Рішення

від 24.02.2025 по справі 380/17262/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/17262/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2025 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Хоми О.П., розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства «Санаторій «Моршинкурорт» Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в :

Дочірнє підприємство «Санаторій «Моршинкурорт» Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (далі позивач, ДП «Санаторій «Моршинкурорт» ПрАТ «Укрпрофоздоровниця») звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (далі відповідач, ГУ ДПС у Львівській області), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Львівській області від 10.04.2024 № 0016226412 та від 09.04.2024 № 0016027412.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю прийняття податкових повідомлень-рішень ГУ ДПС у Львівській області від 10.04.2024 № 0016226412 та від 09.04.2024 № 0016027412.

Зазначає, що 17.04.2024 підприємство отримало засобами поштового зв`язку податкові повідомлення-рішення від 10.04.2024 № 0016226412 та від 09.04.2024 №0016027412, які надалі були оскаржені до ДПС України. 10.07.2024 за результати розгляду скарги від 04.07.2024 № 20296/6/99-00-06-03-02-06 на податкове повідомлення-рішення від 10.04.2024 № 0016226412 підприємство отримало засобами поштового зв`язку рішення, зі змісту якого видно, що таке стосується іншого платника податків ТОВ «Український центр обслуговування пасажирів на залізничному транспорті України». Таким чином, на думку, позивача, скарга на податкове повідомлення-рішення від 10.04.2024 № 0016226412 в адміністративному порядку фактично розглянута не була. Також 10.07.2024 підприємство отримало рішення про результат розгляду скарги від 04.07.24 № 20294/6/99-00-06-03-02-06 на податкове повідомлення-рішення від 09.04.2024 № 0016027412.

Стверджує, що податковий орган не вручав та не направляв акт камеральної перевірки.

Вважає, що проведення перевірки з питання правильності нарахування позивачем суми земельного податку за 2020, 2021, 2022, 2023 роки у податковій декларації мало бути предметом документальної позапланової перевірки. Відповідач за результатами камеральної перевірки дійшов висновку про порушення позивачем вимог підпункту 271.1.1 пункту 271.1 статті 271, пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України (далі Податковий кодекс), що полягали у неврахуванні платником податку під час обчислення суми податкового зобов`язання кумулятивної величини коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Наведене порушення призвело до заниження позивачем суми земельного податку за роки, що перевірялися. На думку позивача, у відповідача відсутні повноваження під час проведення камеральної перевірки досліджувати питання правильності нарахування плати за землю (зокрема, земельного податку за земельні ділянки, що перебувають у власності (постійному користуванні) платника податку), оскільки камеральною перевіркою охоплюються лише показники податкової звітності, у зв`язку з чим перевірка будь-яких інших відомостей перебуває поза межами цього виду перевірки. Вважає, безпідставними зафіксовані актом перевірки порушення, оскільки відповідач не наділений правом перевіряти правильність нарахування податків та зборів в межах камеральної перевірки, чим порушив вимоги підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу.

Звертає увагу, що предметом камеральної перевірки, проведеної відповідачем, фактично було питання визначення розміру земельного податку, тобто питання, яке відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу має перевірятися контролюючим органом шляхом проведення документальної перевірки, про що Верховним Судом наведений аналогічний висновок у постановах від 21.12.2018 у справі № 826/14382/16, від 16.03.2023 у справі № 826/14416/16. Вказує, що у постанові від 09.05.2023 у справі № 817/954/15 Верховний Суд зауважив, що своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів є предметом документальної перевірки відповідно до положень підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу, порядок та процедури проведення якої значно відрізняється від порядку проведення камеральної перевірки.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 09.04.2024 № 0016027412, то вважає, що податковим органом було неправильно нараховано розмір орендної плати за землю, оскільки згідно з пунктом 288.5 статті 288 Податкового кодексу розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки; не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Вважає, що акт перевірки у розумінні положень статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України є недопустимим доказом на підтвердження наявності складу податкових правопорушень, покладених в основу прийняття податкових повідомлень-рішень від 10.04.2024 № 0016226412 та від 09.04.2024 № 0016027412, тому такі податкові повідомлення-рішення мають бути скасовані.

Відповідач щодо задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, суть яких полягає у правомірності податкових повідомлень-рішень від 10.04.2024 № 0016226412 та від 09.04.2024 № 0016027412. Вказує, що камеральною перевіркою встановлено порушення платником податків терміну сплати узгодженого податкового зобов`язання, задекларованого у звітних податкових декларація з податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, земельного податку, орендної плати за землю та туристичного збору за другий квартал 2021 року та перший-другий квартал 2022 року. Складений за результатами камеральної перевірки акт направлений позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення № 8240600664140. Акт перевірки було повернуто відправнику 23.03.2024 із довідкою органу поштового зв`язку про причини повернення - «за закінченням терміну зберігання».

Зазначає, що відповідно до абз.2 пп.75.1.1 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу, предметом камеральної перевірки також може бути, зокрема, своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах. Пунктом 57.1 ст.57 Податкового кодексу передбачено, що платник податку зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Зазначає, що платником самостійно визначено та подано податкову декларацію, в якій задекларовано суми податкових зобов`язань до сплати. Декларація складена і підписана відповідно до вимог ст. 48 Податкового кодексу та подана у спосіб, визначений діючим законодавством. Вважає, що платник податків обізнаний із вимогами законодавства України в частині: повноти, правильності та своєчасності сплати узгодженої суми грошового зобов`язання, про обставини, які звільняють від відповідальності або пом`якшують відповідальність за вчинення податкових правопорушень; граничні строки сплати податку; відповідальність платника за порушення своєчасності сплати узгодженої суми грошового зобов`язання до бюджету, оскільки вони закріплені в Податковому кодексі України та інших нормативних документах.

Стверджує, що спірна камеральна перевірка проводилась не щодо самих податкових декларацій та визначених у них податкових зобов`язань, а щодо своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов`язання, визначеного у цих податкових деклараціях. Іншими словами, відповідач не встановлював правомірності/неправомірності нарахування позивачем у таких податкових деклараціях податкових зобов`язань, а досліджував питання своєчасності їх сплати, що, на думку відповідача, свідчить про безпідставність доводів позивача про необхідність застосування строку, визначеного в абзаці першому пункту 76.3 статті 76 Податкового кодексу. Позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про протиправність податкових повідомлень-рішень від 10.04.2024 № 0016226412 та від 09.04.2024 № 0016027412, так само, як не надано доказів вжиття всіх заходів щодо своєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов`язання, тому позовні вимоги є підставними. Просить у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою судді від 15.08.2024 позовна заява, подана без додержання вимог, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України), була залишена без руху, позивачу надано строк на усунення недоліків позовної заяви.

Вимоги ухвали позивачем виконано.

Ухвалою суду від 28.08.2024 відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.

Відповідач 13.09.2024 (вх. № 68419) подав відзив на позовну заяву.

Суд, з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

ГУ ДПС у Львівській області провело камеральну перевірку ДП «Санаторій «Моршинкурорт» ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, земельного податку, орендної плати за землю та туристичного збору, за результатами якої складено акт перевірки від 28.02.2024 № 7511/13-01-04-12-04/2649905.

Перевіркою встановлено несвоєчасну сплату ДП «Санаторій «Моршинкурорт» ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, земельного податку, орендної плати за землю та туристичного збору.

Акт про результати камеральної перевірки щодо порушення правил (термінів) сплати (перерахування) податків, платежів, зборів від 28.02.2024 № 7511/13-01-04-12-04/2649905 направлений на адресу позивача рекомендованим листом з повідомленням про вручення №8240600664140 та повернутий відправнику 23.03.2024 із довідкою органу поштового зв`язку про причини повернення - «за закінченням терміну зберігання».

На підставі акта камеральної перевірки були винесені податкові повідомлення-рішення від 10.04.2024 № 0016226412 та від 09.04.2024 № 0016027412, які надіслані засобами поштового зв`язку та вручені позивачу.

