Рішення

від 21.02.2025 по справі 640/20943/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2025 року справа №640/20943/22

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Прайм Оіл Гарант» до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

Суть спору: 01.12.2022 до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Прайм Оіл Гарант» (далі позивач) із позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, в якому позивач просить суд:

- визнати причини пропуску строку для звернення до суду за захистом прав та законних інтересів поважними та поновити даний строк;

- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації:

№ 3418527/41498647 від 24.11.2021 про відмову у реєстрації податкової накладної № 1 від 31.05.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

№ 3628596/41498647 від 06.01.2022 про відмову у реєстрації податкової накладної № 1 від 30.06.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 1 від 31.05.2021 та № 1 від 30.06.2021 подані Товариством з обмеженою відповідальністю «Прайм Оіл Гарант», датою їх фактичного надходження.

Мотивуючи позовні вимоги, позивач вказує, що оскаржувані рішення ГУ ДПС у Київській області є безпідставними, прийнятими з порушенням та неправильним застосуванням норм чинного законодавства, а отже, підлягають скасуванню в зв`язку з протиправністю.

Позивач посилається на відсутність об`єктивних ознак неможливості здійснення операцій з постачання товару, дані про які зазначено в податкових накладних №1 від 31.05.2021 та №1 від 30.06.2021.

Згідно отриманих квитанцій №9159962281 від 15.06.2021 та №9192549180 від 14.07.2021, податкові накладні прийнято, але їх реєстрація зупинена. Підставою зупинення реєстрації зазначено: Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано позивачу надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомлено: показник «D»=.0320%, «Р»=0.

Позивач скористався наданим йому правом та подав копії документів та детальні письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податкових накладних №1 від 31.05.2021 та №1 від 30.06.2021, відповідно до переліку визначеного п.5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року №520, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2019 р. за №1245/34216, що оформлено Повідомленнями від 18.11.2021 №1 та від 05.01.2022 №1 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено. Зазначені повідомлення прийняті до розгляду відповідно до квитанцій №2.

Однак, рішеннями комісії Головного управління ДПС у Київській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №3418527/41498647 від 24.11.2021 та №3628596/41498647 від 06.01.2022 без належних правових підстав було відмовлено у реєстрації податкових накладних №1 від 31.05.2021 та №1 від 30.06.2021.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2022 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк з дня отримання ухвали для усунення недоліків позовної заяви для належного обґрунтування причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом.

Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

08.02.2023 на адресу Київського окружного адміністративного суду супровідним листом від 21.12.2022 №03-19/2842/22 «Про скерування за належністю справи» надійшли матеріали адміністративної справи №640/20943/22.

08.02.2023 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Кушновій А.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.02.2023 прийнято адміністративну справу №640/20943/22 до провадження судді Київського окружного адміністративного суду Кушнової А.О.

Позовну заяву залишено без руху та встановлено десятиденний строк для усунення недоліків позову, протягом якого позивачу необхідно було надати уточнену позовну заяву (із примірниками для направлення відповідачам), із уточненням складу учасників справи, зокрема, відповідачів та/або конкретизації позовних вимог до всіх відповідачів у справі; надати обґрунтовану заяву про поновлення строку звернення до суду з даним позовом щодо вимоги про визнання протиправним та скасування рішень Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації № 3418527/41498647 від 24.11.2021 та № 3628596/41498647 від 06.01.2022, та належні докази поважності причин його пропуску.

24.02.2023 на адресу суду на виконання вимог ухвали суду від 13.02.2023 від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків позову, до якої додано уточнену позовну заяву.

Так, в уточненій позовній заяві позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Прайм Оіл Гарант» звертається до суду із позовом до Державної податкової служби України (далі відповідач-1, ДПС України), Головного управління Державної податкової служби у Київській області (далі відповідач-2, ГУ ДПС у Київській області), в якому позивач просить суд:

- визнати причини пропуску строку для звернення до суду за захистом прав та законних інтересів поважними та поновити даний строк;

- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації:

№ 3418527/41498647 від 24.11.2021 про відмову у реєстрації податкової накладної № 1 від 31.05.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

№ 3628596/41498647 від 06.01.2022 про відмову у реєстрації податкової накладної № 1 від 30.06.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 1 від 31.05.2021 та № 1 від 30.06.2021 подані Товариством з обмеженою відповідальністю «Прайм Оіл Гарант», датою їх фактичного надходження.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.03.2023 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Прайм Оіл Гарант» строк звернення до суду із позовом до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії; відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами; витребувано докази від сторін.

