Постанова

від 19.02.2025 по справі 160/28926/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

19 лютого 2025 року м. Дніпросправа № 160/28926/24

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),

суддів: Баранник Н.П., Шлай А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Сумний Пітекантроп»

на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.10.2024, (суддя суду першої інстанції Боженко Н.В.), прийняте в порядку письмового провадження в м. Дніпрі, в адміністративній справі №160/28926/24 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сумний Пітекантроп» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.10.2024 відмовлено в задоволенні заяви ТОВ «Сумний Пітекантроп» про забезпечення позову.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм процесуального права просить ухвалу скасувати та прийняти нову постанову про забезпечення позову.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що 16.10.2024 розпорядженням ГУ ДПС у Дніпропетровській області № 359-рл, на підставі актів про встановлення факту відсутності суб`єкта господарювання за місцем провадження діяльності, яка підлягає ліцензуванню, видані позивачу ліцензії були анульовані. Вказане унеможливлює здійснення позивачем основного виду його господарської діяльності роздрібний продаж тютюнових виробів. Наведені обставини вказують на наявність підстав для забезпечення позову, адже оскаржуване рішення відповідача є очевидно протиправним, а відновлення порушених прав позивача на підставі рішення суду буде ускладненим.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 30 жовтня 2024 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Сумний Пітекантроп до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка надійшла в підсистемі Електронний Суд, в якій позивач просить:

- визнати протиправними та скасувати розпорядження Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про анулювання ліцензій № 359-рл від 16.10.2024 в частині анулювання ліцензій на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами № 04670311202405919, № 04620311202406621, № 04630311202406620, № 04610311202406619, № 04610311202406618, № 04640311202406616, № 04670311202406509, № 04660311202406508, № 04660311202406507, № 04130311202406485, № 04130311202406180, № 04130311202406142, № 04640311202405822, № 04610311202405821, № 04610311202405820, № 04620311202405607, № 04650311202405920, що видані ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "Сумний Пітекантроп" (код ЄДРПОУ 45658580).

Позовна заява обґрунтована посиланнями на протиправність розпорядження відповідача від 16.10.2024 року про анулювання ліцензій № 359-рл у відповідній частині.

Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 160/28926/24 та у зв`язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.

Разом з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій позивач просить суд:

- зупинити дію розпорядження Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 359-рл від 16.10.2024 в частині анулювання ліцензій № 04670311202405919, № 04620311202406621, №04630311202406620, № 04610311202406619, № 04610311202406618, №04640311202406616, №04670311202406509, №04660311202406508, № 04660311202406507, №04130311202406485, № 04130311202406180, № 04130311202406142, №04640311202405822, №04610311202405821, №04610311202405820, №04620311202405607, №04650311202405920 виданих ТОВ "Сумний Пітекантроп" (код ЄДРПОУ 45658580);

- вжити вищезазначені заходи забезпечення адміністративного позову до набрання законної сили рішенням суду у справі про визнання протиправними та скасування розпорядження № 359 - рл від 16.10.2024 в частині анулювання виданих ТОВ "Сумний Пітекантроп" (код ЄДРПОУ 45658580) ліцензій.

Заява про забезпечення позову обґрунтована посиланнями на те, що анулювання ліцензій має наслідком зупинення господарської діяльності заявника у вигляді роздрібної торгівлі тютюновими виробами, а тому до моменту перевірки правомірності прийняття розпорядження у судовому порядку існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам ТОВ "Сумний Пітекантроп" у вигляді зупинення господарської діяльності. Окрім того, вказана обставина може призвести до розірвання договірних відносин, несплати податків до бюджету, що матиме наслідком утруднення або неможливість відновлення господарської діяльності, в зв`язку з чим, для відновлення прав та інтересів позивача необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. Отже, негативні наслідки в разі ненадання заявникові тимчасового судового захисту, переважатимуть наслідки вжиття заходів забезпечення позову.

Вирішуючи заяву про забезпечення позову по суті та відмовляючи в її задоволенні суд першої інстанції виходив з того, що наявні обставини справи не дають підстав вважати існуючими підстави для забезпечення позову згідно п. 2 ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки наразі доводи позивача про дійсне настання подій, якими обґрунтовано необхідність вжиття заходів забезпечення позову, не підтверджені жодним чином.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно з ч.1 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову є процесуальною гарантією виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Проте для вжиття судом заходів забезпечення позову у справі заявник (позивач) має підтвердити наявність щонайменше однієї з виключних підстав, передбачених частиною другою статті 150 КАС України:

- невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

- очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Дія індивідуального акта або нормативно-правового акта може бути зупинена як захід забезпечення позову відповідно до пункту 1 частини першої статті 151 КАС України.

Комітет Міністрів Ради Європи (далі - КМРЄ) у параграфі І та ІІ Рекомендацій від 13 вересня 1989 року № R(89)8 «Про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах» (on provisional court protection in administrative matters) наголосив, що заявник може просити суд або інший компетентний орган вжити заходи тимчасового захисту від адміністративного акта; надаючи особі тимчасовий захист, суд бере до уваги всі обставини та інтереси; такі заходи можуть вживатися зокрема, у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо аргументи заявника на перший погляд (prima facie) спростовують правомірність такого акта.

КМРЄ у пункті «d» глави 5 «Ефективність судового розгляду» Рекомендацій (2004)20 «Про судовий перегляд адміністративних актів» (on judicial review of administrative acts), прийнятих 15 грудня 2004 року, також вказав, що суд повинен мати право надавати тимчасові заходи захисту до завершення провадження.

Водночас Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) притримується позиції, згідно з якою заходи забезпечення (тимчасові заборони), які вживає суд у процесі вирішення спору, повинні відповідати закону, враховувати суспільні (загальні) інтереси та пропорційність між використаними засобами та метою, яку прагне суд досягнути (рішення ЄСПЛ від 17 травня 2016 року у справі «Джиніч проти Хорватії» (Dћiniж v. Croatia), № 38359/13, пункти 61- 62; рішення ЄСПЛ від 16 березня 2021 року у справі «Карагасаноглу проти Туреччини» (Karahasanoglu v. Turkey), заяви № 21392/08 та 2 інші, пункти 144- 153).

За усталеною практикою Верховного Суду, висловленою у постановах від 25 квітня 2019 року у справі № 826/10936/18, від 11 січня 2022 року у справі № 640/18852/21, від 28 липня 2022 року у справі № 640/31850/20 та інших, заходи забезпечення позову мають бути вжиті лише в межах позовних вимог, бути адекватними та співмірними з позовними вимогами, забезпечувати ефективний захист позивача, який неможливий без негайного втручання суду.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

В ухвалі про забезпечення позову суд повинен вказати мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними (постанови Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 826/8556/17, від 25 квітня 2019 року у справі № 826/10936/18, від 30 вересня 2019 року у справі № 420/5553/18, від 29 січня 2020 року у справі № 640/9167/19, від 20 травня 2021 року у справі № 640/29749/20, від 11 січня 2022 року у справі № 640/18852/21 та від 28 липня 2022 року у справі № 640/31850/20).

Встановлені обставини справи свідчать, що ТОВ «Сумний Пітекантроп» були отримані ліцензії № 04670311202405919, № 04620311202406621, № 04630311202406620, № 04610311202406619, №04610311202406618, № 04640311202406616, № 04670311202406509, №04660311202406508, №04660311202406507, №04130311202406485, № 04130311202406180, № 04130311202406142, №04640311202405822, № 04610311202405821, № 04610311202405820, № 04620311202405607, № 04650311202405920 на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами.

Оскаржуваним розпорядженнями ГУ ДПС у Дніпропетровській області анульовані вказані ліцензії.

За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі - Закон № 481/95-ВР), ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.

Анулювання ліцензії - позбавлення суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) права на провадження діяльності, зазначеної в ліцензії.

Відповідно до ст. 15 Закону №481/95-ВР, роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин, а для малих виробників виноробної продукції алкогольних напоїв без додавання спирту: вин виноградних, вин плодово-ягідних, напоїв медових), тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

З змістом ст. 15 Закону №481/95-ВР, ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного розпорядження на підставі:

заяви суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво);

рішення про скасування державної реєстрації суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво);

несплати чергового платежу за ліцензію;

встановлення факту незаконного використання суб`єктом господарювання (у тому числі іноземним суб`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) марок акцизного податку (стосовно імпортерів);

встановлення факту торгівлі суб`єктом господарювання (у тому числі іноземним суб`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку;

рішення суду про встановлення факту переміщення суб`єктом господарювання (у тому числі іноземним суб`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, поза митним контролем;

порушення вимог статті 153 цього Закону щодо продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, особам, які не досягли 18 років, або у не визначених для цього місцях;

отримання від уповноважених органів інформації, що документи, копії яких подані разом із заявою на отримання ліцензії, не видавалися / не погоджувалися такими органами;

встановлення факту подання заявником недостовірних даних у документах, поданих разом із заявою на отримання ліцензії;

встановлення факту здійснення роздрібної торгівлі через реєстратори розрахункових операцій (книги обліку розрахункових операцій), не зазначені в ліцензії;

акта про встановлення факту відсутності суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) за місцем провадження діяльності, яка підлягає ліцензуванню. До такого акта долучається мультимедійна інформація щодо фіксації зазначеного факту технічними приладами та/або технічними засобами, що здійснюють або мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису чи звукозапису, та/або засобами фото-, кінозйомки, відеозапису чи звукозапису;

порушення термінів звернення до органу ліцензування щодо зміни відомостей, зазначених у виданій суб`єкту господарювання (у тому числі іноземному суб`єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) ліцензії;

акта, що засвідчує факт відмови суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) та/або його посадових (службових) осіб без законних підстав у допуску уповноважених представників контролюючого органу до проведення перевірки, складеного відповідно до вимог пункту 81.2 статті 81 Податкового кодексу України. До такого акта долучається мультимедійна інформація щодо фіксації зазначеного факту технічними приладами та/або технічними засобами, що здійснюють або мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису чи звукозапису, та/або засобами фото-, кінозйомки, відеозапису чи звукозапису;

рішення Ради національної безпеки і оборони України, введеного в дію указом Президента України про застосування до суб`єкта господарювання санкцій, передбачених пунктом 6 частини першої статті 4 Закону України "Про санкції".

Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб`єктом господарювання(у тому числі іноземним суб`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) розпорядження про її анулювання в електронній формі засобами електронного зв`язку.

В даному випадку підставою для анулювання ліцензії послугував акт податкового органу про відсутність ТОВ «Сумний Пітекантроп» за місцем здійснення господарської діяльності. Така підстава передбачена ст. 15 Закону 481/95-ВР.

Тому під час вирішення питання щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову у такій категорії спорів мають встановити очевидну протиправність рішення (дії) суб`єкта владних повноважень.

Покликання суб`єкта господарювання, якому анулювали ліцензію, виключно на істотні складнощі або неможливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, може бути підставою для застосування заходів забезпечення позову у виняткових випадках.

Забезпечення позову в адміністративній справі має ґрунтуватися на обґрунтованому припущенні, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

Негативні наслідки оскаржуваного розпорядження у вигляді зупинення діяльності, втрати прибутку вочевидь мають вплив на господарську діяльність.

Проте при застосуванні заходу забезпечення позову шляхом фактичного поновлення права суб`єкта господарювання на здійснення ліцензованої діяльності всупереч рішенню суб`єкта владних повноважень, яке ґрунтується на законі, суд має оцінювати співвідношення наслідків від вжиття таких заходів з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті продовження можливої протиправної діяльності ліцензіата, зокрема, виробництво фальсифікованого (необлікованого) пального, що може загрожувати загальносуспільним (загальнодержавним) інтересам.

Рішення чи дії суб`єктів владних повноважень можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно.

У разі оскарження відповідного акта суб`єкта владних повноважень особа має право заявити вимоги про відшкодування спричиненої таким актом шкоди, тому зазначене не є безумовними підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі. Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 11 серпня 2021 року у справі № 380/11600/20.

У постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 640/7523/22 Верховний Суд дійшов висновку, що забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення контролюючого органу до набрання законної сили судовим рішенням за результатами розгляду пред`явленого позову, не відповідає меті інституту забезпечення позову, оскільки фактично легалізує продовження ліцензійної діяльності позивача, щодо дії ліцензії якого виник спір у справі.

До того ж Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 800/521/17 виснувала, що позов не може бути забезпечено таким способом, який фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті судом.

Таким чином, заходи забезпечення можуть бути вжиті адміністративним судом лише в межах позовних вимог та відповідати критеріям розумності, обґрунтованості і адекватності, а також гарантувати збалансованість інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу.

Суд має встановити наявність зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, спроможність такого заходу забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, перевірити імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, а також мотивувати неможливість порушення у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу (постанова Верховного Суду від 26 жовтня 2022 року у справі № 640/30483/21).

Суд першої інстанції при вирішенні цієї справи правильно вказав, що позивачем не доведено існування та вплив на нього обставин, виходячи з яких позивач просив вжити заходів забезпечення позову. Недоведеність цих обставин є підставою для відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову, оскільки обов`язковою передумовою для співставлення інтересів сторін є встановлення реальності впливу або можливості впливу на такі інтереси спірних правовідносин, в той час як в цій справі наразі відсутні жодні докази на підтвердження настання обставин, про які вказував позивач. Вжиття заходів забезпечення позову на основі одних лише тверджень є невиправданим та порушує правову визначеність відповідних правовідносин.

В свою чергу, можливе настання негативних наслідків не є беззаперечним доказом для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову. Суд здійснює захист реально порушених прав, а не тих, які ймовірно може бути порушено у майбутньому.

Колегія суддів констатує, що матеріали справи не містять доказів того, що оскаржуване розпорядження є очевидно (поза розумним сумнівом) протиправним, водночас заходи забезпечення адміністративного позову в цій справі не відповідають критеріям співмірності та адекватності.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

Таким чином, ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстави для зміни чи скасування ухвали суду відсутні.

Керуючись ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 325 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Сумний Пітекантроп» - залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.10.2024 в адміністративній справі № 160/28926/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий - суддяО.О. Круговий

суддяН.П. Баранник

суддяА.В. Шлай