Справа № 539/5256/24
Провадження № 2-о/539/6/2025
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 лютого 2025 року місто Лубни
Лубенський міськрайонний суд Полтавської області в складі:
головуючої судді Рудалєвої Л.В.,
присяжних Олефіренко І.В., Стеценко Е.А.,
за участі секретаря судового засідання Бас В.Г.,
представника заявника - адвоката Павличенка В.Г.,
представника Служби у справах дітей виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області Башлій Т.В.,
представника Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області Мізько Д.В.,
інші учасники справи у судове засідання не з`явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Лубни Полтавської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Служба у справах дітей виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області, Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області, Лубенський районний відділ поліції Головного управління Національної поліції у Полтавській області, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання фізичної особи безвісно відсутньою,-
УСТАНОВИВ:
Позиція заявника та заінтересованих осіб
21 листопада 2024 року до Лубенського міськрайонного суду Полтавської області (далі - суд) звернувся ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 )(далі - заявник), заінтересовані особи: Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області (юридична адреса: Полтавська область, місто Лубни, проспект Володимирський, будинок №9, ЄДРПОУ 24565327) (далі - Управління соціального захисту), Лубенський районний відділ поліції Головного управління Національної поліції у Полтавській області (юридична адреса: Полтавська область, місто Лубни, вулиця Монастирська, будинок №4, ЄДРПОУ 40108630) (далі - Відділ поліції), Служба у справах дітей виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області (юридична адреса: Полтавська область, місто Лубни, вулиця Ярослава Мудрого, будинок №33, код ЄДРПОУ 21053182) (далі - Служба у справах дітей), ІНФОРМАЦІЯ_1 (юридична адреса: АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) (далі - РТЦК та СП) із заявою про визнання фізичної особи безвісно відсутньою, в якій просить суд:
визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уроженку села Беліджі Дербентського району Республіки Дагестан, безвісно відсутньою.
В обгрунтування своєї вимоги заявник зазначає, що у 2012 році він зареєстрував шлюб із ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ). від шлюбу народилася дитина - син - ОСОБА_3 . У 2015 році ОСОБА_2 покинула заявника та сина і поїхала у невідомому напрямку. З того часу зв`язок з нею утрачено. У 2017 році відповідним рішенням суду шлюб між ОСОБА_2 та заявником розірвано. До Відділу поліції із заявою про зникнення ОСОБА_2 заявник звернувся на початку 2024 року. У зв`язку із необхідністю отримання соціальної допомоги на сина, якого заявник виховує самостійно, а також створення умов для реалізації прав неповнолітнього, які потребують отримання згоди обох із батьків, заявник звернувся із цією заявою до суду.
Правовою підставою для звернення до суду заявник зазначає вимоги статті 43 Цивільного кодексу України щодо умов визнання особи судом безвісно відсутньою.
17 лютого 2025 року до суду від представника заявника надійшли доповнення до пояснень, у яких він звернув увагу суду на те, що заява подана заявником до суду з метою створення умов для реалізації прав дитини та належного її виховання та розвитку заявником як батьком.
Заінтересована особа - Управління соціального захисту у судовому засіданні, яке відбулося 17 лютого 2025 року, пояснила, що у разі визнання матері безвісно відсутньою відповідно до чинного законодавства України батько матиме право на відповідні пільги.
Заінтересована особа - Служба у справах дітей у судовому засіданні підтримала заяву та повідомила, що визнання матері безвісно відсутньою матиме наслідком, крім отримання відповідної допомоги від держави, отримання потенційної можливості дитині бути усиновленим новою дружиною батька. Вважає, що таке визнання відповідатиме найкращим інтересам дитини.
Заінтересовані особи - Відділ поліції та РТЦК та СП - пояснень по суті заяви не надали, у судові засідання по справі не з`явилися.
Заяви, клопотання учасників справи
12 грудня 2024 року до суду від представника заявника - адвоката Павличенка В.Г. надійшла заява про вступ у справу як представника.
12 грудня 2024 року до суду від заінтересованої особи - Управління соціального захисту надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою від 25 листопада 2024 року суд залишив позовну заяву без руху.
Ухвалою від 02 грудня 2024 року суд відкрив провадження у справі, залучив до справи як заінтересовану особу ІНФОРМАЦІЯ_4 та призначив судове засідання на 30 грудня 2024 року. Крім того, витребував необхідну для розгляду справи інформацію.
Засідання, призначене на 30 грудня 2024 року, було вкладено на 06, 17 та 24 лютого 2025 року.
