Ухвала

від 24.02.2025 по справі 420/3296/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

24 лютого 2025 року

м. Київ

справа №420/3296/24

адміністративне провадження № К/990/5942/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Васильєвої І.А.,

суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17.01.2025 про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі № №420/3296/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рис Бессарабії» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15.04.2024 задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Рис Бессарабії» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії. Справа розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження.

Не погодившись із прийнятим рішенням, контролюючим органом подано апеляційну скаргу.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.05.2024 апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишено без руху, надано апелянту десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків шляхом надання до суду апеляційної інстанції документу, що підтверджує сплату судового збору.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11.06.2024 відмовлено Головному управлінню ДПС в Одеській області у задоволенні клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги; апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.04.2024 у справі №420/3296/24 повернуто апелянту.

Контролюючим органом 12.12.2024 повторно подано апеляційну скаргу.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2024 визнано неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.04.2024 у справі №420/3296/24, зазначені представником Головного управління ДПС в Одеській області у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції; апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишено без руху; надано апелянту десятиденний строк з моменту отримання копії даної ухвали суду для надання до суду апеляційної інстанції заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення із зазначенням інших обґрунтованих поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та наданням доказів у їх підтвердження.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17.01.2025 визнано неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.04.2024 у справі №420/3296/24, зазначені представником Головного управління ДПС в Одеській області у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції; відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.04.2024 у справі №420/3296/24.

Як встановлено з Єдиного державного реєстру судових рішень, позиція суду апеляційної інстанції мотивована тим, що з повторною апеляційною скаргою Головне управління ДПС в Одеській області, звернулось до суду апеляційної інстанції лише 12.12.2024, тобто через шість місяців після повернення первинно поданої апеляційної скарги. При зверненні з апеляційною скаргою апелянтом було подано до суду апеляційної інстанції копію платіжної інструкції №1377 про сплату судового збору за подання апеляційної скарги, яка датована 27.05.2024. Тобто судовий збір за подання апеляційної скарги був сплачений апелянтом ще у травні 2024 року, що свідчить про те, що пропуск строку на апеляційне оскарження взагалі не може пов`язуватись відсутністю фінансування. Неналежна організація процесу із оскарження судових рішень з боку відповідальних осіб та виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Головним управлінням ДПС в Одеській області не надано суду жодних доказів на підтвердження того, що пропуск строку на апеляційне оскарження дійсно пов`язаний з непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк, звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою.

До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС в Одеській області на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17.01.2025 про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі № №420/3296/24.

В обґрунтування касаційної скарги контролюючим органом вказано, що судом апеляційної інстанції не враховано право особи на апеляційне оскарження судових рішень, на справедливий судовий розгляд.

При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом встановлено наступне.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску даного строку (поважність причин повинен доводити скаржник).

Підстави пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційне оскарження судового рішення, повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом для чого, як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

Недоліки в організації роботи відповідача не можуть бути визнані такими обставинами, що є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Право на повторне звернення з апеляційною скаргою після її повернення не є абсолютним й, окрім його реалізації без зайвих зволікань, скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої апеляційної скарги відбулося з причин, які об`єктивно не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення. Та обставина, що повернення апеляційної скарги не позбавляє повторного звернення до апеляційного суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої апеляційної скарги без урахування процесуальних строків встановлених для цього.

Відкриття апеляційного провадження поза межами встановленого законодавством строку для апеляційного оскарження є неприйнятним та порушує принцип юридичної визначеності, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що підтверджено рішенням Європейського суду з прав людини від 20.09.2022 у справі «Завалій та інші проти України».

Доводи скаржника, наведені в касаційній скарзі, не спростовують правильність висновків апеляційного суду, що скаржником не наведено поважних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами 2, 3 цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Згідно з частиною 2 статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

За таких обставин, касаційна скарга є необґрунтованою, оскільки, у даному випадку, правильне застосування апеляційним судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, у розумінні пункту 5 частини 1 та частини 2 статті 333 КАС України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Відповідно до вищевикладеного, керуючись статтями 333, 355, 359 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17.01.2025 про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі № №420/3296/24.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіІ.А. Васильєва Л.І. Бившева В.В. Хохуляк