Ухвала

від 18.02.2025 по справі 369/2875/25

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/2875/25

Провадження № 1-кс/369/652/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.02.2025 м. Київ

Слідчий суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання т.в.о. начальника СВ ВП №1 Бучанського РУП ГУ НП в Київській області капітана поліції ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025111380000027 від 21.01.2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 189, ч. 4 ст. 186 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

У провадження слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_1 надійшло клопотання т.в.о. начальника СВ ВП №1 Бучанського РУП ГУ НП в Київській області капітана поліції ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025111380000027 від 21.01.2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 189, ч. 4 ст. 186 КК України.

Клопотання обґрунтоване тим, що у провадженні СВ ВП№1 Бучанського РУП ГУ НП в Київській області знаходяться матеріали кримінального провадження, внесені 21.01.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025111380000027 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 189, ч. 4 ст. 186 КК України.

Органом досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , 20.01.2025 в денний час доби, точного часту та місця досудовим розслідуванням не встановлено, домовились на вчинення злочину відносно раніше знайомої ОСОБА_9 щодо незаконного заволодіння її майном та викрадення малолітньої дитини. Того ж дня, ОСОБА_8 , під приводом з`ясування загально-побутових питань, через месенджер Телеграм, домовився про зустріч з ОСОБА_9 за місцем мешкання останньої, а саме: АДРЕСА_1 , де також мешкає малолітня ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після чого, 20.01.2025 приблизно о 20 год. 30 хв., точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , для реалізації раніше узгодженого плану, усвідомлюючи, що в державі Україна оголошено воєнний стан, маючи прямий умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, вимагання чужого майна та викрадення малолітньої дитини, з корисливим мотивом та з метою незаконного збагачення, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, будучі достовірно обізнані, що ОСОБА_9 має флеш-накопичувач, на якій зберігається криптовалюта Біткоїни та Ефіри, під вигаданим приводом щодо повернення боргу в розмірі 200 доларів США, приїхали за місцем мешкання ОСОБА_9 та малолітньої ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме за адресою: АДРЕСА_1 .

Перебуваючи за місцем мешкання ОСОБА_9 , ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , влаштували словесну сварку потерпілій та з погрозою насильства відносно неї та її малолітньої доньки ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , почали вимагати повернення грошових коштів у розмірі 200 доларів США за неіснуючий борг.

Після чого, ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , з метою відшукання грошових коштів та флеш-накопичувача, на якій зберігається криптовалюта Біткоїни та Ефіри провели обшук квартири ОСОБА_9 під час якого відшукали лише приблизно 20 тисяч гривень готівки.

Після чого, ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , з метою вимагання грошових коштів та спонукання ОСОБА_9 до вступу у статеві зносин з іншими чоловіками за гроші та з метою відпрацювання нею вигаданого боргу, викрали малолітню ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , свідоцтво про народження малолітньої ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт на ім`я ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відшукану готівку в розмірі близького 20 тис гривень, мобільний телефон марки «Айфон 13 про Макс», золотистого кольору та банківську картку. Після чого, 21.01.2025 приблизно о 1 годині ночі, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, закрили ОСОБА_9 у квартирі та разом з ключами від квартири, покинули місце вчинення злочину та за допомогою не встановленого автомобілю перевезли малолітню ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до місця мешкання ОСОБА_7 , що за адресою: АДРЕСА_2 , тим самим не законно позбавив волі.

22.01.2025 року у порядку ст. 208 КПК України затримано ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, не одруженого, працюючого ФО-П «Григорук», проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 .

22.01.2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 189 КК України.

23.01.2025 року ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 189, ч. 4 ст. 186 КК України.

Підставами підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 189, ч. 4 ст. 186 КК України є: протокол усної заяви про вчинене кримінальне правопорушення ОСОБА_9 від 21.01.2025, протоколом допиту потерпілої ОСОБА_9 , протоколами впізнання осіб за фотознімками з потерпілою ОСОБА_9 , протокол обшуку від 21.01.2025 за місцем тимчасового проживання підозрюваної ОСОБА_7 , де було виявлено викрадену дитину, протоколом обшуку автомобіля ОСОБА_4 марки «BMW» д.н.з. НОМЕР_1 , у якому було вилучено ключі від квартири та документи (на оренду квартир), належні потерпілій ОСОБА_9 , протоколом обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , де вилучено банківську картку, мобільний телефон «Айфон» та чохол від мобільного телефону потерпілої ОСОБА_9 , протоколами переглядів записів з камер відеоспостереження від 21.01.2025 у с. Соф. Борщагівка, протоколами допитів свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , інші докази у своїй сукупності.