Податковим повідомленням-рішенням від 09.04.2024 № 0016027412 за порушення термінів сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання з орендної плати за землю з юридичних осіб до ДП «Санаторій «Моршинкурорт» ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» застосовано штраф у розмірі 5% у сумі 1 000 грн, у розмірі 10 % у сумі 112 502 грн 73 к.

Розмір штрафу у сумі 113 502 грн 73 к. підтверджується Розрахунком штрафних (фінансових) санкцій за порушення правил сплати (перерахування) грошового зобов`язання відповідно до статті 124 Податкового кодексу, який є додатком до податкового повідомлення-рішення від 09.04.2024 № 0016027412.

Податковим повідомленням-рішенням від 10.04.2024 № 0016226412 за порушення термінів сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання із земельного податку з юридичних осіб до ДП «Санаторій «Моршинкурорт» ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» застосовано штраф у розмірі 5% у сумі 9 151 грн 41 к., у розмірі 10% у сумі 87 975 грн 20 к.

Розмір штрафу у сумі 97 126 грн 61 к. підтверджується Розрахунком штрафних (фінансових) санкцій за порушення правил сплати (перерахування) грошового зобов`язання відповідно до статті 124 Податкового кодексу, який є додатком до податкового повідомлення-рішення від 10.04.2024 № 0016226412.

Податкові повідомлення-рішення від 10.04.2024 № 0016226412 та від 09.04.2024 № 0016027412 були предметом оскарження в адміністративному порядку до ДПС України.

Рішенням ДПС України від 04.07.24 № 20294/6/99-00-06-03-02-06 скаргу підприємства на податкове повідомлення-рішення від 09.04.2024 № 0016027412 залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін.

За результатами розгляду скарги ДП «Санаторій «Моршинкурорт» ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» на податкове повідомлення-рішення від 10.04.2024 № 0016226412 ДПС України прийняла рішення від 04.07.24 № 20296/6/99-00-06-03-02-06, яким скаргу на податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 08.04.2024 № 276850415, № 276860415 залишила без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін. Це рішення стосується зовсім іншого платника податків ТОВ «Український центр обслуговування пасажирів на залізничному транспорті України».

Податкові повідомлення-рішення від 10.04.2024 № 0016226412 та від 09.04.2024 №0016027412 є предметом оскарження з підстав протиправності.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом.

Відповідно до підпункту 19-1.1.1 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу контролюючі органи, зокрема здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків.

Відповідно до підпунктів 16.1.2, 16.1.3, 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до вимог статті 36 Податкового кодексу податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Виконання податкового обов`язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу визначено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Порядок проведення камеральних перевірок визначають статті 75 та 76 Податкового кодексу, а результати їх оформлення визначено статтею 86 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також можуть бути: 1) своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків); 2) своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних; 3) своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах; 4) повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні"; 5) своєчасність подання заяви про взяття на облік фінансових агентів відповідно до вимог статті 39-3 цього Кодексу; 6) своєчасність подання фінансовими агентами звітів про підзвітні рахунки, виправлених звітів про підзвітні рахунки; 7) своєчасність надання фінансовими агентами відповіді на запити (повідомлення) контролюючого органу, що надсилаються у випадках, визначених статтею 39-3 цього Кодексу; 8) своєчасність подання повідомлення про структуру власності та кінцевих бенефіціарних власників відповідно до вимог пункту 44-1.2 статті 44-1 цього Кодексу; 9) своєчасність подання особою, яка здійснює управління або адміністрування трасту, повідомлення про укладення договору щодо управління або адміністрування трасту або про припинення такого договору, фінансової звітності, копій первинних документів та іншої інформації щодо трасту на запит контролюючого органу у випадках, передбачених статтею 44-2 цього Кодексу; 10) своєчасність надання інформації на запит контролюючого органу відповідно до пункту 44-1.3 статті 44-1, підпунктів 6-8 підпункту 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 цього Кодексу; 11) своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов`язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток підприємств, визначеного відповідно до пункту 141.13 статті 141 цього Кодексу, на підставі даних Реєстру пунктів обміну іноземної валюти.

