Рішення

від 24.02.2025 по справі 320/46078/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2025 року № 320/46078/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Колеснікової І.С., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сільпо-Фуд» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Сільпо-Фуд» із позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 08.07.2024 № 692000905 на суму 285 445,10 грн., від 08.07.2024 № 692010905 на суму 462 281,10 грн., від 08.07.2024 № 692110905 на суму 140 134,25 грн., від 08.07.2024 № 692120905 на суму 1 316 010,30 грн., від 08.07.2024 № 692060905 на суму 157 448,05 грн., від 08.07.2024 № 692080905 на суму 333 540,50 грн., від 08.07.2024 № 692040905 на суму 228 093,40 грн., від 08.07.2024 № 692030905 на суму 403 377,50 грн., від 08.07.2024 № 691960905 на суму 37 960,65 грн., від 08.07.2024 № 691990905 на суму 937 903,00 грн., від 08.07.2024 № 686370905 на суму 232 128,50 грн., від 08.07.2024 № 686300905 на суму 1 135 257,30 грн., від 08.07.2024 № 686220905 на суму 982 113,50 грн., від 08.07.2024 № 686160905 на суму 203 440,55 грн., від 08.07.2024 № 686130905 на суму 132 788,30 грн, від 08.07.2024 № 686090905 на суму 1 268879,20 грн., від 08.07.2024 № 686070905 на суму 1723 442,19 грн., від 08.07.2024 № 686050905 на суму 99 850,70 грн., від 08.07.2024 № 685550905 на суму 308 401,90 грн., від 08.07.2024 № 686020905 на суму 267 174,20 грн.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.10.2024 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновки акту перевірки, на підставі яких були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, не відповідають дійсним обставинам справи та нормам чинного законодавства і тому позивач вважає спірні рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач, у наданому суду відзиві, наголошує, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті податковим органом відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені в акті перевірки та наданому суду відзиві.

Заслухавши у судовому засіданні 04.12.2024 позиції присутніх представників учасників справи (позивача та відповідача), дослідивши наявні у справі докази, судом, за згодою таких учасників справи, вирішено здійснювати подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Як вбачається з матеріалів справи, ГУ ДПС у м. Києві проведено камеральну перевірку ТОВ «Сільпо-Фуд» своєчасності сплати (перерахування) грошового зобов`язання з акцизного податку за січень 2022 року - лютий 2023 року, якою встановлено несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов`язання із акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (крім тих, що оподатковуються згідно із підпунктом 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 Податкового кодексу України), чим порушено пункт 57.1 статті 57 Податкового кодексу України.

За результатами перевірки складено та направлено платнику засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення акт про результати камеральної перевірки від 03.06.2024 №58394/Ж5/26-15-09-05/40720198.

На підставі висновків перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 08.07.2024 №692000905, №692010905, №692110905, №692120905, №692060905, №692080905, №692040905, №692030905, №691960905, №691990905, №686370905, №686300905, №686220905, №686160905, №686130905, №686090905, №686070905, №686050905, №685550905, №686020905 до ТОВ «Сільпо-Фуд», на основі яких до позивача застосовано штрафи у сумарному розмірі 10 655 670,19 грн.

Не погоджуючись з такими рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з такого.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо подання декларацій та сплати акцизного податку, граничні терміни виконання яких припадають на період з 24.02.2022 року до дня набрання чинності Законом №2260, звільняються від передбаченої Кодексом відповідальності за їх несвоєчасне виконання, за умови подання відповідних податкових декларацій до 20 липня 2022 року, а сплати належних сум акцизного податку у строк не пізніше 31.07.2022 року (абзац 3 підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України).

Позивачем подано заяву на реєстрацію як платника єдиного податку третьої групи за ставкою 2% від 29.04.2022 №15579007.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки встановлені Кодексу. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ним Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до особливостей, визначених абзацом дев`ятим підпунктом 69.1 пунктом 69 підрозділу 10 розділу XX Кодексу, платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо строків сплати податків та зборів, зокрема, - за 2021 рік (для річного звітного (податкового) періоду), за І квартал 2022 року (для квартального звітного (податкового) періоду), січень - травень 2022 року (для місячного звітного (податкового періоду), за умови їх сплати не пізніше 01.08.2022.

Таким чином, податкові зобов`язання за деклараціями з акцизного податку №9047070819, №9053023230, №9053023271, №9053023208, №9053023240, №9053023226, №9053023251, №9082870912, №9082870902, №9082870554, №9082870896, №9082870538, №9082870917, №9082870586, №9082870618, №9082870635, №9082870565, №9125262755, №9125262438, №9125262887, №9125262760, №9125262769, №9125262666, №9125262854, №9125262899, №9125262932, № 9125262586 повинні бути сплачені не пізніше 01.08.2022.

Однак, вказані суми грошового зобов`язання були фактично сплачені з порушенням вказаного строку, а саме в період з 19.08.2022 по 29.11.2022 з кількістю днів прострочення від 18 до 120.

Податкові зобов`язання за деклараціями №9160681460, №9160681510, № 9160681522, № 9160681600, № 9160681544, № 9160681472, № 916081286, № 9160681498, № 9160681445, № 9160681387 з граничним терміном сплати 31.08.2022, фактично були сплачені в період з 29.09.2022 по 27.12.2022 з кількістю днів прострочення від 30 до 119.

Податкові зобов`язання за деклараціями за №9184000904, 9184000972, 9184000960, 9184000987, 9184001040, 9184000913, 9184000995, 9184000989, 9184000993 з граничним терміном сплати 01.10.2022, фактично були сплачені в період з 31.10.2022 по 30.01.2023 з кількістю днів прострочення від 31 до 122.

Податкові зобов`язання за деклараціями за №9210866069, №9210866168, №9210866091, № 9210866146, № 9210866189, № 9210866101, № 9210866178, № 9210866108, № 9210866129, № 9210866100, № 9210866100 повинні бути сплачені до 01.11.2022.

Однак, вказані суми грошового зобов`язання були фактично сплачені з порушенням вказаного строку, а саме в період з 29.11.2022 по 28.02.2023 року з кількістю днів прострочення від 29 до 120.

Податкові зобов`язання за деклараціями за №9242985946, № 9242985907, № 9242985855, № 9242985885, № 9242985794, № 9242985802, № 9242985801, № 9242985924, № 9242985897, № 9242985880 з граничним терміном сплати 01.12.2022, були фактично сплачені в період з 27.12.2022 по 29.03.2023 з кількістю днів прострочення від 27 до 119.

Податкові зобов`язання за деклараціями за №№ 9269076670, 9269076637, 9269076649, 9269076668, 9269076644, 9269076666, 9269076692, 9269076711, 9269076691 з граничним терміном сплати 31.12.2022, що були фактично сплачені в період з 30.01.2023 по 26.04.2022, з кількістю днів прострочення від 31 до 117.

Податкові зобов`язання за деклараціями за №9298572035, 9298572018, 9298572022, 9298572040, 9298572062, 9298572062, 9298572033, 9298572003, 9298572076, 9298572048 повинні бути сплачені до 31.01.2023, проте фактична сплата відбулась вже після закінчення вказаного строку, а саме в період з 28.02.2023 по 30.04.2023, з кількістю днів прострочення від 29 до 90.

Податкові зобов`язання за деклараціями за №№ 9025290837, 9025290889, 9025290877, 9025290927, 9025290875, 9025290910, 9025290909, 9025290902, 902529086 повинні бути сплачені до 03.03.2023 року, проте фактична сплата відбулась вже після закінчення вказаного строку, а саме в період з 29.03.2023 по 30.04.2023, з кількістю днів прострочення від 27 до 59.

Податкові зобов`язання за деклараціями за №9050761224, 9050761204, 9050761258, 9050761251, 9050761206, 9050761289, 9050761214, 9050761168, 9050761249, з граничним терміном сплати до 31.03.2023 року, проте фактична сплата відбулась в період з 26.04.2023 року по 30.04.2023 , з кількістю днів прострочення від 27 до 31.

29.07.2022 року наказом Міністерства Фінансів України № 225 затверджено Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі також - Порядок №225).

Згідно з пунктом 1 Розділу II Порядку №225 до платників податків / податкових агентів, які не можуть виконувати податкові обов`язки, передбачені Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються правила для підтвердження можливості чи неможливості виконання платником такого обов`язку, передбачені цим Порядком.

Підставами неможливості виконання платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами податкових обов`язків (у тому числі обов`язків податкових агентів) є:

1)втрата (знищення чи зіпсуття) первинних документів, комп`ютерного та іншого обладнання внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації;

2)неможливість використати чи вивезти документи, комп`ютерне та інше обладнання внаслідок ведення бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації;

3)використання чи вивезення документів, комп`ютерного або іншого обладнання, пов`язане з ризиком для життя чи здоров`я посадової особи платника податків або неможливе у зв`язку з встановленням уповноваженими органами державної влади відповідно до закону в умовах воєнного стану заборон та/або обмежень;

4)можливість витоку інформації щодо обсягів та місць зберігання пального або спирту етилового та їх знищення надалі внаслідок складання та реєстрації акцизних накладних, та/або подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, та/або подання заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними тощо (виключно в частині виконання визначених цим абзацом обов`язків);

5)відсутність у платника податків інших посадових осіб, уповноважених відповідно до законодавства нараховувати, стягувати та вносити до бюджету податки, збори, а також вести бухгалтерський облік, складати та подавати податкову та фінансову звітність, відсутність можливості у власника призначити таких посадових осіб за умови відсутності у такого -платника податків об`єктів оподаткування, або показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу, може бути пов`язана з такими обставинами: посадова особа є одночасно одним із власників юридичної особи за умови, що відсутність такого співвласника (акціонера, учасника, засновника) унеможливлює прийняття рішення про призначення на постійній або тимчасовій основі іншої посадової особи; юридична особа заснована на власності окремої фізичної особи, яка одночасно є єдиною посадовою особою такої юридичної особи.

6)перебування (податкова адреса платника податків та/або фактичне знаходження / знаходження виробничих потужностей тощо) на території населеного пункту, у якому ведуться воєнні (бойові) дії, який (які) знаходиться в оточенні (блокуванні) або тимчасово окупований збройними формуваннями Російської Федерації;

7)інші обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини), підтверджені документально.

Відповідно до пункту 3 розділу II Порядку № 225 до платників податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, які на дату набрання чинності цим Порядком мають можливість подати до контролюючого органу заяву та документи (копії документів), інформацію про відсутність можливості виконання податкових обов`язків, застосовуються такі правила.

У разі неможливості виконання платником податків податкового обов`язку, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, платник податків подає не пізніше 30 вересня 2022 року заяву про відсутність такої можливості (крім виконання обов`язку щодо реєстрації акцизних накладних та/або подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг- обігу пального або спирту етилового, та/або подання заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними тощо) разом з вичерпним переліком документів (копій документів), інформації, які передбачені Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - юридичної особи, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 або Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - фізичної особи, зокрема самозайнятої особи, своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 (далі - Переліки документів) до контролюючого органу в порядку передбаченому пунктом 8 цього розділу.

Згідно з пунктом 7 Розділу III Порядку №225 платники податків, які не подали у строки, встановлені пунктами 3 та 4 цього розділу, заяви у довільній формі та відповідних документів (копії документів), що підтверджують неможливість виконання податкового обов`язку, передбаченого Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи або щодо яких контролюючий орган прийняв вмотивоване рішення щодо можливості своєчасного виконання таким платником податків свого податкового обов`язку, вважаються такими, що мають можливість своєчасно виконати податкові обов`язки у терміни, визначені Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи.

Між тим, ТОВ «Сільпо-Фуд» не було подано заяву та відповідний перелік документів до Головного управління ДПС у м. Києві на підтвердження неможливості виконання податкових обов`язків у вигляді своєчасної сплата грошового зобов`язання з акцизного податку.

Крім того, наказом Міністерства фінансів України 29.07.2022 №225 затверджений Перелік документів, що підтверджують неможливість платника податків юридичної особи, зокрема щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента:

1.Акт, що засвідчує факт пожежі, складений відповідно до вимог пункту 7 Порядку обліку пожеж та їх наслідків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2003 року № 2030.

2.Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у разі його знищення відповідно до Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 червня 2019 року № 599).

3.Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, що засвідчує факт реєстрації відомостей про кримінальне правопорушення, отриманий у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України, у разі викрадення основних засобів або руйнування/втрати майна.

4.Інші документи, складені відповідно до вимог підпунктів 14, 15 пункту 2 Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії російської федерації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 326.

5.Документ, що підтверджує відсутність коштів на банківських рахунках платника податків (виписка з рахунків клієнта банку на дату подання до банку розрахункового документа на сплату податків)

6.Копія наказу підприємства про призупинення роботи підприємства та його працівників або встановлення простою в роботі підприємства, викликане обставинами непереборної сили (із зазначенням дати початку і закінчення такого призупинення (за можливості).

7.Документ або повідомлення оператора поштового зв`язку (вказується посилання на офіційну сторінку оператора, де розміщене таке повідомлення), що підтверджує призупинення функціонування оператора поштового зв`язку та/або об`єктів поштового зв`язку на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації.

8.Документ або повідомлення банку (вказується посилання на офіційну сторінку банку, де розміщене таке повідомлення), що підтверджує призупинення роботи банку або його відокремлених підрозділів та/або платіжних систем у зв`язку із введенням воєнного стану.

9.Копії платіжних доручень (розрахункових та інших документів щодо ініціювання переказу коштів) або їх скріншот (знімок екрану) платника податків на сплату узгоджених сум грошових зобов`язань, податкового боргу, поданих до банку, що залишилися невиконаними, оскільки кошти не були зараховані до бюджету у зв`язку з відключенням банку від системи електронних платежів або порушенням у роботі системи авторизації банку. Надається разом із документом або повідомленням, зазначеним у пункті 8 цього Переліку.

10.Документ або повідомлення (вказується посилання на офіційну сторінку банку, де розміщено таке повідомлення), що підтверджує вимушене призупинення роботи головних управлінь Казначейства у зв`язку з введенням воєнного стану.

11.Повідомлення, що підтверджує аварійне (незаплановане) відключення постачання електроенергії в умовах воєнного стану, суб`єкта господарювання до сфери обслуговування якого належить таке підприємство, зокрема скріншот повідомлення в месенджер (Viber, Telegram тощо) і мобільних додатках.

12.Документ, що підтверджує вимушене відключення надання послуг глобальної мережі Інтернет, пов`язане з введенням воєнного стану, що унеможливило надання податкової звітності в електронній формі (інформаційне повідомлення інтернет- провайдера).

13.Документи, що свідчать про пошкодження, знищення, втрату майна, що знаходиться на балансі підприємства і є об`єктом оподаткування, єдиним джерелом для сплати податків або яке перебуває у податковій заставі (акт про надзвичайну подію, інвентаризаційний опис, протокол інвентаризаційної комісії, підписаний представником територіального органу ДСНС, згідно з якими відбувається відображення таких подій у бухгалтерському обліку та викладаються фактичні події, зазначаються понесені матеріальні втрати (перелік майна, його вартість); заява до правоохоронних органів; акт незалежного оцінювача; наявність страхового полісу, заява про страховий випадок тощо).

14.Документи, що свідчать про акти мародерства, грабежу, рейдерства, захоплення майна та примусове захоплення приміщення (копія заяви до територіального органу внутрішніх справ та документ, виданий відповідним правоохоронним органом щодо реєстрації кримінального провадження тощо).

15.Документи, що свідчать про подання заяви до правоохоронних органів про вчинення кримінального правопорушення та реєстрації кримінального провадження за результатами розгляду такої заяви.

16.Документи, що свідчать про пошкодження, втрату, знищення, зіпсуття документів бухгалтерського обліку або неможливості їх вивезення з територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації (інформація про подання до контролюючого органу повідомлення згідно пункту 44.5 ' статті 44 глави 1 розділу II Податкового кодексу України, повідомлення про неможливість вивезення первинних документів згідно пункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України).

17.Подання інформаційного повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації, програмними засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (Портал Дія).

На думку суду, ведення воєнного стану на території України не означає, що платник не може здійснювати підприємницьку діяльність та набувати кошти, та у зв`язку із цим не виконувати податкові зобов`язання. Підприємство не надано належних та допустимих доказів на підтвердження зупинення роботи товариства у зв`язку з воєнним станом, а також, що всі працівники (чи їх частина), керівник підприємства, інші посадові особи мобілізовані та перебувають у складі Збройних Сил України, тимчасово не виконують професійні обов`язки у зв`язку з воєнними діями, все, або частина складу рухомого майна підприємства задіяні під час тих чи інших заходів, що б перешкоджало суб`єкту господарювання здійснювати підприємницьку діяльність під час введеного воєнного стану.

При цьому, з наданих позивачем документів не встановлено втрату (знищення чи зіпсуття) первинних документів, комп`ютерного та іншого обладнання внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації внаслідок чого підприємством неможливо виконати обов`язки щодо своєчасного подання податкової звітності, сплати податків, виконання інших податкових обов`язків.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 04.10.2023 по справі № 160/19575/22.

Згідно із пунктом 124.1 статті 124 Податкового кодексу України передбачається, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі Кодексу чи іншого законодавства, а також пені, застосованої до нього на підставі Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник притягується до відповідальності у вигляді накладення штрафів таких розмірах:

-при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;

-при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми додаткового боргу.

Позивачем було порушено приписи пункту 124.1 статті 124 Кодексу за затримку сплати суми грошового зобов`язання з кількістю днів порушення від 18 до 120, а тому податковим органом застосовано штрафну(фінансову) санкцію у розмірі 5% та 10% відповідно.

Підпунктом 3 пункту 291.5.1 статті 291.5 Податкового кодексу України визначено, що не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп суб`єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов`язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин).

Відповідно до статті 297 Кодексу платники єдиного податку звільняються від обов`язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з таких податків і зборів:

1)податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених абзацами другим і третім підпункту 133.1.1 та підпунктом 133.1.4 пункту 133.1 статті 133 цього Кодексу;

2)податку на доходи фізичних осіб у частині доходів (об`єкта оподаткування), що отримані в результаті господарської діяльності платника єдиного податку першої - четвертої групи (фізичної особи) та оподатковані згідно з цією главою;

3)податку на додану вартість з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, крім податку на додану вартість, що сплачується фізичними особами та юридичними особами, які обрали ставку єдиного податку, визначену підпунктом 1 пункту 293.3 статті 293 цього Кодексу, а також що сплачується платниками єдиного податку четвертої групи;

4)податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої - третьої груп для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм), позичку, на іншому праві користування) та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва;

5)рентної плати за спеціальне використання води платниками єдиного податку четвертої групи.

Отже, виходячи з вищенаведеного можна стверджувати про те, що акцизний податок з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів не включений в перелік податків, які звільняються від обов`язку нарахування, сплати та подання податкової звітності при спрощеній системі оподаткування та передбачає декларування та сплату на загальних підставах, а тому ТОВ «СІЛЬПО-ФУД» повинне було сплатити грошові зобов`язання у законодавчо визначений строк.

Беручи до уваги зазначене суд вважає, що відповідачем, за час розгляду справи, на виконання вимог частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України) було доведено правомірність прийнятих ним оскаржуваних рішень.

Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

З огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд зазначає, що решта доводів та тверджень учасників справи, у контексті наведених правових вимог, не впливають на висновки суду за наслідком розгляду даної справи.

Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1)чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2)чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наслідком здійснення аналізу оскаржуваних рішень на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки оскаржувані рішення відповідають наведеним у частині 2 статті 2 КАС України критеріям.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Сільпо-Фуд» (02152, місто Київ, проспект Тичини Павла, будинок 1В, кабінет 188; код ЄДРПОУ 40720198) до Головного управління ДПС у м. Києві (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19; код ЄДРПОУ ВП 44116011) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Колеснікова І.С.