УХВАЛА
24 лютого 2025 року
м. Київ
справа №990/65/25
адміністративне провадження №П/990/65/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Білак М.В.,
суддів: Желєзного І.В., Загороднюка А.Г., Мацедонської В.Е., Соколова В.М.
розглянувши матеріали позовної заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Ткаченко Юлії Олегівни до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправними дій та скасування рішення,
ВСТАНОВИВ:
17 лютого 2025 року представник позивача через систему «Електронний суд» подала до Верховного Суду як до суду першої інстанції позовну заяву, в якій просить:
- визнати протиправними дії Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо продовження кваліфікаційного оцінювання судді ОСОБА_1;
- скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 16 грудня 2024 року №234/ко-24 про визнання судді Господарського суду Харківської області ОСОБА_1 таким, що не відповідає займаній посаді та внесення подання до Вищої ради правосуддя про звільнення судді Господарського суду Харківської області ОСОБА_1
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 лютого 2025 року для розгляду справи № 990/65/25 визначено склад колегії суддів: Білак М.В. - головуючий суддя, судді: Загороднюк А.Г., Мацедонська В.Е., Соколов В.М., Желєзний І.В.
Пунктом 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам процесуального закону, Суд дійшов висновку про наявність обставин, що зумовлюють залишення її без руху.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
За змістом частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною п`ятою статті 122 КАС України визначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Предметом оскарження в межах заявленого позову є рішення Комісії від 16 грудня 2024 року №234/ко-24, яким позивача визнано таким, що не відповідає займаній посаді та внесено подання до Вищої ради правосуддя про звільнення судді із займаної посади.
До суду з позовною заявою представник позивача звернулася 17 лютого 2025 року та у підтвердження дотримання строку звернення до суду зазначила, що оскаржуване рішення було виготовлено 15 січня 2025 року та отримано позивачем 28 січня 2025 року після надходження на адресу Господарського суду Харківської області.
Вказує на те, що оскільки строк оскарження будь-якого рішення повинен обчислюватися з моменту ознайомлення з його змістом та мотивами, то, на переконання представника, позивач дотримався встановленого процесуальним законодавством місячного строку для звернення до суду, останній день якого припадає на 28 лютого 2025 року.
Відповідно, представник позивача не ставить питання про поновлення строку звернення до суду з цією позовною заявою, вважаючи його не пропущеним.
Оцінюючи вказані доводи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
За змістом пункту 8 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 13 жовтня 2016 року №81/зп-16 (зі змінами) принцип публічності у роботі Комісії полягає в тому, що засідання Комісії є відкритим, за винятком його закритої частини та закритих засідань Комісії. Інформація про засідання Комісії, перелік питань, що виносяться для розгляду на засіданні Комісії, результати засідань Комісії розміщуються на веб-сайті Комісії. Учасник засідання не може бути обмеженим у праві на отримання в Комісії інформації про результати розгляду питання стосовно нього.
Відповідно до пункту 107 Регламенту копія рішення Комісії надається особі, стосовно якої його ухвалено, за відповідним зверненням такої особи.
Пунктом 195 Регламенту визначено, що рішення Комісії за результатами засідань Комісії оприлюднюються на вебсайті Комісії не пізніше п`яти робочих днів після складання їх повного тексту та підписання членами Комісії.
Відповідно до спірного рішення від 16 грудня 2024 року засідання Комісії відбувалося за участі позивача, отже він був обізнаний про прийняте відносно нього рішення.
У позовній заяві представник позивача вказує на виготовлення рішення 15 січня 2025 року та його отримання позивачем 28 січня 2025 року після надходження за місцем роботи - Господарський суд Харківської області. У той же час представник позивача не надає підтверджуючих доказів виготовлення повного тексту рішення саме 15 січня 2025 року та звернення позивача до Комісії з приводу видачі копії такого рішення для ознайомлення.
Супровідним листом від 21 січня 2025 року Вища кваліфікаційна комісія суддів України надіслала Господарському суду Харківської області копії рішень Комісії від 23 вересня 2019 року № 811/ко-19 та від 16 грудня 2024 року № 234/ко-24, ухвалених за результатами кваліфікаційного оцінювання судді ОСОБА_1 на відповідність займаній посаді, для врахування в роботі, а не позивачу до відома за його зверненням.
При цьому, позовна заява не містить обґрунтування об`єктивних причин неможливості ознайомитися з оскаржуваним рішенням на офіційному вебсайті Комісії або звернутися з проханням про його видачу відповідно до положень пункту 107 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Представник позивача вказує, що текст рішення було виготовлено 15 січня 2025 року. Відповідно з цієї дати (15 січня 2025 року) повний текст оскаржуваного рішення має бути опублікованим на офіційному вебсайті Комісії та бути доступним для ознайомлення (прочитання), а у позивача виникло відповідне право. Таким чином і місячний строк для звернення до суду з позовом про оскарження рішення про звільнення з займаної посади судді розпочав свій відлік з 15 січня 2025 року.
У той же час позовну заяву сформовано представником позивача у системі «Електронний суд» 17 лютого 2025 року, тобто з пропуском місячного строку звернення до суду.
Згідно зі частиною шостою статті 161 КАС України зазначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Проте в порушення вимог вказаної норми представник позивача до позовної заяви не додала обґрунтоване клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Якщо цей день встановити точно неможливо, то його строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому слово «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Колегія суддів звертає увагу, що норми КАС України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов`язку надавати докази до суду та доводити ті обставини, які є підставами для поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Частиною першою статті 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, зважаючи, що позовна заява представника ОСОБА_1 - адвоката Ткаченко Ю.О. подана поза межами строку звернення до суду та не містить обґрунтованого клопотання про його поновлення, її слід залишити без руху, надавши позивачеві десятиденний строк для усунення встановленого судом недоліку шляхом подання до суду обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з позовом та доказів на підтвердження поважності причин пропуску такого строку.
З уваги на те, що в межах п`ятиденного строку, встановленого для постановлення ухвали про залишення позовної заяви без руху, не було складу суду (у зв`язку з перебуванням одного з суддів у відпустці), її текст виготовлено і підписано першого робочого дня, коли склад суду, визначений для розгляду справи, було сформовано.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 171 КАС України, Суд
УХВАЛИВ:
Позовну заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Ткаченко Юлії Олегівни до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправними дій та скасування рішення - залишити без руху.
Надати позивачу десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з позовом та доказів на підтвердження поважності причин пропуску такого строку.
Роз`яснити позивачу, що у разі неусунення цих недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, заява буде повернута з підстав, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не оскаржується.
Судді М.В. Білак
І.В. Желєзний
А.Г. Загороднюк
В.Е. Мацедонська
В.М. Соколов
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 24.02.2025 |
Оприлюднено | 25.02.2025 |
Номер документу | 125378201 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України,органів,які обирають(призначають),звільняють,оцінюють членів Вищої ради правосуддя оскарження актів, дій чи бездіяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, з них: |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Білак М.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні