Ухвала

від 10.02.2025 по справі 757/58142/24-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 757/58142/24-к Слідчий суддя ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/824/1063/2025 Доповідач в суді ІІ інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2025 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

та секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційні скарги представника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 , представника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_8 та представника ОСОБА_9 в інтересах ОСОБА_10 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 11 грудня 2024 року про арешт майна у кримінальному провадженні №12020000000000441 від 06.05.2020,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 11 грудня 2024 року задоволено клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_11 та накладено арешт, з метою забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадженні № 12020000000000441, на земельні ділянки, згідно резолютивної частини ухвали.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, представник ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати ухвалу слідчого судді в частині накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 2611092001:22:002:3382, яка на праві власності належить ОСОБА_7 , РНОКПП НОМЕР_1 , та постановити в цій частині нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на цю земельну ділянку.

Обґрунтовує доводи апеляційної скарги тим, що вищевказана земельна ділянка не має статусу речового доказу, а доводи прокурора про відповідність її критеріям речових доказів не є достатньою підставою для накладення арешту з метою збереження земельної ділянки як речового доказу.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, представник ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_8 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати ухвалу слідчого судді в частині накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 2611092001:22:002:3025, яка на праві власності належить ОСОБА_8 , РНОКПП НОМЕР_2 , та постановити в цій частині нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на цю земельну ділянку.

Обґрунтовує доводи апеляційної скарги тим, що зазначена земельна ділянка не має статусу речового доказу, а ОСОБА_8 є добросовісним набувачем цієї земельної ділянки.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, представник ОСОБА_9 в інтересах ОСОБА_10 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді в частині накладення арешту на земельні ділянки з кадастровими номерами 2611092001:22:002:3073, 2611092001:22:002:3072, які на праві власності належать ОСОБА_10 , РНОКПП НОМЕР_3 , та постановити в цій частині нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту цій частині.

Обґрунтовує доводи апеляційної скарги тим, що ОСОБА_10 є добросовісним власником майна, набутого у встановленому законом порядку, жодних доказів, що арештоване майно отримано незаконно слідчому судді не надано.

Крім того, апелянт зазначає, що підозра ОСОБА_10 пред`явлена не була, цивільний позов у кримінальному провадженні не було заявлено.

Прокурор та адвокат ОСОБА_9 у судове засідання повторно не прибули, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином, про поважні причини свого неприбуття не повідомили та клопотань про відкладення судового засідання не подавали.

З урахуванням положень ч. 1 ст. 172, ч. 4 ст. 405 КПК України, колегія суддів вважає за можливе проводити апеляційний розгляд за відсутності осіб, які без поважних причин не прибули в судове засідання.

Заслухавши доповідь судді, вислухавши доводи представника власників майна ОСОБА_6 , яка підтримала апеляційні скарги з наведених підстав, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження слід задовольнити, а апеляційні скарги - залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 395 КПК України апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на ухвалу слідчого судді - протягом п`яти днів з дня її оголошення. Строк апеляційного оскарження може бути поновлений, якщо причини його пропуску є поважними.

Згідно з ч. 1 ст. 117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

З урахуванням наведеного, оскільки слідчим суддею розглянуто клопотання прокурора без виклику власників майна, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Зі змісту апеляційних скарг вбачається, що представник ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , представник ОСОБА_9 в інтересах ОСОБА_10 оскаржують ухвалу слідчого судді лише в частині накладення арешту на:

земельну ділянку з кадастровим номером 2611092001:22:002:3382, яка на праві власності належить ОСОБА_7 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

земельну ділянку з кадастровим номером 2611092001:22:002:3025, яка на праві власності належить ОСОБА_8 , РНОКПП НОМЕР_2 ,

земельні ділянки з кадастровими номерами 2611092001:22:002:3073, 2611092001:22:002:3072, які на праві власності належать ОСОБА_10 , РНОКПП НОМЕР_3 ,

а відтак колегія суддів переглядає ухвалу слідчого судді лише в оскаржуваній частині.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.

