Рішення

від 24.02.2025 по справі 320/31711/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2025 року м. Київ №320/31711/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панової Г.В, розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрхарчопромкомплекс"

до Київської митниці

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось ТОВ "Укрхарчопромкомплекс" з позовом до Київської митниці в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів № UA100230/2023/610048/1 від 22.03.2023;

- визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці № UA 100230/2023/000253 від 22.03.2023;

- визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів № UA100230/2023/610049/1 від 23.03.2023;

- визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці № UA100230/2023/000258 від 23.03.2023;

- визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів № UA100230/2023/610050/1 від 24.03.2023;

- визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці № UA100230/2023/000259 від 24.03.2023;

- визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів № UA100230/2023/610065/1 від 18.05.2023;

- визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці № UA100230/2023/000405 від 18.05.2023;

- визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів № UA100230/2023/610067/1 від 18.05.2023;

- визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці № UA100230/2023/000408 від 18.05.2023;

- визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів № UA100230/2023/610066/1 від 18.05.2023;

- визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці № UA100230/2023/000407 від 18.05.2023;

- визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів № UA100230/2023/610068/1 від 18.05.2023;

- визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці № UA100230/2023/000409 від 18.05.2023.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що при митному оформленні товарів, які ввозились на митну територію України, ним було визначено їх митну вартість за основним методом - ціною договору (контракту). Цей показник заявлено у митних деклараціях. На підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем було надано митному органу документи, що відповідають переліку, визначеному у частині 2 статті 53 Митного кодексу України. Вказані документи чітко ідентифікують оцінюваний товар та містять достовірні дані про числові показники складових митної вартості. Однак, на думку позивача, митний орган безпідставно не погодився із заявленою митною вартістю товару та незаконно прийняв рішення про наявність підстав для коригування митної вартості із застосування резервного методу.

Судом під час вирішення питання про відкриття провадження у справі було встановлено недоліки позовної заяви, у зв`язку з чим ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.09.2023 позовну заяву було залишено без руху. У строк визначений судом позивач усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.11.2023 відкрито провадження у справі, розгляд якої здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні без без проведення судового засідання.

У відзиві на позовну заяву, відповідач позов не визнав, просив у задоовленні позову відмовити. Стверджує, що декларантом до митного оформлення не надано всіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товарів, а надані документи не містять достовірних і об`єктивних відомостей числових значень складових митної вартості. Зокрема, відсутні відомості, щодо витрат понесених на транспортування, страхування та пакування. З огляду на це, від декларанта було витребувано додаткові документи згідно з переліком викладеним у повідомленні. Однак, декларант надав додаткові документи не у повному обсязі та навіть надані декларантом додаткові документи виявлених розбіжностей не усувають. Таким чином, подані декларантом обов`язкові і додаткові документи свідчать про подання неповної та недостовірної інформації про митну вартість товару, не підтверджено складові митної вартості. У зв`язку з чим, митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товару. Враховуючи наведене, а також відсутність інформації необхідної для застосування попередніх методів, застосування шостого (резервного) методу в даному випадку повністю відповідає вимогам чинного законодавства.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрхарчопромкомплекс» зареєстроване за адресою: 08623, Київська область, Фастівський (Васильківський) район, смт. Калинівка, вул. Залізнична 49Б, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

20.12.2017 позивачем укладено Контракт № SCH-3005/2017 з компанією-нерезидентом I. Sсhroeder KG (GmbHCo).

За умовами контракту замовник надає товар у вигляді сировини, а виконавець здійснює виготовлення готової продукції (переробку сировини), яку в подальшому експортує Замовнику. При цьому, п. 1.4. Контракту встановлено, що право власності на Відходи від виробництва, а також палети та інші упаковочні матеріали від поставок давальницької сировини передаються Виконавцю на безоплатній основі, валюта митного очищення відходів від виробництва Долар США.

