Ухвала

від 24.02.2025 по справі 727/2237/25

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЧЕРНІВЦІВ

Справа № 727/2237/25

Провадження № 2-з/727/5/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2025 року суддя Шевченківськогорайонного судум.Чернівці:Гавалешко П.С.,розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, -

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про забезпечення позову.

У заяві заявник посилався на те,що ним здійснюються заходи захисту порушеного права від AT «Чернівціобленерго» та ТОВ «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія», у зв?язку з чим надається правова допомога адвоката по складанню позовної заяви. Про те, ігноруючи звернення заявника щодо їх бездіяльності та штучного створення заборгованості за спожиту електроенергію зазначені юридичні особи вдалися про попередження про відключення ОСОБА_1 від системи електроживлення з 09:00 годин 26 лютого 2025 року.

Таким чином, з метою недопущення порушення свого права на безперешкодне використання електричної енергії як сумлінного споживача, який регулярно та в повному об?ємі сплачує вартість спожитої електричної енергії, ОСОБА_1 просить суд вжити заходи забезпечення позову до подання позовної заяви до відповідачів АТ «Чернівціобленерго» та ТОВ «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» шляхом заборони вчинення дій щодо припинення розподілу електричної енергії за о/р НОМЕР_1 в будинку по АДРЕСА_1 .

Сторони в судове засідання не викликались.

Розглянувши заяву про забезпечення позову суд вважає, що вона підлягає задоволенню.

Згідно з ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст.150 ЦПК України, одними із видів забезпечення позову є заборона вчиняти певні дії.

З матеріалів заяви про забезпечення позову вбачається, що між заявником та AT «Чернівціобленерго», ТОВ «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» існує спір щодо існування заборгованості за спожиту електроенергію, з якою він не згідний та буде оспорювати в суді.

Крім того, АТ «Чернівціобленерго» надано ОСОБА_1 попередження № 367 від 14.02.2025 року, в якому Чернівецький РЕМ АТ «Чернівціобленерго» повідомляє, що на вимогу ТОВ «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» на ОСОБА_1 об`єкти буде припинено електроживлення починаючи з 09.00 год. 26 лютого 2025 року. Причиною припинення електроживлення, - заборгованість перед постачальником ТОВ «ЧОЕК» за спожиту електроенергію.

Статтею 3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Отже, саме вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого рішення, що повністю відповідає зазначеним вище вимогам Європейського суду.

Відповідно до ч. 4ст. 152 ЦПК Україниу разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

Згідно ч. 1ст. 153 ЦПК Українизаява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Відповідно до п.п.1,2 ч.1 ст.150 ЦПК Українипозов забезпечується шляхом накладення арешту на майно, що належать відповідачеві і знаходяться у нього; заборони вчиняти певні дії. Заборона відповідачеві вчиняти певні дії є видом забезпечення позову, яка спрямована проти активних учинків відповідача, що можуть ускладнити виконання рішення суду.

Згідно роз`яснень, що надані в п.4Постанові Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільно-процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та реально існує загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладання арешту, або майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.

Таким чином, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Виходячи з системного тлумачення зазначених положень, вбачається, що застосування заходів забезпечення позову необхідне через існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника, а захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

При здійсненні судочинства суди застосовуютьКонвенцію про захист прав людини і основоположних свободвід 04.11.1950 року (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»).

Водночас, суд враховує те, що саме такий вид забезпечення позову, як заборона вчинення дій щодо припинення розподілу електричної енергії за о/р НОМЕР_1 в будинку по АДРЕСА_1 до відповідачів АТ «Чернівціобленерго» та ТОВ «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія», чиї дії заявник має намір у судовому порядку оскаржити, є достатнім і співмірним із заявленими заявником вимогами, відповідає вимогам Закону та в той же час не буде порушувати прав відповідача.

Наведений захід забезпечення позову відповідає вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову і спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 18 травня 2021 року у справі за № 944/1748/20.

Отже, застосування такого заходу забезпечення позову не порушить прав та охоронюваних законом інтересів відповідача у справі чи інших осіб, що не є учасниками даного судового процесу, а лише запровадить тимчасові обмеження, існування яких дозволить створити належні умови для запобігання перешкод у виконанні рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання про необхідність застосування зустрічного забезпечення суд виходить з того, що, на час вирішення клопотання про забезпечення позову, у суду відсутні відомості про існування визначених ч. 3 ст.154 ЦПК України обставин, за наявності яких, суд зобов`язаний застосувати зустрічне забезпечення.

Зазначене не перешкоджає учасникам справи, за наявності підстав, в порядку ст.156 ЦПК України звернутися до суду з заявою про заміну виду забезпечення позову або в порядку ст.158 ЦПК України про скасування заходів забезпечення позову.

На підставі наведеного та керуючись ст. 149 - 153 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.

Вжити заходів забезпечення позову до подання позовної заяви до відповідачів АТ «Чернівціобленерго» та ТОВ «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» шляхом заборони вчинення дій щодо припинення розподілу електричної енергії за о/р НОМЕР_1 в будинку по АДРЕСА_1 .

Копію ухвали направити для негайного виконання АТ «Чернівціобленерго» (код ЄРДПОУ 00130760, адреса: Прутська, 23 А, м. Чернівці, 58008) та ТОВ «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» (код ЄРДПОУ 42102122, адреса: вул. Пауля Целана, буд 6, м. Чернівці, Чернівецька обл., 58001).

Ухвала суду може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя П.С. Гавалешко