Ухвала

від 25.02.2025 по справі 295/2050/25

БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа №295/2050/25

1-в/295/228/25

УХВАЛА

іменем України

25.02.2025 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира у складі:

головуючого-судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового

засідання ОСОБА_2 ,

розглянув увідкритому судовомузасіданнівзалі судувм.Житомиріподання ДУ«Житомирськаустанова виправнаколонія (№4)»про приведеннявирокуувідповідність довимогчинного законодавствавідносно засудженогоОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України,

встановив:

ДУ"Житомирськаустанова виконання покарань (№4)" звернулася до суду з поданням про приведення вироку у відповідність до вимогЗакону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024№3886 ІХ стосовно засудженого ОСОБА_3 .

Представник установи подання підтримав та просив його задовольнити.

В судове засідання засуджений не з`явився, належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду заяви. Надав суду заяву про розгляд справи без його участі, у зв`язку з чим, суд проводить розгляд подання у його відсутність.

Прокурор подання підтримав та просив його задовольнити.

Дослідивши матеріали справи, матеріали особової справи засудженого, суд приходить до наступного висновку.

ОСОБА_3 засуджений 15.06.2023 Новоград-Волинським міськрайонним судом Житомирської області за ст. 185 ч. 3, 75, 76 ч. 1 п. 1, 2 КК України на 4 роки позбавлення волі, звільнений від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 2 роки.

Вирок набув законної сили: 18.07.2023.

Ухвалою Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 13.11.2024 скасоване звільнення від відбування покарання з випробуванням, направлений до місця відбування покарання відповідно до вироку від 15.06.2023.

Ухвала набула законної сили: 21.11.2024.

Початок строку 13.01.2025. Кінець строку 13.01.2029.

09 серпня 2024 набрав чинностіЗакон України 3886-IX від 18.07.2024 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», якимст. 51 КУпАПвикладено в новій редакції, відповідно до якої дрібним вважається викрадення чужого майна, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За загальним правилом, закріпленим у частині другій статті 4 КК України, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у КК раніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності. Водночас у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності.

Відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

В силу ч. 1ст. 5 КК Українизакон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Судом встановлено, що згідно вироку Придніпровського районного суду м. Черкаси від 15.06.2023 ОСОБА_3 вчинив крадіжки, зокрема 30.01.2022 вартість якої на час вчинення не перевищувала 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме на суму 1672 грн 90 коп.

У постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 07.10.2024 у справі № 278/1566/21 зроблено правовий висновок щодо декриміналізації викрадення чужого майна шляхом крадіжки та наголошено, що Закон України від 18 липня 2024 року № 3886-ІХ, яким унесені зміни до ст. 51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст. 5 КК України для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення передбаченого ст. 51 КУпАП. Зміни, внесені Законом № 3886-ІХ, мають зворотну дію в часі.

Згідно з п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року. Відповідно до підпункту 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Згідно Закону України «Про державний бюджет України на 2022 рік» встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2022 2481 грн.

Таким чином, зміна розміру дрібного викрадення чужого майна з 0, 2 нмдг до 2 нмдг є зміною кримінального закону в частині кваліфікації кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 КК України, оскільки у тексті кримінального закону цей розмір не визначений і він вказаний в ст. 51 КУпАП.

За таких обставин вчинене засудженим діяння за вказаним вироком на даний час відноситься до адміністративного правопорушення та не може вважатися кримінально караними.

Попри відсутність прямих законодавчих змін до КК України, діючи норми КУпАП дають підстави для висновку про декриміналізацію діянь засудженого.

Відповідно до ч. 2 ст. 74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.

Суд вважає, що у зв`язку з декриміналізацією крадіжки майна розміром до 2 нмдг, особа, засуджена за таку крадіжку, підлягає звільненню від призначеного покарання.

Керуючись ст. 74 КК України, ст. 537, 539 КПК України,

постановив:

Подання ДУ «Житомирськаустанова виправна колонія (№4)» про приведеннявироку увідповідність довимог чинного законодавства відносно засудженого ОСОБА_3 задовольнити.

Звільнити засудженого ОСОБА_3 від відбування покарання за вироком Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 15.06.2023 за ст. 185 ч. 3, 75 КК України за епізодом крадіжки майна 30.01.2022 на суму 1672 грн 90 коп у зв`язку із усуненням Законом караності діянь, за які особу засуджено. В решті вирок Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 15.06.2023 - залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом 7 днів з дня її постановлення, а засудженому у той же строк з дня отримання копії ухвали.

Суддя ОСОБА_1