Як вбачається із матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням Національної поліції України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора при оперативному супроводженні Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020000000000441 від 06.05.2020 за підозрою ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 28 ч. 4 ст. 190 КК України, за підозрою ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 3, 4 ст. 358, ч. 1 ст. 28 ч. 4 ст. 190 КК України та за фактами кримінальних правопорушень, передбачених частинами 3, 4 ст. 358, ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 263 КК України.

Предметом розслідування є незаконне виведення із державної власності особливо цінних земельних ділянок в безпосередній близькості до туристичного комплексу «Буковель».

В ході досудового розслідування було виявлено порушення стосовно земельних ділянок, що перетинаються з землями державної власності лісогосподарського призначення ДП «Ліси України», перелік яких було встановлено департаментом безпеки ДП «Ліси України» під час проведення перевірки щодо прав та законних інтересів державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» та належного оформлення права постійного користування на землі лісового фонду на території філії «Ворохтянське лісове господарство» Івано-Франківської області а також безпосередньо лісгоспом та проведеними в ході досудового розслідування слідчими діями у тому числі масштабними оглядами.

Одночасно слідством встановлено, що такі земельні ділянки накладаються на межі лісового фонду, а саме на територію Ворохтянського ЛГ, що зафіксовано проведеним оглядами меж лісового господарства, зверненнями Ворохтянського ЛГ до правоохоронних органів та іншими матеріалами в своїй сукупності.

Відповідно до матеріалів інвентаризації Ворохтянського ЛГ, такі земельні ділянки не вибували з лісового фонду, що підтверджується як матеріалами інвентаризації 2009 так і матеріалами попередніх інвентаризацій.

На виконання доручення, органом досудового розслідування було встановлено СПД, які були залучені до злочинної діяльності, а саме СПД які надають послуги у сфері інжинірингу, геології та геодезії, а саме: ПМП «КЕДР» ЄДРПОУ 13649104, ТОВ «ЕСТР» ЄДРПОУ 41068605, ТОВ "НВП "Ю-ГІС" ЄДРПОУ 37440128, ФОП « ОСОБА_17 », ФОП « ОСОБА_18 », ФОП « ОСОБА_19 », ФОП « ОСОБА_20 » ФОП « ОСОБА_21 » та інші СПД.

У ході здійснення досудового розслідування, у тому числі під час огляду зовнішніх меж Поляницького лісництва та земельних ділянок окремо із визначенням координат їх поворотних точок межових знаків, встановлено земельні ділянки, які набуті шахрайським шляхом та які накладаються на межі лісового фонду, на яких збудовані споруди, однак фактично це готельно-ресторанні комплекси, які здійснюють діяльність без відповідних документів, а відповідно до відомостей державних реєстрів там збудовано чи то об`єкти незавершеного будівництва чи то житлові будинки.

У ході проведення огляду зовнішніх меж Поляницького лісництва виявлено ознаки захоплення меж лісового господарства із знесенням родючого шару ґрунту, знищенням рослинності, багаторічної флори та фауни. В подальшому в ході розслідування виявлено, кадастрові номери захоплених та самовільно забудованих земельних ділянок:

- земельна ділянка з кадастровим номером: 2611092001:22:002:2420, площею 0.0125 га, цільове призначення: «для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)», відповідно до відомостей державного реєстру земельна ділянка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого є ОСОБА_22 , РНОКПП НОМЕР_4 ;

- земельна ділянка з кадастровим номером: 2611092001:22:002:2421, площею 0.0146 га, цільове призначення: «для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)», відповідно до відомостей державного реєстру земельна ділянка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого є ОСОБА_22 , РНОКПП НОМЕР_4 ;