Відповідно до пункту 76.1 статті 76 Податкового кодексу камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Статтею 83 Податкового кодексу визначені матеріали, які є підставами для висновків під час проведення перевірок: документи, визначені Кодексом; податкова інформація; експертні висновки, надані відповідно до статті 84 Кодексу та інших законів України; судові рішення; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені Кодексом або Іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи, мультимедійна інформація (фото, відео-, звукозапис), отримана (виготовлена) контролюючими органами.

Відповідно до пункту 86.2. статті 86 Податкового кодексу за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 86.1 статті 86 Податкового кодексу акт перевірки - це документ, який складається у передбачених Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати.

Відповідно до пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу матеріали перевірки - це: акт (довідка) перевірки з інформативними додатками, які є його невід`ємною частиною; заперечення, надані платником податків до акта (довідки) перевірки (у разі їх наявності на час розгляду); пояснення та їх документальне підтвердження, які надані платником податків відповідно до підпункту 16.1.15 пункту 16.1 статті 16 та відповідно до підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 розділу І Кодексу.

В акті перевірки в обов`язковому порядку зазначається можливість надання платником пояснень та додаткових документів у порядку визначеному статтею 86 Кодексу про вчинені ним податкові правопорушення.

Згідно з пунктом 86.7. статті 86 Податкового кодексу у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).

Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

Пункт 86.8. статті 86 Податкового кодексу визначає, що податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

За наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та додаткових документів і пояснень, зокрема документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, поданих у порядку, встановленому цією статтею, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку та строки, визначені пунктом 86.7 цієї статті.

Відповідно до пункту 58.2. статті 58 Податкового кодексу форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

За приписами пункту 58.3. статті 58 Податкового кодексу податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 42.1. статті 42 Податкового кодексу податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу, і відображатися в електронному кабінеті.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 242 КАС України суд враховує при розгляді цієї справи правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 21.12.2018 у справі № 826/14382/16, від 10.04.2018 року у справі № 826/13195/16.

Так, позиція Верховного Суду полягає в тому, що камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу, та за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника. При цьому будь-якого окремого рішення для проведення даного виду перевірки не вимагається, оскільки подання платником податків податкової звітної документації автоматично виступає юридичним фактом для перевірки її достовірності. Наведене свідчить про обов`язковий характер камеральної перевірки, яка проводиться у випадку подання платником звітних документів до контролюючого органу. А відтак камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об`єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету. Перевірка будь-яких інших відомостей, використання документів первинного обліку платника податків, витребування у платника додаткової інформації та документів, подання яких разом з податковою декларацією чинним законодавством не передбачено, камеральною перевіркою не охоплюється.

Аналіз достовірності сформованих платником податків показників податкової звітності під час камеральної перевірки не здійснюється, а своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати податків може бути перевірена контролюючим органом в рамках проведення документальних перевірок у порядку, передбаченому статтями 77, 78 Податкового кодексу.

Як слідує з Акту про результати камеральної перевірки щодо порушення правил (термінів) сплати (перерахування) податків, платежів, зборів від 28.02.2024 № 7511/13-01-04-12-04/2649905, ГУ ДПС у Львівській області за результатами такої перевірки встановило несвоєчасну сплату ДП «Санаторій «Моршинкурорт» ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, земельного податку, орендної плати за землю та туристичного збору.

Аргументи позивача, що у спірних правовідносинах відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вимог підпункту 271.1.1 пункту 271.1 статті 271, пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу, що полягали у неврахуванні платником податку під час обчислення суми податкового зобов`язання кумулятивної величини коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земельної ділянки, не знайшли свого підтвердження, оскільки в Акті про результати камеральної перевірки щодо порушення правил (термінів) сплати (перерахування) податків, платежів, зборів від 28.02.2024 № 7511/13-01-04-12-04/2649905 відсутні такі висновки податкового органу.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що відповідач досліджував питання своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов`язання, визначеного у податкових деклараціях, а не правильність нарахування податків та зборів. Зазначене свідчить про безпідставність доводів позивача про те, що фактично мала місце документальна перевірка.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених Кодексом.

Відповідно до пункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу, сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня (п.п.14.1.39 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу).

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений Податковим кодексом України строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному Податковим кодексом України (п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу).

Згідно з пунктом 87.9 статті 87 Податкового кодексу, у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Статтею 111 Податкового кодексу встановлено, що за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, передбачено такі види юридичної відповідальності: фінансова; адміністративна; кримінальна. Фінансова відповідальність, що встановлюється згідно з цим Кодексом, застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Так, згідно з пунктом 124.1 статті 124 Податкового кодексу у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Якщо зарахування коштів з електронного рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість в оплату узгодженої суми грошового зобов`язання, визначеного в уточнюючому розрахунку до податкової декларації, здійснюється на наступний операційний (банківський) день, штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Нормами пунктів 124.2 та 124.3 статті 124 Податкового кодексу передбачено штрафні санкції за діяння, передбачені пунктом 124.1 цієї статті, але вчинені умисно.

Отже, норми Податкового кодексу встановлюють обов`язок сплатити самостійно задекларовані суми податкового зобов`язання, який виникає не пізніше 10 днів після закінчення строку граничного для подання відповідної податкової звітності.

Оскільки позивачем порушено граничні терміни сплати узгодженого податкового зобов`язання, задекларованого у звітних податкових декларація з податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, земельного податку, орендної плати за землю та туристичного збору і таке порушення встановлене актом камеральної перевірки, оскаржувані податкові повідомлення-рішення, є правомірними.

Жодних доказів на спростування висновків податкового органу про порушення строків сплати самостійно визначених сум податкових зобов`язань позивачем не надано.

Доводи позивача про неотримання Акта про результати камеральної перевірки щодо порушення правил (термінів) сплати (перерахування) податків, платежів, зборів від 28.02.2024 № 7511/13-01-04-12-04/2649905 є безпідставними з огляду на таке.

В силу приписів пункту 42.2. статті 42 Податкового кодексу документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Пунктом 42.5. статті 42 Податкового кодексу передбачено, що у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Як встановив суд, у матеріалах справи міститься копія рекомендованого листа із повідомленням про вручення поштового відправлення № 8240600664140, який повернутий відправнику 23.03.2024 із довідкою органу поштового зв`язку про причини повернення - «за закінченням терміну зберігання».

Норма пункту 42.5 статті 42 Податкового кодексу не встановлює вичерпний перелік причин, з яких виявилося неможливим вручити поштове відправлення адресату, за наявності відмітки поштової служби щодо яких документ вважається врученим.

Проставлення відмітки поштової служби за закінченням терміну зберігання із датою невручення/повернення на відповідному поштовому відправленні відповідає умовам вказаної норми, за яких таке відправлення вважається врученим.

Таку правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 23.09.2021 у справі № 640/8096/19.

Встановлені судом фактичні обставини справи свідчать, що Акт про результати камеральної перевірки щодо порушення правил (термінів) сплати (перерахування) податків, платежів, зборів від 28.02.2024 № 7511/13-01-04-12-04/2649905 вважається врученим позивачу 23.03.2024.

Відповідно до вимог частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем вказані вимоги щодо доказування правомірності свого рішення виконано.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідача на відповідність критеріям, визначеним частиною 2 статті 2 КАС України, суд висновує, що такі прийнято відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Податковим кодексом, тому відсутні підстави для визнання таких податкових повідомлень-рішень протиправними.

Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про безпідставність позовних вимог, тому у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Відповідно до положень частини п`ятої статті 139 КАС України не підлягають відшкодуванню понесені позивачем судові витрати.

Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 139, 159, 241-246, 262, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні позову Дочірнього підприємства «Санаторій «Моршинкурорт» Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (вул. Паркова площа, буд. 3, м. Моршин, Львівська область, 82482, код ЄДРПОУ 02649905) до Головного управління ДПС у Львівській області (вул. Стрийська, буд. 35, м. Львів, 79026, код ЄДРПОУ 43968090) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О. П. Хома