Ухвала

від 24.02.2025 по справі 215/2909/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

24 лютого 2025 року

м. Київ

справа №215/2909/24

адміністративне провадження №К/990/50225/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Жука А.В.,

суддів: Мельник-Томенко Ж.М., Мартинюк Н.М.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2024 року

у справі №215/2909/24

за позовом ОСОБА_1

до Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

про встановлення відсутності компетенції (повноважень) та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

03 травня 2024 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до установи Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області про встановлення відсутності компетенції (повноважень) та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06.05.2024 позовну заяву ОСОБА_1 до установи Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області про встановлення відсутності компетенції (повноважень) та зобов`язання вчинити певні дії, передано на розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

ОСОБА_1 05 вересня 2024 року звернувся до Третього апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою на ухвалу Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06.05.2024 у справі №215/2909/24.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 12.09.2024 визнано неповажними підстави, вказані ОСОБА_1 у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06.05.2024 у справі №215/2909/24 залишено без руху та запропоновано протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків вказавши інші поважні підстави для поновлення строку апеляційного оскарження.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 14.11.2024 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06.05.2024 у справу №215/2909/24.

25 грудня 2024 року позивач засобами поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 14.11.2024 у справі №215/2909/24 . Скаржник просить скасувати оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції, а справу передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду і кваліфікувати її як типову справу.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.12.2024 визначено колегію суддів у складі: судді-доповідача - Жука А.А. суддів: Мельник-Томенко Ж.М., Мартинюк Н.М.

Поряд з цим, разом із касаційною скаргою позивачем подана заява про відвід суддів Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 30 грудня 2024 року заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від участі у розгляді справи №215/2909/24 повернуто заявнику без розгляду.

Ухвалою Верховного Суду від 21 січня 2025 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2024 року у справі №215/2909/24 залишено без руху.

До Суду надійшла заява про відкриття провадження у справі після усунення недоліків.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд зазначає таке.

Судом встановлено, що до поданої скаржником заяви (про відкриття провадження по справі після усунення недоліків) ОСОБА_1 на підтвердження своїх доводів стосовно перевищення судового збору по справі 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік, додатково надав суду відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за період з 1 кварталу 2023 року по 4 квартал 2023 року.

Оцінивши надані скаржником докази надані на підтвердження майнового стану позивача, Верховний Суд зазначає таке.

Відповідно до частини 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Правові засади справлення судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлено Законом України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI).

Відповідно до статті 8 вказаного Закону № 3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині 1 цієї статті.

З огляду на наведене, звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є дискреційним правом, а не обов`язком суду, можливість реалізації якого пов`язується з майновим станом особи.

Суд звертає увагу, що Законом № 3674-VI чітко визначено, як одну з умов для звільнення від сплати судового збору, обов`язок доведення заявником обставин, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Для звільнення від сплати судового збору заявник касаційної скарги має довести існування фінансових труднощів та такого майнового стану, що надає підстави вважати за можливе звільнити таку особу від сплати судового збору.

Суд враховує, що Законом № 3674-VI не містить вичерпного й чіткого визначеного переліку документів, які можливо вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку. Суд установлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25 липня 2005 року у справі «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland»), заява № 71731/01; пункти 63- 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» («Jedamski and Jedamska v. Poland»), заява № 73547/01).

Враховуючи вищевикладене та наявні в матеріалах касаційної скарги докази, Суд вважає за можливе задовольнити клопотання ОСОБА_1 та звільнити його від сплати судового збору.

У касаційній скарзі заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке мотивоване тим, що копію оскаржуваної ухвали отримано позивачем 12 грудня 2024 року.

З цією касаційною скаргою позивач звернувся за допомогою засобів поштового зв`язку 21 грудня 2024 року.

За змістом частин першої, другої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Частина третя статті 329 КАС України зазначає, що строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.

Судом витребувано матеріали апеляційного провадження з Центральної бази даних автоматизованої системи документообігу суду.

Як вбачається, з матеріалів адміністративної справа, ОСОБА_1 копію ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2024 року дійсно отримано 12 грудня 2024 року.

За такого правового регулювання та обставин справи, Суд дійшов висновку про наявність підстав для поновлення строку на касаційне оскарження.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Підставою для відкриття касаційного провадження у справі №215/2909/24 є оскарження судового рішення зазначеного у частині 3 статті 328 КАС України та посилання скаржника у касаційній скарзі на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.

Керуючись статтями 328, 330, 334, 340 КАС України,

УХВАЛИВ:

1. Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити.

2. Визнати причини пропуску строку на касаційне оскарження поважними та поновити процесуальний строк.

3. Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору задовольнити.

4. Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання касаційної скарги.

5. Відкрити касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2024 року у справі №215/2909/24.

6. Встановити десятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття касаційного провадження для подання учасниками справи до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу в письмовій формі, доказів надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи та заперечень щодо поданих заяв та клопотань.

7. Витребувати з Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області та/або Третього апеляційного адміністративного суду справу №215/2909/24.

8. Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

А.В. Жук

Ж.М. Мельник-Томенко

Н.М. Мартинюк ,

Судді Верховного Суду