Рішення

від 03.02.2025 по справі 398/2510/24

ОЛЕКСАНДРІЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 398/2510/24

провадження №: 2/398/297/25

РІШЕННЯ

Іменем України

"03" лютого 2025 р. м. Олександрія

Олександрійськийміськрайонний судКіровоградської областів складіголовуючого суддіДубровської Н.М.,за участюсекретаря судовогозасідання ТараненкоА.Р.,розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судовихзасідань цивільнусправу запозовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача адвокат Федоров З.Ф. звернувся до суду в інтересах позивача ОСОБА_1 з позовом до акціонерного товариства "Укрзалізниця", в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" про стягнення заробітної плати та компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати.

Позов обґрунтований тим, що ОСОБА_1 , згідно наказу № 14 від 21 січня 1991, прийнятий у Шаровський район контактної мережі Виробничого підрозділу «Долинська дистанція електропостачання» регіональної філії «Одеська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» помічником машиніста автомотриси Наказом № 15 від 04.02 1992 позивача було переведено на посаду машиніста автомотриси Наказом № 10/06 від 16.03.2020 позивача було звільнено з ВП «Долинська дистанція електропостачання» у зв`язку з виходом на пенсію. Вказані обставини підтверджуються відповідними записами у трудовій книжці позивача.

26.01.2010 начальником Долинської дистанції електропостачання видано наказ за №29 «Про вид і регламент чергування на об`єктах Долинської дистанції електропостачання» (далі - наказ №29 від 26.01.2010). Згідно п. 2 наказу № 29 від 26.01.2010, «На об`єктах Долинської дистанції електропостачання встановлюється наступні види чергування: Шарівський район контактної мережі (ЕЧК-27) ст. Шарівка цілодобове чергування машиніста на черговому пункті контактної мережі (ЧПКМ) та відповідального чергового на дому в неробочий час».

Відповідно доп.6Наказу №29від 26січня 2010,«Чергування наоб`єктахз правомвідпочинку дозволяєтьсяпо Шарівськомурайону контактноїмережі (ЕЧК-27),які обладнані спеціальнимикімнатами длявідпочинку,як замінацілодобового чергуванняв разінеможливості йогоорганізації із-занедостатнього робочогочасу оперативногоперсоналу.Чергування вденний танічний часв спеціальнообладнаній кімнатізараховується доробочого часуз розрахунку1година чергуванняза 0,75год.робочого часу.Загальна тривалістьробочого часуза зміну(активнаробота зчергуванням)не можеперевищувати 18годин.При цьомуактивна роботане можеперевищувати тривалостіробочого днячи зміни.Після добовогочергування надастьсявідпочинок неменше 48годин».Пунктом 13Наказу №29від 26січня 2010передбачено,що:«облік активноїроботи водитьсяза встановленоюжурнальною формою.Достовірність облікуробочого часуш гадаєтьсяна керівникалінійного підрозділу(цеху)».Таким чином,з 26січня 2010у підрозділі,у якомупрацював позивач,було дозволенезапровадження цілодобовогочергування запевних умов:1)обладнання спеціальноїкімнати длявідпочинку;2)ведення облікуактивної роботи.При цьому,чергування успеціально обладнані кімнатидля відпочинкузараховувалось доробочого часу0,75години за1годину чергування. Починаючи з 01 січня 2015 року і до 16 березня 2020 року (дата звільнення позивача) роботодавець не враховував та не оплачував позивачу 25 % робочого часу за кожну відпрацьовану добову зміну. Позивач працював безперервно 24 години (з 08:00 год. до 08:00 год. наступного дня), а йому зараховували до табелю обліку відпрацьованого часу 18 годин. Відповідно і і заробітну плату позивач отримував за 18 годин. Це пояснювалось тим, що позивач, начебто 6 годин відпочивав у спеціально обладнаній кімнаті. Однак, твердження щодо відпочинку не відповідає дійсності. У структурному підрозділі кімната для відпочинку облаштована не була. Разом з цим роботодавець рахував за 1 годину добової зміни 0,75 години робочого часу. При цьому, роботодавець не забезпечив ведення обліку активної роботи, яка має обраховуватись та оплачуватись без зниженого коефіцієнту. Крім наведеного, за характером своїх трудових обов`язків позивач не мав права під час на відпочинок під час добової зміни. Для того, щоб позивач міг перебувати у кімнаті для відпочинку, яка не обладнана визивною сигналізацією та диспетчерським зв`язком, потрібно було викликати іншого машиніста на чергування і передати йому зміну. У іншому випадку мало місце грубе порушення трудових обов`язків. Усі добові чергування були зараховані як 18 годин замість фактично відпрацьованих 24 годин. Однак перебувати у кімнаті для відпочинку позивач не мав права, а тому і застосовувати до його робочого часу коефіцієнт 0,75 не було правових підстав.

Таким чином, за захистом порушеного права позивач був вимушений звернутися до суду. Остаточно визначившись з позовними вимогами, просять стягнути з АТ "Українська залізниця" на користь ОСОБА_1 невиплаченої заробітної плати за період з травня 2016 року по січень 2020 року в розмірі 169569,70 гривень та компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строку її виплати в розмірі 323900,54 гривень.

Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 15 травня 2024 року позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено про розгляд справи в порядку спрощеного провадження з викликом сторін.

Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 11 вересня 2024 року у цивільній справі замінений відповідач з Ат «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Одеська залізниця! на належного АТ «Українська залізниця».

14.06.2024 року до суду надійшов відзив на позовну заяву від відповідача. У відзиві заперечені позовні вимоги в повному обсязі з огляду на наступне. Відповідач не погоджується в цілому з позовними вимогами, вважає їх не обґрунтованими, безпідставними та протиправними. Звертає увагу суду на те, що цілодобове чергування по ЕЧК- 27 застосовано з квітня 2016 року (перша добова зміна позивача почалася з 08-00 16.04.2016) , що підтверджується витяг ягами інформації з автоматизованої системи бухгалтерського обліку «ФОБС» щодо обліку використання робочого часу працівником та добовими відомостями роботи енергодиспетчерського пункту за 23-24.01.2016 та 05.07.2016). Табелі обліку робочого часу та графіки чергувань змінних працівників за період з січня 2015 року по грудень 2016 року у відповідача не збереглися в зв`язку з їх обмеженими строками зберігання та знищення. Застосування коефіцієнту 0, 75у випадках чергування на об`єкті обґрунтовується наступними нормами:

