Ухвала

від 19.02.2025 по справі 757/56692/23-ц

КАЛУСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 757/56692/23-ц

Провадження № 2/345/28/2025

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.02.2025 року м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

у складі головуючого судді Сухарник І.І.

за участю секретаря судового засідання Рибчук Ю.М.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

представника третьої особи Петришина Д.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Калуші справу за позовом ОСОБА_1 до АТ «Райффайзен Банк», треті особи: ОСОБА_4 , ТОВ «Фінансова компанія «Форінт» про визнання зобов`язань по сплаті вартості заставного майна виконаними та видачу довідки про повний розрахунок по сплаті вартості заставного майна, -

встановив:

позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить ухвалити рішення про визнання зобов`язань ОСОБА_1 перед АТ «Райффайзен Банк» по сплаті вартості заставного майна, а саме нежитлових будівель та споруд майнового комплексу в цілому загальною площею 1582,2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , виконаними. Також просить зобов`язати АТ «Райффайзен Банк» видати йому довідку про повне виконання зобов`язань по сплаті вартості даного заставного майна (предмету іпотеки), а також стягнути з відповідача сплачений судовий збір (т.1, а.с.1-6).

Ухвалою суду від 20.02.2024 постановлено прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі, розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання. Встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву (т.1, а.с.34-35).

Ухвалою Калуського міськрайонногосуду Івано-Франківськоїобластівід 27.03.2024 залучено ОСОБА_4 (власника нежитловихбудівель таспоруд заадресою: АДРЕСА_1 ,тобто нерухомогомайна,яке маєвідношення допредмету спорупо данійсправі) до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача. Закрито підготовче провадження.Справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні (т.1, а.с.234-235).

Ухвалою Калуського міськрайонногосуду Івано-Франківськоїобластівід 21.11.2024 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ТОВ «Фінансова компанія «Форінт». Встановлено третій особі п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання письмових пояснень (т.3, а.с.122-126).

02.12.2024 судом отримано від третьої особи ТОВ «Фінансова компанія «Форінт» клопотання про закриття провадження у справі (т.3, а.с.134-140), мотивуючи його наступним. ОСОБА_1 вже звертався з аналогічним позовом до Печерського районного суду м. Києва (справа №757/45569/23-ц) з позовними вимогами до АТ «Райффайзен Банк» про зобов`язання Банк видати позивачеві довідку про проведення повного розрахунку за придбання предмету іпотеки, а саме нежитлових будівель та споруд майнового комплексу, за адресою: АДРЕСА_2 .

За результатом розгляду позову Печерським районним судом м. Києва ухвалене 29.11.2023 рішення у справі №757/45569/23-ц, яким залишено без задоволення позов ОСОБА_1 до АТ «Райффайзен Банк» про зобов`язання банк видати позивачеві довідку про проведення повного розрахунку за придбання предмету іпотеки, а саме нежитлових будівель та споруд майнового комплексу, за адресою: АДРЕСА_2 . Дане рішення набрало законної сили і є чинним, позивачем у встановленому законом порядку не оскаржувалося.

Представник ТОВ «Фінансова компанія «Форінт» зазначає, що якщо позивач не згодний з таким рішенням суду від 29.11.2023 у справі №757/45569/23-ц, яке ухвалене за аналогічним позовом, з тих же підстав та предмету спору, та між тими же сторонами, останній повинен був оскаржувати його в апеляційному порядку, а не звертатися до суду з новим позовом. Фактично позивач намагається підмінити порядок оскарження рішення суду у апеляційному порядку, бажаючи отримати інше рішення яке б його влаштовувало.

Представник ТОВ «Фінансова компанія «Форінт» звертає увагу, що зазначення однієї додаткової вимоги «про зобов`язання ОСОБА_1 перед АТ «Райффайзен Банк» по сплаті вартості заставного майна виконаними» (на підставі того ж листа Банку від 18.02.2013 за вих. № 140-13- 2-00/16-74), яка є формальною та повністю охоплюється позовною вимогою «про зобов`язання АТ «Райффайзен Банк» видати ОСОБА_1 довідку про проведення повного розрахунку за придбання предмету іпотеки», є нічим як зловживанням процесуальним правом, умисно створюючи хибне уявлення щодо нібито іншого предмету спору, не може бути законною підставою для звернення до суду з новим позовом.

Крім того, аналогічне направлення запиту (повторне) позивачем відповідачу про надання довідки, також лист (відповідь) АТ «Райффайзен Банк» від 16.11.2023 за вих. №188/2/800 наданий у відповідь на запит ОСОБА_1 від 09.10.2023, яким повідомлено «…відповідь на порушенні у Вашому зверненні питанні вже була надана листом «Райффайзен Банк» від 26.09.2023 за №188/2/679, що був направлений на Вашу адресу поштовим відправленням №0412806922168. Питання довідок про розрахунок/розрахунків за вказане Вашому запиті нерухоме майно просимо вирішувати з ОСОБА_4 , який є власником/іпотекодавцем зазначеного нерухомого майна. Принагідно нагадуємо, що відповідно, до ст. 8 ЗУ «Про звернення громадян» повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання не розглядається...», не є підставою та підтвердженням того, що у позивача виникло цивільне право, а у відповідача обов`язки.

У зв`язку з цим, представник ТОВ «Фінансова компанія «Форінт» просить суд закрити провадження у даній справі.

В судовому засіданні представник третьої особи ТОВ «Фінансова компанія «Форінт» подане клопотання про закриття провадження підтримав та просив його задовольнити. Зазначив, що аналогічний спір вже розглядався Печерським районним судом м. Києва (справа №757/45569/23-ц).

В судовому засіданні позивач та його представник в задоволенні клопотання про закриття провадження просили відмовити. Позивач також зазначив, що предмет позову в даній справі є іншим, ніж у справі №757/45569/23-ц. Позивач вважає, що третя особа не є стороною по справі та не має права подавати таке клопотання.

В судовому засіданні представник відповідача клопотання підтримала, просила задовольнити, оскільки вимоги позивача вже були розглянуті судами в інших справах.

В судове засідання третя особа ОСОБА_4 та його представник не з`явилися, про причини неявки не повідомили.

Заслухавши учасників судового процесу щодо заявленого клопотання, суд приходить до наступного.

Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ст. 1 ЦПК України).

При цьому, в порядку цивільного судочинства, виходячи із його загальних засад про неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність, перш за все регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Кожна особа, а у випадках, встановлених законом, органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси, мають право в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів; або прав, свобод та інтересів інших осіб, інтереси яких вони захищають, державних чи суспільних інтересів.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (див. mutatis mutandis п.33 рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2010 року у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України», п.53 рішення ЄСПЛ від 08квітня 2010 року у справі «Меньшакова проти України»).

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Підстави для закриття провадження у справі визначені у статті 255 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Зазначена підстава для закриття провадження у справі спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом тотожного спору, який вже розглянуто і остаточно вирішено по суті, оскільки після набрання рішенням суду законної сили сторони та треті особи із самостійними вимогами, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ту саму позовну вимогу з тих самих підстав.

Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили чи ухвали суду про закриття провадження у справі, постановленої між тими ж сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, ґрунтується на правових наслідках набрання рішенням суду чинності.

Йдеться про те, що в тих випадках, коли справа вже вирішена судом або коли сторони розпорядилися своїми правами певним чином і суд затвердив ці дії, повторне звернення до суду не допускається.

Неможливість повторного розгляду справи, коли є судове рішення, що набрало законної сили і не скасоване у встановленому законом порядку, перш за все пов`язана з виключністю судового рішення. Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Отже, для застосування вказаної підстави для закриття провадження у справі необхідна наявність водночас трьох складових, а саме: тотожних сторін спору, тотожного предмета позову, тотожної підстави позову, тобто коли позови співпадають за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. При цьому, зазначені підстави для закриття провадження у справі спрямовані на усунення випадків повторного вирішення судом спорів, які вже розглянуті і остаточно вирішені по суті.

Зміст позовних вимог - це певна форма захисту, яку просить позивач від суду. Під підставами позову, як вказує Верховний Суд, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Виклад обставин та підстав також необхідний для визначення тотожності позову, захисту відповідача від позову, зміни позову позивачем і, найголовніше, - для визначення предмета доказування по даній справі.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстави позову становлять обставини (фактична підстава), якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу, і норми права (юридична підстава), які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з позовними вимогами до відповідача.

При визначенні підстави позову як елемента його змісту суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і закону, позивач просить про захист свого права.

Верховний Суд в своїй постанові від 25 квітня 2019 року у справі №540/406/19, від 22 травня 2019 року у справі №640/7778/18 (провадження № 61-48585св18) зазначив, що закриття провадження у справі можливе за умови, що рішення, яке набрало законної сили, є тотожним позову, який розглядається, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів. Відповідно до наведеної норми позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору. У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.

Так, предметом спору у даній справі є визнання зобов`язань ОСОБА_1 перед АТ «Райффайзен Банк» по сплаті вартості заставного майна, а саме нежитлових будівель та споруд майнового комплексу в цілому загальною площею 1582,2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , виконаними; а також зобов`язання АТ «Райффайзен Банк» видати ОСОБА_1 довідку про повне виконання зобов`язань по сплаті вартості даного заставного майна (предмету іпотеки).

Між тим, в провадженні Печерського районного суду м. Києва (справа №757/45569/23-ц) перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до АТ «Райффайзен Банк» про зобов`язання Банку видати позивачеві довідку про проведення повного розрахунку за придбання предмету іпотеки, а саме нежитлових будівель та споруд майнового комплексу, за адресою: АДРЕСА_2 . За результатом розгляду позову Печерським районним судом м. Києва ухвалене 29.11.2023 рішення у справі №757/45569/23-ц, яким залишено без задоволення позов ОСОБА_1 до АТ «Райффайзен Банк» про зобов`язання банку видати позивачеві довідку про проведення повного розрахунку за придбання предмету іпотеки. Дане рішення набрало законної сили і є чинним, позивачем у встановленому законом порядку не оскаржувалося (т.1, а.с. 104-110; т.2, а.с.131-136, 185-187).

Разом з тим, суд звертає увагу, що зазначена справа розглядалася Печерським районним судом м. Києва за правилами загальної підсудності (за місцезнаходженням відповідача), а не за місцем знаходження заставного майна. Тому суд приходить до висновку, що предметом розгляду даної справи було саме питання видачі довідки відповідачем, а не позов щодо нерухомого майна.

Хоча рішенням Печерського районного суду м. Києва від 29.11.2023 і давалася оцінка доводів та доказів ОСОБА_1 щодо заставного майна, а саме нежитлових будівель та споруд майнового комплексу в цілому загальною площею 1582,2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , однак рішення про визнання зобов`язань по сплаті вартості заставного майна виконаними чи невиконаними в даній справі не виносилося.

Крім того, суд звертає увагу, що у справі №757/45569/23-ц не було залучено як третіх осіб ОСОБА_4 (власника нежитлового комплексу) та ТОВ «Фінансова компанія «Форінт», які є третіми особами по даній справі, яка розглядається.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для закриття провадження у справі, що є підставою для відмови у задоволенні клопотання представника третьої особи.

Керуючись ст. 43,49,251,259,260,353 ЦПК України, суд -

постановив:

Клопотання представника третьої особи ТОВ «Фінансова компанія «Форінт» про закриття провадження по справі - залишити без задоволення.

Ухвала в порядку ст.353 ЦПК України оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 24.02.2025.

Головуючий