У клопотанні слідча зазначила, що стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об`єктивний зв`язок підозрюваного ОСОБА_4 із вчиненням кримінальних правопорушень, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.

23.01.2025 року ухвалою слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області до підозрюваного ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до 19.02.2025 року.

Слідча зазначила, що місячний строк досудового слідства в цьому провадженні закінчується 19.02.2025, однак завершити досудове слідство до збігу вказаного строку неможливо внаслідок його складності. Відповідно до ст. 28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є: складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо; поведінка учасників кримінального провадження; спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.

Як вказує слідча, у кримінальному провадженні необхідно провести слідчий експеримент за участю свідка, провести огляд вилучених мобільних телефонів, провести судово- психіатричну експертизу, зробити аналіз вилучено інформації для встановлення всіх обставин кримінального правопорушення. Також, у зв`язку з тим, що підозрюваний ОСОБА_4 перебуває під вартою, для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження в порядку ст. 290 КПК України може знадобитись певний строк.

Так, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні умисних злочинів, санкція за які передбачає наступні покарання:

- за ч. 2 ст. 146 КК України - обмеження волі на строк до 5 років, або позбавленням волі на той самий строк;

- за ч. 4 ст. 189 КК України - позбавлення волі на строк від 7 до 12 років з конфіскацією майна;

- за ч. 4 ст. 186 КК України - позбавлення волі на строк від 7 до 10 років.

В ході досудового розслідування задля об`єктивного його розслідування у розумні строки, виникла необхідність в обранні підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою забезпечення виконання ним перед органом досудового розслідування та судом покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим п.п.1, 2, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України, та які вказують, що підозрюваний може:

-переховуватися від органу досудового розслідування та суду;

- знищити, сховати, спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення всіх обставин кримінального правопорушення;

- незаконно впливати на потерпілу, свідків у кримінальному провадженні;

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Ризик переховування ОСОБА_4 від органу досудового розслідування та суду обґрунтовується тим, що останній не одружений, дітей, батьків похилого віку та/або інших непрацездатних родичів, які були на його утриманні немає. Крім того, ОСОБА_4 , усвідомлюючи невідворотність реального покарання, буде намагатись уникнути кримінальної відповідальності за злочини, у вчиненні яких він підозрюється та за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 5 років (ч.2 ст.146 КК), на строк від 7 до 12 років з конфіскацією майна (ч.4 ст.189 КК) та на строк від 7 до 10 років (ч.4 ст.186 КК) (п.1 ч.1 ст.177 КПК України).

Аналізуючи вказаний ризик в контексті практики Європейського суду із захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись із посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику або вказати, що вона маловирогідна, і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenkov. Russia (Панченко проти Росії). Ризик втечі може оцінюватись у світлі факторів, пов`язаних із характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, у якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciew. Moldova (Бекчиев проти Молдови).

Враховуючи ці обставини і тяжкість злочинів, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 , існує реальний ризик переховування підозрюваного з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Щодо наявності ризику, передбаченого п.2 ч.1 ст.177 КПК України, згідно з яким ОСОБА_4 може знищити, сховати, спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення всіх обставин кримінального правопорушення обґрунтовується тим, що на даний час залишаються не відшуканими грошові кошти потерпілої ОСОБА_9 , її паспорт та свідоцтво про народження її доньки ОСОБА_10 .

Щодо наявності ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, згідно з яким ОСОБА_4 може впливати на потерпілу, свідків у кримінальному провадженні. Даний ризик обґрунтовується тим, що підозрюваний, перебуваючи на свободі та знаючи про фактичне місце проживання потерпілої ОСОБА_9 , яка проживає з малолітньою дитиною, яка була перед цим викрадена, може незаконно впливати на неї, змушуючи із застосуванням фізичного чи психологічного примусу змінювати свої показання, давати неправдиві показання або відмовитися від дачі будь-яких показань. Крім того, серед свідків у даному кримінальному провадженні є ОСОБА_14 (особа, яка спільно з підозрюваними перебувала у квартирі потерпілої ОСОБА_9 ), на якого також він може впливати з метою зміни ним своїх показань.

