Постанова

від 24.02.2025 по справі 420/12991/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/12991/24

Категорія:111020300Головуючий в 1 інстанції: Іванов Е.А.

Місце ухвалення: м. Одеса

Дата складання повного тексту:11.07.2024 р.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Бітова А.І.

суддів Лук`янчук О.В.

Ступакової І.Г.

у зв`язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), справа розглянута згідно п.3 ч.1 ст. 311 КАС України,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Завхоз" на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 липня 2024 року у справі за позовом Головного управління ДПС в Одеській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Завхоз" про стягнення суми податкового боргу,

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2024 року Головне управління (далі ГУ) ДПС в Одеській області звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) "Завхоз" про стягнення податкового боргу з відповідача, а саме з усіх відкритих рахунків у банках, обслуговуючих підприємство:

-по адміністративним штрафам та іншим санкціям 500 000 грн., на відповідний бюджетний рахунок;

-по штрафним санкціям за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг 107 232 грн. 00 коп., на відповідний бюджетний рахунок.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що у відповідача наявна узгоджена податкова заборгованість, яка станом на теперішній час не погашена, а тому вона підлягає стягненню в судовому порядку.

Відповідач позов не визнав, вказуючи, що відповідачем в рахунок погашення заборгованості зі сплати податків передано за описом у податкову заставу два чілера з функцією насосу балансовою вартістю 686 018,92 грн, що перевищує суму заборгованості, а тому відповідач повинен не звертатися з позовом щодо стягнення сум податкового боргу з рахунків у банках, а здійснити дії щодо продажу майна відповідача, що перебуває у податковій заставі.

Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11 липня 2024 року позов ГУ ДПС в Одеській області до ТОВ "Завхоз" задоволено.

Стягнуто з ТОВ "Завхоз" податкову заборгованості, а саме з усіх відкритих рахунків у банках, обслуговуючих підприємство: по адміністративним штрафам та іншим санкціям 500 000 грн., на бюджетний рахунок UA478999980313000106000015600, банк отримувача Казначейство України (ЕАП) КБК 21081103, код ЄДРПОУ 37607526, отримувач коштів ГУК в Одеській області/Таїровська селищна ТГ /21081103; по штрафним санкціям за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг 107 232 грн., на бюджетний рахунок UA898999980313070104000015001, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), КБК 21080900, код ЄДРПОУ 37607526, банк отримувача коштів ГУК в Одеській області/Одеська область/21080900.

В апеляційній скарзі ТОВ "Завхоз" ставиться питання про скасування судового рішення в зв`язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального права, з порушенням норм процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, а також що у зв`язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги:

-судом першої інстанції не враховано, що 05 липня 2023 року ТОВ "ЗАВХОЗ" було передано у податкову заставу майно, балансова вартість якого складала 686 018,92 грн., що підтверджується наданим Переліком майна, яке перебуває на балансі ТОВ "ЗАВХОЗ", станом на 01 липня 2023 року, вартість якого значно перевищує розмір податкового боргу ТОВ "ЗАВХОЗ", яка становить 607 232,00 грн., та, відповідно, за рахунок якого є можливість погасити податковий борг, що вимагається до стягнення;

-апелянт вказує, що право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених п.89.5 вказаної статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому;

-враховуючи, що у відповідача відсутні грошові кошти, за рахунок яких можливе погашення податкового боргу, оскільки всі кошти від діяльності ТОВ "ЗАВХОЗ" одразу йдуть на погашення податкових зобов`язань перед державою, зобов`язань зі сплати заробітної плати та податків, пов`язаних із цим, та ін., а також те, що Відповідачем передано у податкову заставу майно, балансова вартість якого є більше ніж достатньою для погашення заявлених вимог, вважаємо, що вимоги позивача про стягнення податкового боргу у сумі 607 232,00 грн. за рахунок грошових коштів, є необґрунтованою.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ТОВ "Завхоз", перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлені, судом апеляційної інстанції підтверджені, учасниками апеляційного провадження неоспорені наступні обставини.

ТОВ "Завхоз" зареєстровано як юридична особа 02 липня 2008 року та знаходиться на обліку як платник податків у ГУ ДПС в Одеській області.

За відповідачем рахується податковий борг по адміністративним штрафам та іншим санкціям 500 000 грн., та по штрафним санкціям за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг 107 232 грн., який виник за рахунок несплати узгоджених грошових зобов`язань, що нараховані згідно податкового повідомлення-рішення №00059520705 від 17 березня 2021 року в сумі 500 000 грн., та по податковому повідомленню-рішенню №00059510705 від 17 березня 2021 року в сумі 107 232 грн. В зв`язку з несплатою відповідачем заборгованості податковим органом було винесено податкову вимогу форми "Ю" №0000085-1307-1532 від 17 січня 2024 року (а.с.11).

