Рішення

від 24.02.2025 по справі 186/2079/24

ПЕРШОТРАВЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 186/2079/24

Номер провадження № 2/0186/230/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

24 лютого 2025 року м.Шахтарське

Першотравенський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді Кривошеї С.С.

при секретарі Кравченко А.Г.

розглянувши увідкритому судовомузасіданні впорядку спрощеногопозовного провадженняз викликомсторін цивільну справу за позовом Першотравенського міського житлово-комунального підприємства до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті комунальні послуги,

ВСТАНОВИВ:

Першотравенське міське житлово-комунальне підприємство звернулося до Першотравенського міського суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті комунальні послуги.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що між Першотравенським МЖКП та відповідачем ОСОБА_1 , яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , встановлені фактичні цивільно-правові відносини з приводу надання житлово-комунальних послуг на підставі публічного договору. Відповідач не відмовлялась від споживання послуг у встановленому порядку, але не виконувала зобов`язання з оплати.

Згідно даних бухгалтерського обліку абонентського відділу Першотравенського міського житлово-комунального підприємства, сума заборгованості станом на 01.12.2024 року становить 52841,88 грн., з яких: 35617,50 грн. борг за централізоване опалення; 16300,72 грн. борг за централізоване водопостачання та водовідведення; 923,66 грн. борг за абонентське обслуговування.

Відповідачка добровільно відмовляється оплачувати кошти за спожиті комунальні послуги.

Послуги були надані Першотравенським МЖКП у повному обсязі та належної якості. Скарг з приводу ненадання чи неналежного надання послуг від відповідачки на адресу підприємства не надходило.

Просить суд стягнути з відповідачки ОСОБА_1 заборгованість за спожиті комунальні послуги в розмірі 52841,88 грн. та судові витрати по справі в розмірі 3028,00 грн.

Представник позивача Першотравенського міського житлово-комунального підприємства у судове засідання не з`явилась, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, заявлені вимоги підтримала у повному обсязі, не заперечувала проти розгляду справи у заочному порядку.

Відповідач ОСОБА_1 двічі у судове засідання не з`явилась, про розгляд справи повідомлялась належним чином у відповідності до вимог ст.128 ЦПК України, будь-яких заяв, заперечень, клопотань до суду не надавали, у зв`язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності та ухвалити заочне рішення, відповідно до вимог ст.ст. 280-282 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Дійсно, ОСОБА_1 є власницею квартири АДРЕСА_2 , затрати на утримання та обслуговування вказаного будинку по наданню їй комунальних послуг, а саме: централізованої подачі питної води, централізованого опалення, водовідведення та вивіз ТПВ, несе Першотравенське міське житлово-комунальне підприємство.

Відповідно до розрахунку за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 , має заборгованість по оплаті комунальних послуг в сумі 52841,88 грн., з яких: 35617,50 грн. борг за опалення за період з 01.02.2018 року по 01.12.2024 року; 16300,72 грн. борг за централізоване водопостачання та водовідведення за період з 01.02.2018 року по 01.12.2024 року; 923,66 грн. борг за абонентське обслуговування за період з 01.02.2022 року по 01.12.2024 року.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (далі-Закон) житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Відповідно до ст.67 ЖК Української РСР, плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Частиною першою статті 68 ЖК Української РСР визначено, що наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Нормою ст.179 ЖК Української РСР передбачено, що користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов`язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно із пунктом 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 р. № 572, власник та наймач (орендар) квартири, житлового приміщення у гуртожитку зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Норми статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначають, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором; споживач щомісяця (або з іншою періодичністю, визначеною договором) вносить однією сумою плату виконавцю комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу та електричної енергії), у тому числі якщо вона складається з окремих складових, передбачених відповідним договором, укладеним відповідно до цього закону; при цьому виконавці комунальних послуг забезпечують деталізацію інформації щодо складових плати у рахунках споживачів.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими; у такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.

Згідно з ч.1 ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Відповідно до ч.2 ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» примірні переліки житлово-комунальних послуг та їх склад, залежно від функціонального призначення, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

За змістом ч.3 ст.16 Закону комунальні послуги надаються споживачам безперебійно.

Таким чином, зареєстровані у квартирі особи є споживачами житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ст.19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Згідно з п.1 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.

За змістом ст.29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку здійснюється на підставі договору, що укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою.

Відповідно до статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

За змістом ч.2 ст.639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

У тих випадках, коли закон не встановлює обов`язковість певної форми, сторони можуть обирати її на власний розсуд, але в межах чинного законодавства.

Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Таким чином, якщо умови усного договору виконуються сторонами, то він вважається укладеним, а умови прийнятими обома сторонами.

За змістом ч. 1 ст. 633 ЦК України договір про надання комунальних послуг є публічним договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.

Як зазначено вище, позивач є виконавцем і виробником послуг (за переліком, визначеним постановою КМУ № 869 від 01.06.2011 року), а ОСОБА_1 - споживачем даних послуг.

Згідно ст.68 ЖК України споживачі повинні щомісячно здійснювати оплату за отримані комунальні послуги у строки встановлені договором або законом.

Відповідно до вимог закону споживачі зобов`язані вносити плату за житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення від оплати послуг в повному обсязі.

Це відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом України 20.04.2016 р. в справі 6-2951цс15.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Водночас, відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі, що підтверджено правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 26.09.2018 р. №750/12850/16-ц, від 06.11.2019 року № 642/2858/16.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Крім того, відповідно до загальних умов виконання зобов`язань, встановлених статтею 526 ЦК України, зобов`язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов`язань.

Зобов`язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов`язанням.

З цього випливає, що правовідносини, які склалися між сторонами з приводу надання житлово-комунальних послуг, є грошовим зобов`язанням, у якому, серед інших прав і обов`язків сторін, на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора, передбачене ч. 1 ст. 509 ЦК України, вимагати сплати грошей за надані послуги.

Разом з тим, задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником не припиняє правовідносин сторін договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог, та стягнення з ОСОБА_1 на користь Першотравенського МЖКП заборгованості за спожиті комунальні послуги в сумі 52841,88 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Керуючись статтями 67, 68, 179 ЖК Української РСР, статтями 11, 205, 525, 526, 625 ЦК України, статтями 1, 7, 9, 13, 16, 18 -20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", статтями 1, 13, 19, 23, 27, 34, 76, 83, 89, 133, 136, 141, 258, 259, 263, 265, 273, 280-283 ЦПК України, - суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Першотравенського міського житлово-комунального підприємства до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті комунальні послуги, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Першотравенського міського житлово-комунального підприємства (52803, вул. Молодіжна, буд.12, м. Шахтарське, Синельниківського району, Дніпропетровської області, р/р НОМЕР_2 у АТ «Таскомбанк», МФО 339500, ЄДРПОУ 32598423), заборгованість за спожиті комунальні послуги в сумі 52841 (п`ятдесят дві тисячі вісімсот сорок одна) гривня 88 копійок, яка складається з: 35617,50 грн. борг за опалення за період з 01.02.2018 року по 01.12.2024 року; 16300,72 грн. борг за централізоване водопостачання та водовідведення за період з 01.02.2018 року по 01.12.2024 року; 923,66 грн. борг за абонентське обслуговування за період з 01.02.2022 року по 01.12.2024 року.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 ,на користьПершотравенського міськогожитлово-комунальногопідприємства (52803,вул.Молодіжна,буд.12,м.Шахтарське,Синельниківського району,Дніпропетровської області,р/р НОМЕР_2 у АТ«Таскомбанк»,МФО 339500,ЄДРПОУ 32598423),судовий збірв сумі3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його постановив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана до Першотравенського міського суду Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Інформація про учасників справи відповідно до п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України.

Позивач: Першотравенське міське житлово-комунальне підприємство, місцезнаходження: 52803, вул. Молодіжна, буд.12, м. Шахтарське, Синельниківського району, Дніпропетровської області, ЄДРПОУ 32598423.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

СУДДЯ: С.С. КРИВОШЕЯ.