На даний час в органу досудового розслідування є необхідність у проведенні ряду слідчих дій, у даному кримінальному провадженні, а тому існує реальний ризик того, що ОСОБА_4 перебуваючи на свободі, буде здійснювати вплив на свідків, які будуть в подальшому ще встановлені, із метою надання неправдивих показань. Такими своїми діями підозрюваний перешкоджатиме кримінальному провадженню.

Обґрунтовуючи наявність і ступінь ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, сторона обвинувачення враховує, що згідно із п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Яжинський проти Польщі» ризик незаконного впливу обвинувачених особисто на потерпілих, свідків може бути визнано на початкових стадіях процесу.

Ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, згідно з яким підозрюваний ОСОБА_8 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 , усвідомлюючи невідворотність реального покарання, буде намагатись уникнути кримінальної відповідальності за злочини, у вчиненні яких він підозрюється буде намагатись з метою уникнення кримінальної відповідальності мобілізуватись до лав ЗСУ.

На даний час в органу досудового розслідування є необхідність у проведенні ряду слідчих дій, у даному кримінальному провадженні, а тому, на думку сторони обвинувачення, існує реальний ризик того, що ОСОБА_4 перебуваючи на свободі, буде здійснювати вплив на свідків, які будуть в подальшому ще встановлені, із метою надання неправдивих показань.Такими своїми діями підозрюваний перешкоджатиме кримінальному провадженню.

Враховуючи вищевикладене, на думку сторони обвинувачення, відносно ОСОБА_4 необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який дієво забезпечить виконання підозрюваним передбачених кримінальним процесуальним кодексом України обов`язків та зможе запобігти усім вищевказаним ризикам, Застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу, таких як особисте зобов`язання, особиста порука, домашній арешт, будуть недостатніми для запобігання зазначеним ризикам, так як виходячи зі змісту ст. ст.179-182 КПК України, вони не позбавляють у повній мірі підозрюваного можливості вільно пересуватися, вчиняти протиправні дії.

Застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під варту стосовно підозрюваного ОСОБА_4 не суперечитиме п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України та правовій позиції ЄСПЛ, що викладена у рішеннях «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005, «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005 та «Ізмайлов проти Росії» від 16.10.2008, оскільки саме такий запобіжний захід дасть можливість уникнути настання перелічених вище ризиків та забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

На підставі вище наведеного, слідчий та прокурор просили слідчого суддю продовжити діюзапобіжного заходуу виглядітримання підвартою вДержавній установіМіністерства юстиціїУкраїни «Київськийслідчий ізолятор»,до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, неодруженого, працюючого ФО-П «Григорук», проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , в межах строку досудового розслідування, тобто до 21.03.2025 року включно без альтернативи застосування застави.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні вимоги клопотання підтримав у повному обсязі, просив слідчого суддю його задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував щодо продовження строку тримання під вартою, просив слідчого суддю застосувати відносно нього більш м`який запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою.

Захисник в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання про продовження строку тримання під вартою, просив слідчого суддю застосувати відносно ОСОБА_4 більш м`який запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою.

Вислухавши пояснення підозрюваного та його захисника, доводи прокурора щодо неможливості застосування більш м`якого запобіжного заходу, допитавши свідка, дослідивши подані матеріали, дослідивши наявні ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від слідства та суду, цим самим перешкоджати встановленню істини по справі, незаконно впливати на потерпілого та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, суд приходить до висновку про необхідність задовольнити клопотання та продовжити строк дії застосування відносно підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Слідчим суддею встановлено, що у провадженні СВ ВП№1 Бучанського РУП ГУ НП в Київській області знаходяться матеріали кримінального провадження, внесені 21.01.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025111380000027 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 189, ч. 4 ст. 186 КК України.

22.01.2025 року у порядку ст. 208 Кримінального процесуального кодексу України затримано ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, працюючого ФО-П «Григорук», проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 .

22.01.2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 189 КК України.

23.01.2025 року ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 189, ч. 4 ст. 186 КК України.

Підставами підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 189, ч. 4 ст. 186 КК України є: протокол усної заяви про вчинене кримінальне правопорушення ОСОБА_9 від 21.01.2025, протоколом допиту потерпілої ОСОБА_9 , протоколами впізнання осіб за фотознімками з потерпілою ОСОБА_9 , протокол обшуку від 21.01.2025 за місцем тимчасового проживання підозрюваної ОСОБА_7 , де було виявлено викрадену дитину, протоколом обшуку автомобіля ОСОБА_4 марки «BMW» д.н.з. НОМЕР_1 , у якому було вилучено ключі від квартири та документи (на оренду квартир), належні потерпілій ОСОБА_9 , протоколом обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , де вилучено банківську картку, мобільний телефон «Айфон» та чохол від мобільного телефону потерпілої ОСОБА_9 , протоколами переглядів записів з камер відеоспостереження від 21.01.2025 у с. Соф. Борщагівка, протоколами допитів свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 .