Копія ухвали Київського окружного адміністративного суду від 06.03.2023 надіслана всім учасникам справи, про що свідчать довідки про доставку рішення електронною поштою та про доставку електронного листа від 08.03.2023.

23.03.2023 на адресу Київського окружного адміністративного суду від позивача надійшла заява про долучення доказів на виконання вимог ухвали Київського окружного адміністративного суду від 06.03.2023.

28.03.2023 на адресу Київського окружного адміністративного суду від відповідачів надійшов відзив на позовну заяву з долученням доказів на виконання вимог ухвали Київського окружного адміністративного суду від 06.03.2023. У наданому до суду відзиві на позовну заяву відповідачі, із посиланням на окремі положення податкового законодавства України, вказують на правомірність прийнятих рішень № 3418527/41498647 від 24.11.2021 та № 3628596/41498647 від 06.01.2022, недотримання позивачем процедури розблокування реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних в досудовому порядку та процедури адміністративного оскарження рішень органів ДПС України.

Також, відповідачі зазначали про неможливість проведення реєстрації податкових накладних № 1 від 31.05.2021 та № 1 від 30.06.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних через ненадання позивачем достатнього обсягу підтверджуючих документів по господарських операціях. Так, контролюючим органом не отримано достатніх доказів для визнання реальності господарської операції, а тому прийнято рішення, що відповідає чинному законодавству.

Окрім того, відповідачі доводили, що пред`явлені вимоги зобов`язального характеру про проведення реєстрації податкових накладних в ЄРПН є втручанням в дискреційні повноваження контролюючого органу, а відтак підлягають безумовному відхиленню за результатами судового розгляду справи.

Того ж дня, на адресу Київського окружного адміністративного суду від відповідачів надійшла заява про залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропуску позивачем строку звернення до суду.

Проаналізувавши доводи відповідачів викладені у вказанійзаяві, суд дійшов висновку про відсутність підстав для їх задоволення, оскільки ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.03.2023 уже вирішено питання про поновлення позивачу строку звернення до суду, натомість відповідачі не повідомили жодних нових аргументів, які б свідчили про безпідставність пропуску позивачем такого строку.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

Приймаючи до уваги відсутність таких клопотань з боку учасників справи, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

ТОВ «Прайм Оіл Гарант» (ідентифікаційний код: 41498647, місцезнаходження: 08302, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Січнева, буд. 1) є юридичною особою приватного права, зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 04.08.2017, номер запису 13271020000001127, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. ТОВ «Прайм Оіл Гарант» перебуває на обліку в якості платника податків у ГУ ДПС у Київській області з 01.09.2017, та є платником податку на додану вартість за № 414986410014.

Згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом економічної діяльності ТОВ «Прайм Оіл Гарант», станом на дату виникнення спірних правовідносин, є:46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами.

05.08.2020 позивач отримав ліцензію №990614202000472 на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі.

Для здійснення цієї діяльності позивач орендував офісне приміщення, що знаходиться за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, вул. Січнева, буд. 1, кв. №18 на підставі Договору оренди нежитлового приміщення №14/07-20 від 14.07.2020, укладеного з Приватним підприємством з іноземною інвестицією «Бориспільбудінвест».

