Ухвала

від 24.02.2025 по справі 520/20771/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

24 лютого 2025 року

м. Київ

справа №520/20771/24

адміністративне провадження № К/990/3307/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Жука А.В.,

суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,

перевіривши касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1

на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 27 грудня 2024 року

у справі №520/20771/24

за позовом ОСОБА_1

до Військової частини НОМЕР_1

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач у порядку адміністративного судочинства заявив вимоги про:

- визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 відношенні до ОСОБА_1 щодо не нарахування та невиплати у повному обсязі індексації грошового забезпечення у період 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням місяця для обчислення індекс споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення в період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року - січень 2008 року;

- зобов`язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення у період 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення в період 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року - січень 2008 року із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до п. 2 Порядку виплат щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особам рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року частково задоволено позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 з приводу нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення військовослужбовця за період 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін - січень 2008 року.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення військовослужбовця за період 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін - січень 2008 року.

Позов у решті вимог - залишено без задоволення.

05 грудня 2024 року до Другого апеляційного адміністративного суду за допомогою поштового зв`язку направлено апеляційну скаргу від Військової частини НОМЕР_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року по справі № 520/20771/24.Разом з апеляційною скаргою заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення.

Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2024 року у задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовлено. Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року по справі № 520/20771/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - залишено без руху. Надано Військовій частині НОМЕР_1 строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги - протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху шляхом направлення до суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року по справі №520/20771/24 із зазначенням інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження вказаного судового рішення. Роз`яснено Військовій частині НОМЕР_1 , що у разі невиконання вимог даної ухвали питання про відмову у відкритті провадження буде вирішено протягом п`яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 27 грудня 2024 року заяву Військової частини НОМЕР_1 про поновлення строків на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року залишено без задоволення. Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року по справі № 520/20771/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Не погоджуючись із цим судовим рішенням, скаржник звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Верховний Суд ухвалою від 21 січня 2025 року залишив без руху касаційну скаргу скаржника надавши строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення її недоліків шляхом надання документа про сплату судового збору в установленому законом розмірі.

На виконання цієї ухвали, скаржник направив до суду заяву про усунення недоліків, до якої додано платіжну інструкцію, що підтверджує сплату судового збору встановленому законом розмірі, а тому касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, що дає змогу суду вирішити питання про відкриття або відмову у відкритті касаційного провадження.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд зазначає таке.

У поданій касаційній скарзі скаржник, з посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення.

За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що наведені апелянтом причини пропуску строку на апеляційне оскарження є неповажними.

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За приписами статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Так, ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2024 року у задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовлено. Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року по справі № 520/20771/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - залишено без руху. Надано Військовій частині НОМЕР_1 строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги - протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху шляхом направлення до суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року по справі №520/20771/24 із зазначенням інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження вказаного судового рішення. Роз`яснено Військовій частині НОМЕР_1 , що у разі невиконання вимог даної ухвали питання про відмову у відкритті провадження буде вирішено протягом п`яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Залишаючи апеляційну скаргу без руху, суд апеляційної інстанції встановив, що повний текст рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року складений 23 вересня 2024 року. Апеляційна скарга надіслана до Другого апеляційного адміністративного суду 05 грудня 2024 року. Таким чином, суд апеляційної інстанції виснував, що апеляційна скарга подана до суду поза межами строку (протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду), протягом якого особа має право на поноволення строку апеляційного оскарження на підставі пункту 2 частини 2 статті 295 КАС України.

В клопотанні про поновлення строку апелянт посилається на те , що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 24 лютого 2022 року, який діє по теперішній час. Зазначив, що Військовою частиною НОМЕР_1 не було своєчасно подано апеляційну скаргу в зв`язку з постійним переміщенням військової частини НОМЕР_1 , що в свою чергу унеможливлювало наявність постійного доступу до системи Електронного суду та його безперебійну роботу, а також отримання поштової кореспонденції. Також скаржник посилається на відсутність за штатом військової частини юридичної служби та покладення виконання обов`язків помічника командира частини з правової роботи військової частини НОМЕР_1 на військовослужбовців тимчасово, у зв`язку з відсутністю юристконсульта, а також великий обсяг посадових обов`язків впливає на своєчасність подачі заяв по суті справ.

Проаналізувавши подану скаржником заяву про повносено строку, колегія суддів вважала, що вказані скаржником доводи не можуть бути підтвердженням поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання Військової частини НОМЕР_1 .

При цьому, судом апеляційної інстанції враховано висновки Великої Палати Верховного Суду викладені в постанові від 10 листопада 2022 року по справі № 990/115/22.

18 грудня 2024 року від Військової частини НОМЕР_1 надано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення.

В обґрунтування причин поважності пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції відповідач зазначив, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року по справі №520/20771/24 надійшло до відповідача 05 жовтня 2024 рок за вх. №1914.

