Постанова

від 24.02.2025 по справі 520/25530/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2025 р. Справа № 520/25530/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Макаренко Я.М.,

Суддів: Любчич Л.В. , Жигилія С.П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської митниці як відокремленого підрозділу Держмитслужби на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.12.2023, головуючий суддя І інстанції: Бідонько А.В., м. Харків, по справі № 520/25530/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОД-СКР"

до Харківської митниці як відокремленого підрозділу Держмитслужби

про скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОД-СКР"(надалі по тексту позивач, ТОВ "ТОД-СКР") звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківської митниці(надалі по тексту відповідач), в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Харківської митниці про коригування митної вартості товарів № UA807000/2023/000492/2 від 01 вересня 2023 року.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2023 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОД-СКР"до Харківської митниці про скасування рішеннязадоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Харківської митниці про коригування митної вартості товарів № UA807000/2023/000492/2 від 01.09.2023 року.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОД-СКР"витрати зі сплати судового збору у сумі 2684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок).

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.12.2023 року по справі №520/25530/23 та ухвалити нове судове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позову ТОВ «ТОД-СКР».

Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Враховуючи, що справа судом першої інстанції розглянута за правилами спрощеного провадження, характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі, яка відноситься до незначної складності, не вимагають витребування нових доказів та проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, відповідачем в апеляційній скарзі не зазначено які нові докази він просить витребувати або дослідити, то за таких обставин колегія суддів вважає за необхідне відмовити в задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи у відкритому судовому засіданні та розглянути справу в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що між позивачем та Graboplast Padlogyarto Zrt. 08.09.2021 року укладено Контракт № 08092021, відповідно до умов якого Позивач зобов`язувався придбати будівельні матеріали (товар) в асортименті, кількості та за ціною, що визначаються в додатках до цього Контракту. Кожній партії товару відповідає окремий додаток до Контракту.

10 липня 2023 року між Позивачем та Graboplast Padlogyarto Zrt., укладено Додаток №9 до Контракту № 08092021 на постачання будівельних матеріалів на суму 29543, 10 євро з умовами поставки FCAДьер.

З метою митного оформлення товару позивач подав митну декларацію № 23UA807200011262U0 від 30.08.2023, митну вартість визначено за першимметодом - за ціною договорузаявлений до декларування:

- товар 1:ПОКРИТТЯ ПЛАСТМАСОВІ ДЛЯ ПІДЛОГИ У ПРИМІЩЕННЯХ, НЕСАМОКЛЕЙНІ, У ПЛАСТИНАХ, ЩО СКЛАДАЮТЬСЯ З ОСНОВИ ПОКРИТОЇ ПВХ.…….» код товару 3918101090;

- товар 2: ВИРОБИ БУДІВЕЛЬНІ З ПЛАСТМАСИ. ПЛІНТУС З ПВХ, ДЛЯ ПІДЛОГИ У ПРИМІЩЕННЯХ.…….» код товару 3925908000.

На підтвердження митної вартості, разом з декларацією позивачем подано: Пакувальний лист (Packing list) № 97934 від 29.08.2023; - за кодом «d0325» - Рахунок-проформа (Proforma invoice) № GR 319429 від 10.08.2023 - за кодом « 0380» - Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № 3181 - 0048 від 29.08.2023; - за кодом «d0730» - Автотранспортна накладна (Road consignment note) №?413106 від 29.08.2023; - за кодом « 0954» - Сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 (Movement certificate EUR. 1) № D0420727 від 29.08.2023; - за кодом «d3001» - Банківський платіжний документ, що стосується товару № 264 від 20.08.2023; - за кодом «d3004» - Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № CФ - 0000775 від 29.08.2023; - за кодом «d3007» - документ, що підтверджує вартість перевезення товару, Довідка від 29.08.2023; - за кодом «d3014» - Прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 01.08.2023; - за кодом «d4103» - Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 01.10.2021; - за кодом «d4103» - Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту), додаток № 9 від 10.08.2023; - за кодом «d4104» - Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 08092021 від 08.09.2021; - за кодом «m4207» - Договір про надання послуг митного брокера № 04/23 від 09.08.2023; - за кодом «d4301» - Договір (контракт) про перевезення № ДГ- 28/08/23 від 28.08.2023; - за кодом « 5509» - Інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, зґенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) № 10379688 від 30.08.2023; - за кодом «d9000» - Інші некласифіковані документи. Declaration від 05.10.2021; - за кодом «d9000» - Інші некласифіковані документи. Лист від 14.02.2017; - за кодом «d9610» - Копія митної декларації країни відправлення № 23HU6210302B921584 від 29.08.2023.

