Рішення

від 14.02.2025 по справі 207/5789/23

ГУСЯТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" лютого 2025 р. Справа № 207/5789/23

Провадження № 2/596/17/2025

Гусятинський районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого судді Митражик Е.М.

при секретарі Кузик М.Я.

представника відповідача адвоката Редькви Н.М.

представника органу опіки

та піклування в особі служби у справах дітей

Гримайлівської селищної ради Сорокотяги І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Гусятин за правилами загального позовного провадження в режимі відеоконференцзв`язку з використанням власних технічних засобів в селищі Гусятин цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору орган опіки та піклування в особі служби у справах дітей Кам`янської міської ради Дніпропетровської області, орган опіки та піклування в особі служби у справах дітей Гримайлівської селищної ради Чортківського району Тернопільської області про позбавлення батьківських прав та зміну розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору орган опіки та піклування виконавчого комітету Кам`янської міської ради Дніпропетровської області, в якому просить позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Також просить збільшити розмір аліментів, визначений рішенням Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 14.01.2020 року, а саме, стягувати з ОСОБА_2 на користь позивача аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частки заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що з 21.06.2019 року перебували з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, від якого в них народилася донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Оскільки сумісне життя з відповідачем не склалося, в квітні 2021 року шлюб між ними розірвано. Неповнолітня дитина проживає з позивачем. В жовтні 2019 року вона змінила прізвище з ОСОБА_5 на ОСОБА_6 . Відповідач вихованням дитини не займається, не піклується та не має ніякого наміру та бажання спілкуватися з дитиною, повністю ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню дитини. Не цікавиться її життям, жодного разу дитини не бачив. До дошкільних закладів не приходить, долею дитини не цікавиться. Вважає, що відповідач не маючи об`єктивних причин, пов`язаних зі станом здоров`я або психічного здоров`я, ухиляється від обов`язків по вихованню своєї дитини. В 2022 році відповідач звернувся до суду з заявою про оспорювання батьківства, однак в позові йому було відмовлено. Згідно рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 14.01.2020 року з відповідача на її користь стягуються аліменти у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку щомісяця, до досягнення дитиною віку повноліття. Відповідач періодично мав заборгованість зі сплати аліментів. У позивачки виникла потреба в збільшенні матеріальної допомоги, оскільки після винесення рішення суду про стягнення аліментів у зв`язку із збільшенням вікових потреб дитини, витрати, які вона несе на її утримання, перевищують розмір сплачуваних відповідачем аліментів. Оскільки платник аліментів є працездатним, має добрий стан здоров`я, він може надавати матеріальну допомогу на утримання дитини в розмірі 1/3 частки заробітку (доходу) щомісячно.

Ухвалою суду від 08 лютого 2024 року провадження у зазначеній справі відкрито.

Ухвалою суду від 17 червня 2024 року до участі в справі в якості третьої соби, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору залучено орган опіки та піклування в особі служби у справах дітей Гримайлівської селищної ради Чортківського району Тернопільської області.

Ухвалою суду від 09 жовтня 2024 року справу призначено до розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву про слухання справи в її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про день, час та місце слухання справи. Представник відповідача адвокат Редьква Н.М. в судовому засіданні в задоволенні позову просить відмовити в повному обсязі, відповідач позовні вимоги не визнає повністю. Пояснив, що ОСОБА_2 любить свою доньку ОСОБА_7 та не ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків стосовно неї. Оскільки з позивачкою в них склались напружені відносини, то вважає, що остання чинить перешкоди йому в спілкуванні з дитиною та до неї не допускає. Відповідач вважає, що підставою пред`явлення даного позову став його позов до ОСОБА_1 про оспорювання батьківства. Сплачує аліменти, заборгованості не має. Можливості спілкуватись з дитиною в повній мірі не мав, так як з самого початку повномаштабного вторгнення в Україну він перебував на військовій службі. 14.11.2022 року отримав поранення, лікувався. Був звільнений з війської служби в запас та 11.02.2023 року виключений зі списків особового складу військової частини. Останні пів року перебуває за межами України, періодично приїжджає в Україну. Щодо вимог про збільшення розміру аліментів відповідач також заперечує з тих підстав, що на даний час звільнений з військової служби та постійного доходу не має. Крім того, має на утриманні від іншого шлюбу ще двох малолітніх дітей, на утримання яких теж сплачує аліменти.

Представник третьої особи органу опіки та піклування виконавчого комітету Кам`янської міської ради Дніпропетровської області в судове засідання не з`явилася. В матеріалах справи наявні заяви про слухання справи у відсутності їх представника. Згідно поданого висновку органу опіки та піклування позбавлення батьківських прав гр. ОСОБА_2 відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вважають доцільним.

