Ухвала

від 24.02.2025 по справі 308/2692/25

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/2692/25

2/308/853/25

У Х В А Л А

24 лютого 2025 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Зарева Н.І., ознайомившись з спільною позовною заявою:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , та

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , до

Туроператора TourGroup, адреса: вул. 16 липня № 6 а, м. Рівне, код ЄДРПОУ 35413581,

про захист прав споживачів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися в суд зі спільною позовною заявою про захист прав споживачів, в якій просять стягнути з відповідача Туроператора Tour Group на їх користь суму вартості ненаданих послуг у розмірі по 10 Євро, суму вартості оплаченого таксі у розмірі по 40 Євро, а також по 50 000,00 грн моральної шкоди.

Вивчивши подану заяву, суддя дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Статтями175,177 ЦПК Українивизначено вимоги до змісту та форми позовної заяви, документів, що додаються до позовної заяви, обов`язок дотримання яких покладається на позивача.

Згідно з ч. 1ст. 185 ЦПК України,суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175і177 ЦПК України, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Згідно з ч. 1 ст. 80 ЦК України, юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

За ч. 1 ст. 90 ЦК України, юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму та назву.

З позовної заяви вбачається, що вона пред`явлена до "Туроператора Tour Group", однак із зазначеного позивачами найменування не вбачається інформації про організаційно правову форму підприємства, що свідчить про те, що вказане позивачами найменування юридичної особи-відповідача, є неповним.

Під час усунення недоліків позовної заяви, позивачам слід зазначити повне найменування юридичної особи, згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

За ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Разом з цим, з позовної заяви вбачається, що позивачі обрали спосіб захисту своїх порушених прав - шляхом стягнення суми грошових коштів і просять стягнути з відповідача суми коштів ненаданих послуг, а також суми вартості оплаченого таксі, однак у позовній заяві не наводять безпосередньої підстави виникнення у відповідача обов`язку сплатити вищевказані грошові кошти.

Зокрема, згідно з ч. 1 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

За ч. 2 даної статті, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.

Позовна заява містить короткий виклад фактичних обставин, що стали підставою для звернення позивачів до суду, однак не містить правового обгрунтування виникнення у відповідачів обов`язку надавати послуги/сплачувати кошти, про які йдеться у позовній заяві, а також відшкодовувати завдану шкоду.

Зокрема, у позовній заяві не зазначено з якого виду договору (правочину) чи акта цивільного законодавства виникають такі обов`язки, з яких юридичних фактів випливають обов`язки відповідача сплатити грошові кошти.

Окрім цього, як вбачається з позовної заяви, позивачі просять стягнути з відповідача моральну шкоду, посилаючись на норми Закону України "Про захист прав споживачів".

Разом з цим, вищевказаним Законом (п. 5 ч. 1 ст. 4) передбачено право споживачів на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону. Інших підстав для відшкодування моральної шкоди даний закон не містить.

Поряд з цим, у позовній заяві не викладано обставин, які свідчать про те, що позивачам завдано шкоду внаслідок недоліків продукції.

Зокрема, згідно з п. 19 ч. 1 ст. 1 даного Закону, під продукцією розуміється будь-який виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб.

Відповідно до п. 22 ч. 1 ст. 1 даного Закону, споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Даним законом передбачені права споживачів, гарантовані цим законом, однак позивачами не зазначено прав, передбачених цих Законом, які на їх думку є порушеними.

Окрім цього, у постанові Великої Палати Верховного Суду 20 березня 2019 року у справі № 761/26293/16-ц (провадження № 14-64 цс 19) вказано: «Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення вимоги про стягнення моральної шкоди, оскільки відшкодування моральної шкоди у разі порушення зобов`язання (стаття 611 ЦК України) може здійснюватися виключно у випадках, що прямо передбачені законом, а також якщо умови про відшкодування передбачені укладеним договором. Відповідно до положень статей 4, 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі мають право на відшкодування моральної шкоди тільки в разі її заподіяння небезпечною для життя і здоров`я людей продукцією у випадках, передбачених законом».

Разом з цим, обгрунтування того, що позивачам заподіяна моральна шкода внаслідок небезпечної для життя і здоров`я продукції у позовній заяві не наведено, а будь-якого договору, яким передбачений обов`язок відповідача відшкодувати моральну шкоду у разі порушення зобов`язання позивачами не долучено до позовної заяви.

На підставі наведеного, суддя дійшов висновку, що до даної позовної заяви слід застосувати правила ч. 1 ст. 185 ЦПК України та залишити без руху, надавши заявнику строк для усунення вищевказаних недоліків.

Керуючись ст.ст. 13, 175, 177, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву залишити без руху.

Надати позивачам строк для усунення вказаних у даній ухвалі недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення копії цієї ухвали.

Роз`яснити при цьому, що в разі не усунення у визначений строк недоліків, позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачам.

Копію ухвали надіслати позивачам.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя Н.І. Зарева