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об`єктивний зв`язок підозрюваного ОСОБА_4 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.

23.01.2025 року ухвалою слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_15 у справі № 369/1333/25 до підозрюваного ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до 19.02.2025 року та одночасно визначено ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в розмірі 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень, яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

В даному випадку, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, який відповідно до ст. 12 КК України, за ступенем тяжкості є тяжкими та особливо тяжким злочином.

Слідчий суддя вважає обґрунтованим посилання прокурора на наявність ризиків, передбачених п.п.1, 2, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України, зокрема, підозрюваний може:переховуватися від органу досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілу, свідків у кримінальному провадженні.

Частиною 2 ст.29КонституціїУкраїни передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Статтею 2Кримінальногопроцесуального кодексуУкраїни передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до частин 3, 4 ст.199КПКУкраїни при продовженні строку тримання під вартою слідчий суддя, окрім іншого, враховує наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 1 ст.183КПКУкраїни тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст.194КПКУкраїни під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ст.177КПКУкраїни метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

У відповідності до положень статей 197, 199КПКУкраїни за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на непов`язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжено у разі неможливості закінчення досудового розслідування у строки, встановлені ст. 219 цього Кодексу.

Вирішуючи питання про продовження застосування підозрюваному запобіжного заходу, слідчий суддя враховує не тільки положення, передбачені КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою.

Так, слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві, тому, виходячи з положень ч. 5 ст.9КПКУкраїни та позиції Європейського суду з прав людини, яка відображена у п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).

Враховуючи вимоги чинного кримінального процесуального законодавства, під час розгляду клопотань на стадії досудового розслідування, слідчий суддя має переконатись, що сукупність матеріалів на даному етапі кримінального провадження до моменту з`ясування істини у справі є достатньою для висновку про обґрунтованість підозри, яка не є сама по собі актом притягненням особи до відповідальності, а є лише сукупністю даних, які переконують об`єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.

У даному кримінальному провадженні зв`язок підозрюваного з вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дають підстави вважати, що причетність підозрюваного до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, є обґрунтованою, що дає підстави для вирішення питання про продовження дії запобіжного заходу.

Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого у кримінальному провадженні та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні прокурора дані, у слідчого судді є всі підстави для висновку, що представлені докази об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

У статті 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.

Водночас, відповідно до практики ЄСПЛ вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Наряду з вказаним, у п. 42 рішення ЄСПЛ від 13.01.2011 у справі «Михалкова та інші проти України» зазначено, що розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.

Слідчий суддя встановив, що ухвалою слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23.01.2025 року до підозрюваного ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до 19.02.2025 року. Строк застосування, щодо підозрюваного ОСОБА_4 заходу у вигляді тримання під вартою, закінчується 19.02.2025 року.

Зі змісту клопотання вбачається, що для закінчення досудового розслідування та прийняття остаточного процесуального рішення у кримінальному провадженні, органу досудового розслідування необхідно виконати значний обсяг слідчих (розшукових) та процесуальних дій, які об`єктивно неможливо провести до закінчення строку дії попередньої ухвали слідчого судді, а саме, як вказує прокурор у кримінальному провадженні необхідно провести слідчий експеримент за участю свідка, провести огляд вилучених мобільних телефонів, провести судово-психіатричну експертизу, зробити аналіз вилученої інформації для встановлення всіх обставин кримінального правопорушення, виконати ряд інших слідчих дій у кримінальному провадженні, в яких виникне необхідність; виконати вимоги, передбачені ст. 290 КПК України.

Як зазначає орган досудового розслідування, без проведення зазначених слідчих та процесуальних дій завершити досудове розслідування та прийняти законне рішення неможливо.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм і застосування більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

Вирішуючи питання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя, враховує тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 дані, які характеризують особу останнього, його вік, соціальні зв`язки, сімейний стан.