З підстав спрацювання системи ризиків, згенерованих АСАУР щодо можливого заниження митної вартості товарів, митним органом запропоновано надати позивачу додаткові документи на підтвердження митної вартості товарів.

На запит митного органу, позивач направив лист ТОВ "ТОД - СКР" № 75 від 01.09.2023р., повідомлено, що інші документи, в обсязі визначеному в запиті (повідомленні) митного органу від 01.09.2023р, надати не має можливості.

01.09.2023 року ТОВ «ТОД-СКР» було відмовлено у митному оформленні товару та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №№ UA807000/2023/000492/2 від 01.09.2023, згідно якого митним органом визначено митну вартість товару за другорядним (резервним) методом.

Декларантом оформлено товар під гарантію у порядку ч. 7 ст. 55 МК України оформивши товар за митною декларацією: ЕМД № 23UA807200011475U7 від 01.09.2023 та додатково було сплачено різницю між сумами платежів, нарахованих згідно з митною вартістю, визначеною Декларантом, та митною вартістю, визначеною митним органом.

Не погодившись з рішенням про коригування митної вартості товарів позивач звернувся з цим позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з протиправності оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно дост. 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Згідно вимог частини 2статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваженнянадано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо, з дотриманнямпринципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманнямнеобхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єктів владних повноважень, суд зобов`язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення, дії та бездіяльність на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Суд апеляційної інстанції перевіривши оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів на відповідність критеріям, наведеним у ч.2ст.2 КАС України,приходить до висновку, що таке рішення прийнято незаконно, виходячи з наступного.

Між позивачем та Graboplast Padlogyarto Zrt. 08.09.2021 року укладено Контракт № 08092021, відповідно до умов якого Позивач зобов`язувався придбати будівельні матеріали (товар) в асортименті, кількості та за ціною, що визначаються в додатках до цього Контракту. Кожній партії товару відповідає окремий додаток до Контракту.

10 липня 2023 року між Позивачем та Graboplast Padlogyarto Zrt., укладено Додаток №9 до Контракту № 08092021 на постачання будівельних матеріалів на суму 29543, 10 євро з умовами поставки FCAДьер.

30.08.2023 до митного поста «Барабашово» Харківської митниці ТОВ «ТОД-СКР» була подана до митного контролю та митного оформлення електронна митна декларація № 23UA807200011262U0 від 30.08.2023 на товар «1. ПОКРИТТЯ ПЛАСТМАСОВІ ДЛЯ ПІДЛОГИ У ПРИМІЩЕННЯХ, НЕСАМОКЛЕЙНІ, У ПЛАСТИНАХ, ЩО СКЛАДАЮТЬСЯ З ОСНОВИ ПОКРИТОЇ ПВХ.…….» код товару 3918101090, на товар «2. ВИРОБИ БУДІВЕЛЬНІ З ПЛАСТМАСИ. ПЛІНТУС З ПВХ, ДЛЯ ПІДЛОГИ У ПРИМІЩЕННЯХ.…….» код товару 3925908000, що надійшли на адресу ТОВ «ТОД - СКР» за зовнішньоекономічним контрактом з GRABOPLAST PADLOGYARTO ZRT., 9023 GYOR FEHERVARI STR 16/B HUNGARY, згідно якої декларантом було застосовано метод визначення митної вартості товару, що імпортується, за ціною договору (контракту).

Згідност. 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частинами 4, 5 статті 58 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положеньчастини десятоїцієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно частини 10 статті 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, до яких зокрема, віднесені витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів.

Згідно з ч. 1ст.54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.1ст. 53 МК України,у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених участинах п`ятійішостій статті 52цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування(ч.2ст. 53 МК України).

Відповідно до Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженогонаказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №651, зареєстрованого в Міністерстві юстиціїУкраїни14.08.2012 за №1372/21684, у графі 44 митної декларації зазначаються відомості про необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення документи.

Відповідно до графи 44 поданої МД позивачем надано: Пакувальний лист (Packing list) № 97934 від 29.08.2023; - за кодом «d0325» - Рахунок-проформа (Proforma invoice) № GR 319429 від 10.08.2023 - за кодом « 0380» - Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № 3181 - 0048 від 29.08.2023; - за кодом «d0730» - Автотранспортна накладна (Road consignment note) №?413106 від 29.08.2023; - за кодом « 0954» - Сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 (Movement certificate EUR. 1) № D0420727 від 29.08.2023; - за кодом «d3001» - Банківський платіжний документ, що стосується товару № 264 від 20.08.2023; - за кодом «d3004» - Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № CФ - 0000775 від 29.08.2023; - за кодом «d3007» - документ, що підтверджує вартість перевезення товару, Довідка від 29.08.2023; - за кодом «d3014» - Прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 01.08.2023; - за кодом «d4103» - Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 01.10.2021; - за кодом «d4103» - Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту), додаток № 9 від 10.08.2023; - за кодом «d4104» - Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 08092021 від 08.09.2021; - за кодом «m4207» - Договір про надання послуг митного брокера № 04/23 від 09.08.2023; - за кодом «d4301» - Договір (контракт) про перевезення № ДГ- 28/08/23 від 28.08.2023; - за кодом « 5509» - Інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, зґенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) № 10379688 від 30.08.2023; - за кодом «d9000» - Інші некласифіковані документи. Declaration від 05.10.2021; - за кодом «d9000» - Інші некласифіковані документи. Лист від 14.02.2017; - за кодом «d9610» - Копія митної декларації країни відправлення № 23HU6210302B921584 від 29.08.2023.

Таким чином,декларантом позивача було надано всі документи в підтвердження заявленої митної вартості товару, передбачені ч.2ст. 53 МК України.

Проте митний орган, не погодившись з заявленою декларантом митною вартістю товару №1, прийняв рішення про коригування митної вартості товарів № UA807000/2023/000492/2 від 01 вересня 2023 року за другорядним (резервним) методом.

Відповідно до ч.1ст. 55 МК Українирішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбаченихчастиною шостою статті 54цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з ч.6ст. 54 МКмитний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Отже, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю та прийняти рішення про коригування митної вартості товару виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що декларантомзаявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товару.

Митний орган, посилаючись на те, що в поданих документах містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, передбачені ч.3ст. 53 МК України, прийняв рішення про коригування митної вартості товарів № UA807000/2023/000492/2 від 01 вересня 2023 року у відношенні товару №1.

Проте, колегія суддів вважає рішення про коригування митної вартості товарів № UA807000/2023/000492/2 від 01 вересня 2023 року незаконним, з огляду на наступне.

Відповідно до п.п. 1,2 ч. 5ст. 54 МК України,митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Частиною третьоюстатті 53 МКвстановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язуєможливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчинятинаступні дії, спрямовані на визначення дійсної митноївартості товарів.

Отже, витребування додаткових документів можливе у разі наявності обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості.

З матеріалів справи слідує, що прийняттю оспорюваного рішення про коригування митної вартості спірного товару передувала процедура витребування додаткових документів шляхом направлення декларантуповідомлення від 31.08.2023 року.

Згідновказаного повідомлення митним органом у декларантав підтвердження заявленої митної вартостітовару було витребуванододаткові документи, передбачені ч.3ст. 53 МК України.

В обгрунтування таких дій відповідач зазначає, що декларантом під час митного оформлення товару митну вартість не підтверджено в повній мірі документально, документи, що були подані декларантом в підтвердження митної вартості разом з МД не містять всіх відомостей, що підтверджують митну вартість товару.

Отже, як зазначає відповідач, підставою для витребування додаткових документів була наявність обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У відповідності доп.2 ч.4ст. 54 МК Українимитний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана.

Отже, у разі невизнання митним органом заявленої митної вартості товару декларант письмово повідомляється про причини, за яких заявленамитна вартість не може бути визнана.

Між тим, надіслане декларанту електронне повідомлення не містить обгрунтованих відомостей про причини, за яких заявлена декларантом митна вартість не може бути визнана, в повідомленні не зазначено, які саме документи, визначені ч.2ст. 53 МК України, подані декларантом під час митного оформлення товару в підтвердження митної вартості товару, містили неповнівідомості щодо митної вартості товару та яких документів, визначених ч.2ст. 53 МК України, не вистачало для визнання заявленої митної вартості товару.