- земельна ділянка з кадастровим номером: 2611092001:22:002:2422, площею 0.0146 га, цільове призначення: «для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)», відповідно до відомостей державного реєстру земельна ділянка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого є ОСОБА_22 , РНОКПП НОМЕР_4 ;

- земельна ділянка з кадастровим номером: 2611092001:22:002:2423, площею 0.015 га, цільове призначення: «для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)», відповідно до відомостей державного реєстру земельна ділянка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого є ОСОБА_22 , РНОКПП НОМЕР_4 ;

- земельна ділянка з кадастровим номером: 2611092001:22:002:2424, площею 0.1433 га, цільове призначення: «для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)», відповідно до відомостей державного реєстру земельна ділянка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого є ОСОБА_22 , РНОКПП НОМЕР_4 ;

Слідством установлено, що зазначені земельні ділянки утворились в результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером: 2611092001:22:002:1498, загальною площею 0,2 га.

Також встановлено, що на вищезазначених ділянках здійснюється будівництво Апарт-комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та зазначені земельні ділянки накладаються на землі лісового фонду, а саме на 11 кварталу Поляницького лісництва філії «Ворохтянське лісове господарство» ДП «Ліси України».

- земельна ділянка з кадастровим номером: 2611092001:22:002:3073, площею 0.0694 га, цільове призначення: «для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)», відповідно до відомостей державного реєстру власником якої є ОСОБА_10 , РНОКПП НОМЕР_3 ;

- земельна ділянка з кадастровим номером: 2611092001:22:002:3072, площею 0.1306 га, цільове призначення: «для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)», відповідно до відомостей державного реєстру власником якої є ОСОБА_10 , РНОКПП НОМЕР_3 ;

Слідством установлено, що на зазначених земельних ділянках розміщено будинок загальною площею 918,8 м. кв., який фактично являється готельно-розважальним комплексом, власником якого є ОСОБА_10 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Також установлено, що зазначені земельні ділянки утворились в результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером: 2611092001:22:002:1499, загальною площею 0,2 га, першочерговим власником якої був ОСОБА_24 , РНОКПП НОМЕР_5 , паспорт громадянина рф, серія та номер: НОМЕР_6 , виданий 05.04.2003, відділом внутрішніх справ міста Котласа Архангельської області код підрозділу 292-031, адреса: АДРЕСА_4

У зазначеному будинку здійснює діяльність готельний комплекс « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Установлено, що зазначені земельні ділянки накладаються на землі лісового фонду, а саме на 11 кварталу Поляницького лісництва філії «Ворохтянське лісове господарство» ДП «Ліси України».

Земельна ділянка з кадастровим номером: 2611092001:22:002:3025, площею 0.11 га, цільове призначення: «для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)», відповідно до відомостей державного реєстру власником якої є ОСОБА_8 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

- земельна ділянка з кадастровим номером: 2611092001:22:002:2854, площею 0.5 га, цільове призначення: «для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)», відповідно до відомостей державного реєстру власником якої є ОСОБА_25 , РНОКПП НОМЕР_7 ;

- земельна ділянка з кадастровим номером: 2611092001:22:002:2853, площею 0.5 га, цільове призначення: «для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)», відповідно до відомостей державного реєстру власником якої є ОСОБА_26 , РНОКПП НОМЕР_8 ;

- земельна ділянка з кадастровим номером: 2611092001:22:002:3382, площею 0.14 га, цільове призначення: «для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)», відповідно до відомостей державного реєстру власником якої є ОСОБА_7 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

- земельна ділянка з кадастровим номером: 2611092001:22:002:4398, площею 0.05 га, цільове призначення: «для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)» на якій відповідно до ДРПП побудовано житловий будинок садибного типу загальною площею 55,7 м. кв. адреса: АДРЕСА_2 , відповідно до відомостей державного власником є ОСОБА_27 , РНОКПП НОМЕР_9 ;