Позивача визначено переможцем комерційного аукціону з продажу скрапленого газу (за травень) відповідно до аукціонних свідоцтв № СГ-89Д1-8-8 від 26 травня 2021 року, № СГ-89Д1-8-6 від 26 травня 2021 року, № СГ-89Д1-8-4, № СГ-89Д-1-7 від 19 травня 2021 року, № СГ-89Д-1-6 від 19 травня 2021 року, № СГ-89Д-1-4 від 19 травня 2021 року, № СГ- 89Д-1-3 від 19 травня 2021 року, № СГ-89Д-1-2 від 19 травня 2021 року, № СГ-89Д-1-1 від 19 травня 2021 року, № СГ-89-7-6 від 7 травня 2021 року, № СГ-89-7-4 від 7 травня 2021 року; та аукціону з продажу скрапленого газу (за червень) відповідно до аукціонних свідоцтв № СГ-90Д-1-7 від 11 червня 2021 року, № СГ-90Д-1-6 від 11 червня 2021 року, № СГ-90Д-1-4 від 11 червня 2021 року, № СГ-90Д-1-3 від 11 червня 2021 року, № СГ-90Д-1-2 від 11 червня 2021 року, № СГ-90Д-1-1 від 11 червня 2021 року.

Факт сплати позивачем гарантійного внеску для участі в аукціоні підтверджується копіями платіжних доручень № 134 від 06 травня 2021 року, № 137 від 18 травня 2021 року, № 139 від 25 травня 2021 року, № 157 від 10 червня 2021 року та № 159 від 17 червня 2021 року.

На підставі вище перелічених аукціонних свідоцтв між ПАТ «Укрнафта» (Продавець), ТОВ «Прайм Оіл Гарант» (Покупець) та Універсальною товарною біржею «Контрактовий дім УМВБ» (Біржа) було укладено ряд типових Договорів купівлі-продажу скрапленого газу: № АК89Д1/3-1-СГ від 26.05.2021 року, № АК89Д/3-1-СГ від 19.05.2021 року, № АК89Д/4-1-СГ від 19.05.2021 року, № АК89Д1/4-1-СГ від 26.05.2021 року, № АК90Д/6-1-СГ від 11.06.2021 року, № АК90Д/4-1-СГ від 11.06.2021 року, № АК90Д/3-1-СГ від 11.06.2021 року (далі Договори).

Згідно з пунктом 1.1. Договорів, на комерційному аукціоні з продажу скрапленого газу за результатами проведення торгів Покупець купує у Продавця газ нафтовий скраплений марки А власного виробництва (надалі - скраплений газ).

Пунктом 1.2. Договорів встановлено, що Покупець зобов`язується оплатити та прийняти скраплений газ на умовах цих Договорів, а Продавець зобов`язується передати Покупцю скраплений газ відповідно до графіка поставки, вказаного в Додатках 1 до цих Договорів.

Відповідно до пункту 3.1. Договорів, Продавець передає скраплений газ Покупцю по кількості і якості на умовах EXW, в пунктах передачі та в терміни, зазначені в Додатках 1 до Договорів.

Згідно з пунктом 3.2. Договорів, відвантаження скрапленого газу здійснюється після отримання Продавцем оплати за умови своєчасного подання транспортних засобів у зазначені в Додатках 1 терміни.

Пунктом 3.3. Договорів визначено, що транспортування скрапленого газу з пунктів передачі, зазначених в Додатках 1, Покупець забезпечує самостійно або за окремими договорами, укладеними Покупцем з транспортними (транспортно-експедиційними) організаціями. Вартість послуг за транспортування залізничних цистерн з залізничної станції в пункт наливу та в зворотному напрямку, входить в ціну скрапленого газу.

Оплата за вказаними Договорами купівлі-продажу скрапленого газу з ПАТ «Укрнафта» підтверджується платіжними дорученнями №151 від 28.05.2021, №169 від 30.06.2021, №150 від 28.05.2021, №170 від 30.06.2021, №153 від 28.06.2021, №171 30.06.2021, №173 від 30.06.2021, №174 від 30.06.2021, №172 від 30.06.2021, №165 від 30.06.2021, №168 від 30.06.2021, №166 від 30.06.2021.

Придбаний у ПАТ «Укрнафта» товар позивачем було реалізовано, зокрема, ТОВ «Анафі Трейд» на підставі Договору поставки №Г-717 від 01 квітня 2021 року (далі Договір №Г-717).

Так, відповідно до пункту 1.1. Договору №Г-717, Постачальник (ТОВ «Прайм Оіл Гарант») зобов`язаний поставити та передати Покупцеві (ТОВ «Анафі Трейд») у власність газ вуглеводний скраплений паливний для комунально-побутового споживання марки СПБТ, а Покупець зобов`язаний прийняти товар і оплатити його.

Згідно з пунктом 1.3. Договору №Г-717, асортимент, кількість, ціна, умови поставки узгоджуються Сторонами окремо і оформлюються у вигляді Додатків до Договору, які є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до пункту 3.1. Договору №Г-717, товар поставляється товарними партіями на умовах та у строки, передбачені у Додатках до цього Договору.

Згідно з пунктом 3.2. Договору №Г-717, передача-приймання товару за кількістю і якістю здійснюється у встановленому чинним законодавством України порядку, з оформленням Акту приймання-передачі товару або іншого документа, який засвідчує передачу товару від Постачальника до Покупця. Пунктом 3.3. Договору №Г-717 визначено, що моментом поставки товару і моментом переходу права власності на товар до Покупця вважається момент підписання Акту приймання-передачі товару або іншого документа, який засвідчує передачу товару від Постачальника до Покупця.

У пункті 2 Додатків №2 від 01.05.2021 та №3 від 01.06.2021 до Договору №Г-717передбачено умови поставки: DDP склад Покупця (резервуари АЗС та АГЗС, що належить Покупцю на праві власності або інших правових підставах) відповідно до Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів («ІНКОТЕРМС 2010»).

Виконуючи умови Договору №Г-717, ТОВ «Прайм Оіл Гарант» у період з 01.05.2021 по 30.06.2021 здійснило поставку, а ТОВ «Анафі Трейд» прийняв товар на відповідну суму, що підтверджується підписаними з обох сторін Додатками та Актами приймання-передачі скрапленого газу, а саме: Додаток №2 від 01.05.2021 та Акт приймання-передачі скрапленого газу від 31.05.2021 до Договору № Г-717; Додаток №3 від 01.06.2021 та Акт приймання-передачі скрапленого газу від 30.06.2021 до Договору № Г-717 від 01 квітня 2021 року.

У відповідності пункту 4.1. Договору № Г-717, товар, що поставляється за цим Договором, оплачується за цінами, встановленими у Додатках до нього.

Згідно пункту 4.3. Договору №Г-717 Покупець здійснює розрахунки по цьому Договору у розмірі 100% вартості товару, шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, вказаний у розділі 9 цього Договору, в строки не пізніше 6 місяців з моменту підписання сторонами Акту приймання-передачі товару, що визначений пунктом 3.5. Договору.

Розрахунки, які здійснювалися по Договору №Г-717, підтверджуються оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 361 за травень-червень 2021 року.

Переміщення реалізованого товару від позивача до ТОВ «Анафі Трейд» здійснювалось перевізником ТОВ «Букаєвиця» на підставі Договору №13-08/20тр від 13.08.2020 року на надання транспортно-експедиційних послуг (далі - Договір №13-08/20тр).

Факт надання послуг за Договором №13-08/20тр підтверджується Актом №6 надання послуг від 30.06.2021 на загальну суму 5987663,64 грн, в т.ч. ПДВ 997943,94 грн., звітом експедитора №6 від 30.06.2021. та товарно-транспортними накладними.

За результатами господарських відносин між позивачем та ТОВ «Анафі Трейд», на виконання вимог статті 201 ПК України, ТОВ «Прайм Оіл Гарант» було надіслано до Єдиного реєстру податкових накладних податкову накладну №1 від 31.05.2021 на суму 2 724 479,95 грн (у т.ч. ПДВ 454 079,99 грн.) та податкову накладну №1 від 30.06.2021 на суму 2 327 822,28 грн (у т.ч. ПДВ 387 970,38 грн.).

Судом встановлено, що реєстрація вищезазначених податкових накладних була зупинена органами ДПС України, про що позивачем було отримано відповідні квитанції №9159962281 від 15.06.2021 та №9192549180 від 14.07.2021.

