Ухвала

від 24.02.2025 по справі 420/25961/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

24 лютого 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/25961/24

Головуючий І інстанції: Хом`якова В.В.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Осіпова Ю.В.,

суддів - Коваля М.П., Скрипченка В.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Тукуруй» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2024 року (м.Одеса, дата складання повного тексту рішення суду - 02.09.2024р.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тукуруй» до Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

16.08.2024р. ТОВ «Тукуруй» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду із позовом до Приморського ВДВС у м.Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), в якому просило визнати протиправною бездіяльність та зобов`язати відповідача підготувати та направити подання до відповідного органу Казначейства про повернення ТОВу «Тукуруй» грошових коштів у розмірі - 28 400 грн., як помилково стягнутого виконавчого збору за постановою старшого державного виконавця Свешнікова І.А. від 05.02.2024р., винесеною у межах виконавчого провадження №74013146, про стягнення з виконавчого збору у розмірі - 28400 грн.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 02.09.2024р. у задоволенні позову ТОВ «Тукуруй» - відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, ТОВ «Тукуруй» 13.09.2024р. подало апеляційну скаргу.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16.01.2025р. апеляційну скаргу ТОВ «Тукуруй» - залишено без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02.09.2024р. - без змін.

22.01.2025р. від позивача надійшла заява про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з апеляційним розглядом даної справи.

11.02.2025р. матеріали справи надійшли до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

За правилами ч.3 ст.252 КАС України, додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши зміст ухваленого у цій справі судового рішення та доводи заяви про стягнення судових витрат, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Підстави та умови, за яких суд може ухвалити додаткове судове рішення, визначені у ст.252 КАС України, згідно з ч.1 якої, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення (ч.2 ст.252 КАС України).

Статтею 16 КАС України регламентовано, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

За приписами ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

У відповідності до ст.134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в т.ч. гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката, як вірно було зазначено судом 1-ї інстанції, повинен бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт; 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, у т.ч. впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У свою чергу порядок розподілу судових витрат визначений ст.139 КАС України.

За правилами ч.ч.1,7 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього ж Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку із розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Якщо ж суд апеляційної або касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат (ч.6 ст. 139 КАС України).

Таким чином, документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. Водночас, у силу ст.139 КАС України, єдиною підставою для стягнення на користь позивача суми судових витрат на оплату послуг професійної правничої допомоги, є задоволення позовних вимог такої особи.

Так, як уже встановлено колегією суддів та підтверджується матеріалами справи, рішенням суду першої інстанції від 02.09.2024р. у задоволенні позову ТОВ «Тукуруй» - відмовлено.

Вказане судове рішення набрало законної сили та було залишено без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16.01.2025р.

За наведеного правового регулювання слідує, що оскільки судом апеляційної інстанції було залишено без змін рішення суду першої інстанції, яким фактично у задоволенні адміністративного позову ТОВ «Тукуруй» - відмовлено в повному обсязі, то відповідно, і підстав для стягнення на його користь судових витрат, у тому числі понесених витрат на професійну правничу допомогу - не має. Як наслідок, колегія суддів дійшла висновку, що у задоволені заяви позивача про розподіл судових витрат слід відмовити.

Керуючись ст.ст.131,134,139,252,311,328 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Тукуруй» про проведення розподілу судових витрат - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з моменту її виготовлення в повному обсязі.

Повний текст ухвали виготовлено: 24.02.2025р.

Головуючий у справі

суддя-доповідач: Ю.В. Осіпов

Судді: М.П. Коваль

В.О. Скрипченко