Ухвала

від 24.02.2025 по справі 560/9114/24

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

Справа № 560/9114/24

24 лютого 2025 року

м. Вінниця

Суддя-доповідач Сьомого апеляційного адміністративного суду Шидловський В.Б., перевіривши матеріали апеляційної скарги військової частини НОМЕР_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 серпня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

відповідно до рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 серпня 2024 року позов задоволено частково.

Не погодившись із судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Разом із апеляційною скаргою відповідач подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження зазначеного судового рішення. Так, у даному випадку апелянт, обґрунтовуючи підстави подання апеляційної скарги поза строками, встановленими ст. 295 КАС України, відзначає, що вчасному поданню апеляційної скарги завадив факт перебування особового складу військової частини на бойовому завданні щодо стримування збройної агресії російської федерації. Крім того, відповідач зазначив, вживав заходів для витребування коштів для сплати судового збору, які досі не надійшли.

Перевіривши додержання особою, яка подала апеляційну скаргу, вимог ст.ст. 295, 296 КАС України, суд дійшов висновку про залишення поданої апеляційної скарги без руху з таких підстав.

За приписами ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Так, рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.08.2024 ухвалено у порядку письмового провадження та 20.08.2024 надійшло до військової частини НОМЕР_1 .

Апеляційну скаргу на вказане судове рішення відповідач подав 120.02.2025.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до частини 1 статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Отже, для поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом, необхідно встановити наявність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, які об`єктивно перешкоджали особі вчасно подати апеляційну скаргу.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Так, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022, який діє на теперішній час.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

При цьому, введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Аналогічні висновки містить постанова Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2022 по справі № 990/115/22.

Отже, введення воєнного стану, безумовно, є поважною причиною пропуску процесуального строку, оскільки впливає на життєдіяльність в державі в цілому. Але між пропуском процесуального строку і введенням воєнного стану повинен бути безпосередній, прямий, причинний зв`язок. При вирішенні питання про поновлення процесуального строку судом не може не враховуватися, зокрема, коли збіг процесуальний строк (до введення воєнного стану чи під час воєнного стану, а якщо до введення воєнного стану, то як задовго до цієї події), яким чином запроваджені обмеження перешкоджали своєчасно звернутися з апеляційною скаргою.

Відтак, стосовно виконання особовим складом військової частини бойових завдань згідно наказів командування в рамках протидії збройної агресії російської федерації проти України, суд відзначає, що впорядкування внутрішніх процедур суб`єкта владних повноважень щодо реалізації права на апеляційне оскарження судових рішень, віднесено виключно до внутрішньо-управлінської діяльності відповідача, у зв`язку з чим не може бути визнано поважною причиною пропуску строку.

При цьому, зі сторони апелянта не надано належних доказів щодо терміну перебування особового складу військової частини на бойовому завданні.

Крім того, суд зазначає, що обмежене фінансування бюджетної установи, яка діє як суб`єкт владних повноважень, не є поважною причиною для поновлення пропущеного процесуального строку.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Враховуючи наведене колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено наявності поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.08..2024, а тому у задоволенні клопотання відповідача про поновлення строку на апеляційне оскарження необхідно відмовити.

Крім того, скаржником, всупереч приписам п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України, не надано документ про сплату судового збору.

Водночас, заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору, розглянувши яке, суд зазначає наступне.

За приписами частини першої статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

При цьому, відповідно до частин першої, другої статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з частиною першою ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З даної норми вбачається, що єдиною підставою для відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору є майновий стан заявника.

Обмежене фінансування бюджетної установи, яка діє як суб`єкт владних повноважень, не може бути підставою для відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору.

Отже, скаржник не є суб`єктом, на якого розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.

Враховуючи, що звільнення, відстрочення, розстрочення від сплати судового збору на певний строк є правом, а не обов`язком суду, а також відсутність будь-яких доказів щодо неможливості сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги у даній справі, суд приходить до висновку про відсутність підстави для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до ст.4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п.п. 2 п. 3 ч.2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання апеляційної скарги на рішення суду сплачується судовий збір - 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Згідно з п.п.1 п.3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання фізичною особою немайнового позову до суду становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").

Позовну заяву у даній справі подано до суду у 2024 році і відповідач оскаржує судове рішення стосовно 1 вимоги немайнового характеру.

Згідно із ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" прожитковий мінімум на одну працездатну особу станом на 01 січня 2024 року становить 3028 грн.

Таким чином, розмір ставки судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції становить 1453,44 грн., тобто (150% х 1211,2) х 0,8.

Вказаний недолік апеляційної скарги повинен бути усунений шляхом надіслання до Сьомого апеляційного адміністративного суду оригіналу документу про сплату судового збору у визначеному розмірі з підтвердженням зарахування його до спеціального фонду Державного бюджету України , за наступними реквізитами :

ОДЕРЖУВАЧ: ГУК у Він.обл./м.Вінниця/22030101

Код ЄДРПОУ: 37979858

Банк: Казначейство України (ел. адм. подат.)

Рахунок: UA728999980313171206081002856.

За змістом ч.3 ст.298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Керуючись ст.ст. 169, 295, 296, ч.3 ст.298 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

визнати неповажними причини пропуску військовою частиною НОМЕР_1 строку на апеляційне оскарження рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 серпня 2024 року.

Відмовити у задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору.

Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 серпня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та зобов`язання вчинити дії залишити без руху.

Запропонувати апелянту протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку, а також надати документ про сплату судового збору.

Роз`яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що у разі неусунення недоліків, зазначених в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.

Копію цієї ухвали надіслати на адресу особі, яка подала апеляційну скаргу.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи в мережі Інтернет на офіційному вебпорталі судової влади України за посиланням: https://court.gov.ua/fair/sud4856/.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідачШидловський В.Б.