У квитанціях №9159962281 від 15.06.2021 та №9192549180 від 14.07.2021,як підстава для зупинення реєстрації податкових накладних, було зазначено, що платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в ЄРПН, відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Також, у цих квитанціях було запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН без уточнення їх переліку. Окрім того, додатково було повідомлено: у квитанції № 9159962281 від 15.06.2021 р. показник «D» - 0,295%, «P» = 0, у квитанції № 9192549180 від 14.07.2021 р.: показник «D» = 0,320 %, «Р» = 0.

Позивач скористався наданим йому правом та подав копії документів та детальні письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податкових накладних №1 від 31.05.2021 та №1 від 30.06.2021, відповідно до переліку визначеного п.5 Порядку №520, що оформлено повідомленнями від 18.11.2021 №1 та від 05.01.2022 №1 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено до Головного управління ДПС у Київській області,Бориспільська ДПІ (м. Бориспіль). Зазначені повідомлення прийняті до розгляду відповідно до квитанцій №2 від 23.11.2021 та від 05.01.2022.

Однак, рішеннями комісії Головного управління ДПС у Київській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних№3418527/41498647 від 24.11.2021 та №3628596/41498647 від 06.01.2022 - було відмовлено у реєстрації податкових накладних №1 від 31.05.2021 та №1 від 30.06.2021 відповідно.

У рішенні про відмову у реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування №3418527/41498647 від 24.11.2021 зазначено, що рішення прийнято у зв`язку з ненаданням платником податку копій документів: - первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання- передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та документи, які, не були надані. галузевої специфіки, накладних. У розділі «Додаткова інформація» відсутня будь-яка додаткова інформація щодо підстав відмови у реєстрації податкової накладної.

У рішенні про відмову у реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування №3628596/41498647 від 06.01.2022 зазначено, що рішення прийнято у зв`язку з ненаданням платником податку копій документів: розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків. У розділі «Додаткова інформація» зазначено: відсутні первинні документи -платіжні доручення, банківські виписки з особових рахунків, що підтверджують оплату за придбаний та реалізований товар.

Заходи щодо досудового врегулювання спору щодо оскарження рішень від №3418527/41498647 від 24.11.2021 та №3628596/41498647 від 06.01.2022 в адміністративному порядку позивачем не здійснювались.

Не погоджуючись з рішеннями про відмову у реєстрації податкових накладних позивач звернувся з даним позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті, суд керується положеннями чинного законодавства, яке діє станом на час виникнення спірних правовідносин та звертає увагу на наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з абзацами 1-3 пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Абзацом 5 пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Відповідно до абзаців 9-10 пункту 201.10 статті 201 ПК України датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України (абз. 15 п. 201.10 ст. 201 ПК України).

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок №1246).

Відповідно до пункту 8 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються постачальником (продавцем) - платником податку, крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку.

Згідно з пунктом 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Пунктом 14 Порядку № 1246 визначено, що квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.

Згідно з пунктом 15 Порядку №1246 у квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

У разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку (п. 17 Порядку №1246).

У той же час, положеннями пункту 201.16 статті 201 ПК України регламентовано, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Так, Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок №1165).

Згідно з пунктом 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Відповідно до пунктів 7-8 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.

Пунктами 10-11 Порядку №1165 визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Отже, з вищенаведених норм вбачається, що після надсилання платником податку складеної ним податкової накладної (розрахунку коригування) до ДФС України, в автоматизованому режимі (тобто без участі працівників контролюючого органу) проводиться перевірка відповідності цієї податкової накладної (розрахунку коригування) критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до отриманих позивачем квитанцій№9159962281 від 15.06.2021 та №9192549180 від 14.07.2021 реєстрація спірних податкових накладних зупинена у зв`язку із відповідністю платника податку пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків.

Критерії ризиковості платника податку на додану вартість є Додатком №1 до Порядку №1165.

Зміст критерію ризиковості згідно пункту 8 Критеріїв полягає в тому, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Водночас, суд звертає увагу, що в квитанціях №9159962281 від 15.06.2021 та №9192549180 від 14.07.2021до спірних податкових накладних ГУ ДПС у Київській області не зазначило та не надало до суду жодних обґрунтованих доводів щодо підстав віднесення позивача до ризикових платників податку у відповідності до пункту 8 Критеріїв.