Ухвалою від 06 лютого 2025 року суд визнав обов`язковою явку представника заінтересованої особи - Управління соціального захисту для надання особистих пояснень по справі; ухвалив опитати у судовому засіданні малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини
Заявник - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин України, перебував у шлюбі із ОСОБА_2 , громадянкою російської федерації.
Заочним рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 29 березня 2017 року у справі №539/3732/16-ц шлюб, зареєстрований 22 грудня 2012 року у відділі ДРАЦС по місті Лубни Лубенського міськрайонного управління юстиції у Полтавській області, актовий запис №399, між заявником та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , розірвано.
Від шлюбу заявника та ОСОБА_2 народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 06 серпня 2013 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Лубни реєстраційної служби Лубенського міськрайонного управління юстиції у Полтавській області.
Згідно з довідкою з лікарні від 28 травня 2024 року по догляду за дитиною ( ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ) знаходиться батько (заявник).
Актом комісії мікрорайону №5 від 07 серпня 2024 року зафіксовано, що ОСОБА_2 не бере участі у вихованні дитини з 2015 року.
Вуличним комітетом 07 серпня 2024 року складено акт про те, що ОСОБА_2 з 2015 року за адресою постійного місця проживання не з`являється після того, як виїхала за кордон, дитина матір не пам`ятає, виховує дитину батько.
Відповідно до Акту обстеження сім`ї від 19 серпня 2024 року стан помешкання, де живе малолітній ОСОБА_3 , задовільний, за адресою у будинку проживають батько (заявник) та син.
Листом від 19 вересня 2024 року №14.1-03/3300 Центр надання адміністративних послуг виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області повідомив Службу у справах дітей про те, що ОСОБА_2 станом на 19 вересня 2024 року знята з реєстрації місця проживання за заявою власника житла. Малолітній ОСОБА_3 зареєстрований за адресою батька. Аналогічний лист від 12 грудня 2024 року №01-16/7578 отримано судом від Виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області на виконання ухвали суду.
Зі змісту довідки про участь батьків у вихованні дитини ОСОБА_3 , учня 6Б класу Української класичної гімназії ЛМР від 12 серпня 2024 року №213 за підписом директора та класного керівника, вбачається що мама - ОСОБА_2 з сім`єю не проживає, її місцезнаходження не відоме, дитиною займається батько.
Згідно з довідкою Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області від 14 серпня 2024 року №14-18/1163 сім`я заявника складається із двох осіб: заявника та сина.
Рішенням Виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області від 28 серпня 2024 року №199 «Про визначення місця проживання дитини» визначено місце проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , із батьком - заявником.
Листом від 02 жовтня 2024 року №19054-2024 Відділ поліції повідомив Службу у справах дітей, а також суд (лист від 18 грудня 2024 року №56801-2024) про те, що на даний час проводяться розшукові заходи по встановленню місцезнаходження ОСОБА_2 про результати оперативно-розшукових дій буде повідомлено пізніше.
Згідно до інформацією, отриманою судом від Міністерства соціальної політики на виконання ухвали, станом на 10 грудня 2024 року в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб інформація про ОСОБА_2 відсутня (лист від 10 грудня 2024 року №7977/0/290-24/19).
Листом від 12 грудня 2024 року №22499/5/16-31-12-03-09 Головне управління Державної податкової служби України у Полтавській області повідомило суд про те, що станом на 10 грудня 2024 року ОСОБА_2 не зареєстрована у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків.
Головний центр обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України відповідними листами повідомив суд на виконання ухвали про те, що не може надати інформацію про перетинання державного кордону України з 01 січня 2015 року до теперішнього часу ОСОБА_2 , у тому числі, у зв`язку з тим, що зберігання відповідної інформації здійснюється з 08 листопада 2017 року.
Заінтересована особа - ІНФОРМАЦІЯ_7 - надала до суду інформацію про те, що заявник взятий на військовий облік 31 травня 2007 року та підлягає призову на військову службу.
14 грудня 2024 року Лубенський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції листом № 926/30.828 повідомив суд на виконання ухвали про складення акту про реєстрацію шлюбу, а в подальшому - про розірвання шлюбу між заявником та ОСОБА_2 . При цьому, актового запису народження, смерті, зміну імені ОСОБА_2 у відділі немає.
Допитана у судовому засіданні 30 грудня 2024 року свідок ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , голова вуличного комітету, повідомила, що перебуває у дружніх стосунках із сім`єю заявника, яка переїхала до постійного місця проживання у 2015 році. Заявник разом із дружиною ( ОСОБА_2 ) проживав, проте з 2015 року дружина зникла, батько виховує дитину сам, інша сім`я у заявника відсутня.