З вказаними податковими повідомленнями-рішеннями про застосування штрафних фінансових санкцій ТОВ "Завхоз" не погодився та оскаржив їх до суду та рішенням Одеського окружного адміністративного суду по справі №420/11327/21 від 02 листопада 2021 року відмовлено у задоволенні позову ТОВ "Завхоз".

Вказане рішення суду постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2022 року залишено без змін.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що алгоритм дій у вищевказаних положеннях законодавства передбачає спочатку стягнення коштів з рахунків у банках, а після цього, в разі недостатності їх суми для погашення податкового боргу, отримання судового дозволу на погашення усієї суми боргу за рахунок майна платника податків.

Доказів, які б спростовували факт існування за відповідачем вказаної заборгованості до суду не надано.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 6-12, 77 КАС України, п.п.14.1.175 п.14.1 ст. 14, п.п.20.1.34 п.20.1 ст. 20, п.54.1 ст. 54, п.57.1 ст. 57, ч.59.1 ст. 59, ст. 203 ПК України.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта, виходячи з наступного.

В силу вимог ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п.п.20.1.34 п.20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст. 14 ПК України податковий борг сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Положеннями п.54.1 ст. 54 ПК України передбачено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

У відповідності з п.57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно ст. 203 ПК України податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Пунктом 59.1 ст. 59 ПК України встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Таким чином, з вказаних норм слідує, що у платника податків наявний обов`язок щодо сплати лише узгодженої суми податкових зобов`язань.

Згідно п. 95.1 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Отже, ПК України встановлена послідовність звернення до суду з вимогами щодо стягнення податкового боргу платника, а саме: звернення до суду з вимогами про стягнення коштів з рахунків у банках; опис та вилучення майна; отримання судового дозволу на погашення усієї суми боргу за рахунок майна платника податків у разі недостатності коштів на розрахункових рахунках у банках; прийняття рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

При цьому, обов`язковими умовами (обставинами), наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у податкового органу права на звернення до суду із даним позовом, є: наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов`язкових платежів); сума заборгованості платника податків на момент звернення податкової служби до суду із позовом про її стягнення має бути узгодженою у встановленому законодавством порядку.

Таким чином, алгоритм дій у вищевказаних положеннях законодавства передбачає спочатку стягнення коштів з рахунків у банках, а після цього, в разі недостатності їх суми для погашення податкового боргу, отримання судового дозволу на погашення усієї суми боргу за рахунок майна платника податків.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем, з метою погашення податкового боргу, направлялася боржнику податкова вимога форми "Ф" "Ю" №0000085-1307-1532 від 17 січня 2024 року про наявність заборгованості 607 232 грн.

Згідно із обліковою карткою відповідача, розрахунком податкового боргу платника податків заборгованість відповідача по податковому боргу по адміністративним штрафам та іншим санкціям складає 500 000 грн., по штрафним санкціям за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг складає 107 232 грн.

Станом на час звернення позивача до суду з цим позовом податковий борг відповідачем не був сплачений.

Доказів, які б спростовували факт існування за відповідачем вказаної заборгованості до суду не надано.

Враховуючи вищевикладене та оцінюючи надані докази в сукупності, оскільки за відповідачем рахується податковий борг, який не сплачений, податкові повідомлення-рішення не оскаржені, податковий борг є узгодженим, не сплачений в добровільному порядку, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що позовні вимоги ГУ ДПС в Одеській області про стягнення коштів з рахунків у банках, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

При цьому, колегія суддів вважає необґрунтованим посилання апелянта на те, що у відповідача відсутні грошові кошти, за рахунок яких можливе погашення податкового боргу, оскільки всі кошти від діяльності ТОВ "ЗАВХОЗ" одразу йдуть на погашення податкових зобов`язань перед державою, зобов`язань зі сплати заробітної плати та податків, пов`язаних із цим, та ін., оскільки дане обґрунтування не містить належних доказів.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову ГУ ДПС в Одеській області.

Враховуючи все вищевикладене, колегія судів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Колегія суддів не змінює розподіл судових витрат відповідно ст. 139 КАС України.

Оскільки дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст. 328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, ч.5 ст. 328 КАС України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Завхоз" залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 липня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.

Повне судове рішення складено 24 лютого 2025 року.

Головуючий: Бітов А.І.

Суддя: Лук`янчук О.В.

Суддя: Ступакова І.Г.