Також, вищезазначені квитанції не містить інформації (конкретного переліку) щодо документів, необхідних контролюючому органу для прийняття рішення про реєстрацію спірних податкових накладних, в результаті чого позивач потрапив у стан правової невизначеності.

Верховний Суд у постанові від 23.10.2018 у справі №822/1817/18 зазначив, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

У постанові Верховного Суду від 10.04.2020 у справі №819/330/18 указано, що у випадку не конкретизації переліку документів у рішенні про відмову у реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної. Зупинення реєстрації податкової накладної та в подальшому відмова в її реєстрації не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також прийняття негативного для платника податків рішення без зазначення конкретних мотивів дає підстави для висновку про необхідність відновлення порушеного права позивача шляхом скасування рішень про відмову в реєстрації податкових накладних.

Отже, недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкової накладної від №1 від 31.05.2021 та №1 від 30.06.2021 призвело до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен був надати контролюючому органу, внаслідок чого не зміг належним чином зареєструвати податкові накладні.

Крім того, суд звертає увагу, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений Наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року № 520 (далі - Порядок №520).

Пунктом 2 Порядку № 520 встановлено, що прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м.Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Відповідно до пункту 3 Порядку №520 комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Згідно з пунктом 4 Порядку №520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до пункту 5 Порядку №520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Пунктом 6 Порядку №520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня (п. 9 Порядку №520).

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку (п. 10 Порядку №520).

За правилами пункту 11 Порядку №520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

При цьому, в розрізі положень пунктів 12, 13 Порядку №520 рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення. Рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Слід зазначити, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій платника податку на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 16.02.2023 у справі №380/7648/22.

Отже предметом розгляду є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкових накладних, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

При цьому, як підтверджується змістом пункту 5 Порядку № 520, передбачений цим пунктом перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, не є вичерпним. В залежності від виду господарської операції, за наслідками якої подається податкова декларація для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також відповідних договірних зобов`язань між суб`єктами господарювання, обсяг документів може бути відмінним.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуваним рішенням комісії ГУ ДПС у Київській області відмовлено у реєстрації податкових накладних №1 від 31.05.2021 та №1 від 30.06.2021 з наступних підстав:

-ненадання платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та документи, які, не були надані. галузевої специфіки, накладних. У розділі «Додаткова інформація» відсутня будь-яка додаткова інформація щодо підстав відмови у реєстрації податкової накладної (рішення №3418527/41498647 від 24.11.2021);

-ненадання платником податку копій документів: розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків. У розділі «Додаткова інформація» зазначено: відсутні первинні документи -платіжні доручення, банківські виписки з особових рахунків, що підтверджують оплату за придбаний та реалізований товар (рішення №3628596/41498647 від 06.01.2022).

Проте, суд зазначає, що саме лише зазначення про відсутність документів не є достатньою та законною підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об`єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності таких документів та надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.

Як вбачається з матеріалів справи, та не заперечено відповідачем, на стадії надання пояснення по податкових накладних №1 від 31.05.2021 та №1 від 30.06.2021, реєстрацію яких було зупинено, позивачем було надіслано ГУ ДПС у Київській області пояснення про надання додаткових документів на підтвердження здійснення господарських операцій з ТОВ «Анафі Трейд».

Судом встановлено, що ТОВ «Прайм Оіл Гарант» додало до пояснень копії документів, які підтверджують інформацію, зазначену в податкових накладних, реєстрація яких зупинена, а саме: копії документів щодо підтвердження відповідності продукції (сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; договори поставки; акти приймання-передачі; TTH; договори купівлі-продажу; договір транспортно-експедиційних послуг; наказ про призначення директора; платіжні доручення; банківські виписки з особових рахунків, що підтверджують оплату за придбаний та реалізований товар тощо (загалом 100 додатків містилось у поясненні щодо податкової накладної № 1 від 31.05.2021 р. та 50 додатків у поясненні щодо податкової накладної № 1 від 30.06.2022 року відповідно).