- пункт6наказу від26.01.2010 №29«Про виді регламент чергування на об`єктах Долинської дистанціїелектропостачання» згідноякого «…Чергування вденний та нічнийчас в спеціально обладнаній кімнаті зараховуєтьсядо робочого часуз розрахунку 1година чергування за0,75год. робочого часу…»;-пункт 2.3.Положення про організацію чергування працівників залізничного транспортуна об`єкті та вдома,затвердженого наказом від 18.04.2019№ 268,згідно якого«… Чергування в денний танічний часв спеціально обладнаній кімнатізараховується до робочого часу зрозрахунку - 1година чергуванняза 0,75годин,які оплачуються зрозрахунку встановленої тарифної ставки (посадового окладу).Аналогічно зараховується до оплати тривалість чергування увечірні та нічні години…». З оглядуна те,що добові чергування на об`єкті для позивача почалидіяти лише з16.04.2016 рокуперіод нарахування заборгованості позаробітній платі з 01.01.2015по 15.04.2016є необґрунтованимита безпідставними,як наслідок,безпідставно заявленоює сума у розмірі 39809,83 грн.(з 01.2015по 04.2016)та сума 95110,25грн. компенсації за втрату частинидоходу (за період з01.2015по 04.2016). Крім наведеного,надбавка за вислугу років нараховується виключно на відпрацьований час,але не більше норми годин, встановленої у відповідному місяці.Основними умовами для виплати суми компенсації є порушення встановлених строківм виплати нарахованих доходів- заробітної плати танарахування доходів (у тому числі,за рішенням суду).Виплата компенсації втрати частини доходів повинна здійснюватися у тому жмісяці,в якому здійснюється виплатазаборгованості.Оскільки заробітна плата,яку позивач вважає невиплаченою,заперечується відповідачем тає спірною сумою, позовнівимоги про стягнення компенсації витрати частини доходу в розмірі 323900, 54грн. задоволеннюне підлягають.Право на компенсацію у позивача відповіднодо наказу №2050-ІІІвиникне лишеу випадку присудження такої заробітноїплати судом,та невиплати або несвоєчасної виплати їївідповідачем згідно рішення суду.Заперечується відповідачем і застосування до спірних правопорушень норм закону№ 2050-ІІІ в цілому,але крімтого, йдетьсяі про невідповідність розрахунку компенсації витрати частини доходу.Крім того, звернулиувагу суду нате,що твердження позивача,що його відлучення від прийому їжі або до кімнати відпочинку призведе до переривання зв`язку з енергодиспетчеромне відповідає дійсностіта є необґрунтованим припущенням позивача,оскільки такий зв`язок може здійснюватися по селектору, через мобільний телефон,через чергового по станції за допомогою гучномовного зв`язку чи через поїзного диспетчераза допомогою поїзного радіозв`язку.Кімната відпочинку,кімната для прийомуїжі і кімната чергового по ЕЧК знаходитьсяпоряд,на 2-му поверсі будівлі ЧПРКМ. Зважаючина близькість розміщення кімнат, виклик чергового працівника ЕЧК 27по селектору у випадку перебування у кімнаті для відпочинку або прийманняїжі не переривається,оскільки такий зв`язок єдосить гучним та його чутно навіть напершому поверсі.

В судове засідання представник позивача не з`явився, матеріали справи містять заяву про розгляд справи без участі позивача та представника та задоволення позову з урахуванням його уточнення, в яких зокрема представник позивача просить стягнути з відповідача суму невиплаченоїзаробітної платиза періодз травня2016року посічень 2020року врозмірі 110084,12гривень,та компенсаціювтрати частинизаробітної платиу зв`язкуіз порушеннямстроку їївиплати врозмірі 84479,17гривень.

В судове засідання представник відповідача не з`явився, матеріали справи містять заяву від 03 лютого 2025 року про розгляд справи без участі представника відповідача за наявними у матеріалах доказами та відзивом. Проти задоволення позовних вимог заперечували у повному обсязі.

Суд, сприймаючи до уваги пояснення сторін, їх заяви про розгляд справи без участі, дослідивши надані докази, вважає, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню з урахуванням його уточнення з наступних підстав.

З наданих доказів встановлено, що ОСОБА_1 , згідно наказу № 14 від 21 січня 1991, прийнятий у Шаровський район контактної мережі Виробничого підрозділу «Долинська дистанція електропостачання» регіональної філії «Одеська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» помічником машиніста автомотриси.

Наказом № 15 від 04.02 1992 ОСОБА_1 переведено на посаду машиніста автомотриси Наказом № 10/06 від 16.03.2020 Позивача було звільнено з ВП «Долинська дистанція електропостачання» у зв`язку з виходом на пенсію. Вказані обставини підтверджуються відповідними записами у трудовій книжці (а.с.16-18).

26.01.2010 начальником Долинської дистанції електропостачання видано наказ за №29 «Про вид і регламент чергування на об`єктах Долинської дистанції електропостачання».

Згідно п. 2 наказу № 29 від 26.01.2010, «На об`єктах Долинської дистанції електропостачання встановлюється наступні види чергування: Шарівський район контактної мережі (ЕЧК-27) ст. Шарівка цілодобове чергування машиніста на черговому пункті контактної мережі (ЧПКМ) та відповідального чергового на дому в неробочий час».

