Рішення

від 25.02.2025 по справі 621/1613/24

ЗМІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

621/1613/24

2/621/90/25

РІШЕННЯ

іменем України

(заочне)

25 лютого 2025 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області:

головуючий - суддя Овдієнко В. В.

секретар судового засідання - Литвин А. Є.

позивач - ОСОБА_1 ,

представник позивача - Пекаренін А. А.,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дінеро",

третя особа 1 - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович,

третя особа 2 - приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Попляк Володимир Володимирович,

розглянувши за відсутності учасників справи в залі суду у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дінеро" про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, приватнийвиконавець виконавчого округу Харківської області Попляк Володимир Володимирович,

в с т а н о в и в:

02.05.2024 адвокат Пекаренін А. А. в інтересах ОСОБА_1 подав до суду позовну заяву до ТОВ "ФК "Дінеро" з наступними вимогами: - визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Київського МНО Бригіда В.О. № 29030 від 23.09.2021 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФК "Дінеро" заборгованості у розмірі 16849 грн 00 коп., таким що не підлягає виконанню; - здійснити розподіл судових витрат.

На обґрунтування позовної заяви представник позивача зазначив, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Попляка В. В. перебуває виконавче провадження № 67284320 щодо примусового виконання виконавчого напису, вчиненого № 29030 23.09.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В. О. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФК "Дінеро" заборгованості в розмірі 16 849 грн 00 коп.

Водночас, приватний нотаріус під час вчинення виконавчого напису не врахував та не перевірив факт безспірності заборгованості, а також не послався на будь-який документ щодо свідчить про безспірність заборгованості.

Позивач ОСОБА_1 не визнає зазначену суму заборгованості, і оспорює її, також не отримував будь-яких документів щодо цієї заборгованості.

Таким чином, приватний нотаріус не пересвідчився у безспірності вимог ТОВ"ФК "ДІНЕРО", що свідчить про порушення вимог ч. 1 ст. 88 Закону України "Про нотаріат", у зв`язку з чим є всі підстави для визнання виконавчого напису про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 06.05.2024 прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду на 06.06.2024, а також витребувано від приватного нотаріуса Бригіди В. О. копію нотаріальної справи щодо вчинення виконавчого напису №29030 від 23.09.2021 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФК "Дінеро" заборгованості на загальну суму 16849 грн 00 коп.

06.06.2024 у зв`язку з першою неявкою представника відповідача відкладено судовий розгляд на 02.07.2024.

02.07.2024 за клопотанням представника позивача витребувано від Київського обласного державного нотаріального архіву копію виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Бригідою В. О. та копії матеріалів, на підставі яких приватним нотаріусом було вчинено виконавчий напис № 29030, судовий розгляд відкладено на 16.08.2024.

24.07.2024 до суду надійшов лист Київського обласного державного нотаріального архіву щодо неможливості надання витребуваної інформації.

16.08.2024 за клопотанням представника позивача витребувано від Державного архіву м.Києва копію виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Бригідою В. О. та копії матеріалів, на підставі яких приватним нотаріусом було вчинено виконавчий напис № 29030, судовий розгляд відкладено на 07.10.2024.

07.10.2024 за клопотанням представника позивача витребувано від ТОВ "ФК "Дінеро" копію виконавчого напису, вчиненого 23 вересня 2021 року, зареєстрованого в реєстрі за №29030, а також матеріали на підставі яких приватним нотаріусом Бригідою В. О. було вчинено виконавчий напис № 29030, а саме: кредитний договір, виписки, платіжні інструкції та інші документи, які були надані нотаріусу для вчинення виконавчого напису, судовий розгляд відкладено на 19.11.2024.

19.11.2024 за клопотанням представника позивача витребувано від Київського державного нотаріального архіву копію виконавчого напису вчиненого 23.09.2021, зареєстрованого в реєстрі за № 29030, а також матеріали на підставі, яких приватним нотаріусом Бригідою В. О. було вчинено виконавчий напис, судовий розгляд відкладено на 18.12.2024.

18.12.2024 у зв`язку з перебуванням судді Шахової В. В. на лікарняному, судовий розгляд відкладено на 04.02.2025.

25.12.2024 до суду надійшов лист Київського державного нотаріального архіву щодо неможливості надання витребуваної інформації.

Після повторного автоматизованого розподілу справи, пов`язаного із звільненням ОСОБА_2 з посади судді Зміївського районного суду Харківської області, відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 16.01.2025 № 76/0/15-25 "Про звільнення ОСОБА_2 зпосади судді Зміївського районного суду Харківської області у зв`язку з поданням заяви про відставку", 21.01.2025 для розгляду справи визначено суддю Овдієнка В. В., судовий розгляд призначено на 25.02.2025.

25.02.2025 належним чином повідомлені учасники цивільного процесу повторно в судове засідання не з`явилися.

Представник позивача Пекаренін А. А. у заяві від 06.06.2024 просив проводити розгляд справи за його відсутності та за відсутності позивача, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дінеро" про причини повторної неявки не повідомив, будь-яких заяв по суті справи чи з процесуальних питань не подавав.

Треті особи приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу БригідаВ.О. та приватнийвиконавець виконавчого округу Харківської області ПоплякВ.В. на судове засідання не з`явилися, були повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Суд не має відомостей про причину повторної неявки представника відповідача, який повідомлявся про час і місце розгляду справи у порядку, визначеному ЦПК України, і від якого не надійшли відзив чи заява про судовий розгляд за відсутності представника відповідача, що дало підстави вирішити справу на підставі наявних у ній даних (постановити заочне рішення) у відповідністю з ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України, проти чого не заперечував позивач.

В своїх рішеннях Європейський суд з прав людини наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Як зазначає Верховний Суд, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору (Постанова КЦС ВС від 01.10.2020 у справі №361/8331/18.)

У цій справі суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого заочного рішення, не відкладаючи розгляду справи.

Зважаючи на те, що всі особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явилися, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:

Частинами 1, 3 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до статей 76-81 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

23.09.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу БригідоюВ. О. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №29030, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФК "ДІНЕРО" заборгованості в розмірі 16 849 грн 00 коп.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Харківської області ПоплякаВ.В. від 27.10.2021 відкрите виконавче провадження № 67284320, на підставі виконавчого напису № 29030, виданого 23.09.2021 (а. с. 5).

Постановами приватного виконавця виконавчого округу Харківської області ПоплякаВ.В. від 27.10.2021, від 03.11.2021, у відкритому виконавчому провадженні №67284320 на підставі виконавчого напису № 29030, виданого 23.09.2021, стягнуто з боржника основну винагороду, встановлено розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, звернуто стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_1 (а. с. 6-8).

Відповідно ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Згідно п. 19 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про нотаріат" виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.

Відповідно до ст. 89 Закону України "Про нотаріат" у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім`я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис, найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають, витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення, розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред`явлення виконавчого напису до виконання. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.

У відповідності до ст. 87 Закону України "Про нотаріат", для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Главою 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 передбачено порядок вчинення виконавчих написів.

Згідно п. 1.1. даної Глави, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Постановою КМУ № 662 від 26.11.2014 Перелік документів за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою КМУ №1172 від 29.06.1999, доповнено після розділу "Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами" новим розділом такого змісту: "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин"

2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості".

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі №826/20084/14 постанову № 662 визнано незаконною та не чинною в частині, зокрема, доповнення Переліку документів розділом "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин".

Ухвалами Вищого адміністративного суду України від 06 березня та 04 квітня 2017року виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року зупинено до закінчення касаційного розгляду.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14 залишено без змін.

Оскільки у судовому порядку постанову № 662 визнано незаконною та не чинною у вказаній частині, кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов`язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України (стаття 255 КАС України).

Судове рішення про визнання протиправним (незаконним) та не чинним нормативно-правового акта чи окремих його положень має ті ж наслідки, що і визнання такого акта чи окремих його положень такими, що втратили чинність (скасовані) органом, уповноваженим приймати або скасовувати такий акт. Отже, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Таким чином, постанова № 662, якою вносилися зміни до Переліку документів, що передбачали можливість вчинення нотаріусами виконавчих написів на кредитних договорах, не посвідчених нотаріально, яка набрала чинності 10.12.2014, втратила чинність (у частині) 22.02.2017 з набранням законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від у справі № 826/20084/14.

Резолютивна частина постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14 в частині відображення результату вирішення позовних вимог містить висновки: 1) про визнання незаконною та не чинною постанови №662 у наведеній частині; 2) про зобов`язання Кабінету Міністрів України опублікувати резолютивну частину цієї постанови про визнання незаконною та не чинною постанови №662 у наведеній частині. Отже, ухвали Вищого адміністративного суду України від 06березня та 04 квітня 2017 року, якими було передбачено зупинення виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі №826/20084/14 до закінчення касаційного розгляду, стосувались лише зупинення виконання обов`язку Кабінету Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови Київського апеляційного адміністративного суду.

Вказані правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2021 у справі № 910/10374/17 (провадження № 12-5гс21).

Верховний Суд у постанові від 12.03.2020 у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому, наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України "Про нотаріат" захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України "Про нотаріат" у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав без спірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

При цьому законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Отже, у цьому випадку нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України "Про нотаріат" та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Вчиняючи 23.09.2021 виконавчий напис № 29030, приватний нотаріус не мав підстав керуватися пунктом 2 Переліку документів у редакції постанови № 662, яка на той час уже була не чинною згідно з постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14, резолютивна частина якої була опублікована в інформаційному бюлетені "Офіційний вісник України" від 21 березня 2017 року № 23.

Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі №826/20084/14.

За загальним правилом, для одержання виконавчого напису про стягнення заборгованості з підстав, що випливають з нотаріально посвідчених договорів, що передбачають сплату грошових сум, відповідач мав надати оригінал нотаріально посвідченого договору з позивачем, однак такого договору не існує.

За таких обставин, слід визнати, що виконавчий напис приватного нотаріуса був вчинений на порушення вимог Закону України "Про нотаріат" та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, тому позовна заява ОСОБА_1 є обґрунтованою та підлягає задоволенню шляхом визнання оспорюваного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України з відповідача належить стягнути на користь позивача витрати по сплаті судового збору (а. с. 12).

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 223, ч. 2 ст. 247, 259, 263-265, 268, 280-289, 352, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позовну заяву задовольнити.

Визнати виконавчий напис № 29030, вчинений 23.09.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем, про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 16 849 грн 00 коп. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дінеро" таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дінеро" на користь ОСОБА_1 1 211 (одну тисячу двісті одинадцять) грн 20коп. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Зміївським районним судом Харківської області за письмовою заявою відповідача, яка може бути ним подана протягом тридцяти днів з дня його складення.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач, треті особи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дінеро", місцезнаходження: вул.Сурикова, буд. 3А, м. Київ, 03035; код ЄДРПОУ: 41350844.

Третя особа -приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, місцезнаходження: пр-т Григоренка, буд. 15, прим. 3, м. Київ, 02068.

Третя особа - приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Попляк Володимир Володимирович, місцезнаходження: пров. Подільський, буд. 5, офіс 11, м.Харків, 61003.

Повне рішення складене 25.02.2025.

Головуючий: В. В. Овдієнко