Ухвала

від 25.02.2025 по справі 677/302/25

КРАСИЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Красилівський районний суд Хмельницької області

Справа № 677/302/25

У Х В А Л А

25.02.2025 м.Красилів

Суддя Красилівського районного суду Хмельницької області Васільєв С.В., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 до Антонінської селищної ради, ОСОБА_2 про визначення додаткового строку на прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить визначити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, після смерті його матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , терміном на три місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.

Ознайомившись із змістом позовної заяви та проаналізувавши додані до неї додатки, суддя звертає увагу на таке.

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати поважними причини пропуску ним строку для прийняття спадщини та визначити йому додатковий строк для прийняття спадщини.

Відповідно до п. 4 та п. 5 ч 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них та виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Згідно з ч. 2 ст. 83 ЦПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 березня 2020 року у справі № 394/8/19 зроблено наступний висновок. Особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК України), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Наведене свідчить, що територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування є відповідачами у справах про визначення додаткового строку для прийняття спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця спадкоємців.

При розгляді справ про спадкування суди мають встановлювати, зокрема, коло спадкоємців, які прийняли спадщину. Для вирішення заявлених позовних вимог важливим є встановлення наявності/відсутності інших спадкоємців, з`ясування питання чи прийняли інші спадкоємці спадщину за кожним із спадкодавців.

Системний аналіз наведеного вище законодавства дає підстави дійти висновку про те, що відповідачами у спорах про спадкове право мають бути спадкоємці, а за їх відсутності - територіальні громади за місцем відкриття спадщини.

Згідно матеріалів позовної заяви, відповідачами зазначено Антонінську селищну раду та ОСОБА_2 .

Водночас, мотиви зазначення ОСОБА_2 як відповідача у позовній заяві не вказані, додані до позовної заяви додатки жодної інформації про вказану особу також не містять.

Позивач не вказує та не додає доказів того, що така особа є спадкоємцем, яка прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 .

Відтак, для вирішення заявлених позовних вимог важливим є встановлення наявності/відсутності інших спадкоємців, з`ясування питання, чи прийняли інші спадкоємці спадщину. Ці обставини визначають і як фактичне підґрунтя позову, так і суб`єктний склад відповідачів.

Отже, позивачу потрібно уточнити коло осіб, які беруть участь у справі: орган місцевого самоврядування, за відсутності інших спадкоємців, або спадкоємець (спадкоємці) (із наданням відповідних доказів цього).

Відповідно до ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Виходячи з наведеного та враховуючи, що позовна заява не відповідає вимогам ст.175, 177 ЦПК України, то таку слід залишити без руху і надати позивачу строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення вищезазначених недоліків.

Керуючись ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Антонінської селищної ради, ОСОБА_2 про визначення додаткового строку на прийняття спадщини залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині цієї ухвали, - 10 (десять) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Строк усунення недоліків обчислювати з дня отримання ухвали позивачем (його представником).

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя С. В. Васільєв