Колегія суддів зазначає, що митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали сумніви у правильності визначення митної вартості декларантом, причининеможливості їх перевірки напідставінаданихдекларантом документів, а також обгрунтувати необхідністьперевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Проте, колегія суддів зазначає, що електронне повідомлення відповідача не міститьобґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, тобто, не наведено, які недоліки в поданих документах, визначених ч.2ст. 53 МК України, або їх відсутність стали підставою для відмови у митному оформленніза митною вартістю зазначеною декларантом позивача.

Доводи апеляційної скарги про те, що жоден нормативно-правовий документ не зобов`язує митний орган у запиті на надання додаткових документів зазначати, які саме розбіжності були виявлені посадовою особою митного органу під час аналізу документів, поданих до митного оформлення колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки у відповідності доп.2 ч.4ст. 54 МК України декларант письмово повідомляється про причини, за яких заявленамитна вартість не може бути визнана, а отже митний орган зазначає, які саме документи, визначені ч.2ст. 53 МК України, подані декларантом під час митного оформлення товару в підтвердження митної вартості товару, містили неповнівідомості щодо митної вартості товару та яких документів, визначених ч.2ст. 53 МК України, не вистачало для визнання заявленої митної вартості товару.

Між тим, Харківською митницею повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме:

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації (транспортно-експедиційні рахунки, заявки перевезення, договори тощо);

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

При цьому, колегія суддів зазначає, що витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбаченістаттею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, наведеною у постанові від 15 лютого 2024 року по справі № 815/5838/17.

Листом №75 від 01.09.2023 року позивач повідомив митницю про те, що для митного оформлення товару було надано всі документи.

Витребування таких додаткових документів було обумовлено тим, що, як вказує відповідач в оскаржуваному рішенні: 1) у наданій платіжній інструкції в іноземній валюті №264 від 20.08.2023 року відсутній підпис відповідальної особи (підпис платника) та відмітки банку, що є порушенням вимог постанови Правління НБУ №216 від 28.07.2008 (в редакції постанови НБУ від 25.08.2022 №189); 2) в довідці про транспортні витрати від 29.08.2023 року б/н відсутня інформація щодо вартості експедиторських витрат за межами митної території України, тобто можливо невключено всі складові до розрахунку митної вартості; 3) відсутні заявка, акт виконаних робіт згідно договора про надання транспортних послуг від 28.08.2023 №ДГ-28/08/23; 4) в CMR №413106, наданій до митного оформлення, відсутня печатка, яка підтверджує проходження вантажем митниці;5) відсутні каталоги, специфікації, загальні прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 6) транспортний рахунок на оплату від 29.08.2023 року №СФ-0000775 та довідка про транспортні витрати від 29.08.2023 року б/н надано від ПП «Лідер Доріг», який не є перевізником згідно CMR №413106 наданій до митного оформлення, де перевізником зазначено іншу особу.

Зазначені обставини, на думку відповідача, виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта додаткові документи та відомості.

Щодо посилання відповідача з приводу неможливості перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості товару через надання позивачем платіжної інструкції в іноземній валюті №264 від 20.08.2023 року, яка складена з порушенням вимог постанови Правління НБУ №216 від 28.07.2008 (в редакції постанови НБУ від 25.08.2022 №189) через відсутність підпису відповідальної особи (підпис платника) та відмітки банку, а тому така платіжна інструкція в іноземній валюті не є належним доказом оплати товару, колегія суддів зазначає, що надана митниці платіжна інструкція в іноземній валюті №264 від 20.08.2023 року оформлена в електронній формі, а тому вона не містить власноручного підпису відповідальної особи (підпису платника) та відмітки банку, при цьому колегія суддів звертає увагу, що наявність у платіжній інструкції в іноземній валюті №264 від 20.08.2023 року електронного підпису відповідальної особи (підпис платника), передбаченого п. 13 постанови НБУ від 25.08.2022 №189, перевіряє надавач платіжних послуг (Банк) згідно постанови НБУ від 25.08.2022 №189 під час прийняття платіжної інструкції до виконання, з платіжної інструкції в іноземній валюті №264 від 20.08.2023 року слідує, що вона була прийнята до виконання банком «ОТП-Банк», про що свідчить позначка банку на електронній платіжній інструкції в іноземній валюті №264 від 20.08.2023 року.

При цьому, колегія суддів зазначає, що відповідачем не доведено яким чином відсутність підпису відповідальної особи платника у платіжному дорученні впливає на митну вартість товару та свідчить про відсутність відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена.

Посилання відповідача про неможливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості товару через відсутність в довідці про транспортні витрати від 29.08.2023 року б/н інформації щодо вартості експедиторських витрат за межами митної території України, тобто можливо невключено всі складові до розрахунку митної вартості колегія суддів до уваги не бере та зазначає, що декларантом позивача до митного оформлення товару було надано рахунок-фактуру від 29.08.2023 року №СФ-0000775, складений ПП «Лідер Доріг», який містить витрати за міжнародні транспорті послуги по маршруту «Угорщина (TATABANYA)-Україна (Чоп)», при цьому вказано, що страхування вантажу не здійснювалося, тобто, з наданих позивачем документів митний орган мав можливість встановити вартість експедиторських витрат за межами митної території України. Також колегія суддів зазначає, що в довідці про транспортно-експедиційні витрати від 29.08.2023 б/н наявна інформація щодо вартості експедиторських витрат за межами митної території України по маршруту «Угорщина (TATABANYA)-Україна (Чоп)».

Посилання відповідача про неможливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості товару через відсутність заявки, акту виконаних робіт згідно договору про надання транспортних послуг від 28.08.2023 №ДГ-28/08/23 колегія суддів вважає безпідставними, оскільки ч.2 ст.53 МК України не містить чіткого переліку транспортних (перевізних) документів, що надаються декларантом в підтвердження митної вартості товару, а надані позивачем документи в повній мірі підтверджували розмір понесених витрат на транспортування товару.

Посилання відповідача про неможливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості товару через відсутність в CMR №413106 від 29.08.2023, наданій до митного оформлення, печатки, яка підтверджує проходження вантажем митниці, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки наявна в матеріалах справи CMR №413106 від 29.08.2023 містить печатки Закарпатської та Харківської митниці, при цьому колегія суддів зазначає, що запит митниці на витребування додаткових документів не містить вимоги про надання CMR №413106 від 29.08.2023 з печаткою митниці, з огляду на що в матеріалах справи відсутні докази, що позивач був повідомлений митницею про вказаний недолік та мав можливість його виправити.

Щодо посилання відповідача з приводу неможливості перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості товару через відсутність каталогів, специфікацій, загальних прейскурантів (прайс-листів) виробника товару колегія суддів зазначає наступне.

Каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару входять до переліку додаткових документів, визначених частиною 3статті 53 МК України, та не є документами, визначеними ч.2 ст.53 МК України, що підтверджують митну вартість товару.

Прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців.

При цьому, прайс-лист є документом довільної форми й чинне законодавство не встановлює вимог до форми та змісту прайс-листів, які можуть оформлюватись не лише виробником товару, а й продавцем у довільній формі на власний розсуд; наявність чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів) сама по собі не може свідчити про заниження митної вартості товарів.

Аналогічний за змістом висновок зазначено Верховним Судом у постанові від 08.12.2022 у справі № 420/2792/19.

У постанові від 23.10.2020 у справі № 810/690/17 Верховний Суд вказує, що прайс-лист: по-перше, не є основним документом відповідно до частини другоїстатті 53 Митного кодексу України, який підтверджує митну вартість товарів, по-друге, прайс-лис - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців, по-третє, жодний нормативний акт, зокрема міжнародний, не встановлює вимоги до форми та змісту прайс-листів. Тобто прайс- лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей як на підставу для коригування митної вартості товару.

При цьому, з матеріалів справи слідує, що позивачем під час митного оформлення товару було подано за кодом «d3014» - прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 01.08.2023.

За таких підстав посилання відповідача про неможливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості товару через відсутність каталогів, специфікацій, прейскурантів (прайс-листів) виробника товару колегія суддів вважає необґрунтованими.

Щодо посилання відповідача про неможливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості товару через те, що транспортний рахунок на оплату від 29.08.2023 року №СФ-0000775 та довідка про транспортні витрати від 29.08.2023 року б/н надано від ПП «Лідер Доріг», який не є перевізником згідно CMR №413106, наданої до митного оформлення, де перевізником зазначено іншу особу колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи слідує, що між позивачем (замовник) та ПП «Лідер Доріг» (експедитор) було укладено договір №ДГ-28/08/23 від 28.08.2023 року на послуги по організації вантажних перевезень. Пунктом 1.1. договору визначено, що замовник доручає, а експедитор діє за дорученням та за рахунок замовника, в межах даного договору, здійснюючи послуги по організації та доставці вантажів у міжнародному та міжміському сполученнях, з наданням транспортних послуг перевізником, довіреною особою якого являється. Пунктом 1.2.3 договору передбачено, що згідно з даним договором експедитор надає експедиційні послуги, при цьому експедитор має право залучати третіх осіб для виконання заявок замовника.

Отже, за умовами вказаного договору для організації перевезення вантажу ПП «Лідер Доріг» (експедитор) має право залучати третіх осіб.

В підтвердження надання транспортних послуг позивачем надано рахунок на оплату від 29.08.2023 року №СФ-0000775 та довідку про транспортні витрати від 29.08.2023 року б/н, які були складені ПП «Лідер Доріг» (експедитором) на адресу позивача.

Враховуючи те, що організатор перевезення вантажу за умовами договору №ДГ-28/08/23 від 28.08.2023 року ПП «Лідер Доріг» для організації перевезення вантажу мав право залучати третіх осіб, а тому у CMR №413106 перевізником зазначено іншу особу, зокрема, Limited Liability Company MED OK, а не ПП «Лідер Доріг», то посилання відповідача про неможливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості товару через те, що рахунок на оплату від 29.08.2023 року №СФ-0000775 надано від особи яка безпосередньо не транспортувала товар виходячи з наданої CMR №413106 колегія суддів вважає безпідставними.

Контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню другорядного методу. Наявність у митного органу обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначеної декларантом митної вартості товару у цій справі відповідачем не доведена.

Колегія суддів зазначає, що приймаючи оспорюване рішення про коригування митної вартості товару митницею не було дотримано вимогМК України, з огляду на таке.

Так, відповідно до ч. 2ст. 55 МК Україниприйняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбаченихчастиною третьою статті 53цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженихнаказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 р., зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 року за №883/21195 у графі 33 рішення про коригування митної вартостізазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі:неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених устатті 53 Кодексу);невірно проведений розрахунок митної вартості;невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним углаві 9 розділу ІІІ Кодексу;надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимогстатей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.

Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей59,60та64 Кодексуз обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу(стаття 64 Кодексу)зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

З оскаржуваного рішення про коригування митної вартості слідує, що підставою для визначення митної вартості спірного товару за другорядним (резервним) методом відповідно до ст. 64 МК України була інформація наявнав митному органі за фактами митних оформлень подібних товарів.

Так, відповідачем було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби та встановлено, що рівень митної вартості подібних товарів у максимально наближений час є більшим і становить по товару №1 2,31 дол. США/кг (МД №UA807200/2023/11268 від 31.08.2023), ніж заявлено декларантом 1,74 дол. США/кг.

Отже, відповідачем у рішенні вказано лише номер та дату митної декларації, яка стала джерелом інформації для коригування митної вартості.

Проте, у рішенні про коригування митної вартості товарів відсутні відомості про будь-які характеристики подібних товарів, обсяги партій, умов поставки, комерційних умов тощо.

Отже, митний орган, визначаючи митну вартість оцінюваного товару із застосуванням резервного методу(стаття 64 Кодексу), незазначив у рішенні про коригування митної вартості товару докладної інформації та джерел, які використовувалися митним органом при її визначенні.

При цьому, колегія суддів зазначає, що, згідно наданих декларантом позивача документів для митного оформлення товару, митна вартість спірного товару визначена у євро, а не в дол. США, як вказує митний орган.

Отже, колегія суддівзазначає, що у рішенні про коригування митної вартості товару відсутні усі відомості про конкретні факти чи обставини, встановлені під час митного оформлення, оцінивши які в сукупності митниця прийняла рішення про неможливість застосування першого методу для визначення митної вартості імпортованого позивачем товару.