Відповідно до п. 6 Наказу № 29 від 26 січня 2010, «Чергування на об`єктах з правом відпочинку дозволяється по Шарівському району контактної мережі (ЕЧК-27), які обладнані спеціальними кімнатами для відпочинку, як заміна цілодобового чергування в разі неможливості його організації із-за недостатнього робочого часу оперативного персоналу. Чергування в денний та нічний час в спеціально обладнаній кімнаті зараховується до робочого часу з розрахунку 1 година чергування за 0, 75 год. робочого часу. Загальна тривалість робочого часу за зміну (активна робота з чергуванням) не може перевищувати 18 годин. При цьому активна робота не може перевищувати тривалості робочого дня чи зміни. Після добового чергування надасться відпочинок не менше 48 годин».

Пунктом 13 Наказу № 29 від 26 січня 2010 передбачено, що: «облік активної роботи водиться за встановленою журнальною формою. Достовірність обліку робочого часу ш гадається на керівника лінійного підрозділу (цеху)».

Таким чином,з 26січня 2010у підрозділі,у якомупрацював позивач,було дозволенезапровадження цілодобовогочергування запевних умов:1)обладнання спеціальноїкімнати длявідпочинку;2)ведення облікуактивної роботи.При цьому,чергування успеціально обладнані кімнатидля відпочинкузараховувалось доробочого часу0,75години за1годину чергування.

У наказі № 29 від 26.01.2010 року вказано, що чергування на об`єктах з правом відпочинку дозволяється по Шаріському району контактної мережі (ЕЧК_27), які обладнані спеціальними кімнатами для відпочинку.

Нормативні вимоги до такої спеціально обладнаної кімнати для відпочинку встановлені у Положенні про порядок та умови організації чергування працівників залізничного транспорту на об`єкті та вдома, затвердженого наказом Укрзалізниці від 17.05.2002 року № 255-Ц (далі Положення № 255-Ц від 17.05.2002 року).

Так, п. 3 Положення № 255-Ц від 17.05.2002 року передбачено, що «чергування на об`єктах, з правом відпочинку в спеціально обладнаній кімнаті, запроваджується на об`єктах, які обладнані автоматикою, телеуправлінням, пожежною сигналізацією.

Крім того, кімната для відпочинку повинна бути обладнана визивною сигналізацією, диспетчерським зв`язком, ліжком з повним комплектом постільної білизни, шафою, чайником та електроплиткою для підігрівання їжі, холодильником, місце користування якими повинно відповідати вимогам протипожежної безпеки.

Чергування в денний та нічний час в спеціально обладнаній кімнаті зараховується до робочого часу з розрахунку 1 година чергування за 0,75 год. робочого часу.

Загальна тривалість робочого часу за зміну (активна робота з чергуванням) не може перевищувати 18 годин. При цьому активна робота не може перевищувати тривалості робочого часу дня чи зміни.

Після добового чергування надається відпочинок не менше 48 годин».

Отже, з наведених положень наказу № 29 від 26.01.2010 року та Положення №255-Ц від 17.05.2002 року можна зробити наступні висновки:

1) для запровадження добового чергування з правом відпочинку на об`єкті має бути облаштована спеціальна кімната для відпочинку;

2) є нормативно закріплені вимоги для такої кімнати, першою з яких названі визивна сигналізація та диспетчерський зв`язок;

3) чергування у цій спеціальній кімнаті зараховується з розрахунку 1 година чергування за 0,75 годин робочого часу;

4) керівник підрозділу має забезпечити ведення обліку часу активної роботи та чергування в кімнаті для відпочинку. В подальшому робочий час зараховується або 0,75 год. за 1 годину при чергуванні в кімнаті для відпочинку, або 1 година за 1 годину при активній роботі.

У подальшому, наказом АТ «Укрзалізниця» від 18.04.2019 року № 268 визнано таким, що втратило чинність положення № 255-Ц від 17.05.2002 року та введено в дію Положення про організацію чергування працівників залізничного транспорту на об`єкті та вдома .

Положенням 18.04.2019 року № 268 передбачено, зокрема:

«2.1. Режим чергування на об`єкті з правом відпочинку в спеціально обладнаній кімнаті може запроваджуватись на об`єктах, які обладнані автоматикою, телеуправлінням, пожежною сигналізацією.

2.2. Кімната для відпочинку при чергуванні обладнується визивною сигналізацією, диспетчерським зв`язком, ліжком з повним комплектом постільної білизни, шафою, чайником, холодильником, приладом для підігрівання їжі, місце розташування яких повинно відповідати вимогам протипожежної безпеки та санітарної гігієни.

2.3. При чергуванні на об`єкті за 1 годину чергування до робочого часу працівника зараховується 0,75 годин, які оплачуються з розрахунку встановленої тарифної ставки (посадового окладу). Аналогічно зараховується до оплати тривалість чергування у вечірні та нічні години.

2.4. Загальна тривалість робочого часу працівника за зміну (активна робота з часом чергування, зарахованим до робочого часу) не може перевищувати 18 годин. При цьому активна робота не може перевищувати тривалості робочого часу дня (8 годин) чи зміни (12 годин).

3.3. Активною роботою є виконання працівником робіт, передбачених його трудовими обов`язками, в тому числі виконання аварійних і невідкладних робіт.

4.2. Початок і закінчення чергування, перерви для відпочинку і харчування протягом зміни встановлюються Правилами внутрішнього трудового розпорядку підрозділу.

4.4. Облік активної роботи, що виникає при чергуванні на об`єктах та вдома, проводиться за встановленим у підрозділі порядком».

З листа регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Українська залізниця» № НЗІ-002/357 від 15.12.2023, у період з січня 2015 року по квітень 2020 року Положення про облік активної роботи Долинської дистанції електропостачання не існувало, Разом з тим, це не заважало роботодавцю зараховувати увесь робочий час з розрахунку 1 година за 0, 75 год.

Суд погоджується з доводами позивача про те, що за характером своїх трудових обов`язків він не мав права на відпочинок під час добової зміни.

Так, початок і закінчення чергування, перерви для відпочинку і харчування протягом зміни встановлюються Правилами внутрішнього трудового розпорядку (п. 2 Положення № 255-Ц від 17.05.2002 року та п. 4.2 Положення 18.04.2019 року № 268).

Правила внутрішнього трудового розпорядку для робітників і службовців Долинської дистанції електропостачання Одеської залізниці затверджені на конференції трудового колективу 22 лютого 2011 року.

Пунктом 5.2 Правил передбачено для всіх змінних працівників, для працівників з роздробленим і неповним робочим днем, для яких облік робочого часу ведеться по шестиденному робочому тижні, тривалість щоденної роботи (зміни), у тому числі початок і закінчення щоденної роботи і перерви для відпочинку і прийому їжі, визначається графіками змінності, затвердженими адміністрацією за узгодженням із профкомом з дотриманням установленого місячного підсумованого обліку робочого часу з тим, щоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала нормального числа робочих годин за місяць (абзац 1).

У абзаці 4 п. 5.2 Правил внутрішнього трудового розпорядку вказано, що робітники, які працюють за змінним графіком роботи не мають права відлучатися з робочого місця для відпочинку та прийому їжі.

Під час виконання своєї роботи, окрім Правил внутрішнього трудового розпорядку, обов`язки позивача регламентовані, зокрема, Інструкцією черговому персоналу району контактної мережі електрифікованих залізниць, затвердженої наказом Укрзалізниці від 02.12.2008 року № 522-ц, правилами внутрішнього трудового розпорядку для робітників і службовців Долинської дистанції електропостачання Одеської залізниці, Інструкцією з охорони праці № 1.06 для машиніста (помічника машиніста) автомотриси, робочою інструкцією машиністу спеціального самохідного рухомого складу (ССРС) (машиністу автомотриси) та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з п. 1.2 Інструкції з охорони праці № 1.06 для машиніста (помічника машиніста) автомотриси, робочим місцем машиністів дрезин, автомотрис та їх помічників в залежності від виду виконуваної роботи може бути:

- кабіна дрезини (автомотриси);

- площадка дрезини (автомотриси);

- залізнична колія станції і перегону;

- черговий пункт району контактно мережі.

Варто відзначити, що вказаний перелік є вичерпним і кімнати для відпочинку у ньому немає.

Також, вищевказана Інструкція № 1.06 передбачає наступне:

1.6 Для всіх змінних працівників, якими є машиністи дрезини (автомотриси) облік робочого часу яких ведеться за шестиденним робочим тижнем, тривалість щоденної роботи (зміни), в тому числі початок і закінчення щоденної роботи, перерва для відпочинку і прийому їжі, визначається графіками змін, затверджених адміністрацією за погодженням з профкомом з дотриманням встановленої тривалості робочого часу за тиждень або інший обліковий період.

1.8. Машиністу дрезини (автомотриси) повинна бути надана можливість приймання їжі протягом робочого часу, так як за умовами виробництва перерву для відпочинку та харчування встановити не можна.

1.9. Машиністу дрезини (автомотриси) забороняється залишати роботу до приходу змінного працівника. У разі неявки змінного працівника, машиніст (помічник машиніста) заявляє про це старшому по роботі, який зобов`язаний негайно вжити заходів до заміни змінника іншим працівником.

3.1 Черговому машиністу забороняється залишати черговий пункт, переривати чергування без узгодження з енергодиспетчером і допускати перебування на черговому пункті сторонніх осіб.

Крім цього, ряд обов`язків, покладених на машиніста Інструкцією № 1.06 не дозволяє покидати черговий пункт і бути не на зв`язку з диспетчером. Зокрема,

3.2. Черговий машиніст під час чергування зобов`язаний робити наступне:

б) передати енергодиспетчеру заявки, повідомлення та отримати від нього накази встановленого змісту;

г) при отриманні повідомлень про порушення нормальної роботи контактної мережі, пристроїв електропостачання СЦБ з`ясувати, по можливості, деталі про місце, характер і розміри пошкодження, після чого негайно повідомити енергодиспетчера і начальника району контактної мережі і діяти далі за їх вказівкою Вжити заходів до виклику і збору аварійної бригади відповідно до порядку відновлення пошкодженої контактної мережі електрифікованих залізниць;

д) стежити за справним станом усіх видів зв`язку і не дозволяти користуватися ними для приватних переговорів. При втраті зв`язку з енергодиспетчером вжити заходів до відновлення зв`язку, використовувати міський (місцевий) залізничний зв`язок, найближчий телефонний пункт, посильного і т.п.;

ж) за наказом енергодиспетчера виконувати перемикання і брати участь в заземленні контактної мережі і ПЛ, автоблокування.

За наявності таких трудових обов`язків, працівник під час свого чергування зобов`язаний постійно перебувати на зв`язку з енергодиспетчером і не має права переривати такого зв`язку.

Відлучитися з робочого місця до кімнати відпочинку працівнику прямо заборонено п. 1.8 Інструкції 1.06 і зробити цього без передання зміни іншому черговому категорично забороняється.

Крім цього, Інструкцією черговому персоналу району контактної мережі електрифікованих залізниць, затвердженої наказом Укрзалізниці від 02.12.2008 року № 522-ц передбачено:

2.8. Черговий не має права (навіть і по закінченню часу чергування) припиняти роботу до здачі чергування.

3.1 Черговому забороняється залишати черговий пункт, переривати чергування на дому та об`єкті без узгодження з енергодиспетчером і допускати перебування на черговому пункті сторонніх осіб.

Аналогічний обов`язок встановлений у робочій інструкції машиністу спеціального самохідного рухомого складу (ССРС) (машиністу автомотриси) (п. 3.3).

Оскільки у кімнаті для відпочинку не було обладнано визивної сигналізації та диспетчерського зв`язку, то перебування у ній під час чергування призвело б до порушення вищевказаних обов`язків.

Обґрунтованими також є доводи щодо обліку активної роботи.

Положення № 255-Ц від 17.05.2002 року встановлює, що при чергуванні в спеціально обладнаній кімнаті за 1 годину чергування зараховується 0,75 год. робочого часу (п. 3).

Пунктом 6 Положення № 255-Ц від 17.05.2002 року передбачено, що облік активної роботи проводиться за встановленою журнальною формою. Достовірність обліку робочого часу покладається на керівника підприємства (структурного підрозділу).

Тобто, з викладеного можна зробити висновок, що виконання безпосередніх своїх обов`язків працівником поза спеціально обладнаною кімнатою для відпочинку, зараховується за загальними правилами без застосування коефіцієнта 0,75.

Аналогічно і в наказі № 177 від 27.07.2015 зазначено, що чергування з правом відпочинку дозволяється виключно при умові укомплектування кімнати чергового відповідним обладнанням та пристроями виклику, що передбачається нормативними вимогами.

При цьому, на керівника підрозділу покладено обов`язок ведення обліку часу активної роботи.

Так само, ч. 2 ст. 30 Закону України «Про оплату праці» покладає саме на роботодавця обов`язок забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи.

У даному випадку роботодавець не забезпечив ведення обліку активної роботи, яка має обраховуватись та оплачуватись без зниженого коефіцієнту.

Добові чергування позивача були зараховані як 18 годин замість фактично відпрацьованих 24 годин. Однак, перебувати у кімнаті для відпочинку позивач не мав права, а тому і застосовувати до його робочого часу коефіцієнт 0,75 немає жодних правових підстав.

Згідно з ч. 7 ст. 43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КЗпП заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно з ч. 2, 3, 4 ст. 97 КЗпП форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом. Конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються власником або уповноваженим ним органом з урахуванням вимог, передбачених частиною другою цієї статті. Власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.

Відповідно до ст. 98 КЗпП оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі законів та інших нормативно-правових актів України, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів, у межах бюджетних асигнувань та позабюджетних доходів.

Згідно з ст. 103 КЗпП про нові або зміну діючих умов оплати праці в бік погіршення власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника не пізніш як за два місяці до їх запровадження або зміни.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Відповідно до статті 34 Закону України «Про оплату праці» компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Згідно зі статтями 1, 2, 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші. Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Надані позивачем докази суд вважає належними та допустимими і такими, що повністю обґрунтовують та підтверджують викладені у позовній заяві обставини.

Суд звертає увагу, що представником позивача уточненні суми, які підлягають стягненню, та обрахуванні з урахуванням контр розрахунків компенсації витрат частини доходу, з урахуванням помилок розрахунків, здійснених позивачем та заперечень АТ «Укрзалізниця» та невиплаченої заробітної плати, викладених у відзиві на позовну заяву.

Зокрема, сума невиплаченої заробітної плати за період з травня 2016 року по січень 2020 року складає 110084,12 грн. Сума компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати становить 84479,17грн.

За викладених обставин позов з урахуванням уточнення є таким, що підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Пунктом 1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» визначено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У зв`язку з тим, що у справі позивач звільнений від сплати судового збору, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позовні вимоги позивача задоволено, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь держави судового збору в розмірі 1211,20 грн.

Керуючись ст. 12, 76, 81, 141, 258-259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати - задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь ОСОБА_1 суму невиплаченої заробітної плати за період з травня 2016 року по січень 2020 року в розмірі 110084,12 гривень.

Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строку її виплати в розмірі 84479,17 гривень.

Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь держави судовий збір в розмірі 1211,20 грн.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Дубровська Н.М.