Ухвала

від 17.02.2025 по справі 757/59645/24-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участі секретаря ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

підозрюваного ОСОБА_6

захисника ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 з доповненнями прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 та апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 24 грудня 2024 року,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 24.12.2024 залишено без задоволення клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_10 , погоджене прокурором другого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, та застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у виді домашнього арешту, із забороною залишати адресу місця проживання з 23:00 год. по 06:00 год. наступної доби: м. Київ,

---

Справа № 757/59645/24-к Слідчий суддя - ОСОБА_11

Апеляційне провадження № 11-сс/824/1102/2024 Суддя-доповідач - ОСОБА_1

Кловський узвіз, 5, кв. 42, за виключенням необхідності отримання медичної допомоги та/або необхідності забезпечення особистої безпеки у період дії воєнного стану, шляхом перебування у захисних спорудах (бомбосховищах) на випадок оголошення повітряної тривоги, у межах строку досудового розслідування, а саме до 19.02.2025 включно.

Зобов`язано підозрюваного ОСОБА_6 виконувати процесуальні обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати до слідчого, якому доручено проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, або процесуального керівника - прокурора у кримінальному провадженні, та суду із встановленою періодичністю;

- повідомляти слідчого, якому доручено проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, або процесуального керівника - прокурора у кримінальному провадженні, та суд про зміну свого місця проживання, реєстрації;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, прокурор Офісу Генерального прокурора ОСОБА_12 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, із визначенням застави у розмірі 10 471 625,29 гривень.

16.01.2025 від прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 надійшли доповнення до апеляційної скарги.

До початку апеляційного розгляду, 17.02.2025 старший групи прокурорів у даному кримінальному провадженні - прокурор Офісу Генерального прокурора ОСОБА_13 подав заяву про відмову від поданої стороною обвинувачення апеляційної скарги з доповненнями, посилаючись на те, що оскаржувана ухвала втратила свою силу у зв`язку із продовженням ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді домашнього арешту на новий строк.

Крім того, на оскаржувану ухвалу надійшла апеляційна скарга захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , в якій він просив скасувати ухвалу слідчого судді в частині застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді домашнього арешту та зобов`язання його виконувати процесуальні обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, захисник зазначав, що строки досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12023000000002054закінчилися, а відтак воно підлягає закриттю.

Зокрема, апелянт зазначав, що вказане кримінальне провадження було виділено з кримінального провадження № 12021000000001357, в якому ОСОБА_6 21.07.2023 повідомлено про підозру.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 08.09.2023 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12021000000001357 продовжено до дев`яти місяців, а саме до 19.04.2024.

15.11.2023 стороні захисту вручено повідомлення про завершення досудового розслідування, та обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12021000000001357 разом із угодою про визнання винуватості направлено до суду для розгляду по суті. Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 25.06.2024 відмовлено у затвердженні угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 та ОСОБА_6 та ухвалено продовжити досудове розслідування у даному кримінальному провадженні в загальному порядку.

Постанова прокурора про продовження досудового розслідування від 16.09.2024, винесена у кримінальному провадженні № 12023000000002054 від 02.11.2023, була ухвалена прокурором незаконно, оскільки така постанова не передбачена нормами КПК України і у прокурора не було повноважень щодо ухвалення такої постанови та вона не містить строків продовження досудового розслідування.

Таким чином, з моменту повідомлення про підозру пройшли строки досудового розслідування, а саме 19.04.2024 і вони не були продовжені у законний спосіб, а тому кримінальне провадження № 12023000000002054 від 02.11.2023 підлягає закриттю.

Апелянт наголошував, що згідно вимог КПК України, обчислення строків досудового розслідування закінчується днем звернення до суду з обвинувальним актом і поновленню не підлягає, а тому твердження слідчого судді та прокурора про зупинення строків досудового розслідування з 15.11.2023 до 25.06.2024 на час розгляду судом обвинувального акта з угодою про визнання винуватості в Голосіївському районному суді міста Києва не має законодавчого обґрунтування і не відповідає нормам КПК України.