Не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів обставин, про які зазначено вище, свідчить про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний, методу визначення митної вартості оцінюваного товару.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить довисновку, що рішення про коригування митної вартості спірного товару прийнятозпорушенням митного законодавства.

За таких обставин, рішення про коригування митної вартості товару за змістом є незаконним.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що спрацювання ризиків свідчить про наявність обгрунтованого сумніву та є підставою для витребування додаткових документів колегія суддів до уваги не бере, оскільки відповідно до позиції Верховного Суду наведеній у постановівід 19.02.2019 р. по справі №805/2713/16-а спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Надаючи оцінку доводам апеляційної скарги в частині наявних відомостей у автоматизованій системі аналізу та управління ризиками (АСАУР) щодо вартості подібного товару, колегія суддів зазначає, що відомості з АСАУР носять допоміжний інформаційних характер та не є безперечним доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта всіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару, що узгоджується з висновками Верховного Суду наведеними у постанові від 25 серпня 2023 року по справі № 810/693/17.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на висновки Верховного Суду, наведені у постановах від 04.08.2021 року по справі №520/3421/19 та №520/4787/19 в обгрунтування доводів про те, що наявність у ЄАІС ДФС інформації про митну вартість подібних товарів може бути підставою для витребування у декларанта додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості колегія суддів до уваги не бере, оскільки такі висновки Верховним Судом зроблені через наявність розбіжностей у документах, визначених ч.2 ст. 53 МК України, тоді як у справі за позовом ТОВ «ТОД СКР» такі розбіжності відповідачем не доведено.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на висновки Верховного Суду, наведені у постанові від 13.01.2021 по справі 805/2942/16-а в обгрунтування доводів про те, що спрацювання профілю ризику в системі АСАУР може свідчити про наявність сумніву у достовірності та правильності обрахування заявленої митної вартості товару та витребування додаткових документів, передбачених частиною 3 статті 53 МК України, колегія суддів до уваги не бере, оскільки у вказаній справі Верховний Суд дійшов такого висновку через відсутність у декларанта всіх складових митної вартості товару, зокрема, оплата за товар була здійснена не в строк, передбачений зовнішньоекономічним контрактом, що не відповідає обставинам справи за позовом ТОВ «ТОД СКР».

Щодо доводів апеляційної скарги відповідача про неможливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості товару через ненадання позивачем до митниці митної декларації країни відправлення з перекладом на українську мову або офіційну мову митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, відповідно до вимог статті 254 МКУ колегія суддів зазначає таке.

Митна декларація країни відправлення не відноситься до переліку документів, визначених ч.2 ст. 53 МК України, які підтверджують митну вартість товару, а може бути витребувана як додатковий документ відповідно до ч.3 ст. 53 МК України.

Відповідно до ст. 254 МКУ документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.

З аналізу наведеної норми слідує, що переклад документів, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, українською мовою або офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування надається на вимогу митного органу у разі якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації.

Матеріали справи не містять відомостей про витребування митним органом у позивача перекладу декларації країни відправлення на українську мову або офіційну мову митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, відповідно до вимог статті 254 МКУ, а також митним органом не обгрунтовано необхідність даних, що містяться у декларації країни відправлення, для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації.

Таким чином, посилання відповідача про неможливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості товару через ненадання позивачем до митниці митної декларації країни відправлення з перекладом на українську мову або офіційну мову митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, відповідно до вимог статті 254 МКУ, є безпідставним.

При цьому, колегія суддів зазначає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару з наведених підстав не приймалося.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі в обгрунтування правомірності рішення про коригування митної вартості товару на висновки Верховного Суду наведені у постанові від 17.02.2022 по справі №520/4051/19, що однією з підстав для прийняття оскаржуваних рішень слугувала відсутність перекладу митної декларації країни відправлення в зв`язку з чим відповідач не міг встановити відправника, одержувача товару, інші важливі відомості, колегія суддів до уваги не бере, оскільки у справі №520/4051/19 правомірним було визнано рішення контролюючого органу через те, що надані декларантом документи, передбачені ч.2 ст. 53 МК України, містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, апідтвердити вартість товару на підставі додатково наданих документів, зокрема митною декларацією країни відправлення без перекладу, було неможливим, тоді як у справі за позовом ТОВ «ТОД СКР» відповідачем оскаржуваним рішенням не доведено відсутність в документах, передбачених ч.2 ст. 53 МК України, відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, а митна декларація країни відправлення не відноситься до документів, передбачених ч.2 ст. 53 МК України, що підтверджують митну вартість.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі в обгрунтування правомірності рішення про коригування митної вартості товару на те, що позивачем було порушено строки оплати товару, колегія суддів до уваги не бере та зазначає.

За зовнішньоекономічним контрактом № 08092021 від 08.09.2021 року передбачена передоплата товару у розмірі 100 %. Пунктом 5.5 вказаного контракту передбачено, що поставка товару здійснюється протягом 20 днів з моменту надходження 100 % оплати на рахунок продавця. Пунктом 5.2 контракту передбачено, що датою поставки товару вважається дата виписки CMR.

З матеріалів справи слідує, що оплата товару згідно платіжної інструкції в іноземній валюті №264 відбулася 20.08.2023 року, а поставка товару - 29.08.2023 року (дата виписки CMR 413106), тобто оплата товару здійснена в строки передбачені контрактом.

Отже, доводи відповідача про порушення строків оплати товару є безпідставними.

При цьому, колегія суддів зазначає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару з наведених підстав не приймалося.

Також, посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що платіжна інструкція в іноземній валюті №264 від 20.08.2023 року не є належним банківським документом, що підтверджує оплату товару, оскільки у платіжній інструкції міститься сума 28 713,76 євро, в свою чергу додатком № 9 від 10.08.2023 до контракту № 08092021 зазначено суму товару 29 543,16 євро колегія суддів до уваги не бере та зазначає, що сума товару 29 543,16 євро, зазначена в додатку №9 до контракту, згідно інвойса складається з суми товару №1-29077,16 євро та суми товару №2-466,00 євро, проте, такі розбіжності між платіжною інструкцією та іншими документами (додаток №9, інвойс) не свідчать про заниження митної вартості товару, оскільки задекларована позивачем сума товару є більшою ніж сума товару зазначена у платіжній інструкції.

При цьому, колегія суддів зазначає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару з наведених підстав не приймалося.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що інвойс надано GRABOPLAST Floor Covering Manufacturers Ltd. 29.08.2023, а платіжна інструкція в іноземній валюті №264 від 20.08.2023, а отже зазначений платіжний документ не може слугувати належним доказом обґрунтування заявленої митної вартості колегія суддів до уваги не бере та зазначає, що згідно п.1.1 зовнішньоекономічного контракту № 08092021 від 08.09.2021 року покупець придбаває товар по ціні зазначеній в додатках до контракту. В свою чергу суму товару було визначено додатком № 9 від 10.08.2023 до контракту № 08092021. Отже, на час оплати товару платіжною інструкцією в іноземній валюті №264 від 20.08.2023 ціна товару була визначена додатком № 9 від 10.08.2023 до контракту № 08092021, а отже наведені доводи відповідача є безпідставними.

Доводи апеляційної скарги про не включення позивачем до митної вартості товару вартості експедиторських витрат за межами митної території України, винагороди колегія суддів вважає безпідставними, оскільки при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті (ч. 10 ст. 58 МК України), позивачем надано до митного оформлення документи в підтвердження транспортних витрат, які не були включені до ціни товару, а саме: рахунок-фактуру від 29.08.2023 року №СФ-0000775 та довідку про транспортні витрати від 29.08.2023 року б/н, наданих експедитором ПП «Лідер Доріг», які містять суму витрат на міжнародні транспортні послуги та суму витрат на послуги по організації вантажних перевезень по Україні в сумі 100,00 грн.

Відповідно до вимогст.77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Між тим, відповідачемне виконано обов`язок покладений приписами вказаної статті та не доведено правомірності оспорюваногорішення про коригування митної вартості товарів.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції провизнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів.

Згідно з положеннямист. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно зіст. 316 КАС Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням наведеного вище, суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Харківської митниці як відокремленого підрозділу Держмитслужби - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.12.2023 по справі № 520/25530/23 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Я.М. Макаренко Судді Л.В. Любчич С.П. Жигилій