Ухвала від 24.02.2025 по справі 520/3717/25

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

24 лютого 2025 року Справа № 520/3717/25

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Пасечнік О.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства охорони здоров`я України, Кабінету Міністрів України, третя особа - Харківський національний медичний університет, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

у с т а н о в и в :

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства охорони здоров`я України, Кабінету Міністрів України(далі -відповідачі), третя особа - Харківський національний медичний університет, у якому просить суд:

1. визнати протиправною бездіяльність Міністерства охорони здоров`я України та Кабінету Міністрів України яка полягає у невжитті заходів з метою поновлення стану Харківської медичної академії післядипломної освіти, який існував до прийняття розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.02.2021 № 103-р «Про реорганізацію Харківської медичної академії післядипломної освіти» та Наказу Міністерство охорони здоров`я України від 15.03.2021 № 452 «Про реорганізацію Харківської медичної академії післядипломної освіти»;

2. зобов`язати Міністерство охорони здоров`я України та Кабінет Міністрів України поновити стан Харківської медичної академії післядипломної освіти, який існував до прийняття розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.02.2021 № 103-р «Про реорганізацію Харківської медичної академії післядипломної освіти» та наказу Міністерства охорони здоров`я України від 15.03.2021 № 452 «Про реорганізацію Харківської медичної академії післядипломної освіти», зокрема скасувати в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційний запис про припинення юридичної особи в результаті її реорганізації та повернути на баланс Харківської медичної академії післядипломної освіти все майно, передане за передавальним актом до Харківського національного медичного університету;

3. вирішити питання про розподіл судових витрат.

Вважаю, що у відкритті провадження у справі необхідно відмовити, виходячи з таких мотивів.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду 21.10.2021 у справі №520/7440/21 було задоволено позов ОСОБА_1 , визнано протиправним та скасовано розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.02.2021 № 103-р «Про реорганізацію Харківської медичної академії післядипломної освіти».

Постановою Касаційного адміністративного суду від 28.05.2024 у справі № 520/7440/21 було скасовано рішення судів попередніх інстанцій та прийнято нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено та визнано протиправним і скасовано розпорядження Кабінету Міністрів України від 08 лютого 2021 року № 103-р «Про реорганізацію Харківської медичної академії післядипломної освіти».

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 06.03.2024 у справі №520/5316/23 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Міністерства охорони здоров`я України, Департаменту реєстрації Харківської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Харківський національний медичний університет про визнання протиправним та скасування наказу, скасування реєстраційного запису, визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії відмовлено.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 06.06.2024 у справі № 520/5316/23 було частково задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 , скасовано вказане вище рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.03.2024 та прийнято нове рішення, яким визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства охорони здоров`я України від 15.03.2021 № 452 «Про реорганізацію Харківської медичної академії післядипломної освіти».

У позовній заяві позивачем зазначено, що частиною 2 ст. 14 КАС України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Аналогічне положення закріплено у ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Також зазначено, що у той же час, станом на сьогодні Міністерством охорони здоров`я України та Кабінетом Міністрів України не було вжито жодних заходів з метою поновлення стану Харківської медичної академії післядипломної освіти, що існував до прийняття актів, незаконність яких встановлено судовими рішеннями у справах № 520/7440/21 та № 520/5316/23.

Отже, фактичною підставою для звернення позивача до суду є невиконання постанови Касаційного адміністративного суду від 28.05.2024 у справі № 520/7440/21 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 06.06.2024 у справі № 520/5316/23.

За змістом статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначено обов`язковість судового рішення.

Відповідно до ч.2 ст.14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно із ч. 1 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Відповідно до ст. 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно із ч. 1 ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження, та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» йдеться про те, що державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

З аналізу вищезазначених законодавчих норм убачається, що не можна зобов`язати суб`єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 року у справі № 686/23317/13-а.

Згідно із статтею 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до вимог статті 383 КАС України, особа-позивач на користь якої ухвалено постанову суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду.

Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.

Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2019 року у справі № 806/2143/15 (адміністративне провадження № К/9901/5159/18) звертав увагу, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Крім того, Верховний Суд зазначив, що наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС (ст. 382 КАС України), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.

Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.

З огляду на наведене вище, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.

Зміст позовної заяви свідчить, що фактичною підставою для звернення до суду із даним позовом слугував факт невиконання відповідачами постанови Касаційного адміністративного суду від 28.05.2024 у справі № 520/7440/21 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 06.06.2024 у справі № 520/5316/23, тобто, заявлені позовні вимоги стосуються саме порядку виконання такого судового рішення.

Отже, суд доходить висновку, що в даному випадку, новий спір не виник, а має місце спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення.

Відповідно, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вказаних судових рішень порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він повинен звернутись до суду в порядку судового контролю за виконанням рішень, а не пред`являти новий адміністративний позов.

Відтак, вказані позовні вимоги в окремому позовному провадженні не розглядаються.

Зазначена правова позиція відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним в постановах від 20.02.2019 року у справі №806/2143/15, а також від 03.04.2019 року по справі №820/4261/18.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що в даному випадку наявні судові рішення, що набрали законної сили, якими вирішено спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, отже, новий спір не виник, а має місце спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення, через що наявні правові підстави для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до п.2 ч.1 ст.170 КАС України.

Суд звертає увагу, що позивач не позбавлений права звернутись до суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням постанови Касаційного адміністративного суду від 28.05.2024 у справі № 520/7440/21 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 06.06.2024 у справі № 520/5316/23 в порядку статті 382 КАС України, а також подати до суду заяву про визнання протиправною бездіяльності суб`єкта владних повноважень на виконання вказаних судових рішень в порядку статті 383 КАС України.

Слід також зазначити, що за частиною 5 статті 170 КАС України, повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Керуючись ст. ст. 170, 248, 256, 287, 293, 295 КАС України, -

п о с т а н о в и в:

У відкритті провадження в адміністративній справі ОСОБА_1 до Міністерства охорони здоров`я України, Кабінету Міністрів України, третя особа - Харківський національний медичний університет, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Пасечнік