Рішення від 24.02.2025 по справі 460/6499/24

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

24 лютого 2025 року м. Рівне№460/6499/24

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Гудими Н.С., розглянувши за правилами письмового провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі, позивач) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення №203750006385 від 10.05.2024 про відмову у призначенні пенсії та зобов`язання зарахувати до пільгового стажу за Списком №2 період роботи з 04.09.1989 по 31.12.1997 та призначити пенсію на пільгових умовах з 03.05.2024 на підставі п.2 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що йому протиправно відмовлено в призначенні та виплаті пенсії на пільгових умовах, оскільки згідно з записами в його трудовій книжці він має достатньо стажу для призначення пенсії.

Ухвалою суду від 20.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Даною ухвалою встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

10.07.2024 відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому просив у задоволенні позову відмовити повністю. Зазначив, що оскільки у позивача відсутній необхідний пільговий стаж, встановлений ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", то підстави для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 на даний час відсутні.

Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, то відповідно до ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши заяви по суті, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 , що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 , виданим Сєвєродонецьким МВ УДМС України у Луганській області 30.08.2016, довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 18.08.2022 №6317-7001436747.

03.05.2024 позивач звернувся до органів Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за Списком №2.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 10.05.2024 №203750006385 позивачу відмовлено в призначенні пенсії через відсутність необхідного пільгового стажу.

У рішенні зазначено, що вік заявника становить 54 роки 11 місяців 11 днів, страховий стаж становить 34 роки 03 місяці 06 днів, пільговий стаж (за Списком №2) складає 06 років 10 місяців 09 днів. За доданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди роботи. Пільговий стаж враховано згідно з даними наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з розрахунком стажу (форма РС-право) до пільгового стажу позивача за списком №2 зараховані періоди: з 01.01.1998 по 31.12.2002 (5 років 0 місяців 0 днів), з 01.01.2003 по 20.09.2003 (0 років 8 місяців 20 днів), з 01.01.2004 по 18.12.2004 (0 років 11 місяців 18 днів), з 01.01.2005 по 01.03.2005 (0 років 2 місяці 1 день). Всього: робота за списком №2 6 років 10 місяців 9 днів.

Відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу за 1998 - 2023 роки за формою ОК-5 від 03.05.2024 за персоніфікованими відомостями номер облікової картки: НОМЕР_2 ПІБ ОСОБА_1 в Реєстрі застрахованих осіб наявні відомості про страхувальників застрахованих осіб: з січня 1998 року до грудня 2004 року сплата Сєвєродонецьким державним виробничим підприємством «Об`єднання Азот» (ідентифікаційний номер 05761672) внесків та заробітної плати, з січня 2005 року по серпень 2015 року сплата ЗАТ «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» (ідентифікаційний номер 33270851) внесків та заробітної плати, за виключенням: з вересня 2015 року по грудень 2015 року.

Також наявні записи про страхувальників Сєвєродонецьке державне виробниче підприємство «Об`єднання Азот» (ідентифікаційний номер 05761672) та ЗАТ «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» (ідентифікаційний номер 33270851) відомості про спецстаж за 1998 - 2002 роки норма тривалості 12.00, за 2003 рік норма тривалості 8.20, за 2004 рік норма тривалості 11.18 та 2005 рік норма тривалості 2.01, з кодом підстави ЗПЗ013Б1.

Відповідно до записів в трудовій книжці серії НОМЕР_3 від 30.08.1989 позивача (щодо спірного періоду з 04.09.1989 по 31.12.1997):

Сєвєродонецьке виробниче об`єднання «Азот»:

-04.09.1989 прийнятий слюсарем КІП і А цеху аміаку 1-Б по 4 розряду (прот. від 01.09.1989 №68к);

-20.12.1991 присвоєно 5 розряд слюсаря КІП і А (прот.№326 від 20.12.1991);

-за результатами атестації робочих місць за умовами праці підтверджено право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 на підставі наказу від 28.12.1994 №846);

-18.10.1994 Сєвєродонецьке виробниче об`єднання «Азот» перейменовано в «Сєвєродонецьке державне виробниче підприємство «Об`єднання Азот»:

Сєвєродонецьке виробниче об`єднання «Азот»:

-зайнятий на ремонті, профілактиці, обслуговуванні КІП і А у виробничих цехах, перерахованих в Списку №1, наказ №124-к від 31.10.1994);

-04.07.1995 присвоєно 6 розряд слюсаря КІП і А (про. №136 від 04.07.1995);

-за результатами атестації робочих місць за умовами праці підтверджено право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1, наказ №396 від 23.05.2000;

-13.01.2003 переведений майстром по КІП і А (зайнятим на ремонті, профілактиці і обслуговуванню КІП і А в виробничих цехах, перерахованих в Списках №1, 2) цеху контрольно-вимірювальних приладів і автоматики, наказ №3-к від 13.01.2003;

-за результатами атестації робочих місць за умовами праці підтверджено право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2, наказ №1121 від 12.12.2000;

-31.12.2004 звільнений за переведенням в ЗАТ «Сєвєродонецьке об`єднання «Азот».

