Ухвала

від 13.02.2025 по справі 757/21137/19-к

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

справа №757/21137/19-к

провадження №1-кп/991/3/20

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

Іменем України

«13» лютого 2025 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:

головуючого: ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря: ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду під час судового засідання у кримінальному провадженні №52019000000000101 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 27 ч.3 ст. 369, ч.5 ст. 27 ч.4 ст. 190, ч.3 ст. 209 КК України, клопотання адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків досудового розслідування та у зв`язку із встановленням відсутності в діях ОСОБА_5 складів кримінальних правопорушень,

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора - ОСОБА_9 ,

обвинуваченого - ОСОБА_5 ,

захисників - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

представника потерпілого/цивільного позивача - ОСОБА_10 ,

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні №52019000000000101 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 27 ч.3 ст. 369, ч.5 ст. 27 ч.4 ст. 190, ч.3 ст. 209 КК України.

Під час розгляду даного кримінального провадження стороною захисту - адвокатами ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 були заявлені клопотання про закриття кримінального провадження стосовно ОСОБА_5 , у зв`язку із закінченням строків досудового розслідування та, у зв`язку із встановленням відсутності в діях ОСОБА_5 складів кримінальних правопорушень.

Обґрунтування заявлених клопотань.

В обґрунтування свого клопотання про закриття кримінального провадження стосовно ОСОБА_5 у зв`язку із закінченням строків досудового розслідування сторона захисту зазначила, що після надання прокурором письмових доказів і їх дослідження в суді було встановлено, що строки досудового розслідування у кримінальному провадженні №52019000000000101 від 05 лютого 2019 року закінчилися. Так, 02 лютого 2017 року детектив НАБУ зупинив досудове розслідування у кримінальному провадженні №22014101110000215 від 23 грудня 2014 року (з нього 05 лютого 2019 року було виділено кримінальне провадження №52019000000000101) у зв`язку з необхідністю виконання процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва. Згідно з наданими прокурором письмовими доказами, 28 грудня 2017 року НАБУ отримало документи з виконання міжнародного запиту, однак кримінальне провадження №22014101110000215 було відновлено лише 05 лютого 2019 року. Зазначене свідчить, що протягом 13 місяців та 8 днів це кримінальне провадження з вини детективів НАБУ та прокурорів САП безпідставно не відновлювалося, що вказує на порушення останніми вимог ст. 282 КПК України та про порушення розумних строків проведення досудового розслідування з боку обвинувачення. Адвокати зазначають, що, з урахуванням строку незаконного зупинення та всупереч закону не поновленого досудового слідства з 28 грудня 2017 року по 05 лютого 2019 року, що становить 13 місяців 8 днів, загальний строк станом на 05 лютого 2019 року з моменту повідомлення про підозру ОСОБА_5 (24 січня 2017 року) становить 22 місяці 16 днів, в той час коли максимальний загальний строк досудового розслідування в 12 місяців закінчився ще 19 березня 2018 року. Тобто, на переконання сторони захисту, сторона обвинувачення втратила законну можливість здійснити продовження строків досудового розслідування як у кримінальному провадженні №22014101110000215 від 23 грудня 2014 року, так і у виділеному кримінальному провадженні №52019000000000101. Зазначені обставини також свідчать, що обвинувальний акт стосовно ОСОБА_5 від 19 квітня 2019 року не має юридичної сили і є незаконним, оскільки був складений, вручений та скерований до суду поза межами строків досудового розслідування, а тому ОСОБА_5 не набув процесуального статусу обвинуваченого, у зв`язку з чим суд повинен закрити кримінальне провадження стосовно нього.

Обґрунтовуючи своє клопотання про закриття кримінального провадження у зв`язку із встановленням відсутності в діях ОСОБА_5 складів кримінальних правопорушень, сторона захисту вказує на те, що сторона обвинувачення не долучила до матеріалів судової справи витягів з ЄРДР, а саме: щодо внесення 23 грудня 2014 року відомостей про скоєння кримінальних правопорушень за ч.5 ст. 191 КК України (яка в наступному була перекваліфікована на ч.2 ст. 364 КК України), з якої почалося проведення досудового розслідування; за ч.3 ст. 369 КК України (24 грудня 2016 року); за ч.5 ст. 191 КК України (24 грудня 2016 року); за ч.3 ст. 209 КК України (30 січня 2017 року); за ч.4 ст. 190 КК України (05 лютого 2019 року). Так, кримінальне провадження №52019000000000101 від 05 лютого 2019 року було створене 05 лютого 2019 року внаслідок виділення матеріалів досудового розслідування із кримінального провадження №22014101110000215 від 23 грудня 2014 року. Однак, відповідно до відомостей додатку до постанови про виділення матеріалів, в кримінальне провадження №52019000000000101 не виділялися будь-які витяги з ЄРДР про скоєння вказаних вище кримінальних правопорушень, відповідно, вони і не відкривалися стороні захисту в порядку ст. 290 КПК України. Зазначене, на переконання сторони захисту, свідчать про те, що досудове розслідування як у кримінальному провадженні №22014101110000215, так і у кримінальному провадженні №52019000000000101 проводилося без внесення відомостей до ЄРДР, а тому усі слідчі дії були проведені, а усі процесуальні рішення у справі прийняті - незаконно, досудове розслідування проводилося неповноважними особами, а всі наявні докази є недопустимими. Вказані обставини свідчать про достовірно встановлений факт необхідності закриття кримінального провадження у зв`язку з встановленням відсутності в діянні ОСОБА_5 складів кримінальних правопорушень.

Позиція та доводи учасників судового провадження

В судовому засіданні сторона захисту клопотання про закриття кримінального провадження як у зв`язку із закінченням строків досудового розслідування, так і у зв`язку із встановленням відсутності в діях ОСОБА_5 складів кримінальних правопорушень, підтримали та просили їх задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні проти клопотань сторони захисту заперечував та просив відмовити у їх задоволенні. Вказав на хибність обґрунтування сторони захисту свого клопотання про закриття кримінального провадження стосовно ОСОБА_5 у зв`язку із закінченням строків досудового розслідування, неправомірним невідновленням 28 грудня 2017 року досудового розслідування у кримінальному провадженні №22014101110000215 після отримання документів з виконання міжнародного запиту, оскільки достатніх підстав для відновлення досудового розслідування у сторони обвинувачення станом на 28 грудня 2017 року не було. Зазначив, що детективами НАБУ здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні №22014101110000215, у якому 24 січня 2017 року ОСОБА_5 було повідомлено про підозру за ч.5 ст. 27 ч.3 ст. 369, ч.4 ст. 27 ч.5 ст. 191 КК України. 25 липня 2017 року у даному кримінальному провадженні був надісланий запит про міжнародну правову допомогу до компетентних органів Латвійської Республіки. 02 листопада 2017 року досудове розслідування у кримінальному провадженні було зупинене на підставі п.3 ч.1 ст. 280 КПК України. Оскільки 28 грудня 2017 року на адресу НАБУ від компетентних органів Латвійської Республіки надійшла лише частина матеріалів з виконання запиту про міжнародну правову допомогу, що підтверджується листом Генеральної прокуратури України від 26 грудня 2017 року за №14/1/1-26405-16, а також залишилися невиконаними запити про міжнародну правову допомогу від 11 липня 2016 року до компетентних органів Королівства Саудівської Аравії та від 16 червня 2016 року - до компетентних органів Гонконгу, підстав для відновлення досудового розслідування у сторони обвинувачення не було, що вказує на законне продовження перебування досудового розслідування у зупиненому стані, а тому строки слідства у кримінальних провадженнях №22014101110000215 та №52019000000000101 порушені не були.

Також прокурор зазначив про необґрунтованість посилання сторони захисту, як на підставу для закриття провадження, на відсутність в матеріалах судової справи витягів з ЄРДР, які не були долучені стороною обвинувачення, оскільки зазначені матеріали, не є доказами у розумінні ст. 84 КПК України. Вказав, що чинним КПК України прямо передбачені випадки, у яких сторона обвинувачення повинна долучати витяги з ЄРДР, і всі ці вимоги під час досудового розслідування кримінальних проваджень №22014101110000215 та №52019000000000101 стороною обвинувачення дотримані в повному обсязі. Будь-яких застережень про те, що сторона обвинувачення повинна надати суду витяг з ЄРДР під час розгляду обвинувального акту по суті немає, а тому клопотання сторони захисту про закриття кримінального провадження з цих підстав задоволенню не підлягає.