Також, в клопотанні зазначено, що причиною пропуску строку подачі апеляційної скарги стало те, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 24 лютого 2022 року, який діє по теперішній час.

Військова частина НОМЕР_1 перебуває за межами постійного місця розташування, а саме у Лозівському районі, Харківської області, який відповідно до Наказу Міністерства реінтеграції тимчасово окупованих територій "Про затвердження переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією" від 22 грудня 2022 року №309 відноситься з 24 лютого 2022 року до району, в якому можуть виникнути бойові дії.

Також однією з причин пропуску строку, апелянт просив врахувати, що у зв`язку з агресивною війною російської федерації проти України та постійними обстрілами Харківської області та оголошення повітрянних тривог з 05 жовтня 2024 по 15 грудня 2024 року повітряна тривога пролунала 355 разів, небезпека тривала 671 годину.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції зазначив, що Військова частина НОМЕР_1 отримала оскаржуване судове рішення 05 жовтня 2024 року, тоді як апеляційну скаргу на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року по справі № 520/20771/24 подано до суду лише 05 грудня 2024 року, тобто, поза межами тридцятиденного строку на апеляційне оскарження, встановленого ст. 295 КАС України. Суд виснував, зазначені відповідачем обставини про поновлення строку на подання апеляційної скарги є необґрунтованими та безпідставними, а тому останні не можуть свідчити про поважність підстав його пропуску.

Проаналізувавши зазначені в касаційній скарзі підстави пропуску строку на апеляційне оскарження в сукупності з доводами клопотання про поновленняя строку, яке було подано до суду апеляційної інстанції, Верховний Суд прийшов наступних висновків.

Суд зауважує, що поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Усталеною є і практика Верховного Суду, що при вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.

Так, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», з 05год 30хв 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який у подальшому був продовжений відповідними Указами Президента України з затвердженням відповідними Законами України, який триває й до сьогодні.

За усталеною практикою Верховного Суду введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною та підтверджений відповідними доказами.

Так, відповідно до частин першої, другої статті 9 Закону України від 12 травня 2015 року №389-VIII "Про воєнний стан" в умовах воєнного стану Президент України та Верховна Рада України діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією та законами України. Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується у кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві/клопотанні про поновлення такого строку. Зокрема факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Уведений в Україні воєнний стан, звичайно, ускладнив (подекуди унеможливив) повноцінне функціонування, зокрема, органів державної влади. Між іншим, сама собою ця обставина, без належного її обґрунтування крізь призму неможливості ситуативного (в конкретних умовах) виконання процесуальних прав і обов`язків учасника справи, й без підтвердження її належними й допустимими доказами, не може слугувати підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.

Таким чином, суд апеляційної інстанції правильно виснував, саме лише посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення строку на усунення недоліків апеляційної скарги для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення військового стану вплинуло на роботу цього державного органу, що в свою чергу обумовило пропуск строку на усунення недоліків апеляційної скарги.

Наведене скаржником доводи, без надання відповідних доказів, не можуть бути визнані поважними причинами пропуску строку.

Також, Верховний Суд звертає увагу, що оцінюючи доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, необхідно виходити з того, що відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на апеляційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту.

Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Отже, Суд касаційної інстанції погоджується з висновками апеляційного суду, що неналежна організація процесу з оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб та невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення апеляційної скарги, та як наслідок, повернення її заявнику не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його апеляційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.

Учасник справи як особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.

Окрім цього, пунктом другим частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

Суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.

Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Крім того, статтею 129 Конституції України визначено як одну із засад судочинства рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Право на апеляційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами.

Зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України»).

Звернення до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків, встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відтак, органи влади, що діють як суб`єкти владних повноважень від імені Держави та є учасниками процесу, мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не повинні допускати затримки та невиправданого зволікання при виконанні своїх процесуальних обов`язків.

Суд звертає увагу, що Військова частина НОМЕР_1 отримала оскаржуване судове рішення 05 жовтня 2024 року, тоді як апеляційну скаргу на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року по справі № 520/20771/24 подано до суду лише 05 грудня 2024 року.

Скаржником не доведено, що ним вживалися розумні заходи для того, щоб реалізувати своє право на апеляційне оскарження (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску).

Отже, колегія суддів констатує, що суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження з підстав визнання неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження, вірно застосував положення пункт 4 частини першої статті 299 КАС України, правильне їх застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначених норм процесуального права.

Таким чином наведені скаржником причини пропуску строку апеляційного оскарження судових рішень не дають достатніх і переконливих підстав визнання поважними причин пропуску такого строку та його поновлення.

Інші доводи касаційної скарги не спростовують і не ставлять під сумнів установлені судом апеляційної інстанції обставини, а до касаційної скарги не додано будь-яких доказів які б спростовували зазначене.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами 2, 3 цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

За змістом частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

За такого правового регулювання та обставин справи у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 333 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 27 грудня 2024 року у справі №520/20771/24.

Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіА.В. Жук Н.М. Мартинюк Ж.М. Мельник-Томенко