Водночас, під час розгляду справи Головне управління ДПС у Київській області, як суб`єкт владних повноважень, не надало чітких та переконливих пояснень, що подані позивачем первинні документи не є документами, які підтверджують реальність здійснених господарських операцій. Зі змісту оскаржуваного рішення не вбачається, що відповідачем-2 подані платником податку документи розглядались з наданням їм правової оцінки щодо відповідності формальним критеріям (наявність усіх необхідних реквізитів) та відповідності/невідповідності змісту, характеру, обсягу відповідних господарських операцій.

Пунктом 26 Порядку №1165 передбачено, що комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.

Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком.

Згідно з пунктом 29 Порядку №1165 до складу комісій регіонального рівня входять посадові особи головних управлінь ДПС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

До складу комісії центрального рівня входять посадові особи ДПС.

Комісія контролюючого органу складається з голови, заступника голови, секретаря та не менше семи членів (п. 30 Порядку №1165).

Абзацом 5-6 пункту 40 Порядку №1165 визначено, що рішення комісії контролюючого органу приймається шляхом відкритого голосування.

Рішення комісії контролюючого органу приймається більшістю голосів присутніх на засіданні членів такої комісії.

Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення.

Протокол підписується головою комісії контролюючого органу (у разі його відсутності - заступником), заступником голови, секретарем та членами комісії, які брали участь у засіданні (абзаци 8-9 пункту 40 Порядку №1165).

Відповідно до пункту 46 Порядку №1165 у протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

Пунктом 45 Порядку №1165 визначено, що розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу.

Отже, прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування) передбачає проведення комісією контролюючого органу відповідного засідання, на якому членами комісії розглядаються та аналізуються надані платником податків документи та пояснення з метою прийняття обґрунтованого рішення зі спірного питання.

Суд звертає увагу, що в оскаржуваних рішеннях не зазначено причин неврахування наданих позивачем пояснень, в яких повідомлено про операції, на підставі яких сформовано податкові накладні №1 від 31.05.2021 та №1 від 30.06.2021та неврахування наданих позивачем копій необхідних первинних документів (в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»), договори, засвідчені банківські виписки та інші документи, що беззаперечно підтверджують реальність здійснення господарської операції за вищевказаними податковими накладними. Витяги з протоколів Комісії Головного управління ДПС у Київській області також не містить в собі такої інформації.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним.

Аналогічна правова позиція вже неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 25.11.2022 у справі №320/3483/21, 27.10.2022 у справі №360/3253/20, від 21.05.2019 по справі № 0940/1240/18, від 10.04.2020 у справі № 819/330/18 та від 18.06.2020 у справі № 824/245/19-а.

При цьому, Верховний Суд у постанові від 05.01.2021 у справі №640/11321/20 зазначив, що незважаючи на те, що затверджена Порядком №1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 критеріїв ризиковості платника податку, не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 КАС України.

Суд враховує, що індивідуальний акт, виданий суб`єктом владних повноважень є документом, прийнятим з метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов`язкових правил поведінки та стосується прав і обов`язків чітко визначеного суб`єкта (суб`єктів), якому він адресований.

Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти є їх виражений правозастосовний характер.

Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.

Натомість, оскаржувані рішення податкового органу не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості індивідуального акта, та породжують їх неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Таким чином, суд дійшов висновку, що посилання на вказані підстави в обґрунтування прийнятих рішень про відмову у реєстрації податкових накладних від №1 від 31.05.2021 та №1 від 30.06.2021 за умови не наведення комісією доказів того, що подані позивачем пояснення є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності зазначеної у них інформації, свідчить про протиправність такого рішення.

Окрім цього при вирішенні спору по суті суд зазначає, що відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права та підлягає застосуванню національними судами при розгляді справ.

В своїй судовій практиці Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, «Онер`їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (ToscutaandOthers v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах «Онер`їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), п. 119).

Крім того, Резолюцією Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977 урядам держав-членів рекомендовано керуватися у своєму праві й адміністративній практиці принципами, які наводяться у додатку до цієї резолюції.

Ці принципи застосовуються для захисту осіб, як фізичних, так і юридичних, в адміністративних процедурах відносно будь-яких індивідуальних заходів або рішень, які були прийняті в ході здійснення публічної влади і які за своїм характером безпосередньо впливають на їхні права, свободи або інтереси (адміністративні акти).