- земельна ділянка з кадастровим номером: 2611092001:22:002:4399, площею 0.05 га, цільове призначення: «для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)», відповідно до відомостей державного реєстру власником є ОСОБА_27 РНОКПП НОМЕР_9 ;

- земельна ділянка з кадастровим номером: 2611092001:22:002:4400, площею 0.05 га, цільове призначення: «для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)» на якій відповідно до ДРПП побудовано житловий будинок садибного типу загальною площею 92,5 м. кв. адреса: АДРЕСА_2 , відповідно до відомостей державного реєстру власником є ОСОБА_27 , РНОКПП НОМЕР_9 ;

Слідством установлено, що зазначені земельні ділянки накладаються на землі лісового фонду, а саме на 12 кварталу Поляницького лісництва філії «Ворохтянське лісове господарство» ДП «Ліси України».

Також установлено факт привласнення земельних ділянок, яким присвоєно кадастрові номери: 2611092001:22:002:4324, площею 0.02 га, 2611092001:22:002:4323, площею 0.0163, 2611092001:22:002:4322, площею 0.0136 га, 2611092001:22:002:4321, площею 0.0163 га 2611092001:22:002:4320, площею 0.0211 га, 2611092001:22:002:4319, площею 0.024 га, 2611092001:22:002:4318, площею 0.0461 га, 2611092001:22:002:4317, площею 0.0184 га, 2611092001:22:002:4316, площею 0.0446 га, 2611092001:22:002:4315, площею 0.0269 га, цільове призначення кожної: «для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)», відповідно до відомостей державного власником яких є ОСОБА_28 РНОКПП НОМЕР_10 ;

Земельні ділянки з кадастровими номерами: 2611092001:22:002:4336, площею 0.0169 га, 2611092001:22:002:4335, площею 0.0431, 2611092001:22:002:4334, площею 0.0262 га, 2611092001:22:002:4333, площею 0.0161 га, 2611092001:22:002:4332, площею 0.043 га, 2611092001:22:002:4331, площею 0.0417 га, 2611092001:22:002:4330, площею 0.043 га, цільове призначення кожної: «для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)», відповідно до відомостей державного власником яких є ОСОБА_29 , РНОКПП НОМЕР_11 .

Органом досудового розслідування встановлено, що на зазначених земельних ділянках здійснюється будівництво котеджного містечка.

Також установлено, що зазначені земельні ділянки накладаються на землі лісового фонду, а саме 24 кварталу Поляницького лісництва філії «Ворохтянське лісове господарство» ДП «Ліси України».

Земельна ділянка з кадастровим номером: 2611092001:22:002:2595, площею 0.1 га, цільове призначення: «для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)», відповідно до відомостей державного реєстру, власником якої є ОСОБА_30 , РНОКПП НОМЕР_12 ;

Додатково з`ясовано, що зазначені земельні ділянки накладаються на землі лісового фонду, а саме 24 кварталу Поляницького лісництва філії «Ворохтянське лісове господарство» ДП «Ліси України».

Земельна ділянка з кадастровим номером: 2611092001:22:002:4212, площею 0.07 га та 2611092001:22:002:4213 площею 0.07 га, цільове призначення: «для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)», відповідно відомостей державного реєстру власником якої є ОСОБА_31 , РНОКПП НОМЕР_13 .

Установлено, що зазначені земельні ділянки утворились у результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером: 2611092001:22:002:2594 площею 0,1 га, відповідно відомостей державного реєстру власником якої є ОСОБА_31 , РНОКПП НОМЕР_13 .

Також установлено, що зазначені земельні ділянки накладаються на землі лісового фонду, а саме 24 кварталу Поляницького лісництва філії «Ворохтянське лісове господарство» ДП «Ліси України».

Земельна ділянка з кадастровим номером: 2611092001:22:002:2593, площею 0.1 га, цільове призначення: «для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)», відповідно відомостей державного реєстру власником якої є ОСОБА_32 , РНОКПП НОМЕР_14 .

Земельна ділянка з кадастровим номером: 2611092001:22:002:2592, площею 0.1 га, цільове призначення: «для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)», відповідно відомостей державного реєстру власником якої є ОСОБА_32 , РНОКПП НОМЕР_14 .

Слідством установлено, що на земельній ділянці з кадастровим номером: 2611092001:22:002:2593, площею 0.1 га збудовано житловий будинок садибного типу, загальною площею: 130,5 м. кв., за адресою: АДРЕСА_3 , власником якого є ОСОБА_32 , РНОКПП НОМЕР_14 .

Також установлено, що зазначені земельні ділянки накладаються на землі лісового фонду, а саме 24 кварталу Поляницького лісництва філії «Ворохтянське лісове господарство» ДП «Ліси України». Вищевказані земельні ділянки розташовані в межах лісового фонду Поляницького лісництва.

Прокурор відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_11 звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12020000000000441 від 06.05.2020, а саме на земельні ділянки із кадастровими номерами:

- 2611092001:22:002:2420, 2611092001:22:002:2421, 2611092001:22:002:2422, 2611092001:22:002:2423, 2611092001:22:002:2424, які на праві власності належать ОСОБА_22 , РНОКПП НОМЕР_4 ;

- 2611092001:22:002:3073, 2611092001:22:002:3072, які на праві власності належать ОСОБА_10 , РНОКПП НОМЕР_3 ;

- 2611092001:22:002:3025, яка на праві власності належить ОСОБА_8 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

- 2611092001:22:002:2854, яка на праві власності належить ОСОБА_25 , РНОКПП НОМЕР_7 ;

- 2611092001:22:002:2853, яка на праві власності належить ОСОБА_26 , РНОКПП НОМЕР_8 ;

- 2611092001:22:002:3382, яка на праві власності належить ОСОБА_7 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

- 2611092001:22:002:4398, 2611092001:22:002:4399, 2611092001:22:002:4400, які на праві власності належать ОСОБА_27 , РНОКПП НОМЕР_9 ;

- 2611092001:22:002:4324, 2611092001:22:002:4323, 2611092001:22:002:4322, 2611092001:22:002:4321, 2611092001:22:002:4320, 2611092001:22:002:4319, 2611092001:22:002:4318, 2611092001:22:002:4317, 2611092001:22:002:4316, 2611092001:22:002:4315, які на праві власності належать ОСОБА_28 , РНОКПП НОМЕР_10 ;

- 2611092001:22:002:4336, 2611092001:22:002:4335, 2611092001:22:002:4334, 2611092001:22:002:4333, 2611092001:22:002:4332, 2611092001:22:002:4331, 2611092001:22:002:4330, які на праві власності належать ОСОБА_29 , РНОКПП НОМЕР_11 ;

- 2611092001:22:002:2595, яка на праві власності належить ОСОБА_33 , РНОКПП НОМЕР_12 ;

- 2611092001:22:002:4212, 2611092001:22:002:4213, які на праві власності належать ОСОБА_31 , РНОКПП НОМЕР_13 ;

- 2611092001:22:002:2593 2611092001:22:002:2592, які на праві власності належать ОСОБА_34 , РНОКПП НОМЕР_14 , шляхом заборони їх відчуження, розпорядження та користування.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 11 грудня 2024 року клопотання задоволено та накладено арешт, з метою забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадженні № 12020000000000441, на земельні ділянки, згідно резолютивної частини ухвали.

