Ухвала

від 26.11.2024 по справі 757/20186/24-к

НЕ ВКАЗАНО

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 11-cc/824/5448/2024 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: ОСОБА_2

Єдиний унікальний номер справи: 757/20186/24-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2024 року місто Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого суддіОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,

з участю:

прокурора ОСОБА_6 , з яким встановлено відеоконференцзв`язок,

власника майна (підозрюваного) ОСОБА_7 ,

представника власника майна (захисника) ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу представника (захисника) ОСОБА_8 в інтересах власника майна (підозрюваного) ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 09 травня 2024 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 і накладено арешт на майно, яке тимчасово вилучене під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме нагрошові коштиу сумі 35000 гривень та 1000 доларів США.

Не погоджуючись з таким рішенням, представник (захисник) ОСОБА_8 подала в інтересах власника майна (підозрюваного) ОСОБА_7 апеляційну скаргу, в якій ставить питання про поновлення їй строку на оскарження ухвали слідчого судді, просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження апелянт зазначає, що розгляд клопотання був здійснений за відсутності сторін, а копію повного тексту оскаржуваної ухвали слідчого судді нею було отримано лише 02 серпня 2024 року.

Що стосується оскаржуваної ухвали, то автор апеляції вважає її незаконною та необґрунтованою. Зокрема, представник вказує, що ухвалою слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку не було надано дозвіл на вилучення грошових коштів.

Крім того, апелянт стверджує, що в протоколі обшуку зазначено, що вилучені кошти належать ОСОБА_9 , яка є дружиною підозрюваного ОСОБА_7 , та знаходились у файлах з договорами оренди житлових приміщень, які здаються в оренду ОСОБА_9 .

На думку автора апеляції, вилучені під час проведення обшуку грошові кошти не відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення власника майна (підозрюваного) та його представника (захисника), які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що представником (захисником) ОСОБА_8 не було пропущено строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 09 травня 2024 року з огляду на положення абзацу 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, але її апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів провадження, Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022244000000896, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03 вересня 2022 року за підозрою ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 190 КК України, ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, та за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 3, 4 ст. 190 КК України.

02 травня 2024 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був повідомлений про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.

Частиною 5 ст. 190 КК України, яка інкримінована ОСОБА_7 , передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Крім того, 02 травня 2024 року на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 25 квітня 2024 року було проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого було виявлено і вилучено майно, зокрема, грошові коштиу сумі 35000 гривень та 1000 доларів США.

Постановою старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_14 від 02 травня 2024 року вилучене майно було визнано речовим доказом у цьому кримінальному провадженні.

03 травня 2024 року (клопотання датоване 02 травня 2024 року) прокурор відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 звернувся до Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, яке тимчасово вилучене під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на грошові кошти у сумі 35000 гривень та 1000 доларів США.

Це клопотання мотивовано необхідністю забезпечення такого виду покарання як конфіскація майна, а також необхідністю забезпечити збереження зазначеного майна як речового доказу у кримінальному провадженні.

09 травня 2024 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва вказане клопотання прокурора про арешт майна було задоволено.

Задовольняючи наведене клопотання прокурора, внесене в межах кримінального провадження № 12022244000000896, про накладення арешту на майно, яке тимчасово вилучене під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на грошові кошти у сумі 35000 гривень та 1000 доларів США, слідчий суддя, як вбачається з журналу судового засідання, дослідив матеріали, які додані до клопотання, і прийшов до правильного висновку, що існують достатні правові підстави для накладення арешту на майно, яке тимчасово вилучене під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на грошові кошти у сумі 35000 гривень та 1000 доларів США, з огляду на те, що такий арешт є необхідним для забезпечення конфіскації майна як виду покарання, а також це майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, тобто є речовим доказом у кримінальному провадженні, про що органом досудового розслідування у встановленому порядку було винесено відповідну постанову.

З урахуванням викладеного слідчий суддя, всупереч ствердженням апелянта, встановив належні правові підстави, передбачені ч. ч. 1, 3, 5 ст. 170 КПК України, для задоволення клопотання прокурора і накладення арешту на майно, яке тимчасово вилучене під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на грошові кошти у сумі 35000 гривень та 1000 доларів США, які належать ОСОБА_7 , оскільки, насамперед, санкцією за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого 5 ст. 190 КК України, у якому він підозрюються, встановлено такий додатковий вид покарання як конфіскація майна, а також ці грошові кошти є речовими доказами у кримінальному провадженні.

В свою чергу, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою, визначеною в п. п. 3, 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, тобто з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, а також забезпечення збереження зазначеного майна як речового доказу у кримінальному провадженні.

Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на майно, яке тимчасово вилучене під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на грошові кошти у сумі 35000 гривень та 1000 доларів США, врахувавши при цьому і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Зважаючи на вищевикладене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об`єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт на майно, яке тимчасово вилучене під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на грошові кошти у сумі 35000 гривень та 1000 доларів США, діяв у спосіб і у межах чинного законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а тому доводи, які викладені в апеляційній скарзі стосовно незаконності і необґрунтованості оскаржуваної ухвали слідчого судді, слід визнати непереконливими.

Порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не вбачається.

Враховуючи встановлені факти і відповідні їм правовідносини, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, у зв`язку з чим її необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу представника (захисника) ОСОБА_8 в інтересах власника майна (підозрюваного) ОСОБА_7 - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 395, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 09 травня 2024 року, якою задоволено клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 і накладено арешт на майно, яке тимчасово вилучене під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на грошові коштиу сумі 35000 гривень та 1000 доларів США, - залишити без змін, а апеляційну скаргу представника (захисника) ОСОБА_8 в інтересах власника майна (підозрюваного) ОСОБА_7 - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4