Ухвала

від 24.02.2025 по справі 380/23442/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/23442/24

провадження № П/380/23673/24

У Х В А Л А

про поновлення пропущеного строку звернення до суду

24 лютого 2025 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сподарик Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Акстор Плюс» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості,-

в с т а н о в и в:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Акстор Плюс» (79493, Львівська область, Львівський район, смт. Рудне, вул. Садова, 1; код ЄДРПОУ 45130613) до Львівської митниці Державної митної служби України (79000, м. Львів, вул. Костюшка Т., 1; код ЄДРПОУ 43971343) із вимогами:

- визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про визначення митної вартості товарів №UA209000/2024/100268/2 від 17.05.2024 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення від 17.05.2024 №UA209230/2024/001692;

- визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про визначення митної вартості товарів №UA209000/2024/900313/2 від 18.04.2024 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення від 18.04.2024 №UA209170/2024/001300;

- визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про визначення митної вартості товарів №UA209000/2024/900319/2 від 22.04.2024 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення від 22.04.2024 №UA209170/2024/001333.

Ухвалою суду від 21.11.2024 позовну заяву залишено без руху та надано десятиденний строк на усунення її недоліків. На виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, позивачем усунуто вказані недоліки.

У заяві про поновлення строку звернення до суду, представником позивача зазначено, що у нежитловому (офісному) приміщенні за адресою вул. Вулецька, 14, м. Львів, де розміщується офісне приміщення позивача відбулось пошкодження теплопостачання на восьмому поверсі, де перебували бухгалтерські документи, які стосуються предмету спору даної справи, а саме документи, що підтверджували вартість перевезення. Відновлення пошкоджених документів потребувало певного часу, що підтверджується листами перевізників. Таким чином, у зв`язку з відсутністю документів, які підтверджують позовні вимоги, позивач не міг вчасно звернутись до адміністративного суду із даним позовом. Виникнення об`єктивно непереборних обставин, які фактично не залежали від волевиявлення позивача, а саме аварії у системі теплопостачання, які істотно ускладнили та унеможливили своєчасну реалізацію права на звернення до суду із позовом, свідчить про наявність поважних підстав пропуску шестимісячного строку на оскарження рішень позивачем. Просить поновити строк звернення до суду.

Ухвалою суду від 09.12.2024 відкрито провадження в адміністративній справі за цим позовом та вирішено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання.

12.12.2024 за вх.№91868 від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

16.12.2024 за вх.№92465 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з тих підстав, що оскільки в документах, які надані позивачем до Львівської митниці, існують невідповідності та відсутні належні відомості, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом, та декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 статті 53 Митного кодексу України, то зазначені обставини, у відповідності до п. 2 ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України, стали підставами для невизнання заявленої митної вартості та прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митного органу у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. Також Львівська митниця вказала, що під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішення про коригування митної вартості товарів, діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підставі для задоволення адміністративного позову.

29.01.2025 за вх.№ 1595ел. від представника позивача надійшли додаткові пояснення у справі. Зазначив, що враховуючи обставини вказаної справи, не поновлення строку звернення до суду призведе до позбавлення права позивача на звернення до суду. Звернув увагу, що у постанові Верховного Суду від 29.09.2022 у справі №500/1912/22, Верховний Суд зазначив, що при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Просить врахувати, введений на території України воєнний стан, у зв`язку із збройною агресією російської федерації та поновити пропущений строк звернення до суду.

При вирішенні питання щодо строку звернення до суду, суд виходить з такого.

Щодо строку звернення до суду, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

За приписами частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 3 статті 122 КАС України визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суддя вказує на те, що значення процесуальних строків в адміністративному процесі полягає у тому, що вони стабілізують та впорядковують адміністративно-процесуальні правовідносини, дисциплінують всіх учасників адміністративного судочинства, включаючи суд.

Процесуальні строки є активними засобами впливу на поведінку учасників в адміністративному процесі тому, що гарантують їм можливість належним чином підготуватись та реалізувати необхідні процесуальні дії, й не дають можливості невиправдано затягувати процес.

Позивач звернувся до суду 13.11.2024 (згідно штампу поштового відділення) з позовом, в якому просить визнати протиправними і скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/900313/2 від 18.04.2024, №UA209000/2024/900319/2 від 22.04.2024 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 18.04.2024 №UA209170/2024/001300 та від 22.04.2024 №UA209170/2024/001333, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду.

Суд звертає увагу на те, що вирішуючи питання поважності причин пропуску строку звернення до суду, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.10.2020 у справі № 9901/32/20 вказала: "...правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або, як згадано вище, непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.

Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду".

Таким чином, поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами. За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Отже, незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Суд вважає за необхідне зазначити, що Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні", в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. У зв`язку з введенням воєнного стану введено тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану.

В подальшому аналогічними Указами Президента України правовий режим військового стану продовжено.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану" від 3 березня 2022 року № 2118-IX внесено до підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України пункт 69.9, згідно якого для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Суд дійшов висновку, що запровадження військового стану є об`єктивною обставиною, яка створювала обмеження при зверненні до суду.