Допитана у судовому засіданні 30 грудня 2024 року свідок ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , мати заявника, показала, що її невістка ОСОБА_2 у 2015 році виїхала у росію, з того часу жодної інформації про неї не отримувала. Дитина називає бабусю мамою, оскільки не пам`ятає матері.
Допитана у судовому засіданні 30 грудня 2024 року свідок ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , сестра заявника, показала суду, що з 2015 року ОСОБА_2 не живе у сім`ї, відомостей про неї немає, знайти не намагалися.
Допитана у судовому засіданні 30 грудня 2024 року свідок ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , яка перебуває у дружніх відносинах із сім`єю заявника, показала, що дитина виховується батьком самостійно, мати зникла у невідомому напрямку, причини від`їзду невідомі.
Опитаний за присутності представника Служби у справах дітей та психолога (який залучений відповідною ухвалою суду) малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , повідомив суду, що навчається у гімназії, проживає із батьком та бабусею, матір свою не пам`ятає, називає мамою свою бабусю. Матір знайти не намагався, вона також не виходила з ним на зв`язок телефоном чи за допомогою соціальних мереж. На запитання суду щодо бажання знайти маму відповів, що не знає, не хотів би.
Норми права, які застосував суд
Згідно з частиною першою статті 29 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.
Відповідно до статті 43 ЦК України фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування. У разі неможливості встановити день одержання останніх відомостей про місце перебування особи початком її безвісної відсутності вважається перше число місяця, що йде за тим, у якому були одержані такі відомості, а в разі неможливості встановити цей місяць - перше січня наступного року. Порядок визнання фізичної особи безвісно відсутньою встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України.
Частиною першою статті 293 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою (пункт 3 частини другої статті 293 ЦПК України).
Згідно з положеннями статті 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.
Суд до початку розгляду справи встановлює осіб (родичів, співробітників тощо), які можуть дати свідчення про фізичну особу, місцеперебування якої невідоме, а також запитує відповідні організації за останнім місцем проживання відсутнього (житлово-експлуатаційні організації, органи реєстрації місця проживання осіб або органи місцевого самоврядування) і за останнім місцем роботи про наявність відомостей щодо фізичної особи, місцеперебування якої невідоме (частина перша статті 307 ЦПК України).
Суд розглядає справу за участю заявника, свідків, зазначених у заяві, та осіб, яких сам суд визнає за потрібне допитати, і ухвалює рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або про оголошення її померлою (частина перша статті 308 ЦПК України).
Оцінка суду
Згідно з пунктом 41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обгрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів.
Щоб дотриматися принципу справедливого суду обгрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Частиною першою статті 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом (частина третя статті 263 ЦПК України).
Згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Аналізуючи законодавство України, чинне на момент виникнення спірних правовідносин, суд дійшов висновку про те, у задоволенні заяви слід відмовити.
Безвісна відсутність - це посвідчення в судовому порядку тривалої відсутності фізичної особи в місці її постійного проживання за умов, що не вдалося встановити місця її знаходження (перебування). При визнанні особи безвісно відсутньою застосовується презумпція, що особа є живою, однак встановити її місце знаходження у цей час неможливо, причому вказана презумпція має спростовний характер.
За положеннями статті 43 ЦК України визначено, що фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування.
Зазначена норма права передбачає перш за все з`ясування місця постійного проживання особи на час її зникнення, заходів, які приймав заявник для встановлення місця знаходження особи, щодо якої ставиться питання про визнання безвісно відсутнім, та чи були вичерпані усі можливості для її знаходження.
Підставами для визнання фізичної особи безвісно відсутньою є сукупність юридичних фактів, тобто юридичний склад, до якого включаються: а) відсутність відомостей про перебування фізичної особи у місці її постійного проживання; б) відсутність відомостей про дійсне перебування особи і неможливість отримати такі відомості; в) сплив річного строку з дня одержання останніх відомостей про місце перебування фізичної або з дня, визначеного відповідно до частини другої статті 43 ЦК України; г) наявність у заявника правової зацікавленості у вирішенні питання про визнання особи безвісно відсутньою.
Указане відповідає правовому висновку, викладеному Верховним Судом у постановах: від 07 травня 2018 року в справі № 225/1297/17 (провадження № 61-3902св18), від 22 листопада 2018 року в справі № 225/882/17 (провадження № 61-34068св18), від 05 лютого 2020 року в справі № 756/17293/17 (провадження № 61-16093св19), від 06 травня 2020 року в справі № 760/3112/16-ц (провадження № 61-48362св18), від 14 травня 2024 року у справі № 686/310/23, від 11 листопада 2024 року у справі № 229/4416/21.