Представник третьої особи органу опіки та піклування в особі служби у справах дітей Гримайлівської селищної ради Чортківського району Тернопільської області Сорокотяга І.Ю. в судовому засіданні щодо позовних вимог про позбавлення батьківських прав покладається на розсуд суду. Зазначила, що надати висновок можливості не має у зв`язку з тим, що відповідач зареєстрований але протягом шести місяців в АДРЕСА_1 не проживає.

Суд, заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи в межах заявлених вимог та доведених обставин, приходить до переконання, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Згідно зі статтями 12,13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів. Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Забезпечення найкращих інтересів дитини - дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров`я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити (абзац четвертий частини першої статті 1 Закону України «Про охорону дитинства»).

Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Згідно положень ст.ст.18,27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ(78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

За змістом ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України.

Мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини (пункти 1-6 частини першої статті 164 СК України).

В Постанові Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 553/2563/15-ц та постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 29 січня 2024 року у справі № 185/9339/21 зазначено, що тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 березня 2019 року в справі № 631/2406/15-ц зазначено, що: «тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України). Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків. Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.»

Подібний правовий висновок щодо застосування відповідних норм СК України викладений у постанові Верховного Суду від 23 червня 2021 року в справі № 953/17837/19.

Позивачем в обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, вихованням дитини не займається, не піклується про неї, не має ніякого наміру та бажання спілкуватися з дитиною, повністю ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню дитини, навіть не цікавляться її життям, жодного разу дитину він не бачив. Дитина повністю знаходиться на повному утриманні позивача.

Як встановлено, сторони перебували в шлюбі зареєстрованому у Чечелівському районному у місті Дніпрі відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області з 21 червня 2019 року, про що свідчить копія свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 21 червня 2019 року (а.с.8).

Сторони по справі являються батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 02 січня 2020 року (а.с.10).

Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 09.04.2021 року в справі №207/3051/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, позов задоволено та шлюб розірвано (а.с.12).

Згідно судового наказу виданого Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 14.01.2020 у справі №207/54/20, присуджено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) боржника, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 13 січня 2020 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с.208).

Рішенням Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області (справа №207/3829/22) від 29.08.2023 року в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Служба у справах дітей в особі Кам`янської міської ради про оспорювання батьківська та виключення відомостей щодо нього, як батька з актового запису про народження дитини відмовлено (а.с.13).

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 змінила прізвище на ОСОБА_9 , актовий запис №31(згідно свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_3 від 11.10.2019 року виданого Південним районним у місті Кам`янське відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Днірпропетровській області) (а.с.11).

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 разом із донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживають в АДРЕСА_2 , про що свідчить акт про проживання від 20.09.2023 року, виданий КП «Добробут» Кам`янської міської ради(а.с.8).

Відповідно до ч.4 ст.19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

При цьому, висновок органу опіки та піклування щодо розв`язання спору є дорадчим документом та не тягне за собою виникнення будь-яких прав чи обов`язків для суб`єктів відповідних правовідносин і не має обов`язкового характеру.

Подібний правовий висновок викладений у Постанові Верховного Суду від 16 лютого 2022 року справа № 742/710/19.

Згідно висновку щодо доцільності позбавлення батьківських прав гр. ОСОБА_2 відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 виданого виконавчим комітетом Кам`янської міської ради Дніпропетровської області слідує, що позбавлення батьківських прав гр. ОСОБА_2 , відносно малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є доцільним (а.с.179).

З довідки №65 від 05.10.2023 року виданої Комунальним закладом «Дошкільний навчальний заклад» (ясла-садочок) №28 «Малятко» Кам`янської міської ради слідує, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відвідувала заклад з 22.09.2021 року по 01.07.2022 року. Протягом всього періоду приводила та забирала дитину мати, яка з любов`ю піклувалась про неї, брала участь у всіх заходах. Батько - ОСОБА_2 до закладу не приходив, життєдіяльністю доньки не цікавився та не брав участь у заходах (а.с. 14).

З довідки №656 від 04.10.2023 року виданої Комунальним закладом «Ліцей №37 імені Максима Самойловича» Кам`янської міської ради слідує, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відвідує дошкільний підрозділ з 01.09.2022 року. Батько - ОСОБА_2 , з 01.09.2022 року дошкільний підрозділ та батьківські збори не відвідував. Інтереси дитини в закладі представляє мати - ОСОБА_1 (а.с. 15).

З довідки №139 від 08.10.2024 року виданої старостинським округом с.Раштівці, Гримайлівської селищної ради Чортківського району Тернопільської області слідує, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований в АДРЕСА_1 , але протягом шести місяців за вищевказаною адресою не проживає (а.с.148).

З інформаційного листа №15826/28.8-28/2 від 12.07.2024 року виданого Гусятинським відділом ДВС у Чортківському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції слідує, що станом на 09.07.2024 року заборгованість зі сплати аліментів у боржника ОСОБА_2 відсутня (а.с. 121, 122).

Як вбається із матеріалів справи, відповідач перебуваючи на військовій службі 14.11.2022 року під час вогневого контакту з ворогом в районі н.п. Ямпіль Донецької області отримав поранення та був поміщений в м.Дніпро КНП «МКЛ №6» ДМР.(а.с.104).

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_4 (по стройовій частині) від 11.02.2023 року солдат ОСОБА_2 звільнено наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 №12-РС (по особовому складу) від 06.02.2023 року з військової служби у запас за підпунктом «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», вважати таким, що справи та посаду здав і направлений для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_5 ( АДРЕСА_3 ) (а.с.204).

Враховуючи наведене, позивачем беззаперечних фактів того, що ОСОБА_2 умисно ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків щодо виховання дитини не надано, а в судовому засіданні не здобуто.

Суд не може зробити висновок про те, що має місце умисне ухилення відповідачем від виконання своїх обов"язків щодо виховання дитини.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України» (пункт 49), розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин.

Як зазначено в рішенні ЄСПЛ від 07.12.2006 у справі «Хант проти України», § 54, § 58 вирішення питання про позбавлення батьківських прав має ґрунтуватися на оцінці особистості відповідача, його поведінки; факт заперечення відповідача проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини.

В даному випадку задоволення позову про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , який заперечує щодо позову та як пояснив представник відповідача, останній бажає брати участь у вихованні та спілкуванні з дитиною, не відповідає якнайкращим інтересам дитини.

Враховуючи вищенаведене, те, що позивачем не надано до суду належних та допустимих доказів того, що відповідач умисно ухиляється від виконання батьківських обов`язків, а також в чому полягає захист інтересів дитини шляхом позбавлення її батька, по відношенню до неї, батьківських прав, суд дійшов висновку про необхідність відмовити у задоволенні позовних вимог про позбавлення батьківських прав.

Позивач, обгрунтовуючи позовні вимоги про збільшення розміру аліментів вказує на те, що розмір аліментів, що стягується з ОСОБА_2 , недостатній для належного утримання дитини у зв`язку із збільшенням вікових потреб дитини. Батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (ч.1 ст.180 СК України).

Положення частини 1 ст.192 СК України передбачають, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення стану здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Згідно п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

З аналізу зазначених правових норм вбачається, що при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, слід з`ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров`я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі. Особа, яка сплачує аліменти-платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я одержувача аліментів.

Виходячи зі змісту вказаної норми закону умовою зменшення або збільшення розміру аліментів є зміна обставин, які враховувалися судом при визначенні розміру аліментів.

Як слідує із матеріалів справи, відповідач являється батьком, а ОСОБА_10 матір`ю неповнолітніх ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджується відповідними копіями свідоцтв про народження серії НОМЕР_5 від 14.04.2011 року та серії НОМЕР_6 від 10 липня 2013 року (а.с.105).

На утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_2 сплачує аліменти, про що свідчить розписка ОСОБА_10 від 18.11.2022 року та договір про сплату аліментів на дітей укладеного 28.01.2025 року та посвідченого приватним нотаріусом Кам`янець-Подільського районного нотаріального округу Хмельницької області Дубовською Р.Б.,

При вирішенні позовних вимог суд враховує доводи представника відповідача про те, що ОСОБА_2 звільнений з військової служби у зв`язку з пораненням та на даний час офіційно не працевлаштований, доходи його нестабільні. Отже, аналізуючи зібрані по справі докази, суд приходить до висновку про те, позивач(отримувач аліментів) належними та допустимими доказами не підтвердила наявність підстав, передбачених ст.192 СК України для збільшення розміру аліментів, погіршення її майнового стану та/чи покращення матеріального стану платника аліментів, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них, тощо.

З огляду на встановлене, у задоволенні позовних вимог позивача про позбавлення батьківських прав та збільшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини слід відмовити.

Судові витрати залишаються за позивачем, відповідно до ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 14, 76, 81, 82, 89, 141, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , жительки АДРЕСА_2 , паспорт № НОМЕР_7 , РНОКПП НОМЕР_8 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_9 , РНОКПП НОМЕР_10 ), в інтересах якого діє адвокат Редьква Назарій Михайлович (на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії ВО №1077615 від 22.05.2024 року), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору орган опіки та піклування в особі служби у справах дітей Кам`янської міської ради Дніпропетровської області (51925, м.Кам`янське, проспект Свободи, 2/1, Дніпропетровської області), орган опіки та піклування в особі служби у справах дітей Гримайлівської селищної ради Чортківського району Тернопільської області (48210, смт. Гримайлів, вулиця Мазепи, 8, Чортківського району Тернопільської області) про позбавлення батьківських прав та зміну розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 24 лютого 2025 року.

Суддя Елла МИТРАЖИК