Не погоджуючись із запереченнями прокурора, сторона захисту вказала на те, що саме прокурор повинен довести, що всі процесуальні дії та процесуальні рішення на досудовому слідстві відбувалися після внесення відомостей до ЄРДР і на підтвердження цього надати до суду відповідні витяги щодо внесення відомостей про скоєння кримінальних правопорушень, за якими був направлений до суду і розглядається в суді обвинувальний акт відносно ОСОБА_5 за ч.3 ст. 369, ч.4 ст. 190, ч.3 ст. 209 КК України. При цьому зазначили, що такі витяги мають бути досліджені безпосередньо судом у відповідності до вимог ст. 23 КПК України. Відсутність витягів з ЄРДР позбавляє суд можливості перевірити законність підстав притягнення ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності і свідчить про недопустимість усіх доказів, зібраних стороною обвинувачення. Крім цього, сторона захисту зазначила про хибність позиції прокурора щодо відсутності станом на 28 грудня 2017 року підстав для відновлення досудового розслідування, яке було зупинене 02 листопада 2017 року. Вказали, що досудове розслідування, відповідно до постанови детектива, було зупинене у зв`язку з необхідністю виконання процесуальних дій саме на території Латвійської Республіки, інших підстав в постанові не вказано. Посилання прокурора на те, що були отримані не всі матеріали від Латвійської Республіки - не є підставою для невідновлення досудового розслідування згідно з вимогами ч.1 ст. 282 КПК України. Крім того, прокурор не зазначив про те, що через неповне виконання запиту НАБУ чи САП робили повторний запит про міжнародну правову допомогу до Латвійської Республіки. Твердження прокурора про існування ще двох запитів про міжнародну правову допомогу від 2016 року є безпідставними та такими, що не відповідають вимогам КПК України, оскільки про них в постанові про зупинення досудового розслідування мова не йшла.

Представник потерпілого/цивільного позивача - ОСОБА_10 підтримав позицію прокурора.

Мотиви суду

Заслухавши думки учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів приходить до наступного.

За змістом п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України суд має право закрити кримінальне провадження у випадку, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 цього Кодексу.

Закриття кримінального провадження, як процесуальне рішення уповноважених державних органів, є формою закінчення кримінального провадження, яка виключає правомочність правоохоронного органу щодо розслідування обставин, за яким ухвалено рішення про закриття. Із закриттям кримінального провадження процесуальна діяльність щодо особи повністю закінчується, подальший рух провадження виключається. За таких обставин необхідним є ретельне дослідження та встановлення беззаперечних фактів, які дають підстави для закриття кримінального провадження.

Відповідно до положень п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності. При цьому, досудове розслідування має бути закінчено в межах строку, визначеного ст. 219 КПК України.

Однією із форм закінчення досудового розслідування є звернення до суду з обвинувальним актом.

Відповідно до положень Глави 24 КПК України вказана форма закінчення досудового розслідування включає в себе комплекс взаємопов`язаних дій, а саме: повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування (ст. 290 КПК України); складання і затвердження обвинувального акта і додатків до нього (ст. 291 КПК України); вручення його копій стороні захисту (п. 3 ч. 4 ст. 291 та ч. 1 ст. 293 КПК України); направлення обвинувального акта до суду.

У зв`язку із цим, прокурор зобов`язаний вчинити кожну з вказаних дій у межах строку досудового розслідування, визначеного ст. 219 КПК України.

Отже, для вирішення порушеного у клопотанні захисника питання, суд має встановити, який кінцевий строк досудового розслідування був встановлений у цьому кримінальному провадженні та чи сплив вказаний строк до моменту направлення прокурором обвинувального акта до суду, як про це стверджує сторона захисту.

Як було встановлено судом і підтверджується наявними матеріалами, кримінальне провадження №52019000000000101, обвинувальний акт, у якому наразі перебуває на розгляді суду, було виділено 05 лютого 2019 року із кримінального провадження №22014101110000215, відомості про яке внесені до ЄРДР 23 грудня 2014 року. В межах кримінального провадження №22014101110000215 ОСОБА_5 24 січня 2017 року було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 27 ч.3 ст. 369, ч.5 ст. 27 ч.5 ст. 191 КК України, а 31 січня 2017 року - про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 209 КК України. Строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №22014101110000215 неодноразово продовжувався, востаннє постановою Заступника Генерального прокурора України - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_11 від 10 липня 2017 року до десяти місяців, тобто до 24 листопада 2017 року. Постановою детектива НАБУ від 02 листопада 2017 року досудове розслідування у кримінальному провадженні №22014101110000215 було зупинене у зв`язку із необхідністю виконання процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва та відновлено 05 лютого 2019 року. Враховуючи те, що 02 листопада 2017 року досудове розслідування було зупинене до закінчення десятимісячного строку, то до 24 листопада 2017 року залишалося ще 22 дні. Після відновлення 05 лютого 2019 року кримінального провадження №22014101110000215 та в цей же день виділення з нього матеріалів досудового розслідування №52019000000000101 стосовно ОСОБА_5 стороною обвинувачення 11 лютого 2019 року було повідомлено стороні захисту про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування, тобто за 15 днів до завершення строків. 19 квітня 2019 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні №52019000000000101 стосовно ОСОБА_5 скеровано до суду.

Заперечуючи проти такого алгоритму підрахунків строку досудового розслідування, сторона захисту вважає, що, отримавши 28 грудня 2017 року документи з виконання міжнародного запиту, сторона обвинувачення мала би відновити досудове розслідування, оскільки відпали правові підстави для його зупинення, однак, допустивши неправомірну бездіяльність, цього не зробила. При цьому, такий строк було відновлено 05 лютого 2019 року, в наслідок чого, за обрахунком сторони захисту, враховуючи: момент повідомлення ОСОБА_5 про підозру (24 січня 2017 року); останнє законне продовження прокурором строку досудового розслідування до 10 місяців (до 24 листопада 2017 року); залишок законного строку від дати зупинення (22 дні), який вираховується із 13 місяців 8 днів безпідставно не поновленого строку (12 місяців 16 днів); з зарахуванням до 10 законних місяців ще 12 місяців 16 днів, загальний строк досудового розслідування станом на 05 лютого 2019 року становив 22 місяці 16 днів, що виходить за межі, визначені ч.2 ст. 219 КПК України (12 місяців).

Водночас, як зазначає сторона захисту, у разі продовження обчислення строку досудового розслідування від 28 грудня 2017 року, максимальний загальний строк досудового розслідування в 12 місяців закінчився б 19 березня 2018 року, тоді як обвинувальний акт скеровано прокурором до суду 19 квітня 2019 року, тобто поза межами строків досудового розслідування.

Не погоджуючись з такими доводами сторони захисту, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження та пояснень прокурора в судовому засіданні, супровідним листом від 14 липня 2017 року у кримінальному провадженні №22014101110000215, в межах якого ОСОБА_5 24 січня 2017 року повідомлено про підозру, 25 липня 2017 року стороною обвинувачення було надіслано запит про міжнародну правову допомогу до компетентних органів Латвійської Республіки.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 280 КПК України, досудове розслідування може бути зупинене після повідомлення особі про підозру у разі, якщо наявна необхідність виконання процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва. Керуючись вказаною нормою закону, 02 листопада 2017 року досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні було зупинене у зв`язку з необхідністю виконання процесуальних дій на території Латвійської Республіки.

Як вбачається з супровідного листа начальника управління правової допомоги та екстрадиції Департаменту міжнародно-правового співробітництва Генеральної прокуратури України від 26 грудня 2017 року у відповідь на вказаний вище запит на адресу НАБУ 28 грудня 2017 року надійшли матеріали від компетентних органів Латвійської Республіки. Цим листом також було повідомлено, що запитуваній стороні направлено лист з приводу наявних розбіжностей у обсягах направлених та фактично отриманих матеріалів.

Колегія суддів, враховуючи зміст вказаного вище листа Генеральної прокуратури України від 26 грудня 2017 року, погоджується з доводами прокурора про те, що 28 грудня 2017 року на адресу НАБУ від компетентних органів Латвійської Республіки надійшла лише частина матеріалів з виконання запиту про міжнародну правову допомогу. Також, як пояснив в судовому засіданні прокурор, досудове розслідування у кримінальному провадженні не відновлювалося і через не виконані на той час запити про міжнародну правову допомогу від 11 липня 2016 року до компетентних органів Королівства Саудівської Аравії та від 16 червня 2016 року до компетентних органів Гонконгу.

Враховуючи обставини невиконання в повному обсязі запиту Латвійською Республікою, а також не виконання надісланих запитів до Королівства Саудівської Аравії та Гонконгу, детективом НАБУ 28 грудня 2017 року було прийнято постанову про уточнення відомостей щодо підстав зупинення досудового розслідування, в резолютивній частині якої зазначено: «Вважати наявними підстави для зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні №22014101110000215 від 23 грудня 2014 року, які передбачені п.3 ч.1 ст. 280 КПК України».

На підставі викладеного вище, колегія суддів погоджується з прокурором, що досудове розслідування у кримінальному провадженні №22014101110000215 продовжувало перебувати у зупиненому стані і після 28 грудня 2017 року, поки 05 лютого 2019 року не було відновлено.

Отже, враховуючи граничний строк досудового розслідування (відповідно до вимог ч.2 ст. 219 КПК України не може перевищувати 12 місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину), відомості про час зупинення досудового розслідування та його відновлення, дату повідомлення про завершення досудового розслідування та дату направлення обвинувального акта до суду, колегія суддів приходить до переконання, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні №52019000000000101 стосовно ОСОБА_5 складено, затверджено та направлено до суду у межах строку досудового розслідування.

Враховуючи зазначене, твердження сторони захисту про те, що ОСОБА_5 не набув процесуального статусу обвинуваченого, в зв`язку з чим суд повинен закрити кримінальне провадження стосовно нього, є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Щодо доводів клопотання сторони захисту про закриття кримінального провадження №52019000000000101 стосовно ОСОБА_5 у зв`язку із встановленням відсутності в його діяннях складів кримінальних правопорушень з підстав недолучення прокурором до матеріалів судової справи витягів з ЄРДР колегія суддів зазначає наступне.

Як слідує з висновків Верховного Суду, неодноразово викладених у його постановах, серед інших, від 09 вересня 2020 року (справа №761/28347/15-к), 04 жовтня 2021 року (справа №724/86/20), 23 листопада 2021 року (справа №522/8675/21), 28 листопада 2022 року (справа №533/1322/19), 13 червня 2023 року (справа №520/2703/17), витяг з ЄРДР не є доказом у розумінні ст. 84 КПК України.

Також Верховний суд неодноразово у своїх постановах зазначав, що ЄРДР є лише електронною базою даних, в якій здійснюється збирання, зберігання, захист, облік, пошук, узагальнення даних, що використовуються для формування звітності, а також надання інформації про відомості, внесені до Реєстру, з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства та законодавства, яким урегульовано питання захисту персональних даних та доступу до інформації з обмеженим доступом. Тобто, витяг з ЄРДР не є процесуальним рішенням, а отже не породжує жодних правових наслідків (постанови ВС від 05 лютого 2019 року (справа № 607/11498/15-к), від 09 вересня 2020 року (справа № 761/2834/15-к), 14 лютого 2022 року (справа № 477/426/17), від 15 вересня 2022 року (справа № 168/411/21), від 26 березня 2019 року (справа № 807/1456/17).

З огляду на викладене, недолучення прокурором витягу з ЄРДР до судової справи не спричиняє жодних правових наслідків для кримінального провадження, не впливає на обставини встановлення винуватості/невинуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, а отже не може бути підставою для закриття кримінального провадження, як на це посилається сторона захисту.

До того ж, визначення обсягу матеріалів, які сторона обвинувачення вважає за необхідне надати суду в межах кримінального провадження, є дискреційними повноваженнями прокурора, який є незалежним у своїй професійній діяльності.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що зазначенні стороною захисту доводи не є підставами для закриття кримінального провадження, а тому у задоволенні їх клопотань слід відмовити.

Повний текст ухвали був проголошений та внесений до Єдиного державного реєстру судових рішень не у визначений під час проголошення її вступної та резолютивної частин час, у зв`язку з відрядженням двох суддів із складу колегії суддів.

Керуючись ст. ст. 284, 372, 376 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про закриття кримінального провадження №52019000000000101 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 27 ч.3 ст. 369, ч.5 ст. 27 ч.4 ст. 190, ч.3 ст. 209 КК України, у зв`язку із закінченням строків досудового розслідування - відмовити.

У задоволенні клопотання адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про закриття кримінального провадження №52019000000000101 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 27 ч.3 ст. 369, ч.5 ст. 27 ч.4 ст. 190, ч.3 ст. 209 КК України, у зв`язку із встановленням відсутності в діях ОСОБА_5 складів кримінальних правопорушень - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст. 392 КПК України.

Головуючий ОСОБА_12

Судді ОСОБА_13

ОСОБА_14