Жодних зауважень щодо таких записів у відповідача немає.

Вважаючи протиправною відмову у призначенні пенсії, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім`ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров`я; екологічної безпеки (пункт 6 частина 1 статті 92 Конституції України).

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначаються Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Частиною першою статті 9 Закону № 1058-IV встановлено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до абзаців першого, другого пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Статтею 114 Закону № 1058-IV врегульовані питання щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.

Згідно з частиною першою статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до абзацу першого пункту 2 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Системний аналіз статті 114 Закону № 1058-IV вказує на те, що для отримання права на пенсію за віком на пільгових умовах для чоловіків необхідно дотримання певних критеріїв: досягнення 55 років, наявність страхового стажу 30 років та стажу на посадах віднесених до Списку № 2 не менше 12 років 6 місяців.

Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (абзац перший частини першої статті 24 Закону №1058-IV).

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з абзацом першим частини третьої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом (абзац дев`ятий частини третьої статті 24 Закону № 1058-IV).

Абзацом десятим частини третьої статті 24 Закону № 1058-IV передбачено, що за кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року (застосовується з 1 жовтня 2017 року).

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (абзац перший частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV).

Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 01.01.2004 застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років (абзац третій частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV).

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII від 05 листопада 1991 року визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637), визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до пункту 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на територіях, зазначених в абзаці другому пункту 18 цього Порядку, стаж роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.

Тобто, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Подібна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 у справі № 234/13910/17, від 07.03.2018 у справі № 233/2084/17, від 25.04.2019 у справі № 159/4178/16-а.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 01.12.2005 № 1451/11731 (далі - Порядок № 383), встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Згідно з пунктом 4.2 Порядку № 383 результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Відповідно до пункту 4.3 Порядку № 383 у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.1997 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць) до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи зі шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Суд зазначає, що Списки № 1, 2, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173, застосовуються до пільгової роботи до 31.12.1991; якщо пільгова робота продовжується після 01.01.1992 (або тільки почалася після цієї дати), але не більше як до 11.03.1994, - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 № 10; якщо пільгова робота продовжується після 11.03.1994 (або тільки почалась після цієї дати), але не більше як до 16.01.2003, - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162; якщо пільгова робота продовжується після 16.01.2003 (або тільки почалась після цієї дати), але не більше як до 03.08.2016, - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36; якщо пільгова робота продовжується після 03.08.2016 (або тільки почалась після цієї дати) - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461.

Дослідженням трудової книжки позивача, в межах спірного періоду роботи встановлено, що позивач у період з 04.09.1989 по 13.01.2003 працював слюсарем КІП і А цеху аміаку 1-Б 4 розряду, 5 розряду та 6 розряду, з 13.01.2003 по 31.12.2004 майстром по КІП і А у Сєвєродонецькому державному виробничому підприємстві «Об`єднання Азот».

У трудовій книжці за вказаний період також міститься інформація щодо атестації робочих місць за умовами праці.

Так, за період роботи позивача з 04.09.1989 по 04.07.1995 слюсарем КІП і А цеху аміаку 1-Б 4 розряду, 5 розряду, у трудовій книжці міститься печатка та відповідний запис про те, що за результатами атестації робочих місць за умовами праці, підтверджено право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 (наказ від 28.12.1994 № 846).

За період роботи позивача з 04.07.1995 по 13.01.2003 слюсарем КІП і А 6 розряду, у трудовій книжці міститься печатка та відповідний запис про те, що за результатами атестації робочих місць за умовами праці підтверджено право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 1, зокрема, згідно наказу від 23.05.2000 №396.

Відповідно, у трудовій книжці містяться записи про накази, на підставі яких внесено відповідні записи про атестацію робочих місць.

Отже, записи у трудовій книжці позивача про роботу у спірний період, в тому числі щодо атестації робочих місць, містять всі необхідні відомості про пільговий характер роботи позивача у вказаний період, а тому відповідач, при вирішенні питання про призначення позивачу пенсії, повинен був повністю зарахувати вказаний період до пільгового стажу позивача, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списками № 1 та 2.

Водночас, з розрахунку стажу форма РС-право вбачається, що період роботи з 04.09.1989 по 04.07.1995 на посаді слюсаря КІП і А цеху аміаку 1-Б 4 та 5 розряду не зараховано до стажу за Списком №2, при цьому, період роботи слюсарем 6 розряду в тому ж цеху з 01.01.1998 по 13.01.2003 зараховано до пільгового стажу роботи позивача за списком № 2, а іншу частину такого періоду роботи (з 04.07.1995 по 01.01.1998) позивача на тій самій посаді не зараховано до пільгового стажу.

