Ухвала

від 24.02.2025 по справі 420/24695/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

24 лютого 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/24695/24

Суддя П`ятого апеляційного адміністративного суду Лук`янчук О.В., розглянувши апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 січня 2025 р. по справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Одеського квартирно-експлуатаційного управління, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України, Приморської районної адміністрації Одеської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13.01.2025 р. позов ОСОБА_1 задоволено.

На зазначене рішення суду Міністерство оборони України подало апеляційну скаргу.

Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки апелянтом не надано доказів сплати судового збору відповідно до вимог Закону України Про судовий збір та пропущено строк на апеляційне оскарження.

Особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленим судовим рішенням, можуть скористатися правом його оскарження у апеляційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановленому КАС України порядку.

Так, відповідно до ч.1, ч. 2 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутись до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Судом встановлено, що оскаржуване рішення ухвалено за наслідками розгляду справи в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження 13.01.2025 р. Згідно відомостей КП ДСС вказане рішення суду першої інстанції від 13.01.2025 було надіслано Міністерству оборони України через підсистему «Електронний суд» та доставлено до його електронного кабінету 13.01.2025 р. о 22:40 год.

Надіслання судового рішення до електронного кабінету відповідача відбулося після 17:00, а відтак, датою вручення судового рішення є 14.01.2025 р. Разом з тим, апеляційна скарга скаржником подана до суду апеляційної інстанції через підсистему «Електронний суд» лише 16.02.2025, тобто з пропуском строків на апеляційне оскарження, що встановлені статті 295 КАС України.

В апеляційній скарзі відповідач порушує питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, посилаючись на те, з Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що оскаржуване рішення суду було зареєстроване 15.01.2025 р., оприлюднено лише 16.01.2025 р., а отримано Міністерством оборони України лише 18.01.2025 р. (вх. №2488/с). З урахуванням зазначеного, апелянт вважає, що визначений ст. 295 КАС України строк на подання апеляційної скарги може бути поновлений судом.

Перевіряючи наведені скаржником підстави для поновлення пропущеного процесуального строку, суд зазначає, що Міністерство оборони України як суб`єкт владних повноважень має електронний кабінет в підсистемі Електронний суд, до якого, як встановлено вище та не спростовано скаржником, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.01.2025 в електронному вигляді доставлено 14.01.2025 р.

Отже, оскаржуване судове рішення у цій справі направлено судом першої інстанції відповідачу в електронній формі та вручено останньому, у спосіб, визначений пунктом 2 частини шостої статті 251 КАС України.

У зв`язку з цим наведені скаржником аргументи щодо отримання оскаржуваного судового рішення 18.01.2025 р. судом апеляційної інстанції не приймаються, відповідно, такі, за встановлених обставин, не можуть бути підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.

Згідно з частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Суд наголошує, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судових рішень у апеляційному порядку в строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Крім того, апелянтом не надано доказів сплати судового збору відповідно до вимог Закону України Про судовий збір

Натомість в апеляційній скарзі зазначено про відстрочення сплати судового збору.

Розглянувши клопотання апелянта по відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Згідно ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до вимог ст. 8 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

В обґрунтування заявленого клопотання апелянт зазначає, що наразі всі фінансові ресурси Міністерства оборони України спрямовані на фінансування потреб Збройних Сил України, пов`язаних із забезпеченням обороноздатності України, тому затримка із наданням доказів на оплату судового збору не може бути перешкодою для доступу до суду.

На підтвердження викладених обставин апелянтом не надано жодних доказів.

Таким чином, апелянтом не підтверджено належними та допустимими доказами обставини, які б слугували підставою для задоволення клопотання про відстрочення скаржнику сплати судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі.

Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981 № R (81) 7: В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати (п.п. 12 пункту D).

Колегія суддів звертає увагу, що сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.

Разом з тим, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Будь-яких змін щодо порядку сплати судового збору суб`єктом владних повноважень у зв`язку із введенням воєнного стану в України до Закону України Про судовий збір та/або КАС України не внесено та не змінено порядок сплати судового збору.

Крім того, колегія суддів зазначає, що беручи до уваги суб`єктний склад учасників цієї справи та предмет спору, апелянт не є суб`єктом, на якого в даному випадку розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.

Вказане узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема, у постановах від 19.09.2022 року по справі №200/11087/20-а, від 19.09.2022 року по справі №280/8691/20, котрі відповідно до ч.5 ст.242 КАС України враховуються судами при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Більш того, якщо бюджетні установи діють як суб`єкти владних повноважень, то відсутність фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

За викладених обставин, колегія суддів приходить до висновку, що заявлене скаржником клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання даної апеляційної скарги задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 5 Закону України Про судовий збір пільги щодо сплати судового збору відносно апелянта не передбачені.

Відповідно до ч. 4 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

Як вбачається з матеріалів справи, апелянт оскаржує рішення суду першої інстанції в частині задоволення однієї позовної вимоги немайнового характеру.

Згідно п.1 ч.3 ст. 4 Закону України Про судовий збір за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору 0,4% від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Законом України Про Державний бюджет України на 2024 рік встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2024 року - 3028 грн. 00 коп.

Водночас, частиною 3 статті 4 Закона України "Про судовий збір" унормовано, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених ч. 2 цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

З урахуванням вимог вищезазначених норм Закону, розмір ставки судового збору, за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, в даному випадку, становить 1453,44 ((3028 х 0,4) х 150% х 0,8%)

Судовий збір за подачу апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду повинно бути перераховано або внесено на рахунок № UA678999980313101206081015758, код класифікації доходів бюджету 22030101 Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), отримувач ГУК у м. Одесі/Приморський р-н/22030101, код отримувача (ЄДРПОУ) 37607526, банк отримувач: Казначейство України (ЕАП), код банку (МФО) 899998.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються правила ст. 169 цього Кодексу.

Таким чином, апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати строк для усунення недоліків апеляційної скарги особі, яка її подала, шляхом надання до суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження та доказів сплати судового збору в розмірі, встановленому ухвалою суду, протягом 10 днів з моменту отримання ухвали суду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст.169, 296, 298 КАС України, суддя, -

У Х В А Л И В :

Визнати неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження.

У задоволенні клопотання Міністерства оборони України про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишити без руху.

Надати апелянту строк для усунення недоліків поданої апеляційної 10 днів з дня отримання ухвали суду.

Роз`яснити апелянту, що у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, відповідно до ст.169 КАС України апеляційна скарга буде повернута скаржнику, а якщо заяву про поновлення строку не буде подано у визначений строк або причини пропуску строку буде визнано судом не поважними, то відповідно до ст. 299 КАС судом буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Лук`янчук