Ухвала

від 24.02.2025 по справі 753/3442/25

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/3442/25

провадження № 2/753/5214/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про залишення позовної заяви без руху

"24" лютого 2025 р. м. Київ

суддя Дарницького районного суду м. Києва Мицик Ю.С., перевіривши додержання вимог, викладених у ст.ст. 175, 177 ЦПК України, у позовній заяві ОСОБА_1 про визнання права власності на майно та скасування арешту,-

В С Т А Н О В И Л А:

В лютому 2024 року від ОСОБА_1 до Дарницького районного суду м. Києва надійшла позовна заява про визнання права власності на майно та скасування арешту.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 19.02.2025 для розгляду справи визначено суд у складі головуючого судді Мицик Ю.С. Фактично справу передано судді згідно реєстру передачі справ 20.02.2025.

Суддя, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовну заяву слід залишити без руху з наступних підстав.

Вимоги до форми, змісту та додатків до позовної заяви передбачені статтями 175 - 177 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Однак позивач звертаючись до суду не зазначає: реєстраційний номер облікової картки платника податків позивача (за його наявності) або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України Дарницького відділу державної виконавчої служби України у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Київ); відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Так, згідно п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

У відповідності до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Так, відповідно до положень цивільного процесуального закону позивачем є особа, яка звернулася до суду у встановленому законом порядку та стверджує про порушення, невизнання або оспорювання своїх прав, свобод чи інтересів іншими учасниками цивільних відносин, а відповідачем є особа, яка має нести установлену договором або законом відповідальність.

Основним принципом цивільного судочинства є принцип диспозитивності, який полягає у тому, що зацікавлена особа вільно розпоряджається своїми матеріальними та процесуальними правами, а відтак позивач на власний розсуд визначає особу, до якої пред`являє вимоги, та обирає спосіб захисту порушених прав.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави ( стаття 2 ЦПК України).

Наведене означає, що належний суб`єктний склад учасників спору є тоді, коли у сторін спору існує зв`язок із предметом позову, тобто щодо предмету позову у сторін виникають суб`єктивні права.

Від належного суб`єктного складу сторін залежить питання про задоволення позовних вимог з підстав їх законності, при цьому саме позивач несе ризик пред`явлення вимог до неналежного відповідача, що може бути самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними у п. 2 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016 року №5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Відповідачами в справі є особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване.

Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення.

Позивач в якості третьої особи у справі вказує Дарницький районний відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та не визначає відповідачем жодної особи.

Враховуючи викладене, позивачеві слід визначитись з колом відповідачів у справі та надати суду позовну заяву в новій редакції з додатками для суду та усіх учасників справи.

Зміст позовних вимог - це певна форма захисту, яку просить позивач від суду. Під підставами позову, як вказує Верховний суд України, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Виклад обставин підстави також необхідний для визначення тотожності позову, захисту відповідача від позову, зміни позову позивачем та найголовніше - для визначення предмета доказування по даній справі.

Звертаючись до суду позивач заявляє наступні вимоги: визнати право власності на це майно за позивачем та зняти з арешту та розшуку майно боржника, а саме автомобіль «Chery Dor7130S12», д.н.з. НОМЕР_1 , легковий хечбек, колір-оранжевий, № кузова НОМЕР_2 , об`єм двигуна 1297.

Позовна вимога про визнання права власності неконкретизована, зокрема, не зазначено, на яке саме майно позивач просить визнати право власності. Таким чином позивачу слід уточнити вказану вимогу позову. Вимога про Крім того позивач просить суд захистити його право шляхом припинення розшуку майна, однак такого роду способів захисту цивільних прав та інтересів ст.16 ЦК України не передбачає.

Наявність обтяжень рухомого майна позивач підтверджує листом Дарницького відділу державної виконавчої служби України у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Київ) № 52371117/2 датованого 15.11.2021, однак в позовній заяві вказує про існування факту обтяження станом на момент звернення до суду, не зазначаючи і не надаючи суду докази, які підтверджують цей факт.

Також, всупереч вимог п. 3 ч. 3 ст. 175 позовна заява не містить ціни позову, оскільки вимога про визнання права власності є майновою та підлягає грошовій оцінці, яка визначається дійсною вартістю майна станом на день звернення з даною позовною заявою до суду.

Згідно положення ч. 4 ст. 177 Цивільного процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Так, відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI (зі змінами та доповненнями), судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Судом встановлено, що позовна заява містить одну вимогу майнового характеру (визнання права власності на майно) та вимогу немайнового характеру (зняття арешту з майна).

Згідно ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви майнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою встановлена ставка судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01.01.2025 - 1 211,20 грн).

У зв`язку з тим, що вимога про визнання права власності на майно не конкретизована, суд не може попередньо визначити судовий збір.

У зв`язку з вищезазначеним, суд дійшов до висновку, що позивач має сплатити судовий збір за вимогу майнового характеру (1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб) та за вимогу немайнового характеру в сумі 1211,20 грн та надати суду оригінали квитанції, що передбачено ЦПК України або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Також, позовна заява не відповідає вимогам п. 6, 7, 9, 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, зокрема позовна заява не містить: відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви; відсутній попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно визначитися із колом позивачів, уточнити вимоги позову, надати суду позовну заяву у новій редакції, яка має відповідати вимогам ст. 175-177 ЦПК України, з дотриманням вимог зазначених у вказаній ухвалі суду, у кількості відповідно до сторін; докази сплати судового збору або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Зазначені копії всіх документів, необхідно подати у кількості відповідно для всіх учасників справи.

Відповідно до вимог ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

На підставі викладеного, керуючись ст. 185 ЦПК України, суддя,

П О С Т А Н О В И Л А:

Позовну заяву ОСОБА_1 про визнання права власності на майно та скасування арешту - залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У разі неусунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

СУДДЯ Ю.С. МИЦИК