При цьому, жодних обґрунтувань для врахування саме таких періодів до Списку №2, у спірному рішенні не наведено.

Між тим, оскаржуване рішення суб`єкта владних повноважень не містить будь-яких істотних (вагомих та серйозних) зауважень щодо порядку оформлення трудової книжки позивача.

З викладеного слідує, що відповідач загалом не спростовує трудовий стаж позивача на роботах, які в свою чергу передбачені Списком №2.

Суд повторно зазначає, що системний аналіз наведених вище положень Порядку № 637 дає змогу дійти висновку, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 07.03.2018 року у справі № 233/2084/17, від 16.05.2019 року у справі №161/17658/16-а, від 27.02.2020 року у справі №577/2688/17, від 31.03.2020 року у справі №446/656/17, від 21.05.2020 року у справі №550/927/17.

Відповідачем не надано доказів того, що позивач не працював на відповідній посаді (слюсаря КІП і А цеху аміаку 1-Б 4 та 5, 6 розряду) або спірні періоди роботи не відповідають дійсності, чи записи у трудовій книжці позивача стосовно стажу роботи на такій посаді зроблені неправильно, неточно або з іншими вадами, які заважають їх зарахуванню до пільгового стажу роботи, або взагалі відсутні.

За вказаних обставин, рішення відповідача про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком за Списком №2 є протиправним і підлягає скасуванню, тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Суд враховує, що згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 року №1085 (в редакції розпорядження Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2018 року №79-р) місто Сєвєродонецьк міститься у переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 р. № 1275 (в редакції розпорядження Кабінету Міністрів України від 23 січня 2019 року № 28-р) місто Сєвєродонецьк міститься у переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Отже, враховуючи особливі обставини, позивач внаслідок перебування документів, які б додатково підтверджували періоди роботи на території тимчасово непідконтрольній Україні, позбавлений можливості з об`єктивних причин отримати та надати пільгову довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах.

Враховуючи те, що у спірних правовідносинах відповідач наразі не реалізував своє повноваження щодо зарахування періоду роботи позивача з 04.09.1989 по 31.12.1997 у Сєвєродонецькому виробничому об`єднанні «Азот» до його пільгового стажу, належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання відповідача зарахувати до пільгового стажу позивача зазначений період роботи та повторно розглянути заяву позивача від 03.05.2024 щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.

Завданням адміністративного суду є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень та їх відповідності правовим актам вищої юридичної сили. Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Тому завданням адміністративного суду є саме контроль за легітимністю прийняття рішень.

Такий висновок суду узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 10.09.2019 у справі №818/985/18, від 26.12.2019 у справі №810/637/18, від 07.03.2018 у справі №233/2084/17 та від 29.11.2022 у справі № 431/991/17.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06.03.2018 у справі №754/14898/15, яка зводиться до того, що суд не обраховує дійсний загальний та спеціальний стаж позивача, у зв`язку з чим відсутні підстави для зобов`язання ПФУ призначити пенсію позивачу.

Отже, на переконання суду, належним способом відновлення прав позивача у цій справі буде зобов`язання Пенсійного органу після зарахування спірних періодів, повторно розглянути заяву позивача від 03.05.2024 про призначення пенсії за віком. Таким чином, позовна вимога зобов`язального характеру підлягає задоволенню частково.

При цьому, суд не має підстав робити висновок про те, що при обчисленні стажу, що дає право на пенсію за віком з врахуванням висновків суду, викладених у цій справі, та за наявності підстав для призначення пенсії, територіальне управління Пенсійного фонду України порушуватиме права позивача, не призначаючи, чи не виплачуючи таку пенсію.

Інші доводи та аргументи учасників справи не мають значення для правильного вирішення спору по суті, не впливають на встановлені в ході розгляду справи обставини і не спростовують викладених висновків суду.

Згідно із частинами 1 та 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України на користь позивача слід стягнути сплачений при поданні позовної заяви судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, яким прийнято оскаржуване рішення.

Водночас, суд зауважує, що на користь позивача підлягає відшкодуванню вся сума судового збору. Адже, незважаючи на часткове задоволення позовних вимог, суд визнав порушення законних прав позивача внаслідок неправомірного рішення суб`єкта владних повноважень (тобто задоволена основна вимога немайнового характеру, яка підлягала оплаті судовим збором), тоді як прийняття рішення про часткове задоволення позову пов`язується зі способом захисту порушених прав позивача.

Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії №203750006385 від 10.05.2024.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №2 періоди роботи у Сєвєродонецькому виробничому об`єднанні "АЗОТ" з 04.09.1989 по 31.12.1997 та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 03.05.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області судові витрати у виді судового збору у сумі 1211,20грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 24 лютого 2025 року

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_4 )

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Олександра Борисенка, буд. 7,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 21084076)

Суддя Н.С. Гудима