Ухвала

від 21.02.2025 по справі 753/3184/25

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/3184/25

провадження № 2/753/5117/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" лютого 2025 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Мицик Ю.С., перевіривши додержання вимог, викладених у ст.ст. 175, 177 ЦПК України, у позовній заяві ОСОБА_1 до Садівничого товариства «Дніпро-1» про визнання права власності,-

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Дарницького районного суду м. Києва із позовною заявою до Садівничого товариства «Дніпро-1» про визнання права власності садовий будинок з мансардою загальною площею 121,9 кв.м, житловою площею 72,78 кв.м, із трьох кімнат, кількість поверхів -2, господарською будівлею 8,00 кв.м та гараж площею 49,20 кв.м, розташований в АДРЕСА_1 .

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 14.02.2025 для розгляду справи визначено суд у складі головуючого судді Мицик Ю.С.

Суддя, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовну заяву слід залишити без руху з наступних підстав.

Вимоги до форми, змісту та додатків до позовної заяви передбачені статтями 175 - 177 Цивільного процесуального кодексу України.

Так, згідно п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

У відповідності до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Зі змісту позову встановлено, що позивач у складі учасників визначив відповідачем Садівниче товариство «Дніпро-1».

Так, відповідно до положень цивільного процесуального закону позивачем є особа, яка звернулася до суду у встановленому законом порядку та стверджує про порушення, невизнання або оспорювання своїх прав, свобод чи інтересів іншими учасниками цивільних відносин, а відповідачем є особа, яка має нести установлену договором або законом відповідальність.

Основним принципом цивільного судочинства є принцип диспозитивності, який полягає у тому, що зацікавлена особа вільно розпоряджається своїми матеріальними та процесуальними правами, а відтак позивач на власний розсуд визначає особу, до якої пред`являє вимоги, та обирає спосіб захисту порушених прав.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави ( стаття 2 ЦПК України).

Наведене означає, що належний суб`єктний склад учасників спору є тоді, коли у сторін спору існує зв`язок із предметом позову, тобто щодо предмету позову у сторін виникають суб`єктивні права.

Від належного суб`єктного складу сторін залежить питання про задоволення позовних вимог з підстав їх законності, при цьому саме позивач несе ризик заявлення вимог до неналежного відповідача, що може бути самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач звернувся до суду з позовом про визнання права власності на садовий будинок побудований ним у 1990 році.

На підтвердження вимог позову позивач долучає довідку № 2/11-1124, видану Садівничим товариством «Дніпро-1», зі змісту якої вбачається, що ОСОБА_1 є членом вказаного товариства згідно рішення загальних зборів членів садівничого товаритсва від 17.11.2019 і користується земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_2 .

Разом з тим, обираючи вказаний спосіб захисту права, позивач не зазначає яким чином відповідач порушує (оспорює, не визнає) його права.

Крім того, позивачем в порушення 7, 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, в позовній заяві не зазначено відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; не зазначено доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); не зазначено щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Документи подані позивачем до позовної заяви не підтверджують того, що позивач звертався до суб`єктів державної реєстрації прав за реєстрацією права власності на спірний садовий будинок та йому відмовлено в такій реєстрації.

Так, реєстрація (оформлення) права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них (надалі - «Об`єкти»), що закінчені будівництвом до 05 серпня 1992 року регулюється Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та Порядком затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1127) (надалі - «Порядок»).

Згідно п. 42 Порядку, для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 р., подаються: технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна; документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси.

Для проведення державної реєстрації прав власності на Об`єкти, що були закінчені будівництвом до 05 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, проведення технічної інвентаризації щодо зазначених об`єктів нерухомості є необов`язковим.

Документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси, не вимагається у разі, коли державна реєстрація права власності проводиться на індивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий, дачний будинок, збудований на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі прав. У такому разі заявник в поданій заяві обов`язково зазначає відомості про кадастровий номер відповідної земельної ділянки.

Пунктом 43 Порядку встановлено, що для державної реєстрації права власності на Об`єкти, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 05 серпня 1992 року та розташовані на території сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, замість документів, передбачених пунктом 42 цього Порядку, можуть бути подані: документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт нерухомого майна, у тому числі рішення відповідної ради про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність чи відомості про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність з погосподарської книги; виписка з погосподарської книги, надана виконавчим органом сільської ради (якщо такий орган не створений, - сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою.

Як правило, при наявності документу на землю, в якому зазначено кадастровий номер земельної ділянки, для реєстрації права власності на Об`єкт, потрібно подати:

-оригінал технічного паспорта БТІ на такий Об`єкт;

-оригінал документу на земельну ділянку (при цьому, дата видачі такого документу та/або дата реєстрації права власності, може бути після 05.08.1992 року).А у випадку, коли таке речове право зареєстровано в Державному реєстрі прав, зазначений документ можна не подавати;

-виписку з погосподарської книги, надану виконавчим органом сільської ради (якщо такий орган не створений, - сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою; а для ділянок в садових товариства або дачних кооперативах - довідку голови такого товариства/кооперативу.

Для того, щоб зареєструвати право власності необхідно звернутись до суб`єктів державної реєстрації прав (виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, районні державні адміністрації, ЦНАП; акредитовані суб`єкти) чи до державних реєстраторів прав на нерухоме майно.

Чинне законодавство не встановлює обов`язку вводити в експлуатацію індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, збудовані у період до 5 серпня 1992 року.

Так, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у своїй Постанові від 15.01.2021 року по справі №1540/3952/18 прийшов до наступних висновків:

Індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, збудовані у період до 5 серпня 1992 року, не підлягають проходженню процедури прийняття в експлуатацію.

Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією висловленою Верховним Судом у постанові від 15 жовтня 2020 року у справі №623/214/17.

Отже, позивач повинен довести підставність свого звернення до суду, коли можливість досудового врегулювання спору вичерпалася.

Крім того, позовна заява в порушення п. 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України не містить підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

До матеріалів справи не долучено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (п. 9 ч. 3 ст 175 ЦПК України).

Позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Проте позивачем не подано копії позову та всіх документів, що додані до позову для направлення відповідачу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати п?яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У зв`язку з викладеним, позивачу необхідно визначитися із колом відповідачів, подати уточнену редакцію позовної заяви, з дотриманням вимог зазначених у вказаній ухвалі суду, у відповідній кількості примірників до кількісного складу учасників процесу (ч. 1 ст. 177 ЦПК України).

Відповідно до вимог ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

На підставі викладеного, керуючись ст. 185 ЦПК України, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву заяві ОСОБА_1 до Садівничого товариства «Дніпро-1» про визнання права власності - залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У разі неусунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.С.Мицик