Також апелянт вказував про відсутність обґрунтованої підозри, оскільки долучені до клопотання докази не містять інформації, яка може слугувати для припущення щодо вчинення підозрюваним інкримінованих йому кримінальних правопорушень у кримінальному провадженні № 12023000000002054.

ОСОБА_6 не давав згоди на участь у будь-якій злочинній організації, не був її учасником, та не вчиняв жодних дій для задоволення потреб цієї злочинної організації.

Стороною обвинувачення не було надано жодних достатніх та прямих доказів, які б підтверджували вступ та участь підозрюваного до злочинної організації, а також не надано жодних доказів того, що підозрюваним вчинялись будь-які дії, направлені на заволодіння майном ОКА «ДУБЛЕР».

Підозра ОСОБА_6 ґрунтується лише на припущеннях та безпідставних висновках органу досудового слідства, а тому є необґрунтованою, маловірогідною та не достатньо доведеною щодо причетності його до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень.

Крім того, апелянт зазначав про відсутність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, на які посилався слідчий у клопотанні.

Ризик переховування не можна оцінювати виключно на підставі суворості можливого покарання.

Підозрюваний ОСОБА_6 раніше не судимий, одружений, має міцні соціальні зв`язки, характеризується позитивно, здійснює благодійну допомогу, на його утриманні перебувають неповнолітній син та матір пенсійного віку.

Жоден із наведених слідчим ризиків документально не підтверджений, належним чином не обґрунтований та є лише припущенням.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення прокурора ОСОБА_5 , який просив задовольнити подану прокурором ОСОБА_9 заяву та закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою сторони обвинувачення, та заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника, вислухавши пояснення підозрюваного ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_7 , які підтримали подану захисником апеляційну скаргу, та не заперечували проти закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою прокурора, вивчивши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , колегія суддів приходить до висновку, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою сторони обвинувачення підлягає закриттю, а апеляційна скарга захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 підлягає залишенню без задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 403 КПК України особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відмовитися від неї до закінчення апеляційного розгляду.

Якщо вирок або ухвала суду першої інстанції не були оскаржені іншими особами або якщо немає заперечень інших осіб, які подали апеляційну скаргу, проти закриття провадження у зв`язку з відмовою від апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції своєю ухвалою закриває апеляційне провадження.

Враховуючи, що прокурор Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 подав заяву про відмову від поданої прокурором ОСОБА_14 апеляційної скарги із доповненнями, та інші сторони кримінального провадження не заперечували проти закриття провадження у зв`язку з відмовою від апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про необхідність закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 з доповненнями прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 у відповідності до положень ч. 2 ст. 403 КПК України.

Як убачається із матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням Національної поліції України (далі - ГСУ НПУ) здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12023000000002054 від 02.11.2023 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 206-2 КК України.

Процесуальне керівництво у даному провадженні доручено групі прокурорів другого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора.

21.07.2023 у кримінальному провадженні № 12021000000001357 ОСОБА_6 повідомлено про підозру в участі у злочинній організації, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 2 ст. 255 КК України; у співвиконанні у протиправному заволодінні майном підприємства, у тому числі частками засновників, акціонерів, членів, шляхом вчинення правочинів з використанням підроблених документів підприємства, що заподіяло велику шкоду, вчиненому злочинною організацією, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 206-2 КК України.

Постановою прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 від 02.11.2023 з кримінального провадження №12021000000001357 виділено матеріали досудового розслідування відносно підозрюваного ОСОБА_6 в окреме провадження № 12023000000002054.

02.11.2023 у кримінальному провадженні № 12023000000002054 ОСОБА_6 повідомлено про зміну підозри та про нову підозру в участі у злочинній організації, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 2 ст. 255 КК України; у протиправному заволодінні майном підприємства, у тому числі частками засновників, акціонерів, членів, шляхом вчинення правочинів з використанням підроблених документів підприємства, що заподіяло велику шкоду, вчиненому у складі злочинної організації, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 206-2 КК України.

02.11.2023 між підозрюваним ОСОБА_6 та прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 у кримінальному провадженні № 12023000000002054 укладено угоду про визнання винуватості.

15.11.2023 обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 12023000000002054 відносно ОСОБА_6 разом з угодою про визнання винуватості направлено до Голосіївського районного суду міста Києва.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 25.06.2024 відмовлено у затвердженні угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 та ОСОБА_6 та ухвалено продовжити досудове розслідування у даному кримінальному провадженні в загальному порядку.

Постановою прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 від 16.09.2024 досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023000000002054 відносно ОСОБА_6 продовжено.

18.12.2024 старший слідчий в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_10 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва із клопотанням, погодженим прокурором другого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 , про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів, із визначенням застави у розмірі 10 471 625,59 грн.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 24.12.2024 залишено без задоволення клопотання слідчого та застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у виді домашнього арешту, із забороною залишати адресу місця проживання з 23:00 год. по 06:00 год. наступної доби: АДРЕСА_1 , за виключенням необхідності отримання медичної допомоги та/або необхідності забезпечення особистої безпеки у період дії воєнного стану, шляхом перебування у захисних спорудах (бомбосховищах) на випадок оголошення повітряної тривоги, у межах строку досудового розслідування, а саме до 19.02.2025 включно.

Зобов`язано підозрюваного ОСОБА_6 виконувати процесуальні обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати до слідчого, якому доручено проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, або процесуального керівника - прокурора у кримінальному провадженні, та суду із встановленою періодичністю;

- повідомляти слідчого, якому доручено проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, або процесуального керівника - прокурора у кримінальному провадженні, та суд про зміну свого місця проживання, реєстрації;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

З такими висновками погоджується і колегія суддів.

Як убачається з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Як убачається із матеріалів судового провадження та наданих прокурором відомостей, станом на день апеляційного розгляду оскаржувана ухвала Печерського районного суду міста Києва від 24.12.2024 про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді домашнього арешту в нічний час доби строком до 19.02.2025 фактично втратила свою силу, оскільки на даний час ОСОБА_6 було продовжено запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічний час доби на новий строк.

Разом з тим, предметом апеляційного оскарження є ухвала слідчого судді, яка переглядається, виходячи з тих обставин кримінального провадження, які існували на день її постановлення.

На переконання колегії суддів, слідчим суддею при розгляді клопотання обгрунтовано встановлено, що станом на день розгляду клопотання матеріали провадження містять достатні дані, які підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 206-2 КК України.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Як вважає колегія суддів, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, оцінюючи їх достатність для висновку про причетність ОСОБА_6 до інкримінованих йому кримінальних правопорушень, дійшов обґрунтованого висновку про наявність у провадженні достатньої сукупності доказів, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 206-2 КК України.

Разом з тим, як встановлено слідчим суддею, станом на день розгляду клопотання органом досудового розслідування не в повній мірі доведено, що у кримінальному провадженні існують ризики непроцесуальної поведінки ОСОБА_6 , зокрема, можливості останнього переховуватись від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, потерпілих, перешкоджати кримінальному провадженню іншими чином, такого ступеня вірогідності, запобігти яким здатен лише запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Врахувавши конкретні обставини кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_6 , тяжкість покарання, яке загрожує останньому у разі визнання його винуватим, дані про особу ОСОБА_6 , слідчий суддя дійшов висновку, що пропорційним тому ступеню небезпеки, ризики якого існують у кримінальному провадженні, а також тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування, є запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічний час доби, із покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дослідив всі обставини, з`ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та вмотивованого рішення, в повній мірі врахував вимоги статті 194 КПК України та обґрунтовано застосував щодо підозрюваного запобіжний захід а саме у виді домашнього арешту в нічний час доби.

На переконання колегії суддів, такий запобіжний захід є пропорційним тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування, співрозмірним із тяжкістю інкримінованих підозрюваному кримінальних правопорушень та їх наслідками, у повній мірі здатен забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_6 під час досудового розслідування для встановлення всіх обставин справи.

Викладені в апеляційній скарзі доводи про необґрунтованість повідомленої ОСОБА_6 підозри, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки слідчий суддя правильно встановив, що наведені у клопотанні дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 206-2 КК України.

Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на вищенаведені дані, у колегії суддів наявні підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованих йому кримінальних правопорушень.

Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення винуватості чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити це правопорушення.

Більш того, у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.07- Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, доведеність його винуватості, у тому числі правильність кваліфікації його дій, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, а дослідження та оцінка доказів, встановлення наявності або відсутності події та складу кримінального правопорушення, та достатності доказів для доведеності винуватості особи, відноситься до стадії судового розгляду по суті, та не вирішується на стадії досудового розслідування.

З наведених підстав, доводи апелянта про те, що зібрані у справі докази не доводять можливість вчинення ОСОБА_6 інкримінованих йому злочинів; доводи про неналежність та недопустимість наявних у справі доказів, зокрема пояснень свідків, протоколів оглядів відеозаписів, висновку експерта, результатів НСРД; а також посилання на те, що ОСОБА_6 не давав згоди на участь у будь-якій злочинній організації, не був її учасником, не вчиняв жодних дій для задоволення потреб цієї злочинної організації, та не вчиняв жодних дій, направлених на заволодіння майном ОКА «ДУБЛЕР», є передчасними.

Сукупність зібраних доказів та матеріалів судового провадження, на даному етапі кримінального провадження до моменту з`ясування істини у справі, є достатньою для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу.

Посилання захисника на наявність підстав для закриття кримінального провадження № 12023000000002054 у зв`язку із закінченням з моменту повідомлення ОСОБА_6 про підозру строків досудового розслідування, на даній стадії досудового розслідування не впливає на правильність висновків суду.

Чинним КПК України передбачено окремий порядок, передбачений ст. ст. 284 КПК України, щодо вирішення питання про закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування, визначеного статтею 219 цього Кодексу після повідомлення особі про підозру, та вирішення вказаних питань в ході розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу щодо особи, законом не передбачено.

Крім того, посилання захисника при обгрунтуванні доводів щодо закінчення строку досудового розслідування на те, що постанова прокурора про продовження досудового розслідування від 16.09.2024 у кримінальному провадженні № 12023000000002054, на думку захисника, ухвалена прокурором незаконно, фактично зведені до оскарження вищевказаної постанови прокурора, що не є предметом даного апеляційного розгляду.

Натомість, згідно положень ч. 2 ст. 303 КПК України, скарга на таку постанову прокурора може бути предметом розгляду під час підготовчого судового провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.

Посилання захисника на відомості про особу підозрюваного, який раніше не судимий, має міцні соціальні зв`язки, має на утриманні сина та матір пенсійного віку, були враховані слідчим суддею під час розгляду клопотання. З урахуванням вказаних відомостей, а також недоведеності органом досудового розслідування високого ступеню існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України у кримінальному провадженні, дійшов обгрунтованого висновку про можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу щодо ОСОБА_6 , а саме у виді домашнього арешту в нічний час доби.

Інші доводи апеляційної скарги висновків слідчого судді не спростовують.

Ухвала слідчого судді відповідає вимогам ст. 372 КПК України, та містить у собі відомості, передбачені ст. 196 КПК України.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.

За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її скасування, та задоволення апеляційної скарги захисника в інтересах підозрюваного.

Керуючись ст. ст. 176-178, 181, 193, 194, 376, 403, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а:

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 з доповненнями прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 24 грудня 2024року закрити у зв`язку з відмовою прокурора від апеляційної скарги.

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 24 грудня 2024року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Судді:

---

---

---

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3