Ухвала

від 24.02.2025 по справі 420/2348/25

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/2348/25

У Х В А Л А

24 лютого 2025 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бездрабка О.І., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної установи "Одеська виправна колонія (№ 14)" про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернулась з позовною заявою до Державної установи "Одеська виправна колонія (№ 14)", в якій просить:

- визнати протиправними дії Державної установи "Одеська виправна колонія (№ 14)" щодо обчислення ОСОБА_1 у заниженому розмірі з 29.01.2020 р. по 11.03.2023 р. включно грошового забезпечення (основні, щомісячні додаткові та одноразові додаткові види грошового забезпечення, премія), компенсації за невикористані дні відпустки за 2020, 2022 та 2023 роки, без урахування посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Законами України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", "Про Державний бюджет України на 2021 рік", "Про Державний бюджет України на 2022 рік" та "Про Державний бюджет України на 2023 рік" на відповідний тарифний коефіцієнт;

- зобов`язати Державну установу "Одеська виправна колонія (№ 14)" здійснити з 29.01.2020 по 11.03.2023 включно ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення (основні, щомісячні додаткові та одноразові додаткові види грошового забезпечення, премія), компенсації за невикористані дні відпустки за 2020, 2022 та 2023 роки, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Законами України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", "Про Державний бюджет України на 2021 рік", "Про Державний бюджет України на 2022 рік" та "Про Державний бюджет України на 2023 рік" на відповідний тарифний коефіцієнт та згідно з Порядком виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 28.03.2018 р. № 925/5, а також провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

Ухвалою від 27.01.2025 р. відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

29.01.2025 р. від відповідача надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляд у зв`язку з пропуском строку звернення до суду, встановленого ч.2 ст.233 КЗпП України. Клопотання мотивоване тим, що дата отримання листа від 17.01.2025 р. не є датою, з якою закон пов`язує початок відліку строку звернення до суду.

При розгляді даного клопотання суд виходить з наступного.

Приписами ч.1 ст.122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Водночас, відповідно до ч.3 ст.122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч.2 ст.233 (у редакції, яка діяла до 19.07.2022 р.) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Однак, 19.07.2022 р. набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" № 2352-IX, яким внесено ряд важливих змін до діючого законодавства про працю.

Зокрема, змін зазнали норми законодавства щодо порядку звернення громадян до суду у разі виникнення трудових спорів в частині строків таких звернень.

Частини 1 та 2 ст.233 КЗпП України викладені у наступній редакції:

- працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті;

- із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

Отже, до 19.07.2022 р. КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, або з дня отримання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.

Аналогічний правовий висновок викладений у рішенні Верховного Суду від 06.04.2023 р. у справі № 260/3564/22 та у постановах від 19.01.2023 р. у справі № 460/17052/21, від 25.04.2023 р. у справі № 380/15245/22 та від 08.08.2024 р. у справі № 380/29686/23.

Крім цього, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.07.2024 р. у справі № 990/156/23 виснувала про те, що норма ст.233 КЗпП України є нормою матеріального права, яка визначає строк судового захисту права працівника у разі порушення законодавства про працю. Вказана норма поширює свою дію на всіх працівників та службовців підприємства, установи, організації та незалежно від характеру їх трудової діяльності, у тому числі на осіб, які проходять публічну чи державну службу. У взаєминах із державою в особі відповідних суб`єктів владних повноважень суд має застосовувати правило пріоритету правової норми за найбільш сприятливим тлумаченням для особи суб`єкта приватного права. Положення ст. 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов`язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні над ч.5 ст.122 КАС України.

Отже, з 19.07.2022 р. строк звернення до суду з позовом про стягнення всіх сум, що належать працівникові при звільненні, становить три місяці з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, або з дня отримання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.

Предметом позовних вимог ОСОБА_1 є протиправність дій Державної установи "Одеська виправна колонія (№ 14)" щодо обчислення у заниженому розмірі з 29.01.2020 р. по 11.03.2023 р. грошового забезпечення (основні, щомісячні додаткові та одноразові додаткові види грошового забезпечення, премія), компенсації за невикористані дні відпустки за 2020, 2022 та 2023 роки, без урахування посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Законами України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", "Про Державний бюджет України на 2021 рік", "Про Державний бюджет України на 2022 рік" та "Про Державний бюджет України на 2023 рік" на відповідний тарифний коефіцієнт.

З долучених до позовної заяви додатків слідує, що позивача звільнено зі служби наказом від 10.03.2023 р. № 23/ОС-21, у зв`язку з чим з позивачем повинні були здійснити повний розрахунок щодо належних йому при звільненні сум.

Отже до спірних правовідносин застосовується ч.2 ст.233 КЗпП України в редакції, якою строк звернення працівника до суду з позовом про стягнення належної йому при звільненні заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці обмежений трьома місяцями з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Враховуючи, що про порушення своїх прав позивач дізналась з листа відповідача від 17.01.2025 р., в якому ОСОБА_1 повідомлено про суми, нараховані та виплачені їй при звільненні, а з позовною заявою остання звернувся 23.01.2025 р., строк звернення до суду не пропущено.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що клопотання відповідача про залишення адміністративного позову без розгляду не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.123, 243, 248 КАС України, суд -

ухвалив:

Відмовити в задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя О.І. Бездрабко