В ході реалізації цих принципів слід ураховувати належним чином вимоги щодо належного та ефективного управління, а також інтереси третіх сторін та основні публічні інтереси. У випадках, коли вимоги зумовлюють необхідність внесення змін або вилучення одного чи більше принципів у конкретних випадках або в специфічних сферах публічної адміністрації, слід докласти всіх можливих зусиль, відповідно до фундаментальних цілей цієї резолюції, для досягнення якомога вищого ступеня справедливості.

Такими принципами, згідно з Додатком до Резолюції, зокрема, є: право бути вислуханим, що означає, що щодо будь-якого адміністративного акта, який за своїм характером може несприятливо впливати на права, свободи або інтереси особи, така особа може пред`явити факти й аргументи та, у відповідних випадках, докази, що будуть ураховані адміністративним органом; виклад мотивів, що означає, що якщо адміністративний акт є таким, що за своїм характером несприятливо впливає на права, свободи або інтереси особи, така особа отримує інформацію про мотиви, на яких він ґрунтується. Інформація про мотиви зазначається в акті або передається відповідній особі, за її запитом, у письмовій формі протягом розумного строку.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що дії комісії Головного управління ДПС у Київській області по прийняттю спірних рішень, в яких не наведені мотиви їх ухвалення та не зазначення підстав неврахування наданих позивачем пояснень, свідчать про порушення відповідачем як принципу належного урядування, так і принципів, закріплених в Резолюції Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977, непрозорість та непередбачуваність дій відповідача-2, що перешкоджають можливості платника податків планувати в подальшому свою господарську діяльність.

Відповідно до положень статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Однак під час розгляду справи відповідач-2, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду належних і достатніх доказів, які спростовували б твердження позивача, не навів мотивів прийняття спірних рішень, а відтак, не довів правомірності останніх.

У зв`язку з цим, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення регіональної комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №3418527/41498647 від 24.11.2021 та №3628596/41498647 від 06.01.2022 .

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкові накладні №1 від 31.05.2021 та №1 від 30.06.2021 датою їх направлення на реєстрацію суд зазначає наступне.

Згідно з частиною четвертою статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Згідно з Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи №R (80) 2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 №1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.

Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

Отже, у разі відсутності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.

Згідно з пунктами 19, 20 Порядку №1246, у редакції чинній станом на час вирішення спору по суті, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Таким чином, у день набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної в Реєстрі Державною податковою службою України вчиняються відповідні дії по реєстрації, при цьому датою реєстрації є день набрання законної сили рішенням суду, якщо у судовому рішенні не зазначена інша дата. Отже, суд може зазначити у судовому рішенні конкретну дату, яку контролюючому органу необхідно відобразити в якості дати реєстрації податкової накладної в Реєстрі.

Беручи до уваги наведене, суд вважає наявними правові підстави для задоволення позовних вимог в наведеній частині.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Вирішуючи питання стосовно розподілу судових витрат, суд враховує наступне.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом встановлено, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 4962,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №169 від 03.11.2022 року, оригінал якого наявний в матеріалах справи. Доказів понесення позивачем інших витрат, пов`язаних з розглядом справи, матеріали справи не містять.

Враховуючи висновки суду про задоволення позовних вимог, сума сплаченого судового збору у розмірі 4962,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6, 7, 9, 72, 77, 90, 139, 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №3418527/41498647 від 24.11.2021 про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 31.05.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних, №3628596/41498647 від 06.01.2022 про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 30.06.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

3.Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №1 від 31.05.2021 та №1 від 30.06.2021, подані Товариством з обмеженою відповідальністю «Прайм Оіл Гарант», датою їх фактичного надходження.

4.Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю користь «Прайм Оіл Гарант» (ідентифікаційний код: 41498647, місцезнаходження: 08302, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Січнева, буд. 1) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Київській області як відокремленого підрозділу ДПС (03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, 5-А, ідентифікаційний код ВП: 44096797) судовий збір у розмірі 4962,00 грн. (чотири тисячі дев`ятсот шістдесят дві гривні 00 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Кушнова А.О.