Слідчий суддя, з огляду на долучені до матеріалів судового провадження матеріали, враховуючи характер та тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , дані, які характеризують особу останнього, його вік, соціальні зв`язки, сімейний стан, вагомість наявних доказів у кримінальному провадженні, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній у разі визнання її винуватою у злочині, у вчиненні якого він підозрюється, вважає доведеними ризики, (які як убачається із попередньої ухвали суду від 23.01.2025 року по теперішній час не зменшилися та продовжують існувати) що останній може здійснити дії, передбачені п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає доведеним необхідність продовження запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою, оскільки, на переконання слідчого судді, саме такий вид заходу забезпечення кримінального провадження як тримання під вартою, забезпечить виконання ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов`язків та надасть можливість досягти органу досудового розслідування завдань, передбачених ст. 2 КПК України.

Даних про наявність підстав для скасування запобіжного заходу стосовно ОСОБА_4 або його зміни на більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, слідчим суддею при розгляді клопотання не встановлено та стороною захисту не доведено, оскільки не спростовано існування в кримінальному провадженні ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Наявність, позитивної характеристики, подяка, соціальні зв`язки, не є тим стримуючим фактором на даному етапі, який забезпечить можливості здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваного та виконання ним процесуальних обов`язків.

Підозрюваний зазначив, що він одружений та має на утриманні дитину, якій нараз 2,5 роки, однак письмових доказів перебування підозрюваного у шлюбі, наявності малолітніх дітей на його утриманні суду не надано, що свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зв`язків.

Враховуючи вищевикладені обставини та встановлений слідчим суддею ступінь ризиків та обставин, що характеризують особу підозрюваного ОСОБА_4 суд дійшов висновку про необхідність продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який дієво забезпечить виконання підозрюваним передбачених кримінальним процесуальним кодексом України обов`язків та, в даному конкретному випадку, відповідає інтересам суспільства. При цьому, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зможе запобігти усім вищевказаним ризикам, у тому числі вчинення підозрюваним нових кримінальних правопорушень, застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу, таких як особисте зобов`язання, особиста порука, домашній арешт, на думку слідчого судді є недостатніми для запобігання зазначеним ризикам з урахуванням ступеня встановлених ризиків та характеризуючих матеріалів стосовно підозрюваного у цій конкретній справі.

Крім того, суд враховує, що обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою. Продовжуючи підозрюваному строк тримання під вартою, суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права останнього, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, зокрема прав потерпілих у даному кримінальному провадженні.

На підставі викладеного, враховуючи дані щодо особи підозрюваного на підставі п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, слідчий суддя вбачає підстави для продовження строку застосування підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Поряд з цим частина 3 статті 183 КПК передбачає обов`язок слідчого судді або суду при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на нього обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Згідно вимогам частини 3 статті 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваного чи обвинуваченого у вчиненні особливо тяжкого злочину визначається у межах від 80 до 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Під час розгляду клопотання слідчий суддя враховує і те, що ОСОБА_4 раніше несудимий,має постійнемісце проживанняв м.Києві,з оглядуна встановленіобставини, суд вважає, що з урахуванням встановлених ризиків та даних про особу підозрюваного ОСОБА_4 для гарантування виконання покладених на нього обов`язків, останньому необхідно визначити заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 183, 184, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання т.в.о. начальника СВ ВП №1 Бучанського РУП ГУ НП в Київській області капітана поліції ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025111380000027 від 21.01.2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 189, ч. 4 ст. 186 КК України, - задовольнити.

Продовжити строк застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, неодруженого, працюючого ФО-П «Григорук», проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 32 (тридцять дві) доби з утриманням уДержавній установі «Київський слідчий ізолятор» за адресою: вул. Деґтярівська, 13, м. Київ, в межах строку досудового розслідування до 21 березня 2025 року включно.

Строк дії ухвали до 21 березня 2025 року включно.

Одночасно визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в розмірі 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень, яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

Отримувач ТУ ДСА України в Київській області, код отримувача (код ЄДРПОУ) 26268119, банк отримувача: Держказначейська служба України, м. Київ, рахунок отримувача UA768201720355259001000018661.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави, оригінали документів з відміткою банку, який підтверджує внесення на зазначений рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи Міністерства юстиції України «Київський слідчий ізолятор».

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи Міністерства юстиції України «Київський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти, якщо відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання даного підозрюваного під вартою, та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Києво-Святошинського районного суду Київської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду, котрі будуть здійснювати розслідування чи розгляд по суті кримінального провадження щодо нього;

- не відлучається із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;

- не спілкуватися поза межами процесуальних дій із свідками, потерпілою та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в`їзд в Україну.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали оголошено 24.02.2025 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1