З такими висновками слідчого судді суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3)конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

За правилами ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Так, до матеріалів клопотання долучено постанову старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_35 від 10.12.2024, якою, серед іншого, земельну ділянку з кадастровим номером 2611092001:22:002:3382, яка на праві власності належить ОСОБА_7 , РНОКПП НОМЕР_1 , земельну ділянку з кадастровим номером 2611092001:22:002:3025, яка на праві власності належить ОСОБА_8 , РНОКПП НОМЕР_2 , земельні ділянки з кадастровими номерами 2611092001:22:002:3073, 2611092001:22:002:3072, які на праві власності належать ОСОБА_10 , РНОКПП НОМЕР_3 , визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст. 131-132, 170-173 КПК України, задовольнив клопотання прокурора про накладення арешту на майно, з тих підстав, що дані земельні ділянки у встановленому законом порядку визнано речовими доказами у межах кримінального провадження та вони відповідають критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.

З огляду на наведене та враховуючи, що слідчим суддею першої інстанції ретельно перевірено майно, на яке прокурор просив накласти арешт і його відношення до матеріалів кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання та накладення арешту на майно, оскільки у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що незастосування арешту даного майна, може призвести до його приховування, пошкодження, знищення чи відчуження.

Посилання апелянтів на невідповідність вищевказаних земельних ділянок критеріям речових доказів, є безпідставними, оскільки встановлені слідчим суддею фактичні обставини кримінального правопорушення у даному кримінальному провадженні, містять сукупність підстав та розумних підозр вважати, що на даному етапі досудового розслідування є підстави для обґрунтованого висновку, що арештовані земельні ділянки можуть містити відомості, які можуть бути використані як докази факту та обставин вчинення кримінального правопорушення, а отже відповідають ознакам речових доказів, зазначеним в ст. 98 КПК України, що згідно ч. 3 ст. 170 КПК України дає підстави для арешту даних земельних ділянок як речових доказів з метою збереження.

Посилання власників майна на законність та добросовісність набуття права власності на дані земельні ділянки на даному етапі досудового розслідування не впливають на правильність висновків слідчого судді, оскільки такі доводи апелянтів і є предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні, що підлягають перевірці і встановленню у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Доводи апеляційної скарги про те, що станом на день розгляду клопотання прокурора власники земельних ділянок не мають жодного процесуального статусу у даному кримінальному провадженні, не впливає на правильність висновків слідчого судді про наявність підстав для арешту майна, оскільки арешт майна з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, по суті являє собою форму забезпечення доказів, та не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

З огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, які можуть суттєво позначитися на інтересах власника майна чи інших осіб, колегією суддів не встановлено.

Колегія суддів звертає увагу, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості, достатності та взаємозв`язку, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, чи існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення, яка може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, правильності кваліфікації дій та винуватості особи в його вчиненні, а також оцінка належності та допустимості доказів вирішуються судом під час ухваленні вироку, тобто на стадії судового провадження.

Сукупність долучених до клопотання прокурора матеріалів та викладені у клопотанні обставини на даному етапі досудового розслідування є достатніми для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, а питання наявності події та складу кримінального правопорушення підлягає вирішенню під час судового розгляду справи по суті.

Незастосування в даному випадку заходу забезпечення кримінального провадження може призвести до знищення доказів у провадженні і таким чином позбавить реалізацію мети досудового розслідування та дотримання завдання арешту майна, передбаченого ч. 1 ст. 170 КПК України.

Інші зазначені в апеляційних скаргах доводи не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді.

Колегією судів не встановлено порушень слідчим суддею положень ст.ст. 170, 172-173 КПК України, які б слугували підставою для її скасування. Ухвала слідчого судді відповідає вимогам ч. 5 ст. 173, 372 КПК України, та містить у собі підстави та мотиви прийнятого рішення.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, колегією не встановлено.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що слідчим суддею рішення прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційні скарги - без задоволення.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,

постановила:

Поновити представнику ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 , представнику ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_8 та представнику ОСОБА_9 в інтересах ОСОБА_10 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 11 грудня 2024 року.

Апеляційні скарги представника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 , представника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_8 та представника ОСОБА_9 в інтересах ОСОБА_10 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 11 грудня 2024 року в оскаржуваних частинах - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя

---

ОСОБА_36

Судді:

ОСОБА_37