Крім цього, Верховний суд у постанові від 29 вересня 2022 року у справі №500/1912/22 зазначив, що при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зазначений підхід неодноразово був застосований Верховним Судом, зокрема у постановах від 21 травня 2021 року у справі № 1.380.2019.006107, від 22 липня 2021 року у справі № 340/141/21, від 16 вересня 2021 року у справі № 240/10995/20 та від 12 вересня 2022 року у справі №120/16601/21-а.

02.03.2022 року Рада суддів України опублікувала рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, зокрема, щодо можливості відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів) та знімати їх з розгляду, зважати на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи через задіяння до функціонування критичної інфраструктури, вступ до лав Збройних сил України, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань та інших форм протидії збройної агресії проти України, або не можуть прибути в суд у зв`язку з небезпекою для життя.

У п.6 зазначених вище рекомендацій Ради суддів України від 02.03.2022 року рекомендовано судам виважено підходити до питань, пов`язаних з поверненням різного роду процесуальних документів, залишення їх без руху, встановлення різного роду строків, по можливості продовжувати їх щонайменше до закінчення воєнного стану.

Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Такі висновки неодноразово висловлювалися КАС ВС (зокрема, у постанові від 09.03.2021 року у справі №560/2798/20).

Суд також бере до уваги, той факт, що в офісному приміщенні ТзОВ «Акстор плюс» за адресою м. Львів, вул. Вулецька, 14, відбулось пошкодження системи теплопостачання, де перебували бухгалтерські документи, які стосуються предмету спору даної справи.

Оренда вказаного офісного приміщення підтверджується договором №010724/24 суборенди нежитлового приміщення від 01.07.2024.

Згідно з акту №1 від 16.10.2024 про невиправні пошкодження справ (документів), судом встановлено перелік документів, які були пошкодженні внаслідок аварії в системі теплопостачання (прорив батареї внутрішнього опалення).

Крім цього, судом встановлено також, що листами від 16.10.2024, від 12.11.2024 ФОП ОСОБА_1 , від 11.11.2024 ТзОВ «Папірник-Транс» позивачу було надіслано копії транспортних документів.

Вказане на переконання суду свідчить про об`єктивні непереборні обставини, які не залежали від волевиявлення позивача, що в свою чергу ускладнили та унеможливили своєчасну реалізацію права на звернення до суду.

Також, суд вважає за необхідне звернути увагу на гарантії права на справедливий суд, встановлені Міжнародним пактом про громадянські і політичні права, прийнятим 16 грудня 1966 року Генеральною Асамблеєю ООН. Так, відповідно до статей 2, 14 вказаного Міжнародного пакту, кожна держава, яка бере участь у цьому Пакті, зобов`язується забезпечити всякій особі, права і свободи якої, визнані в цьому Пакті, порушено, ефективний засіб правового захисту, навіть коли це порушення було вчинене особами, що діяли як особи офіційні; забезпечити, щоб право на правовий захист для будь-якої особи, яка потребує такого захисту, встановлювалось компетентними судовими, адміністративними чи законодавчими органами або будь-яким іншим компетентним органом, передбаченим правовою системою держави, і розвивати можливості судового захисту; всі особи є рівними перед судами і трибуналами; кожен має право при визначенні його прав та обов`язків у будь-якому цивільному процесі на справедливий і публічний розгляд справи компетентним, незалежним і безстороннім судом, створеним на підставі закону.

Важливість захисту права на доступ до суду також підкреслюється тим, що вказане питання включено до Стратегії розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства на 2021 - 2023 роки, затвердженою Президентом України від 11 червня 2021 року № 231/2021, в якій зазначено, що перешкоди в доступі до суду віднесено до основних проблем у сфері правосуддя.

З огляду на вищезазначене, суд також вважає за необхідне зазначити, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв`язку із збройною агресією російської федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, статтею 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З огляду на викладені обставини, з метою недопущення порушення процесуальних прав позивача та створення перешкод для доступу до правосуддя, суддя дійшла висновку про наявність правових підстав для визнання поважними причин пропуску строку для подання позовної заяви та поновлення такого строку.

На підставі викладеного, суд вважає обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду з огляду на поважність причин пропуску такого.

Керуючись вимогами статтей 12, 122, 171, 248, 256 КАС України суд, -

у х в а л и в:

Клопотання представника позивача про поновлення пропущеного строку на звернення до суду задовольнити.

Причини пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Акстор Плюс» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості - визнати поважними.

Поновити товариству з обмеженою відповідальністю «Акстор Плюс» строк звернення до адміністративного суду в частині позовних вимог про визнання протиправними і скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/900313/2 від 18.04.2024, №UA209000/2024/900319/2 від 22.04.2024 та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 18.04.2024 №UA209170/2024/001300 та від 22.04.2024 №UA209170/2024/001333.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвала окремо не оскаржується.

СуддяСподарик Наталія Іванівна