Як було зазначено вище, документи, що містяться у матеріалах справи, інформують про те, що малолітній ОСОБА_3 виховується батьком з 2015 року самостійно, з цього ж часу мати не бере участі у вихованні дитини, тим самим не виконує свої батьківські обов`язки. Відповіді, отримані судом на виконання ухвали про надання інформації від Державної прикордонної служби України, Міністерства соціальної політики України, Управління Державної податкової служби України у Полтавській області, свідчать про те, що, принаймні з 2015 року та до цього часу особа, щодо якої ставиться питання про визнання її безвісно відсутньою, ймовірно не перебувала на території України, а, отже, враховуючи, що вона громадянка російської федерації, із великою ймовірністю проживає на території держави, громадянкою якої вона є. Крім того, про вказане вище також повідомляли суд свідки, допитані у судовому засіданні, а також це слідує із документів, що містяться у матеріалах справи.
Дослідивши зібрані у справі докази та надавши їм оцінку в сукупності, суд дійшов висновку, що належних і допустимих доказів відсутності відомостей про місце перебування ОСОБА_2 протягом одного року за її останнім відомим місцем проживання заявник не надав, оскільки, як вбачається із матеріалів справи (підтверджується відповідною інформацією із Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області), ОСОБА_2 ще в 2017 році була знята з реєстрації місце проживання за заявою власника житла - заявника.
Суд зауважує, що сам по собі факт втрати зв`язку з ОСОБА_2 і фактична відсутність відомостей про її місце перебування не є безумовною підставою для визнання особи безвісно відсутньою. Вказаний висновок узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 05 червня 2024 року у справі № 183/7128/23 (провадження № 61-961 св 24).
Суд звертає увагу й на те, що заявник посилається на втрату зв`язку з ОСОБА_2 у 2015 році. Тобто до цього часу і з 2015 року заявник мав можливість з`ясувати чи принаймні здійснити спроби з`ясувати причини відсутності матері своєї дитини за останнім відомим місцем проживання і запросити відповідні дані. Цих обставин заявник не навів. Тим більше, свідки, а також опитана судом малолітня дитина проінформували суд про те, що ОСОБА_2 з 2015 року не шукали, родичів, про яких заявнику відомо (наприклад, батьки), не запитували, тощо. На підтвердження своєї позиції заявник у заяві зазначив, що звернувся до Відділу поліції про розшук ОСОБА_2 тільки на початку 2024 року. Крім того, Відділ поліції повідомив, що наразі здійснюються оперативно-розшукові заходи.
Таким чином, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання фізичної особи безвісно відсутньою слід відмовити.
Розподіл судових витрат
Частиною сьомою статті 294 ЦПК України встановлено, що при ухваленні судом рішення у справах окремого провадження, судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.
Керуючись статтями 29, 43 Цивільного кодексу, статтями 12, 13, 258-259, 263-265, 268, 293, 306, 307, 308, 352 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області, Лубенський районний відділ поліції Головного управління Національної поліції у Полтавській області, Служба у справах дітей виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уроженки села Беліджі Дербентського району республіки дагестан, безвісно відсутньою, - відмовити.
Судові витрати не відшкодовуються.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Відомості про учасників справи згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 265 ЦПК України:
Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Заінтересовані особи:
Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області (юридична адреса: Полтавська область, місто Лубни, проспект Володимирський, будинок №9, ЄДРПОУ 24565327).
Лубенський районний відділ поліції Головного управління Національної поліції у Полтавській області (юридична адреса: Полтавська область, місто Лубни, вулиця Монастирська, будинок №4, ЄДРПОУ 40108630).
Служба у справах дітей виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області (юридична адреса: Полтавська область, місто Лубни, вулиця Ярослава Мудрого, будинок №33, код ЄДРПОУ 21053182).
ІНФОРМАЦІЯ_13 (юридична адреса: АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ).
Головуюча суддя Л.В. Рудалєва
Присяжні І.В. Олефіренко
Е.А. Стеценко
Суд | Лубенський міськрайонний суд Полтавської області |
Дата ухвалення рішення | 24.02.2025 |
Оприлюднено | 26.02.2025 |
Номер документу | 125388211 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи окремого провадження Справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою |
Цивільне
Лубенський міськрайонний суд Полтавської області
Рудалєва Л. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні