонів (РС) №9 від 01 серпня 2022 року;

15 напіввагонів, згідно Акта приймання-передачі вагонів (РС) №10 від 05 серпня 2022 року;

15 напіввагонів, згідно Акта приймання-передачі вагонів (РС) №11 від 08 серпня 2022 року;

5 напіввагонів, згідно Акта приймання-передачі вагонів (РС) №12 від 09 серпня 2022 року;

8 напіввагонів, згідно Акта приймання-передачі вагонів (РС) №13 від 12 серпня 2022 року;

3 напіввагони, згідно Акта приймання-передачі вагонів (РС) №14 від 13 серпня 2022 року;

1 напіввагон, згідно Акта приймання-передачі вагонів (РС) №15 від 15 серпня 2022 року;

8 напіввагонів, згідно Акта приймання-передачі вагонів (РС) №16 від 18 серпня 2022 року;

2 напіввагони, згідно Акта приймання-передачі вагонів (РС) №17 від 21 серпня 2022 року;

2 напіввагони, згідно Акта приймання-передачі вагонів (РС) №18 від 23 серпня 2022 року;

1 напіввагон, згідно Акта приймання-передачі вагонів (РС) №19 від 25 серпня 2022 року;

2 напіввагони, згідно Акта приймання-передачі вагонів (РС) №20 від 27 серпня 2022 року;

1 напіввагон, згідно Акта приймання-передачі вагонів (РС) №21 від 29 серпня 2022 року;

3 напіввагони, згідно Акта приймання-передачі вагонів (РС) №22 від 02 вересня 2022 року;

9 напіввагонів, згідно Акта приймання-передачі вагонів (РС) №23 від 06 вересня 2022 року;

3 напіввагони, згідно Акта приймання-передачі вагонів (РС) №24 від 07 вересня 2022 року;

4 напіввагони, згідно Акта приймання-передачі вагонів (РС) №25 від 08 вересня 2022 року;

3 напіввагони, згідно Акта приймання-передачі вагонів (РС) №26 від 11 вересня 2022 року;

4 напіввагони, згідно Акта приймання-передачі вагонів (РС) №27 від 21 вересня 2022 року;

15 напіввагонів, згідно Акта приймання-передачі вагонів (РС) №28 від 25 вересня 2022 року;

13 напіввагонів, згідно Акта приймання-передачі вагонів (РС) №29 від 15 жовтня 2022 року.

Згідно з Додатком №1 Розрахункової таблиці орендної плати за грудень 2022 року до Акта надання послуг №17 від 30 грудня 2022 року розмір орендної плати складає 1846 492,32 грн. в т.ч. ПДВ (152 штук напіввагонів * використовувались протягом 4 616 діб для перевезення вантажів аграрної продукції * 400,02 розмір орендної плати за один напіввагон за одну добу перевезення вантажів аграрної продукції) та Додатку №2 Розрахункової таблиці орендної плати за грудень 2022 року до Акта надання послуг №17 від 30 грудня 2022 року розмір орендної плати складає 98 711,28 грн. в т.ч. ПДВ. (14 штук напіввагонів * використовувались протягом 282 діб для перевезення промислових вантажів * 350,04 розмір орендної плати за один напіввагон за одну добу перевезення промислових вантажів).

Отже, відповідно до Акта надання послуг №17 від 30 грудня 2022 року, розмір орендної плати напіввагонів за період з 01 грудня 2022 року по 30 грудня 2022 року складає 1945203,60 грн. в т.ч. ПДВ - 324 200,60 грн.).

На підтвердження факту оплати ТОВ «Шовковий шлях України» розміру орендної плати на підставі Акта надання послуг №17 від 30 грудня 2022 року позивачем долучено картку рахунку 361 за липень 2022 року - грудень 2022 року.

Передані в оренду ТОВ «Шовковий шлях України» вагони, були придбаний позивачем у Приватного акціонерного товариства «Дніпровагонмаш» (ідентифікаційний код 05669819). Господарські відносини між позивачем (покупець) та Приватним акціонерним товариством «Дніпровагонмаш» (постачальник) здійснювались на підставі Договорів постачання №093 від 25.11.2021 та №343 від 25.01.2022, предметом яких є поставка напіввагонів моделі 12-4106, виготовлених згідно ТУ У 45-057-003-2001 і діючої технічної документації заводу-виробника.

Крім того, інформація про наявні в Позивача на праві власності напіввагони, підтверджується поданими ним повідомленнями про об`єкти оподаткування за формою 20-ОПП: 1. №9018816853 від 04.02.2022 на 10 вагонів; 2. №9019092586 від 07.02.2022 на 40 вагонів; 3. №9019195853 від 07.02.2022 на 20 вагонів; 4. №9036338901 від 21.02.2022 на 20 вагонів; 5. №9044358251 від 28.03.2022 на 30 вагонів; 6. №9044364095 від 28.03.2022 на 10 вагонів; 7. №9221584362 від 26.10.2022 на 28 вагонів.

За результатами господарських відносин між позивачем та ТОВ «Шовковий шлях України», на виконання вимог статті 201 ПК України, ТОВ «Макс 2021» було надіслано до Єдиного реєстру податкових накладних податкову накладну №1 від 30.12.2022 на суму 1 945 203,60 грн (у т.ч. ПДВ - 324 200,60 грн.).

Судом встановлено, що реєстрація вищезазначеної податкової накладної була зупинена органами ДПС України, про що позивачем було отримано відповідну квитанцію від 30.12.2022 №9284884945.

У квитанції від 30.12.2022 №9284884945 було зазначено: «Документ збережено. Реєстрація зупинена. Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК №1 від 30.12.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуги 77.39.11 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товару/послуги, що на постійні й основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомляємо: показник «D»=1.0773%, «Р»=0. Додатково повідомляємо - Особистий ключ електронного підпису розміщено на незахищеному носії інформації, при цьому відповідно до вимог Закону України «Про електронні довірчі послуги» - особистий ключ кваліфікованого електронного підпису повинен зберігатися у захищеному носії інформації (у кваліфікованому засобі електронного підпису). Сертифікат №0100000000000000000000000000000007а30223, видавець: UA-36865753-2101 КНЕДП ТОВ «Центр сертифікації ключів «Україна», найменування: ОСОБА_1 ».

Позивач скористався наданим йому правом та подав копії документів та детальні письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладні №1 від 30.12.2022, відповідно до переліку визначеного п.5 Порядку №520, що оформлено повідомленням №1від 12.01.2023 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено до Головного управління ДПС у м. Києві, ДПІ у Солом`янському районі (Солом`янський район м. Києва). Зазначене повідомлення прийняте до розгляду відповідно до квитанції №2.

Однак, рішенням комісії Головного управління ДПС у м. Києві про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №8147912/44278221 від 25.01.2023 було відмовлено у реєстрації податкової накладної№1 від 30.12.2022.

Суд також звертає увагу на те, що в якості підстави для відмови у реєстрації перелічених податкових накладних у оскаржуваних рішеннях вказано: ненадання платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. У розділі «Додаткова інформація» відсутня будь-яка додаткова інформація щодо підстав відмови у реєстрації податкових накладних.

Заходи щодо досудового врегулювання спору щодо оскарження рішення №8147912/44278221 від 25.01.2023 в адміністративному порядку позивачем не здійснювались.

Не погоджуючись з рішеннями про відмову у реєстрації податкових накладних позивач звернувся з даним позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті, суд керується положеннями чинного законодавства, яке діє станом на час виникнення спірних правовідносин та звертає увагу на наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI (тут і далі - ПК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 187.1 статті 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктами 201.7 та 201.8 статті 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з абзацами 1-3 пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Абзацом 5 пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Відповідно до абзаців 9-10 пункту 201.10 статті 201 ПК України датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України (абзац 15 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок №1246).

Відповідно до пункту 8 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються постачальником (продавцем) - платником податку, крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку.

Згідно з пунктом 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Пунктом 14 Порядку №1246 визначено, що квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.

Згідно з пунктом 15 Порядку №1246 у квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

У разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку (п. 17 Порядку №1246).

У той же час, положеннями пункту 201.16 статті 201 ПК України регламентовано, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Так, порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок №1165).

Згідно з пунктом 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Відповідно до пунктів 7-8 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.

Пунктами 10-11 Порядку №1165 визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (пункт 25 Порядку № 1165).

Як встановив суд вище, підставою для зупинення реєстрації спірної податкової накладної у квитанції від 30.12.2022 №9284884945 зазначено те, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 77.39.11 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товару/послуги, що на постійні й основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

З цього приводу суд звертає увагу на те, що пункт 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій відносить операцію до ризикових, коли відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі.

Проте, на підтвердження обставин щодо відсутності у таблиці даних платника податку на додану вартість кодів УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 77.39.11, як товарів/послуг, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та перевищення або рівності обсягу постачання величини залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання доказів відповідачами суду не надано, як і не наведено будь-яких мотивів, які б дозволяли дійти таких висновків.

Окрім того, у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган повинен вимагати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях, чого зроблено не було.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений Наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року №520 (далі - Порядок №520).

Пунктом 2 Порядку №520 встановлено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Відповідно до пункту 3 Порядку № 520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у терміни, визначені пунктом 9 цього Порядку, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу.

Згідно з пунктом 4 Порядку №520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до пункту 5 Порядку №520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактару/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Суд зауважує, що вжите у цій нормі словосполучення «може включати» передбачає, що у кожному окремому випадку перелік таких документів є індивідуальним.

У постанові від 3 листопада 2021 року у справі №360/2460/20 Верховний Суд за наслідками аналізу положень Порядку №520 зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків із зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Пунктом 7 Порядку №520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку..

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня (пункт 9 Порядку №520).

Згідно з пунктом 11 Порядку №520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

При цьому, в розрізі положень пунктів 12, 13 Порядку №520 рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення. Рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Як встановлено судом з матеріалів справи, Комісією Головного управління ДПС у м. Києві прийнято оскаржуване рішення про відмову в реєстрації податкової накладної№1 від 30.12.2022 - саме з причин «ненадання платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано підкреслити)». Додаткова інформація відсутня.

Натомість, відповідно до повідомлення №1 від 12.01.2023 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, позивач надіслав контролюючому органу пояснення та документи на підтвердження інформації, вказаної у податковій накладні, а саме:

- Лист-пояснення №6 від 10.01.2023 до податкової накладної №1 від 30.12.2022;

- Виписка з ЄДР;

- Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість;

- Рішення на призначення директора;

- Наказ на призначення директора;

- Договір №093 від 25.11.2021;

- Акти приймання власних вагонів за Договором №093;

- Договір купівлі №343 від 25.01.2022;

- Акт приймання власних вагонів за Договором №343;

- Накладні на придбання вагонів;

- Договір оренди рухомого залізничного складу з ТОВ «Шовковий шлях України» №01/07/2022 від 01.07.2022;

- Додаткова угода з ТОВ «Шовковий Шлях України» №1 від 29.08.2022;

- Акти прийому-передачі вагонів ТОВ «Шовковий шлях України»;

- Акт приймання-передачі вагонів №27 від 21.09.2022:

- Акт приймання-передачі вагонів №28 від 25.09.2022;

- Акт приймання-передачі вагонів №29 від 15.10.2022;

- Акт наданих послуг за липень 2022 року;

- Акт наданих послуг за серпень 2022 року;

- Акт наданих послуг за вересень 2022 року;

- Акт наданих послуг за жовтень 2022 року;

- Акт наданих послуг за листопад 2022 року;

- Акт наданих послуг за грудень 2022р;

- Банківська виписка за період 01.11.2021-30.12.2022;

- Картка рахунку 361.

Суд звертає увагу на те, що у спірному рішенні про відмову в реєстрації податкової накладної не наведені мотиви неврахування чи відхилення наданих позивачем пояснень та документів, а також не зазначено, якої саме інформації у поясненнях окрім тієї, що наведена позивачем, не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Згідно з пунктом 29 Порядку №1165 передбачено, що до складу комісій регіонального рівня входять посадові особи головних управлінь ДПС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Комісія контролюючого органу складається з голови, заступника голови, секретаря та не менше семи членів (пункт 30 Порядку №1165).

Абзацом 5-6 пункту 40 Порядку №1165 визначено, що рішення комісії контролюючого органу приймається шляхом відкритого голосування.

Рішення комісії контролюючого органу приймається більшістю голосів присутніх на засіданні членів такої комісії.

Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення.

Протокол підписується головою комісії контролюючого органу (у разі його відсутності - заступником), заступником голови, секретарем та членами комісії, які брали участь у засіданні (абзаци 8-9 пункту 40 Порядку №1165).

Відповідно до пункту 46 Порядку №1165 у протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

Пунктом 45 Порядку №1165 визначено, що розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу.

Отже, прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування) передбачає проведення комісією контролюючого органу відповідного засідання, на якому членами комісії розглядаються та аналізуються надані платником податків документи та пояснення з метою прийняття обґрунтованого рішення зі спірного питання.

Суду не було надано копію протоколу засідання комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, на якому розглядалось питання щодо реєстрації податкової накладної№1 від 30.12.2022, вимоги ухвали суду про витребування доказів відповідачем-2 проігноровано.

Тож, надаючи правову оцінку прийнятому відповідачем-2 рішенню про відмову у реєстрації податкової накладної, суд вкотре зазначає про те, що контролюючий орган визначив лише загальні підстави прийняття такого рішення, не зазначивши конкретної інформації щодо причин та підстав його прийняття.

При цьому суд зауважує, що відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суд вважає за доцільне зазначити, що відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права та підлягає застосуванню національними судами при розгляді справ.

В своїй судовій практиці Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява №33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, «Онер`їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява №48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява №21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява №10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява №55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява №36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах «Онер`їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), п. 119).

Крім того, Резолюцією Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977 урядам держав-членів рекомендовано керуватися у своєму праві й адміністративній практиці принципами, які наводяться у додатку до цієї резолюції.

Ці принципи застосовуються для захисту осіб, як фізичних, так і юридичних, в адміністративних процедурах відносно будь-яких індивідуальних заходів або рішень, які були прийняті в ході здійснення публічної влади і які за своїм характером безпосередньо впливають на їхні права, свободи або інтереси (адміністративні акти).

У ході реалізації цих принципів слід ураховувати належним чином вимоги щодо належного та ефективного управління, а також інтереси третіх сторін та основні публічні інтереси. У випадках, коли вимоги зумовлюють необхідність внесення змін або вилучення одного чи більше принципів у конкретних випадках або в специфічних сферах публічної адміністрації, слід докласти всіх можливих зусиль, відповідно до фундаментальних цілей цієї резолюції, для досягнення якомога вищого ступеня справедливості.

Такими принципами, згідно з Додатком до Резолюції, зокрема, є:

- право бути вислуханим, що означає, що щодо будь-якого адміністративного акта, який за своїм характером може несприятливо впливати на права, свободи або інтереси особи, така особа може пред`явити факти й аргументи та, у відповідних випадках, докази, що будуть ураховані адміністративним органом;

- виклад мотивів, що означає, що якщо адміністративний акт є таким, що за своїм характером несприятливо впливає на права, свободи або інтереси особи, така особа отримує інформацію про мотиви, на яких він ґрунтується. Інформація про мотиви зазначається в акті або передається відповідній особі, за її запитом, у письмовій формі протягом розумного строку.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що дії Комісії Головного управління ДПС у м. Києві по прийняттю спірного рішення, в якому не наведені мотиви його ухвалення та не зазначені підстави неврахування наданих позивачем документів та пояснень, свідчать про порушення відповідачем-2 як принципу належного урядування, так і принципів, закріплених в Резолюції Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977, непрозорість та непередбачуваність дій відповідача-2, що перешкоджають можливості платника податків планувати в подальшому свою господарську діяльність.

Під час розгляду справи відповідач-2, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду належних і достатніх доказів, які спростовували б твердження позивача, не навів мотивів прийняття спірного рішення та неврахування наданих позивачем Комісії Головного управління ДПС у м. Києві документів, а відтак, не довів правомірності свого рішення.

З огляду на вказане вище, суд приходить до висновку, що рішення Головного управління ДПС у м. Києві№8147912/44278221 від 25.01.2023 є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкову накладну№1 від 30.12.2022 датою її направлення на реєстрацію суд зазначає наступне.

Згідно з частиною четвертою статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Згідно з Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи №R (80) 2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 №1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.

Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

Отже, у разі відсутності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.

Згідно з пунктами 19, 20 Порядку №1246, у редакції чинній станом на час вирішення спору по суті, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Таким чином, у день набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної в Реєстрі Державною податковою службою України вчиняються відповідні дії по реєстрації, при цьому датою реєстрації є день набрання законної сили рішенням суду, якщо у судовому рішенні не зазначена інша дата. Отже, суд може зазначити у судовому рішенні конкретну дату, яку контролюючому органу необхідно відобразити в якості дати реєстрації податкової накладної в Реєстрі.

Беручи до уваги наведене, суд вважає наявними правові підстави для задоволення позовних вимог в наведеній частині.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Вирішуючи питання стосовно розподілу судових витрат, суд враховує наступне.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом встановлено, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2684,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №1718 від 15.03.2023, оригінал якої наявний в матеріалах справи.

Враховуючи задоволення позовних вимог, на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2684,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у м. Києві, протиправні рішення якого призвели до виникнення спірних правовідносин.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6, 7, 9, 72, 77, 90, 139, 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати Рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві №8147912/44278221 від 25.01.2023.

3. Зобов`язати Державну податкову службу України (ідентифікаційний код: 43005393) здійснити реєстрацію податкової накладної №1 від 30.12.2022 Товариства з обмеженою відповідальністю «Макс 2021» (ідентифікаційний код: 44278221) в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановленому законодавством України порядку датою її фактичного подання на реєстрацію.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю користь «Макс 2021» (ідентифікаційний код: 44278221, місцезнаходження: 03035, м. Київ, вул. Кудряшова, буд. 20А) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ідентифікаційний код ВП: 44116011) судовий збір у розмірі 2684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн. 00 коп.).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Кушнова А.О.