22.03.2023 позивач до Київської митниці подав електронну митну декларацію (далі - ЕМД) № 23UA100230006369U7 на товар «відходи риби окунь морський свіжоморожений (Frozen Pacifich/Sеbastes Montella): голова, кістки, хребти, шкіра, ребра, плавники (head, bones, backbones, skin, fins, ribs), що утворилися в результаті виготовлення порцій філе та іншої рибної продукції з давальницької сировини» за заявленою митною вартістю 214 Долари США».

Митна вартість товару визначена позивачем із застосуванням основного методу - за ціною договору (контракту).

На підтвердження митної вартості товару позивач надав до митної декларації № 23UA100230006369U7 від 22.03.2023:

проформа Інвойс № SCH 31/2022 від 17.03.2023;

автотранспортна накладна № б/н від 07.10.2022;

рішення про визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД № КТ-UA100480-0006-2021 від 12.04.2021;

некласифікований зовнішньоекономічний договір (контракт) № SCH-3005/2017 від 20.12.2017;

інші некласифіковані документи 1137/7.8-28.8-18 від 07.10.2022;

інші некласифіковані документи 1691/7.8-28.8-18 від 26.12.2022;

інші некласифіковані документи розрахунок від 22.03.2023;

інші некласифіковані документи тех. карта б/н від 22.03.2023;

22.03.2023 відповідачем направлено на адресу декларанта повідомлення про необхідність надання додаткових документів.

На вказаний запит позивач направив пояснення, що товар, який було подано для митного оформлення згідно спірної митної декларації, є залишками (відходами), що утворились в результаті здійснення операцій з переробки іноземних товарів, які було ввезено в Україну в митному режимі переробки на митній території. Відходи переробки передаються позивачу на безоплатній основі та вартість визначається тільки для цілей митного оформлення згідно до умов Митного кодексу України. Також додатково було надано копії митних декларацій країни відправлення для товару, в результаті переробки якого утворилися спірні відходи.

Розглянувши подані позивачем документи, Київською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 22.03.2023 № UA100230/2023/610048/1, згідно з яким відповідач, застосувавши шостий (резервний) метод визначення митної вартості, заявлену позивачем митну вартість товару у митній декларації № 23UA100230006369U7 від 22.03.2023 скоригував до рівня 3013,39 дол. США.

Джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару та рівень митної вартості товару: рішення МВ від 11.12.2020 №UA205050/2020/60319, від 10.06.2021 UA100480/2021/316273, UA100480/2021/316274.

На підставі прийнятого рішення про коригування митної вартості товару, Київська митниця видала позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 22.03.2023 № UA100230/2023/000253.

23.03.2023 позивач до Київської митниці подав ЕМД № 23UA100230006463U0 на товар «відходи риби окунь морський свіжоморожений (Frozen Pacifich/Sеbastes Montella): голова, кістки, хребти, шкіра, ребра, плавники (head, bones, backbones, skin, fins, ribs), що утворилися в результаті виготовлення порцій філе та іншої рибної продукції з давальницької сировини» за заявленою митною вартістю 136,98 Долари США».

Митна вартість товару визначена позивачем із застосуванням основного методу - за ціною договору (контракту).

На підтвердження митної вартості товару позивач надав до митної декларації № 23UA100230006463U0 від 23.03.2023:

проформа Інвойс № SCH1/2023 від 17.03.2023;

автотранспортна накладна № б/н від 27.12.2022;

рішення про визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД № КТ-UA100480-0006-2021 від 12.04.2021;

некласифікований зовнішньоекономічний договір (контракт) № SCH-3005/2017 від 20.12.2017;

інші некласифіковані документи розрахунок від 23.03.2023;

інші некласифіковані документи тех. карта б/н від 17.03.2023;

23.03.2023 відповідачем направлено на адресу декларанта повідомлення про необхідність надання додаткових документів.

На вказаний запит позивач направив пояснення, що товар, який було подано для митного оформлення згідно спірної митної декларації, є залишками (відходами), що утворились в результаті здійснення операцій з переробки іноземних товарів, які було ввезено в Україну в митному режимі переробки на митній території. Відходи переробки передаються позивачу на безоплатній основі та вартість визначається тільки для цілей митного оформлення згідно до умов Митного кодексу України. Також додатково було надано копії митних декларацій країни відправлення для товару, в результаті переробки якого утворилися спірні відходи.

Розглянувши подані позивачем документи, Київською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 23.03.2023 № UA100230/2023/610049/1, згідно з яким відповідач, застосувавши шостий (резервний) метод визначення митної вартості, заявлену позивачем митну вартість товару у митній декларації № 23UA100230006463U0 від 23.03.2023 р. скоригував до рівня 1925,25 дол. США.

Джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару та рівень митної вартості товару: рішення МВ від 11.12.2020 № UA 205050/2020/60319, від 10.06.2021 UA 100480/2021/316273, UA 100480/2021/316274.

На підставі прийнятого рішення про коригування митної вартості товару, Київська митниця видала позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 23.03.2023 № UA100230/2023/000258.

24.03.2023 позивач до Київської митниці подав ЕМД № 23UA100230006551U4 на товар «відходи риби окунь морський свіжоморожений (Frozen Pacifich/Sеbastes Montella): голова, кістки, хребти, шкіра, ребра, плавники (head, bones, backbones, skin, fins, ribs), що утворилися в результаті виготовлення порцій філе та іншої рибної продукції з давальницької сировини» за заявленою митною вартістю 136,90 Долари США».

Митна вартість товару визначена позивачем із застосуванням основного методу - за ціною договору (контракту).

На підтвердження митної вартості товару позивач надав до митної декларації

№ 23UA100230006551U4 від 24.03.2023:

проформа Інвойс № SCH5/2023 від 17.03.2023;

автотранспортна накладна № б/н від 06.01.2023;

рішення про визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД № КТ-UA100480-0006-2021 від 12.04.2021;

некласифікований зовнішньоекономічний договір (контракт) № SCH-3005/2017 від 20.12.2017;

інші некласифіковані документи 56/7.8-28.8-01-02 від 09.01.2023;

інші некласифіковані документи розрахунок від 24.03.2023;

інші некласифіковані документи тех. карта б/н від 17.03.2023;

23.03.2023 відповідачем направлено на адресу декларанта повідомлення про необхідність надання додаткових документів.

На вказаний запит позивач направив пояснення, що товар, який було подано для митного оформлення згідно спірної митної декларації, є залишками (відходами), що утворились в результаті здійснення операцій з переробки іноземних товарів, які було ввезено в Україну в митному режимі переробки на митній території. Відходи переробки передаються позивачу на безоплатній основі та вартість визначається тільки для цілей митного оформлення згідно до умов Митного кодексу України. Також додатково було надано копії митних декларацій країни відправлення для товару, в результаті переробки якого утворилися спірні відходи.

Розглянувши подані позивачем документи, Київською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 24.03.2023 № UA100230/2023/610050/1, згідно з яким відповідач, застосувавши шостий (резервний) метод визначення митної вартості, заявлену позивачем митну вартість товару у митній декларації № 23UA100230006551U4 від 24.03.2023 скоригував до рівня 1924,13 дол. США.

Джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару та рівень митної вартості товару: рішення МВ від 11.12.2020 № UA205050/2020/60319, від 10.06.2021 UA100480/2021/316273, UA100480/2021/316274.

На підставі прийнятого рішення про коригування митної вартості товару, Київська митниця видала позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 24.03.2023 № UA100230/2023/000259.

18.05.2023 позивач до Київської митниці подав ЕМД № 23UA100230010647U1 на товар «відходи риби окунь морський свіжоморожений (Frozen Pacifich/Sеbastes Montella): голова, кістки, хребти, шкіра, ребра, плавники (head, bones, backbones, skin, fins, ribs), що утворилися в результаті виготовлення порцій філе та іншої рибної продукції з давальницької сировини» за заявленою митною вартістю 112,44 Долари США».

Митна вартість товару визначена позивачем із застосуванням основного методу - за ціною договору (контракту).

На підтвердження митної вартості товару позивач надав до митної декларації

№ 23UA100230010647U1 від 18.05.2023:

проформа Інвойс № SCH9/2023 від 15.05.2023;

автотранспортна накладна № 2601-2 від 26.01.2023;

декларація про походження товару № SCH9/2023 від 15.05.2023;

некласифікований зовнішньоекономічний договір (контракт) № SCH-3005/2017 від 20.12.2017;

інші некласифіковані документи 214/7.8-28.8-01-02 від 27.01.2023;

рішення про визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД № КТ-UA100480-0006-2021 від 12.04.2021;

інші некласифіковані документи розрахунок від 18.05.2023;

інші некласифіковані документи тех. карта б/н від 15.05.2023;

18.05.2023 відповідачем направлено на адресу декларанта повідомлення про необхідність надання додаткових документів.

На вказаний запит позивач направив пояснення, що товар, який було подано для митного оформлення згідно спірної митної декларації, є залишками (відходами), що утворились в результаті здійснення операцій з переробки іноземних товарів, які було ввезено в Україну в митному режимі переробки на митній території. Відходи переробки передаються позивачу на безоплатній основі та вартість визначається тільки для цілей митного оформлення згідно до умов Митного кодексу України. Також додатково було надано копії митних декларацій країни відправлення для товару, в результаті переробки якого утворилися спірні відходи.

Розглянувши подані позивачем документи, Київською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 18.05.2023 № UA100230/2023/610065/1, згідно з яким відповідач, застосувавши шостий (резервний) метод визначення митної вартості, заявлену позивачем митну вартість товару у митній декларації № 23UA100230010647U1 від 18.05.2023 р. скоригував до рівня 1924,13 дол. США.

Джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару та рівень митної вартості товару: рішення МВ від 11.12.2020 № UA205050/2020/60319, від 10.06.2021 UA100480/2021/316273, UA100480/2021/316274.

На підставі прийнятого рішення про коригування митної вартості товару, Київська митниця видала позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 18.05.2023 № UA100230/2023/000405.

18.05.2023 позивач до Київської митниці подав ЕМД № 23UA100230010653U0 на товар «відходи риби окунь морський свіжоморожений (Frozen Pacifich/Sеbastes Montella): голова, кістки, хребти, шкіра, ребра, плавники (head, bones, backbones, skin, fins, ribs), що утворилися в результаті виготовлення порцій філе та іншої рибної продукції з давальницької сировини» за заявленою митною вартістю 122,72 Долари США».

Митна вартість товару визначена позивачем із застосуванням основного методу - за ціною договору (контракту).

На підтвердження митної вартості товару позивач надав до митної декларації

№ 23UA100230010653U0 від 18.05.2023:

проформа Інвойс № SCH12/2023 від 15.05.2023;

автотранспортна накладна № 0902-2 від 09.02.2023;

декларація про походження товару № SCH12/2023 від 15.05.2023;

некласифікований зовнішньоекономічний договір (контракт) № SCH-3005/2017 від 20.12.2017;

інші некласифіковані документи 364/7.8-28.8-01-02 від 10.02.2023;

рішення про визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД № КТ-UA100480-0006-2021 від 12.04.2021;

інші некласифіковані документи розрахунок від 18.05.2023;

інші некласифіковані документи тех. карта б/н від 15.05.2023;

18.05.2023 відповідачем направлено на адресу декларанта повідомлення про необхідність надання додаткових документів.

На вказаний запит позивач направив пояснення, що товар, який було подано для митного оформлення згідно спірної митної декларації, є залишками (відходами), що утворились в результаті здійснення операцій з переробки іноземних товарів, які було ввезено в Україну в митному режимі переробки на митній території. Відходи переробки передаються позивачу на безоплатній основі та вартість визначається тільки для цілей митного оформлення згідно до умов Митного кодексу України. Також додатково було надано копії митних декларацій країни відправлення для товару, в результаті переробки якого утворилися спірні відходи.

Розглянувши подані позивачем документи, Київською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 18.05.2023 № UA100230/2023/610067/1, згідно з яким відповідач, застосувавши шостий (резервний) метод визначення митної вартості, заявлену позивачем митну вартість товару у митній декларації № 23UA100230010653U0 від 18.05.2023 р. скоригував до рівня 1724,83 дол. США.

Джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару та рівень митної вартості товару: рішення МВ від 10.06.2021 UA100480/2021/316273.

На підставі прийнятого рішення про коригування митної вартості товару, Київська митниця видала позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 18.05.2023 № UA100230/2023/000408.

18.05.2023 позивач до Київської митниці подав ЕМД № 23UA100230010650U2 на товар «відходи риби окунь морський свіжоморожений (Frozen Pacifich/Sеbastes Montella): голова, кістки, хребти, шкіра, ребра, плавники (head, bones, backbones, skin, fins, ribs), що утворилися в результаті виготовлення порцій філе та іншої рибної продукції з давальницької сировини» за заявленою митною вартістю 124,54 Долари США».

Митна вартість товару визначена позивачем із застосуванням основного методу - за ціною договору (контракту).

На підтвердження митної вартості товару позивач надав до митної декларації № 23UA100230010650U2 від 18.05.2023:

проформа Інвойс № SCH11/2023 від 15.05.2023;

автотранспортна накладна № 0902-1 від 09.02.2023;

декларація про походження товару № SCH11/2023 від 15.05.2023;

некласифікований зовнішньоекономічний договір (контракт) № SCH-3005/2017 від 20.12.2017;

інші некласифіковані документи 363/7.8-28.8-01-02 від 10.02.2023;

рішення про визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД № КТ-UA100480-0006-2021 від 12.04.2021;

інші некласифіковані документи розрахунок від 18.05.2023;

інші некласифіковані документи тех. карта б/н від 15.05.2023;

18.05.2023 відповідачем направлено на адресу декларанта повідомлення про необхідність надання додаткових документів.

На вказаний запит позивач направив пояснення, що товар, який було подано для митного оформлення згідно спірної митної декларації, є залишками (відходами), що утворились в результаті здійснення операцій з переробки іноземних товарів, які було ввезено в Україну в митному режимі переробки на митній території. Відходи переробки передаються позивачу на безоплатній основі та вартість визначається тільки для цілей митного оформлення згідно до умов Митного кодексу України. Також додатково було надано копії митних декларацій країни відправлення для товару, в результаті переробки якого утворилися спірні відходи.

Розглянувши подані позивачем документи, Київською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 18.05.2023 № UA100230/2023/610066/1, згідно з яким відповідач, застосувавши шостий (резервний) метод визначення митної вартості, заявлену позивачем митну вартість товару у митній декларації № 23UA100230010650U2 від 18.05.2023 скоригував до рівня 1750,41 дол. США.

Джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару та рівень митної вартості товару: рішення МВ від 11.12.2020 № UA205050/2020/60319, від 10.06.2021 № UA100480/2021/316273, № UA100480/2021/316274.

На підставі прийнятого рішення про коригування митної вартості товару, Київська митниця видала позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 18.05.2023 № UA100230/2023/000407.

18.05.2023 позивач до Київської митниці подав ЕМД № 23UA100230010642U6 на товар «відходи риби окунь морський свіжоморожений (Frozen Pacifich/Sеbastes Montella): голова, кістки, хребти, шкіра, ребра, плавники (head, bones, backbones, skin, fins, ribs), що утворилися в результаті виготовлення порцій філе та іншої рибної продукції з давальницької сировини» за заявленою митною вартістю 124,26 Долари США».

Митна вартість товару визначена позивачем із застосуванням основного методу - за ціною договору (контракту).

На підтвердження митної вартості товару позивач надав до митної декларації

№ 23UA100230010642U6 від 18.05.2023:

проформа Інвойс № SCH8/2023 від 15.05.2023;

автотранспортна накладна № 2601-1 від 26.01.2023;

декларація про походження товару № SCH8/2023 від 15.05.2023;

некласифікований зовнішньоекономічний договір (контракт) № SCH-3005/2017 від 20.12.2017;

інші некласифіковані документи 215/7.8-28.8-01-02 від 27.01.2023;

рішення про визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД № КТ-UA100480-0006-2021 від 12.04.2021;

інші некласифіковані документи розрахунок від 18.05.2023;

інші некласифіковані документи тех. карта б/н від 15.05.2023;

18.05.2023 відповідачем направлено на адресу декларанта повідомлення про необхідність надання додаткових документів.

На вказаний запит позивач направив пояснення, що товар, який було подано для митного оформлення згідно спірної митної декларації, є залишками (відходами), що утворились в результаті здійснення операцій з переробки іноземних товарів, які було ввезено в Україну в митному режимі переробки на митній території. Відходи переробки передаються позивачу на безоплатній основі та вартість визначається тільки для цілей митного оформлення згідно до умов Митного кодексу України. Також додатково було надано копії митних декларацій країни відправлення для товару, в результаті переробки якого утворилися спірні відходи.

Розглянувши подані позивачем документи, Київською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 18.05.2023 № UA100230/2023/610068/1, згідно з яким відповідач, застосувавши шостий (резервний) метод визначення митної вартості, заявлену позивачем митну вартість товару у митній декларації № 23UA100230010642U6 від 18.05.2023 р. скоригував до рівня 1746,47 дол. США.

Джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару та рівень митної вартості товару: рішення МВ від 10.06.2021 UA100480/2021/316273.

На підставі прийнятого рішення про коригування митної вартості товару, Київська митниця видала позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 18.05.2023 № UA100230/2023/000409.

Не погоджуючись із оскаржуваними рішеннями відповідача про коригування митної вартості товарів та картками відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відносини, що пов`язані із справлянням митних платежів регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Згідно із статтею 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення, зокрема, код товару згідно з УКТ ЗЕД; фактурна вартість товарів; митна вартість товарів та метод її визначення; суми митних платежів; спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати) (стаття 257 Митного кодексу України).

Статтями 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина п`ята статті 58 Митного кодексу України).

Відповідно до статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частиною другої статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, статтею 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо, зокрема, щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 53 Митного кодексу України одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною п`ятою статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу частин першої та другої статті 53 Митного кодексу України слідує, що законом визначений вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями частини третьої статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 №3018-VI "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур", якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Разом з цим, якщо документи, зазначені у частині другій статті 53 Митного кодексу України містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (частини третя статті 53 Митного кодексу України).

Крім цього, відповідно до частини шостої статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Аналіз положень статті 53, частин першої, другої та п`ятої статті 54, статті 58 Митного кодексу України дає підстави для висновку, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись у достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України та у випадках, встановлених цим Кодексом (якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни) письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Водночас, суд звертає увагу на те, що повідомляючи декларанта про необхідність надати додаткові документи митний орган має обґрунтовувати свої вимоги щодо їх надання, узгоджуючи таке надання документів з правовою суттю правовідносин, які склалися між позивачем та його контрагентом.

Тобто, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

При цьому, митний орган повинен витребувати ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України.

Такий висновок відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом України у постановах від 31 березня 2015 року №21-53а15 та №21-127а15.

При цьому суд звертає увагу на те, що право витребовувати додаткові документи не означає безапеляційного неврахування наданих під час проведення консультацій документів та в процедурі підтвердження заявленої митної вартості товарів, що декларуються.

З наведених норм вбачається наявність у митного органу обов`язку зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості перевірки розрахунку митної вартості на підставі наданих декларантом документів, обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Крім того, для витребування доказів на спростування наявності впливу взаємозв`язку покупця та продавця на митну вартість задекларованого товару митниця зобов`язана обґрунтувати обставини, які свідчать про ймовірність існування такого взаємозв`язку.

Тобто, законом чітко встановлено умову, за наявності якої у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів та відмова у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю товарів. А саме, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. Сумніви є обґрунтованими, якщо документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують число визначення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Аналіз викладених статей свідчить про обов`язок митниці зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, орган митної служби повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 02.06.2015 у справі №21-498а15.

Дослідивши доводи митного органу, що слугували підставою для відмови у визнанні митної вартості, заявленої позивачем, суд дійшов висновку, що відповідач не довів, що позивачем було заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість імпортованих товарів, та що у документах, поданих позивачем до митного оформлення, були відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена.

Судом встановлено, що фактично висновок про відсутність у документах, приєднаних до ЕМД, всіх відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості, відповідач пов`язує з джерелом інформації, яким він користувався при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару, а саме: : рішення МВ від 11.12.2020 № UA205050/2020/60319, від 10.06.2021 № UA100480/2021/316273, № UA100480/2021/316274.

У той же час, посилання відповідача на джерело інформації щодо визначення митної вартості не є достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару дійсно було імпортовано до України.

Крім того, у рішенні про коригування заявленої митної вартості митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу. Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладено у постанові від 19.06.2018 у справі № 826/6346/13 (№К/9901/36092/18).

Будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої декларантом митної вартості товару судом не встановлено.

Натомість, доказами, що містяться в матеріалах справи, підтверджується, що заявлена позивачем митна вартість товару базувалась на документально підтверджених відомостях.

Беручи до уваги викладене, суд зазначає, що документами, поданими до митного оформлення товарів, підтверджується, що заявлена позивачем митна вартість товару відходів риби тріски свіжомороженої базувалась на документально підтверджених відомостях, що піддавалась обчисленню.

Будь-яких належних доказів, що свідчили б про відсутність у документах, які підтверджують митну вартість товарів, перелік яких наведено у частині другої статті 53 Митного кодексу України, відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, митний орган не надав.

Відповідно до частини сьомої статті 54 Митного кодексу України у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Тобто, не наведення митним органом доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування цим органом переліку документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчить про протиправність рішення цього органу щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості. Ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом коригування митної вартості.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 29.05.2012 у справі №21-91а12 та від 11.09.2012 у справі №21-262а12.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що відповідач протиправно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначив митну вартість за резервним методом та прийняв оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів.

Щодо вимог позивача про скасування карток відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення суд зазначає наступне.

Згідно ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Тобто, однією з підстав для відмови у прийнятті митної декларації є неправильність визначення декларантом митної вартості товарів.

Оскільки, на час прийняття оскаржуваних карток відмови у прийнятті митної вартості, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення були відсутні підстави, передбачені частиною шостою статті 54 Митного кодексу України відповідні рішення суб`єкта владних повноважень також є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 2 другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб`єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності своїх дій та рішення, а позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Також суд звертає увагу, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського Суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03, від 28.10.2010).

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

До позовної заяви позивачем додано докази сплати судового збору у сумі 21 472, 00 грн.

Оскільки суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, судові витрати підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242-246, 250, 255, 295 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів № UA100230/2023/610048/1 від 22.03.2023.

Визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці № UA 100230/2023/000253 від 22.03.2023.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів № UA100230/2023/610049/1 від 23.03.2023.

Визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці № UA100230/2023/000258 від 23.03.2023.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів № UA100230/2023/610050/1 від 24.03.2023.

Визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці № UA100230/2023/000259 від 24.03.2023.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів № UA100230/2023/610065/1 від 18.05.2023.

Визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці № UA100230/2023/000405 від 18.05.2023.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів № UA100230/2023/610067/1 від 18.05.2023.

Визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці № UA100230/2023/000408 від 18.05.2023.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів № UA100230/2023/610066/1 від 18.05.2023.

Визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці № UA100230/2023/000407 від 18.05.2023.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів № UA100230/2023/610068/1 від 18.05.2023.

Визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці № UA100230/2023/000409 від 18.05.2023.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрхарчопромкомплекс» (код ЄДРПОУ 30479810, місцезнаходження: 08623, Київська область, Фастівський район, смт. Калинівка, вул. Залізнична, 49Б) за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці (код ЄДРПОУ 43997555, місцезнаходження: 03124, м. Київ, бульвар ВацлаваГавела, буд. 8-А) судові витрати в розмірі 21 472 (двадцять одна тисяча чотириста сімдесят дві ) 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Панова Г. В.